Рішення

від 12.11.2024 по справі 903/769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2024 року Справа № 903/769/24

за позовом: ОСОБА_1 , смт. Рокині, Волинська область

до відповідача 1: Комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен», смт. Рокині, Волинська область

до відповідача 2: Луцької міської ради

до відповідача 3: Волинської обласної ради

до відповідача 4: ОСОБА_2 , м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державного реєстратора Луцької районної військової адміністрації Волинської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування реєстраційного запису та визнання засновником комунальної організації

Суддя Шум М.С.

Секретар с/з Сосновська Ю. П.

Учасники справи:

від позивача: ОСОБА_1 , Романюк Л. С. - адвокат

від відповідачів:

Комунальна організація «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» -Лавренюк Б.О. - адвокат

Луцька міська рада - Бондарчук Р.І. - адвокат

Волинська обласна рада - Хороша С.В. - адвокат

встановив: в позовній заяві від 02.09.2024 (вх.№01-52/838/24 від 04.09.2024) ОСОБА_1 до Комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен», Луцької міської ради, Волинської обласної ради, ОСОБА_2 позивач просить суд прийняти рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», оформлене протоколом від 23.11.2021 року та прийняти рішення про скасування реєстраційного запису №1001871070019000146, внесеного 08.12.2021 державним реєстратором Луцької районної державної адміністрації Горбач Н.П. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо змін складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Стягнути з комунального підприємства «Музей історії сільського господарства Волині Скансен» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Позивач повідомляє про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 40 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями щодо порядку прийняття рішення загальних зборів засновників «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен», що оформлено протоколом від 23.11.2021.

Ухвалою суду від 16.09.2024 постановлено:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 15 жовтня 2024 року на 10:40 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр. Волі 54А, м. Луцьк в залі судових засідань №210.

Явку представників сторін у судове засідання визнати не обов`язковою.

4. Залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державного реєстратора Луцької районної військової адміністрації Волинської області (код ЄДРПОУ 04051425, 43001, Україна, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок, 53).

5. Запропонувати відповідачам та третій особі не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство. Звернути увагу відповідача на вимоги ст. 165 ГПК України щодо відзиву.

6. Роз`яснити відповідачам, що у разі не подання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вправі вирішити справу за наявними матеріалами.

7. Запропонувати позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК. Надати суду докази направлення відповіді на відзив з доданими до нього документами на адресу відповідачів.

8. Запропонувати відповідачам та третій особі подати суду заперечення на відповідь позивача протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

9. Витребувати від державного реєстратора Луцької районної військової адміністрації Волинської області реєстраційну (код ЄДРПОУ 04051425, 43001, Україна, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок, 53) справу Комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен», код ЄДРПОУ 13344468.

Реєстраційну справу подати через канцелярію суду нарочно або поштовим зв`язком супровідним листом із зазначенням номера справи (903/769/24). Адреса суду: пр.Волі, 54а, м. Луцьк, E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua

На виконання вимог ухвали суду від 16.09.2024 Луцька РВА Волинської області супровідним листом від 02.10.2024 подала через канцелярію суду оригінал документів з реєстраційної справи комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» по проведеній реєстраційній дії від 08.12.2021.

Судом досліджено під час розгляду справи по суті відповідні матеріали реєстраційної справи.

30.09.2024 через Електронний суд надійшов відзив Волинської обласної ради на позовну заяву.

Відзив надійшов в межах процесуального строку, що встановлений ухвалою суду ві 16.09.2024. До відзиву долучено докази його надіслання іншим учасникам справи.

Відзив Волинської обласної ради від 30.09.2024 приймається судом та долучається до матеріалів справи.

01.10.2024 через Електронний суд надійшов відзив Луцької міської ради на позовну заяву.

Відзив надійшов в межах процесуального строку, що встановлений ухвалою суду від 16.09.2024. До відзиву долучено докази його надіслання іншим учасникам справи.

Відзив Луцької міської ради від 01.10.2024 приймається судом та долучається до матеріалів справи.

01.10.2024 через Електронний суд надійшов відзив Комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» на позовну заяву.

Відзив надійшов в межах процесуального строку, що встановлений ухвалою суду від 16.09.2024. До відзиву долучено докази його надіслання іншим учасникам справи.

Відзив Комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» від 30.09.2024 приймається судом та долучається до матеріалів справи.

09.10.2024 через Електронний суд надійшла відповідь на відзив від представника позивача адвоката Романюка Л. С.

До відповіді на відзив долучено докази її надіслання іншим учасникам справи.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що відзиви відповідача 2 та відповідача 3 подібні за змістом, тому у позивача немає необхідності подавати дві відповіді на відзиви окремо.

Відповідь на відзив представника позивача від 08.10.2024 приймається судом та долучається до матеріалів справи.

14.10.2024 01.10.2024 через Електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив Луцької міської ради.

До заперечень долучено докази їх надіслання іншим учасникам справи.

Заперечення Луцької міської ради від 14.10.2024 приймається судом та долучається до матеріалів справи.

В заяві від 08.10.2024 третя особа просить суд розгляд справи про водити без участі державного реєстратора Луцької РВА Волинської області. При вирішенні спору покладається на розсуд суду.

В заяві від 07.10.2024 та в судовому засіданні 15.10.2024 представник позивача адвокат Романюк Л. С. просить суд прийняти до свого розгляду заяву про зміну предмету позовних вимог з доповненням її новою позовною вимогою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_3 . Заяву про зміну предмету позовних вимог з доповненням її новою позовною вимогою ОСОБА_1 про "Визнання ОСОБА_1 засновником комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен» та належність йому 45% статутного капіталу у комунальній організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен»"- задоволити. Визнати ОСОБА_1 засновником комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен» та належність йому 45% статутного капіталу у комунальній організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен»".

Суд ухвалою від 15.10.2024 прийняв та задовольнив заяву позивача про зміну предмету позовних вимог.

Відтак, суд розглядає спір з врахування таких позовних вимог:

1. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», оформлене протоколом від 23.11.2021 року

2. Скасувати реєстраційний запис №1001871070019000146, внесений 08.12.2021 державним реєстратором Луцької районної державної адміністрації Горбач Н.П. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо змін складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

3. Визнати ОСОБА_1 засновником комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен» та належність йому 45% статутного капіталу у комунальній організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен».

4. Стягнути з комунального підприємства «Музей історії сільського господарства Волині Скансен» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

На підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України, господарський суд протокольною ухвалою від 15.10.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 12.11.2024, про що сторони повідомлені відповідною ухвалою суду від 15.10.2024. Одночасно, явку відповідача 4 ОСОБА_2 в судове засідання визнано обов`язковою.

18.10.2024 до суду надійшла заява відповідача 4 ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що визнає позовні вимоги та просить суд їх задоволити.

12.11.2024 через Електронний суд надійшла заява від відповідача 1 про застосування строків позовної давності.

Позиція ОСОБА_1

Звернувшись 01.04.2024 до Приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Моравецького В.Р., позивачу стало відомо, що 08.12.2021 на підставі Протоколу загальних зборів засновників «Музею історії сільського господарства Волині-скансен» від 23.11.2021, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було здійснено реєстраційні дії про заміну складу засновників (учасників) «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», а саме Волинську обласну раду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виключено із складу засновників (учасників), а Луцьку міську раду зареєстровано засновником (учасником) даної організації.

Позивач по справі ОСОБА_4 вважає, що рішення загальних зборів засновників «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», оформлене протоколом від 23.11.2021, підлягає до скасування судом як незаконне.

23.11.2021 відбулись загальні збори засновників «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», на яких були присутні: Луцька міська рада, засновники: ОСОБА_5 , як уповноважена особа ОСОБА_1 , на підставі довіреності від 15.08.2021 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з протоколу загальних зборів засновників «Музею історії сільського господарства Волині-скансен» від 23.11.2021 року, посилаючись на зазначені у довіреності від 15.08.2021 повноваження, ОСОБА_5 було подано на загальні збори засновників, від імені ОСОБА_1 заяву про передання належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі в розмірі 45 (сорок п`ять) відсотків Луцькій міській територіальній громаді, в особі

Луцької міської ради.

На підставі поданої ОСОБА_5 заяви нібито від ОСОБА_1 , загальні збори засновників «Музею історії сільського господарства Волині-скансен» прийняли рішення, оформлене протоколом від 23.11.2021, про виключення зі складу засновників ОСОБА_1 ,а його частку та права засновника передати Луцькій міській територіальній громаді в особі Луцької міської ради.

За змістом довіреності від 15.08.202 ОСОБА_1 наділив ОСОБА_5 повноваженням (по тексту довіреності) представляти його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях, незалежно від підпорядкування та форм власності, в органах: місцевої влади та самоврядування, їх структурних підрозділах будь якого рівня та направленості, (комісіях та комітетах), перед усіма юридичними та фізичними особами як учасника (засновника) Комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волиніскансен», з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими йому як учаснику установчими документами та законодавством України, в тому числі приймати участь у загальних зборах учасників (засновників) з правом голосування по всіх питанням порядку денного без будь-яких обмежень, а також вести мої справи стосовно захисту моїх майнових прав у всіх установах та організаціях.

Позивач стверджує, що повноваження, надані довіреністю від 15.08.202, не можуть вважатися "конкретними" у розумінні ст. 1003 ЦК України та п. 2.1 глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки довіреність не містить чіткої вказівки на дії, які належить вчинити представнику.

Зміст вказаної довіреності фактично зводиться до наділення процесуальними представницькими повноваженнями ОСОБА_5 і не наділяє його правом подавати від імені ОСОБА_1 заяву про вихід із складу засновників та передачу належної йому частки в «Музеї історії сільського господарства Волині-скансен».

Позивач вважає, що подавши від імені ОСОБА_1 заяву про вихід із складу засновників та передачу належної йому частки в «Музеї історії сільського господарства Волині-скансен», ОСОБА_5 з власної ініціативи перевищив свої повноваження, надані йому довіреністю від 15.08.202, а тому, прийняте на підставі даної заяви рішення загальних зборів засновників, оформлене протоколом від 23.11.2021, порушує права та законні інтереси засновника ОСОБА_6 .

Відповідно до третього абзацу статті 5.3.11 Статуту «Музея історії сільського господарства Волині-скансен», виведення зі складу засновників Музею здійснюється шляхом затвердження заяви про добровільний вихід із засновників з правом передачі своїх прав іншим засновникам Музею.

Але, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 23.11.2021 (на день проведення зборів та подання заяви про вихід та передачу частки), Луцька міська рада не була засновником (учасником) «Музея історії сільського господарства Волині-скансен», а тому, заява про передачу частки та прийняте на підставі даної заяви рішення загальних зборів засновників, оформлене протоколом від 23.11.2021, про передачу частки не засновнику Музею прийнято з порушенням статті 5.3.11 Статуту «Музея історії сільського господарства Волині-скансен», чим порушує права та законні інтереси засновників Музею.

Незважаючи на наявність корпоративних прав у «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», ОСОБА_1 не було повідомлено про проведення 23.11.2021 загальних зборів засновників даної організації та порядок денний загальних зборів, чим було порушено його права та законні інтереси засновника (учасника) повноцінно взяти участь в управлінні даної організації.

Відповідно до статті 5.2 Статуту «Музея історії сільського господарств Волині-скансен», загальні збори засновників вважаються повноважними, якщо на них присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності не менше як 60 відсотками голосів. Рішення Зборів засновників вважаються правомочними, якщо за нього подано не менше 60 відсотків голосів.

У протоколі загальних зборів засновників «Музею історії сільського господарства Волині-скансен» від 23.11.2021 зазначено, що на зборах присутні засновники: Представник Луцької міської ради 51% статутного капіталу; Представник ОСОБА_1 45% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 4% статутного капіталу. На зборах присутні засновники, що володіють 100% часток статутного капіталу.

Як вбачається зі статті 4.1.1, ст.4.1.2, ст.4.1.3 Статуту «Музею історії сільського господарства Волині-скансен» та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 23.11.2021 (на день проведення зборів), засновниками (учасниками) «Музею історії сільського господарства Волині скансен», були: Волинська обласна рада; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .

Відтак позивач зазначає, що станом на 23.11.2021, Луцька міська рада не була засновником (учасником) «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», а тому, зазначене у протоколі загальних зборів від 23.11.2021 відомостей про присутність на загальних зборах учасників, що володіють 100% часток статутного капіталу, не відповідає дійсності та свідчить що дійсна участь засновників у зборах товариства становила менше потрібних 60% голосів, тобто рішення загальних зборів, оформлені протоколом прийняті за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, як це передбачається чинною на день проведення зборів статтею 5.2 Статуту «Музея історії сільського господарства Волині-скансен».

У відповіді на відзив позивач наголошує, що загальні збори засновників (учасників) комунальної організації у вигляду Музею відбулися 23.11.2021 року, державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу, зміна складу засновників (учасників) відбулася 08.12.2023. Даний факт виключає обставину набуття Луцькою міською радою статусу засновника(учасника) комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-скансен» та законність її участі в проведенні та прийнятті рішень 23.11.2021 на загальних зборів засновників(учасників) комунальної організації.

Позивач звертається до постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 про те, що момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться і можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Водночас моментом переходу корпоративних прав із частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією зі сторін.

Позиція відповідачів Луцької міської ради та Волинської обласної ради

Юридична особа Музей історії сільського господарства Волині-скансен створена 23.05.2001.

Засновниками музею були: Волинська обласна рада 51% частки в статутному капіталі, ОСОБА_1 45 % частки в статутному капіталі, ОСОБА_2 4% частки в статутному капіталі.

Відповідно до пункту 1.3 статуту Музею за організаційно-правовою формою музей є комунальною організацією (установа, заклад).

Відповідно до статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання

вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад ( п. 20);

прийняття рішень про передачу об`єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності;

З 03.03.1998 В Україні діє Закон № 147/98-ВР Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що цей Закон регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність.

Дія цього Закону поширюється на об`єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.

Передача у державну або комунальну власність об`єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

За змістом абзацу 5 частини 1 статті 2 цього Закону об`єктами передачі згідно з цим Законом є: акції (частки, паї), що належать державі або суб`єктам права комунальної власності.

За змістом частини 5, 6 статті 7 Закону передача оформляється актом.

Документ сформований в системі приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

У даному випадку 21.04.2021 в порядку визначеному Законом № 147/98-В, а також у відповідності до статей 43,60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Волинською обласною радою прийнято рішення № 5/30 про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у комунальну власність Луцької міської ради частки в статутному капіталі Музею історії сільського господарства Волині Скансену, у розмірі 51%.

Рішенням Луцької міської ради від 30.07.2021 № 15/70 вирішено надати згоду на прийняття зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області у власність Луцької міської територіальної громади 51 відсотка частки статутного капіталу Музею історії сільського господарства Волині Скансену.

В подальшому 13.09.2021 підписано акт приймання-передачі вказаного майна. Зазначені вище рішення є чинними та в судовому порядку не оскаржувались.

Таким чином, Луцька міська рада набула у власність частку в статутному капіталі Музею в розмірі 51 % не з моменту прийняття рішення загальних зборів музей, а з моменту підписання акту приймання-передачі в порядку, визначеному Законом.

На думку Луцької міської ради, факт передачі частки в статутному капіталі комунальної установи від одного органу місцевого самоврядування до іншого з дотриманням порядку, встановленого спеціальним законом, який має вищу юридичну силу в порівнянні із статутом, жодним чином не суперечать останньому, не порушує та не може порушувати жодних прав позивача.

Станом на момент проведення вказаних загальних зборів Волинська обласна рада вже передала свою частку в статутному капіталі Луцькій міській раді.

При цьому право власності Луцької міської ради виникло незалежно від внесення відомостей до реєстру юридичних осіб, адже закон пов`язує виникнення такого права з моментом підписання акту приймання-передачі (13.09.2021).

Із цього слідує, що Луцька міська рада мала право на участь у загальних зборах музею як власник 51 % частки в статутному капіталі.

Повноваження представника позивача на цих зборах підтверджувалися нотаріально посвідченою довіреністю від 15.09.2021 № 794 згідно з якою позивач уповноважив ОСОБА_5 : - представляти його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях, незалежно від підпорядкування та форм власності, в органах: місцевої влади та самоврядування структурних підрозділах будь-якого рівня та направленості, (комісіях та комітетах), перед усіма юридичними та фізичними особами як учасника (засновника) Комунальної організації Музей історії сільського господарства Волині Скансен, з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими йому як учаснику установчими документами та законодавством України, в тому числі приймати участь у загальних зборах учасників (засновників ) з правом голосування по всіх питанням порядку денного без будь-яких обмежень, а також...подавати та підписувати документи, в тому числі заяви, будь-які скарги, апеляції тощо, одержувати документи, що стосуватимуться його прав та законних інтересів в тому числі виконавчі сплачувати за нього у разі потреби судові витрати та інші платежі, пов`язані із цією довіреністю, а також вчиняти всі інші юридично значущі дії, необхідність вчинення яких випливатиме з наданих йому повноважень.

Отже, на зборах були присутні засновники, що володіли 100 % часток в статутному капіталі, а тому доводи позивача про нібито порушення його прав на участь у спірних загальних зборах та про відсутність кворуму є надуманими і не заслуговують на увагу.

Позивач не може стверджувати про незаконність рішення загальних зборів та про порушення цим його прав, адже реалізував своє волевиявлення щодо участі в цих зборах та голосуванні за питання порядку денного через уповноваженого представника.

Оскільки вказана вище довіреність не була скасована та не була визнана недійсною в установленому порядку, то діє презумпція її правомірності, а тому безпідставними є доводи позивача про те, що його представник ОСОБА_5 перевищив свої повноваження.

У заяві-зверненні від 18.04.2023 до Луцької міської ради позивач також визнав факт передання своєї частки музей-скансен Луцькій громаді.

Описане вище спростовує доводи позивача про те, що йому не було відомо про проведення загальних зборів та їх порядок денний, а також те, що його представни не був наділений повноваженнями подавати заяву про вихід зі складу учасників музею з передачею його частки Луцькій міській раді.

На переконання відповідачів 2 та 3 подання позову із цих підстав є дією всупереч своїй попередній поведінці, що неприпустимо.

Луцька міська рада вважає, що у даному випадку належним способом захисту є заявлення віндикаційної вимоги, а не вимоги про скасування рішення загальних зборів та реєстраційного запису.

У відзиві Волинська обласна рада посилається на висновки КГС ВС з постанови від 26.02.2020 №906/461/19 про те, що обставини набуття прав учасника товариства, в тому числі, й момент такого набуття, не залежить від наявності/відсутності в ЄДРЮОФОПГФ відомостей щодо певного складу учасників товариства. А також висновки ВП ВС з постанови від 08.06.2021 по справі №906/1336/19 про те, що учинення правочину з відчуження частки не має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача. Відтак акт приймання-передачі частки є документом, що відображає волевиявлення сторін щодо передання володіння від учасника товариства до набувача частки.

Позиція відповідача Комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині-Скансен»

Відповідач 1 у позові просить відмовити, зазначає, що Позивач отримав безпосередню фінансову вигоду від вказаної вище зміни засновників Музею, адже 23.09.2022 ОСОБА_1 отримав судовий наказ (як і інші працівники Музею) про стягнення на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за 2021 рік в сумі 66 423,97 грн (справа №161/12962/22).

Зазначені грошові кошти на виплату заборгованості із заробітної плати у 2022 році уже виділялись із коштів міського, а не обласного бюджету.

Також відповідач 1 зазначає про те, що Музей виступав із власною ініціативою перед

засновниками (на той момент Волинською обласною радою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) скликання Зборів засновників Музею для вирішення питання виплати заборгованості працівникам Музею по заробітній платі (копія повідомлення про скликання зборів засновників Музею із відміткою ОСОБА_1 про отримання додається).

Разом із тим, відповідно до чинного законодавства (ст. 63 Господарського кодексу України), засновниками комунальної організації не могли виступати фізичні особи лише орган місцевого самоврядування як розпорядник майном комунальної власності.

У зв`язку із наведеними вище обставинами, 23.11.2021 було проведено Збори засновників Музею: Луцької міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на яких вирішено питання про вихід зі складу засновників Музею Волинської обласної ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом передання своїх часток Луцькій міській раді, чим приведено у відповідність діяльність Музею (щодо складу засновників комунальної організації, статуту) до вимог чинного законодавства України.

Відповідач 1 просить суд взяти до уваги той факт, що позивач ОСОБА_1 неодноразово публічно, для необмеженої кількості адресатів, повідомляв про те, що ним було не тільки передано Луцькій міській раді свою частку в статутному капіталі Музею (частку в Музеї), а й умови такого передання (в подарунок, на безоплатній основі) та причини такої передачі (наявність заборгованості Музею).

У своєму зверненні до Луцької міської ради від 18.04.2023 року (копія додається) ОСОБА_1 підтвердив те, що ним було безкоштовно передано Луцькій міській раді свою «частку музею-скансену».

Відповідач 1 оспорює розмір заявлених позивач адвокатських витрат в розмірі 40 000 грн. 00 коп. Зазначає, що позовні вимоги заявлено одразу до 4 (чотирьох) відповідачів, а із змісту позову не вбачаються будь-які протиправні дії саме КО «Музей історії сільського господарства Волині скансен», спрямовані на обмеження чи позбавлення прав та інтересів ОСОБА_1 як колишнього співзасновника Музею.

Відповідач 1 не вбачає будь-яких правових підстав, а позивачем не доведено протилежного, на покладення виключно на КО «Музей історії сільського господарства Волині скансен», у випадку задоволення позовних вимог (повністю чи частково), суми витраченого позивачем судового збору.

На виконання вимог передбачених у п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, адвокат відповідача 1 зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач КО «Музей історії сільського господарства Волині скансен» поніс і які очікує понести, пов`язані

із розглядом даної справи, становить 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав, що зазначені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав свою заяву про застосування строків позовної давності, просив її прийняти та долучити до матеріалів справи.

Представник Музею в заяві та в судовому засіданні просить суд звернути увагу на те, що у відзиві відповідача 1 КО «Музей історії сільського господарства Волині скансен» на позовну заяву ОСОБА_1 наведено посилання на дописи позивача у соціальній мережі Фейсбук як до проведення загальних зборів засновників Музею, так і після них, які належним чином доводять той факт, що про проведення зборів та їх наслідки ОСОБА_1 було достеменно відомо ще станом на 2021 рік.

Відтак, аргумент позовної заяви ОСОБА_1 про те, що йому стало відомо про проведення загальних зборів засновників Музею лише 01.04.2024 не знаходить свого підтвердження.

Разом із тим, для такої спеціальної позовної вимоги як визнання недійсним рішення загальних зборів чинне цивільне законодавство встановлює строк звернення із позовною заявою в один рік з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст.ст. 258, 261 Цивільного кодексу України).

З огляду на публікації позивачем дописів у соціальній мережі Фейсбук протягом 2021-2024 років, листування позивача із відповідачами в 2023 році, стає очевидним, що позивачу було достеменно відомо про загальні збори засновників Музею, оформленні протоколом від 23.11.2021, а також про реєстраціні дії, здійснені державним реєстратором на підставі цього протоколу - виключення ОСОБА_1 зі складу засновників Музею.

Враховуючи викладене вище, відповідач 1 КО «Музей історії сільського господарства Волині скансен» просить суд у випадку визнання судом позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними, застосувати строк позовної давності для звернення до суду із вказаними в позовній заяві ОСОБА_1 вимогами, який сплив 23.11.2022.

Позовні вимоги представник відповідача 1 в судовому засіданні не визнав з підстав, зазначених у відзиві.

Представник позивача зазначив, що отримав заяву через Електронний суд в день розгляду справи по суті зранку, просив суд не приймати заяву про застосування строків позовної давності, оскільки така подана після закриття підготовчого провадження.

Суд з врахуванням тієї обставини, що заява подана до судового засідання по розгляду справи по суті, приймає та долучає до матеріалів справи заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача заперечив сплив позовної давності щодо позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, послався на постанову ВС КГС №909/298/21 від 14.09.2022, в якій Верховний Суд доходить висновку про те, що законодавцем диференційовано встановлено правила позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів окремих юридичних осіб (один рік - для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю; три місяці - для акціонерних товариств; три роки (загальна позовна давність) - для інших юридичних осіб та громадських об`єднань, зокрема для творчих спілок, як неприбуткових професійних об`єднань у формі громадських організацій).

В судовому засіданні представник Луцької міської ради та Волинської обласної ради в позові просили відмовити з підстав, що зазначені у відзивах.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши фактичні обставини справи, позицію позивача та відповідачів, господарський суд, мотивуючи рішення правовими нормами, дійшов таких висновків:

23.05.2001 Волинська обласна рада, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заснували «Музей історії сільського господарства Волині скансен».

Відповідно до п. 1.3 Статуту Музею за організаційно-правовою формою музей є комунальна організація (установа, заклад). (а. с. 11-22).

Згідно із пунктами 4.1, 6.2 Статуту власниками статутного капіталу на той час були:

Волинська обласна рада майно спільної комунальної власності 51%

ОСОБА_1 45% (експозиція просто неба « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно з планом-проектом, будівельним паспортом)

ОСОБА_2 4% - експозиція просто неба частина каплиці вознесіння Господнього.

Рішенням Волинської обласної ради від 21.04.2021 №5/30 відповідно до ст. 43, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передано із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у комунальну власність Луцької міської ради частку статутного капіталу Музею історії сільського господарства Волині-скансен, у розмірі 51 % (а. с. 135)

Пунктом 2 рішення обласної ради № 5/30 від 21.04.2021 року зобов`язано голову обласної ради та Луцького міського голову забезпечити передачу частки статутного капіталу та підписати акти приймання-передавання.

Рішенням Луцької міської ради від 30.07.2021 № 15/70 відповідно до ст. 43, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 4 ЗУ «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», враховуючи рішення Волинської обласної ради від 21.04.2021 №5/30 «Про передачу частки статутного капіталу Музею історії сільського господарства Волині-скансен» вирішено надати згоду на прийняття зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області у власність Луцької міської територіальної громади 51 відсотка частки статутного капіталу Музею історії сільського господарства Волині Скансену (а. с. 136).

13.09.2021 між Волинською обласною радою та Луцькою міською радою підписано акт приймання-передачі вказаного майна (а. с. 137). Акт підписано утвореною комісією з приймання-передачі 51 відсотка частки статутного капіталу Музею історії сільського господарства Волині Скансену.

Пунктом 2 Акту визначено, що комісія погодила передачу прав засновника, 51 відсотка частки статутного капіталу Музею історії сільського господарства Волині скансену зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у власність Луцької міської територіальної громади.

Зазначені вище рішення та Акт є чинними та в судовому порядку не оскаржувались.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про музеї та музейну справу» (в редакції чинній на дату створення музею) музеї можуть засновуватися на будь-яких формах власності, передбачених законами України. Засновниками музеїв можуть бути відповідні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:

вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад ( п. 20);

прийняття рішень про передачу об`єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності;

З 03.03.1998 В Україні діє Закон № 147/98-ВР «Про передачу об`єктів права державної

та комунальної власності».

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що цей Закон регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність.

Дія цього Закону поширюється на об`єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.

Передача у державну або комунальну власність об`єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

Відтак, вимоги цього закону застосовуються також до правовідносин з передачі об`єктів обласної комунальної власності в міську комунальну власність і навпаки.

Зазначений Закон є спеціальним щодо регулювання правовідносин, які досліджуються судом у даній справі.

За змістом частини 1 статті 2 цього Закону об`єктами передачі згідно з цим Законом є: акції (частки, паї), що належать державі або суб`єктам права комунальної власності.

Відповідно до статті 3 Закону ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Частинами 1, 2 статті 4 передбачено, що передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майно.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частинами 1,2 статті 5 Закону передача об`єктів з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням: сільських, селищних, міських, районних у містах рад - щодо об`єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад; районних, обласних рад - щодо об`єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

Передача об`єктів з комунальної у державну власність здійснюється за наявності згоди на передачу Кабінету Міністрів України - щодо об`єктів, визначених в абзацах другому, третьому та п`ятому частини першої статті 2 цього Закону, або органів, уповноважених управляти державним майном, - щодо окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна).

За змістом частини 5, 6 статті 7 Закону передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Таким чином, Луцька міська рада набула у власність частку в статутному капіталі Музею в розмірі 51 % з моменту підписання акту приймання-передачі в порядку, визначеному Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», тобто з 13.09.2021.

В матеріалах справи міститься Довіреність від 15.09.2021 (а. с. 27-28, 138-139), яка посвідчена цього ж числа приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І. та зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №794. Довіреність підписана позивачем ОСОБА_1 .

Згідно з довіреністю позивач ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 : представляти його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях, незалежно від підпорядкування та форм власності, в органах: місцевої влади та самоврядування структурних підрозділах будь-якого рівня та направленості, (комісіях та комітетах), перед усіма юридичними та фізичними особами як учасника (засновника) Комунальної організації Музей історії сільського господарства Волині Скансен, з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими йому як учаснику установчими документами та законодавством України, в тому числі приймати участь у загальних зборах учасників (засновників ) з правом голосування по всіх питанням порядку денного без будь-яких обмежень, а також...подавати та підписувати документи, в тому числі заяви, будь-які скарги, апеляції тощо, одержувати документи, що стосуватимуться його прав та законних інтересів в тому числі виконавчі сплачувати за нього у разі потреби судові витрати та інші платежі, пов`язані із цією довіреністю, а також вчиняти всі інші юридично значущі дії, необхідність вчинення яких випливатиме з наданих йому повноважень.

Згідно із Заявою від 22.11.2021, яка адресована Загальним зборам засновників Музею історії сільського господарства Волині-скансен від ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І. 15.09.2021 за р.№794, від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

відповідно до положень чинного статуту Музею передано належну ОСОБА_1 частку в статутному капіталі в розмірі 45 % Луцькій міській територіальній громаді в особі Луцької міської ради, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 виходить із числа засновників та просить загальні збори своїм рішенням затвердити дане рішення засновника ОСОБА_1 (а. с. 142).

Відповідна заява посвідчена приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Моравецьким В. Р. 22.11.2021 та зареєстровано в реєстрі за №1680.

В подальшому, згідно зі спірним рішенням загальних зборів засновників Музею, яке оформлено протоколом від 23.11.2021 вирішено:

змінити склад засновників Музею, виключивши зі складу засновників Волинську обласну раду та включити засновників Луцьку територіальну громаду в особі Луцької міської ради.

виключити із складу засновників ОСОБА_1 . Його частку та права засновника передати Луцькій міській територіальній громаді в особі Луцької міської ради.

виключити із складу засновників ОСОБА_2 . Його частку та права засновника передати Луцькій міській територіальній громаді в особі Луцької міської ради.

Відповідно до пункту 5.1 Статуту Музею збори засновників складаються із засновників або призначених ними представників. Повноваження представників підтверджуються оформленою належним чином довіреністю. Представники засновників можуть бути постійними або призначеними на певний термін. Засновники вправі замінити свого представника у зборах в будь-який час, сповістивши про це інших засновників.

Відповідно до пункту 5.2 Статуту кожен засновник має кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Голосування на загальних зборах проводиться за принципом на 1% статутного капіталу припадає 1 голос.

Загальні збори є повноважними, якщо на них присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності не менше як 60 % голосів.

Рішення Зборів засновників вважаються правомочними, якщо за нього подано не менше 60 % голосів.

На зборах учасників музею, які відбулися 23.11.2021 були присутні:

1) Представник Луцької міської ради Грабко Алла Володимирівна, начальник відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради, уповноважена представляти останню на підставі рішення від 30.07.2021 № 15/70 51 % статного капіталу).

2) Представник ОСОБА_1 - Максимович Олег Володимирович, на підставі довіреності 45 % статутного капіталу. Довіреність видана ОСОБА_1 .09.2021, зареєстрована приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І. за №794.

3) ОСОБА_2 4 % статутного капіталу.

Судом встановлено, що на момент проведення вказаних загальних зборів Волинська обласна рада вже передала свою частку в статутному капіталі Музею Луцькій міській раді, що підтверджується Актом приймання-передачі від 13.09.2021.

При цьому, право власності Луцької міської ради виникло незалежно від внесення відомостей до реєстру юридичних осіб, адже закон пов`язує виникнення такого права з моментом підписання акту приймання-передачі (13.09.2021).

Встановлені судом обставини спростовують доводи позивача про те, що станом на 23.11.2021 Луцька міська рада не була засновником (учасником) «Музею історії сільського господарства Волині-скансен», а тому зазначене у протоколі загальних зборів від 23.11.2021 відомостей про присутність на загальних зборах учасників, що володіють 100% часток статутного капіталу, не відповідає дійсності та свідчить, що дійсна участь засновників у зборах товариства становила менше потрібних 60% голосів.

За конкретних обставин справи спеціальним Законом, який регулює відповідні правовідносини Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» встановлено, що право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права (ст. 7).

Луцька міська рада правомірно, як власник 51 % статутного капіталу Музею, 23.11.2021 взяла участь у загальних зборів учасників Музею, рішення яких оформлено протоколом від 23.11.2021.

Відповідну обставину не спростовує той факт, що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день проведення зборів Луцька міська рада не була зазначена засновником музею.

У корпоративних правовідносинах державна реєстрація є лише офіційним визнанням шляхом засвідчення державою факту зміни відомостей, що містяться в ЄДР.

Щодо посилань позивача на практику ВП ВС в постанові №906/1336/19 від 08.06.2021, які на думку позивача повинні бути застосовані судом при розгляді конкретної справи, то суд зазначає, що правовідносини у цій справі є неподібними до правовідносин, які склалися між сторонами у цій справі №903/769/24.

За висновками Верховного Суду таку подібність слід оцінювати за певними критеріями, а саме: змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з яких: змістовий є основним, а два інші (суб`єктний та об`єктний) - додатковими.

Змістовний критерій полягає у тому, що оцінювання спірних правовідносин здійснюється за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах. Так само не завжди для встановлення подібності правовідносин має значення і об`єктний критерій.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних положень процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19.

Відтак, правові висновки у п. 7.1.19 постанови ВП ВС №906/1336/19 від 08.06.2021 стосуються господарських товариств (ТОВ, ТДВ, командитне товариство, повне товариство та акціонерне товариство). Натомість, в даній справі йдеться про порядок передачі об`єктів права комунальної власності територіальної громади сіл, селищ і міст області у комунальну власність міської територіальної громади та виникнення права власності на об`єкт передачі, що врегульовано ЗУ «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».

Суд також зазначає, що пунктом 4.2 Статуту музею передбачено, що засновники мають право вийти в установленому порядку із складу засновників музею, передавати свої права іншій особі (не обов`язково засновнику).

За організаційно-правовою формою музей є комунальною організацією, відтак засновником музею в обов`язковому порядку виступає орган місцевого самоврядування.

Щодо повноваження представника позивача на спірних зборах, які підтверджувалися нотаріально посвідченою довіреністю від 15.09.2021 №794, суд зазначає:

Згідно з довіреністю від 15.09.2021 (а. с. 27-28, 138-139), яка посвідчена цього ж числа приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І. та зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №794, позивач ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_5 : - представляти його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях, незалежно від підпорядкування та форм власності, в органах: місцевої влади та самоврядування структурних підрозділах будь-якого рівня та направленості, (комісіях та комітетах), перед усіма юридичними та фізичними особами як учасника (засновника) Комунальної організації Музей історії сільського господарства Волині Скансен, з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими йому як учаснику установчими документами та законодавством України, в тому числі приймати участь у загальних зборах учасників (засновників ) з правом голосування по всіх питанням порядку денного без будь-яких обмежень, а також...подавати та підписувати документи, в тому числі заяви, будь-які скарги, апеляції тощо, одержувати документи, що стосуватимуться його прав та законних інтересів в тому числі виконавчі сплачувати за нього у разі потреби судові витрати та інші платежі, пов`язані із цією довіреністю, а також вчиняти всі інші юридично значущі дії, необхідність вчинення яких випливатиме з наданих йому повноважень.

Отже, на зборах були присутні засновники, що володіли 100 % часток в статутному капіталі, а тому доводи позивача про порушення його прав на участь у спірних загальних зборах та про відсутність кворуму є безпідставними.

Твердження позивача про те, що ОСОБА_5 не був наділений повноваженнями подавати заяву від імені позивача про вихід зі складу учасників музею та передачу його частки в статутному капіталі Луцькій міській раді спростовується змістом відповідної довіреності, в якій зазначено, що представник наділений усіма правами, обов`язками та повноваженнями довірителя, які надані йому установчими документами та законодавством України.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказана довіреність не була скасована та не була визнана недійсною в установленому порядку, то діє презумпція її правомірності, а тому безпідставними є доводи позивача про те, що його представник ОСОБА_5 перевищив свої повноваження.

Крім того, у заяві-зверенні від 18.04.2023 до Луцької міської ради позивач визнав факт передання своєї частки музей-скансен Луцькій громаді (а. с. 141).

Також, судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/12962/22 від 23.09.2022 за заявою ОСОБА_1 стягнуто з боржника Музею історії сільського господарства Волині-Скансен на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату за 2021рік у розмірі 66423 ( шістдесят шість тисяч чотириста двадцять три) гривень 97 копійок.

Спірні загальні збори засновників музею відбулися у листопаді 2021 року, позивачем у серпні 2021 року видано довіреність на представництво своїх інтересів перед усіма юридичними та фізичними особами як учасника (засновника) Комунальної організації Музей історії сільського господарства Волині Скансен, з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими йому як учаснику установчими документами та законодавством України, в тому числі приймати участь у загальних зборах учасників (засновників ) з правом голосування по всіх питанням порядку денного без будь-яких обмежень.

Суд в даному випадку звертається до Доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»). В основі доктрини venire contra factum proprium принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права (Постанова ВП ВС від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування реєстраційного запису та визнання ОСОБА_1 засновником комунальної організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен» та належність йому 45% статутного капіталу у комунальній організації «Музей історії сільського господарства Волині скансен», а тому суд у задоволенні позову відмовляє повністю.

Щодо заявленої відповідачем 1 заяви про застосування строків позовної давності, то суд зазначає, що у постанові ВП ВС від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними. Застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з відмовою у позові правові підстави покладення судових витрат на відповідачів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 19.11.2024

СуддяМ. С. Шум