Рішення

від 12.11.2024 по справі 904/5513/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024р. Справа № 904/5513/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗ Карго», м. Коростень

До: Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь

Про: стягнення 6 351 237,87грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Ситайло Н.В. (адвокат);

Від відповідача: Добровольський А.Т. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «УЗ Карго» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) про стягнення 6 351 237,87грн. (в т.ч.: 5 652 453,26грн. - основний борг; 651 6363,67грн. - пеня, 44 028,87грн. - 3% річних та 3 119,07грн. - інфляційні втрати) заборгованості за надані послуги з користування контейнерами відповідно до умов договору про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21 за період з 01.04.23 по 18.08.23.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував, що відповідачем належним чином не виконані зобов`язання за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21 щодо плати за перебування у його розпорядженні 116 контейнерів в період з 01.04.23р. по 18.08.23р. (виходячи з вартості у 370,00 грн./контенер за добу) у загальному розмірі 5 652 453,26грн. Крім того, на вказану заборгованості позивачем нараховано: 651 636,67 грн. - пені, 44 028,87 грн. - 3 % річних та 3 119,07грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.23 відкрито провадження у справі №904/5513/23 за правилами загального позовного провадження.

АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав: позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту подання замовником заявок щодо кількості та типу необхідного рухомого складу, напрямку перевезення згідно до умов п.п.1.3,2.2.1. 2.2.2. договору та доказів погодження виконавцем таких заявок. Позивачем не надано будь-яких заявок відповідача починаючи з 01.08.22 р. та доказів погодження позивачем цих заявок. Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що відповідно до умов договору замовник (відповідач) здійснює оплату послуг після отримання оригіналів рахунку, акту наданих послуг та податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, матеріали справи не містять доказів реєстрації податкових накладних позивача у спірний період з листопада 2022 р. податкових накладних позивача не було зареєстровано в ЄРПН, що на переконання відповідача виключає підстави для оплати будь-яких послуг на користь позивача. Відповідач вважає, що умовами договору передбачено стягнення з нього плати лише за період фактичного користування ним контейнерами, які подані під навантаження і перебувають в очікуванні навантаження; а не за період їх перебування в статичному положенні на залізничних станції після закінчення перевезення. Не внормовано умовами договору і порядок та строки повернення порожніх контейнерів та відповідальність замовника за несвоєчасне їх повернення. Окрім того, відповідач вказує на ту обставину, що заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу за квітень 2023 р. є безпідставними, оскільки це питання було предметом розгляду у справі № 904/789/23. Відповідач не погоджується із розрахунком інфляційних втрат, наведеним у позовній заяві, оскільки позивач в порушення правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.19 р. по справі №924/312/18, не включив дорозрахунку періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Ухвалою господарського суду від 12.12.23р. провадження у справі було зупинено до часу набрання чинності рішенням у пов`язаній справі № 904/789/23.

Після набрання законної сили рішенням у вищезазначеній справі ухвалою господарського суду від 04.03.24 р. провадження у цій справі поновлено .

ТОВ «УЗ Карго» (позивач) 08.03.24 р. уточнив (змінив) позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача: 5 652 453,26 грн. боргу за користування контейнерами, які були подані під навантаження і перебували в очікуванні навантаження; 530 552,82 грн. пені та 34 272,58 грн.- 3 % річних.

13.05.24р. ТОВ «УЗ Карго» ( позивач ) в чергове (втретє) звернулося до господарського суду із заявою про зміну позовних вимог підстав позову, в якій вказав, що у справі № 904/789/23 позивачем заявлялися вимоги про стягнення з відповідача 12 899 456,00грн., але рішенням господарського суду та постановою ЦАГС у цій справі встановлено, що заборгованість за актами складає 13 989 456,00грн. На виконання вищенаведеного судового рішення заборгованість в розмірі 12 899 456,00грн. сплачена АТ «Нікопольський завод феросплавів». Але залишилася несплаченою (оскільки вона не заявлялася позивачем ) решта заборгованості в розмірі 1 080 000,00грн. (за актом № 6 від 30.04.23р.)

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач змінив підстави позову та остаточно просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5 652 453,26 грн., яка складається з наступних сум: 1 080 000,00 грн. - за актами №151 від 30.09.22 р., № 159 від 31.10.22 р. , №1 від 01.02.23 р., №4 від 28.02.23 р., № 5 від 31.03.23 р., №6 від 30.04.23р.) + 1 330 520,00грн. (по рахунку №10 та акту №10 від 31.05.23 р.) + 1 287 600,00 грн. (по рахунку №11 та акту №11 від 30.06.23 р.) + 1 330 520,00 грн. (по рахунку №12 та акту № 12 від 31.07.23 р.) + 623 813,26 грн. (по рахунку №13 та акту №13 від 31.08.23р.) У зв`язку зі зміною підстав позову ТОВ УЗ Карго надано новий розрахунок пені в розмірі 530 552,82 грн.; 3 % річних в розмірі 34 272,58 грн.

За наявними в справі матеріалами суд не в змозі був визначити: чи фактично надавались ТОВ «УЗ Карго» послуги за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21р. за період з 01.04.23 р. по 18.08.23р. загальною вартістю 5 652 453,26грн.; чи підтверджується документально заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21р. за період з 01.04.23 р. по 18.08.23 р. у розмірі 5 652 453,26грн.; чи правильно здійснено позивачем розрахунок 3% річних та пені, тощо.

Для роз`яснення вищезазначених питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребували спеціальних знань, виникла необхідність призначення економічної експертизи. У зв`язку з чим ухвалою суду від 14.05.24 по справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ. На вирішення експерта були поставлені наступні питання: 1) чи підтверджується документально надання позивачем ТОВ «УЗ Карго» послуг по наданню 116 контейнерів на користь відповідача - АТ «Нікопольський завод феросплавів» відповідно до умов договору про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21р. за період з 01.04.23 р. по 18.08.23 р. загальною вартістю 5 652 453,26 грн. згідно рахунку №6 та акту №6 від 30.04.23 р.; згідно рахунку №10 та акту №10 від 31.05.23 р.; згідно рахунку №11 та акту №11 від 30.06.23 р.; згідно рахунку №12 та акту № 12 від 31.07.23 р.; згідно рахунку №13 та акту №13 від31.08.23 р.? Якщо ні, то в яких саме обсягах та вартості фактично були надані ці послуги за кожним із актів окремо? 2) чи підтверджується документально заборгованість відповідача АТ «Нікопольський завод феросплавів» перед позивачем - ТОВ «УЗ Карго», за послуги по наданню 116 контейнерів на користь відповідача - АТ «Нікопольський завод феросплавів» відповідно до умов договору про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21р. за період з 01.04.23 р. по 18.08.23 р. в розмірі 5 652 453,26 грн. (як стверджує позивач)? Якщо, ні, то яка наявна заборгованість за ці послуги за кожним із актів окремо? 3) чи вірно здійснено ТОВ «УЗ Карго» (позивачем) розрахунок 34 272,58 грн. 3% річних та 530 552,82 грн. пені ? Якщо не вірно, то який вірний розмір пені та 3 % річних за цей період часу? 4) чи врахована ТОВ «УЗ Карго» під час розрахунку стягуваної суми за цією справою (5 652 453,26 грн.) сума заборгованості, стягнута з АТ «Нікопольський завод феросплавів» відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.23 р. у справі № 904/789/23 (з урахуванням постанови ЦАГС від 19.02.24 р.)? Якщо ні, то яка саме сума коштів та на підставі якого саме акту здачі-приймання послуг та рахунку не врахована позивачем? 5) чи відображені в податковому обліку ТОВ «УЗ Карго» (позивач) та АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) податкові зобов`язання та податковий кредит на додану вартість за період з 01.09.22 р. по 31.08.23 р. по взаємовідносинам за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21р. в розмірі, вказаному у позовній заяві (в останній редакції)?

10.10.24 до канцелярії суду від Дніпропетровського НДІСЕ надійшов висновок судової економічної експертизи №1383-24 від 24.09.24 у справі №904/5513/23.

Ухвалою суду від 14.10.24р. поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 31.10.24р. закрито підготовче провадження та справу №904/5513/23 призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 12.11.24р.

АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) подав до суду клопотання про зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій (пені) на 90%.

ТОВ «УЗ Карго» (позивач) заперечував проти клопотання АТ «Нікопольський завод феросплавів» про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.21р. між ТОВ «УЗ Карго» (виконавець) та АТ «Нікопольський завод феросплавів» (замовник) укладено договір №2100458 про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, відповідно до умов якого : предметом договору є забезпечення виконавцем транспортно-експедиційного обслуговування вантажів відповідно до заявок замовника, зокрема, забезпечення надання рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України, країн СНД та інших держав, а також надання інших погоджених сторонами послуг (63.11; 63.21, 63.40 за ДК 016:2000), та оплата замовником наданих послуг (п.1.1) Послугами, які можуть надаватись виконавцем на підставі цього договору, є, зокрема, такі: забезпечення подачі рухомого складу і контейнерів; організації робіт, пов`язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, складуванням, зберіганням, зважуванням, митним оформленням вантажів замовника; декларування товарів та транспортних засобів; інші послуги за заявками замовника (п. 1.2). Виконавець на підставі заявок і доручень замовника представляє інтереси замовника і діє від його імені у взаємних з перевізниками, експедиторами, портами, митними органами та іншими організаціями з перевезення, перевалки, зберігання і ТЕО вантажів (п.п.2.1.1). Замовник повертає рухомий склад і контейнери в технічно справному стані (п.п.2.2.15). Вартість послуг узгоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни, який стає невід`ємною частиною цього договору. У разі якщо протокол погодження договірної ціни щодо наступної заявки сторонами не погоджено, то до послуг, що надаються згідно з такою заявкою, застосовуються ціни, раніше погоджені сторонами у протоколі погодження договірної ціни. (п.3.1) Замовник здійснює оплату послуг за цим договором наступним чином: 70% відсотків вартості послуг за відповідною заявкою - протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавця, який виставляється виконавцем по факту одержання заявки замовника; 30% вартості послуг за відповідною заявкою - сплачується протягом 5 банківських днів після отримання оригіналів рахунку, акту наданих послуг та податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності з нормами податкового законодавства України (п. 4.1). Факт надання послуг за цим договором підтверджується актом надання послуг, підписаним сторонами. У випадку, якщо виконавцем замовнику акт наданих послуг та звірки взаєморозрахунків ним не підписаний і не заперечений протягом 7 робочих днів з моменту його отримання замовником (в тому числі, електронною поштою або факсом), він вважається таким, що прийнятий замовником та підлягає оплаті в повному обсязі (п.5.1) За відсутності акту наданих послуг та звірки взаєморозрахунків факт надання послуг підтверджується перевізними документами, які видаються залізницею, і такі документами є належними доказами у випадку виникнення спорів між сторонами (п.5.2) Якщо жодна із сторін до останнього дня строку дії договору, передбаченому у п. 9.1, не проінформувала іншу в письмовому вигляді про намір припинити договір, даний договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 9.3).

В матеріалах справи містяться укладені між ТОВ «УЗ Карго» та АТ «Нікопольський завод феросплавів» протоколи погодження договірної ціни до договору №2100458 про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 01.02.21р.: №3 від 01.10.21р., №4 від 01.11.21р., №5 від 01.12.21р., №6 від 01.01.22р., №7 від 01.02.22р., №8 від 01.07.22р., №9 від 01.08.22р., №10 від 01.09.22р.

Поміж іншим у протоколах № 9 та №10 сторони погодили відповідальність відповідача у разі невиконання пункту 2.2.15 договору - невчасного повернення рухомого складу; сплата 370 грн/контейнер за добу з правом збільшення розміру оплати у разі введення в дію нових тарифів на перевезення, а також та встановлено порядок оплати за користування контейнерами - відповідно до рахунків позивача.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказує на те, що за період з 01.04.23р. по 18.10.22р. ТОВ «УЗ Карго» були надані відповідачу послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів (надання 116 контейнерів), що підтверджується актами: № 6 від 30.04.23р. на суму 1 287 600,00грн., №10 від 31.05.23р. на суму 1 330 520,00грн., №11 від 30.06.23р. на суму 1 278 600,00грн., №12 від 31.07.23р. на суму 1 330 520,00грн., №13 від 31.08.23р. на суму 623 813,26грн., які були складені та направлені відповідачу. Вказані акти отримані АТ «Нікопольський завод феросплавів», заперечень не надходило, тому вони вважаються підписаними згідно з умови п.5.1 договору.

На виконання п.4.1-4.3 договору за надані послуги користування 116 контейнерами позивачем виставлено відповідачу рахунки: № 6 від 30.04.23р. на суму 1 287 600,00грн., №10 від 31.05.23р. на суму 1 330 520,00грн., №11 від 30.06.23р. на суму 1 278 600,00грн., №12 від 31.07.23р. на суму 1 330 520,00грн., №13 від 31.08.23р. на суму 623 813,26грн.; які відповідач не сплатив.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Заперечуючи заявлені позовні вимоги , відповідач вказує на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту подання АТ «НЗФ» заявок щодо кількості та типу необхідного рухомого складу, напрямку перевезення згідно до умов п.п.1.3,2.2.1. 2.2.2. договору та доказів погодження виконавцем таких заявок та доказів погодження позивачем цих заявок.

З метою встановлення фактичного надання ТОВ «УЗ Карго» послуг за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21р. за період з 01.04.23 р. по 18.08.23р. у розмірі , зазначеному у позовній заяві; підтвердження або спростування заборгованості відповідача перед позивачем за цим договором у розмірі , зазначеному у позовній заяві; правильності здійснення позивачем розрахунку 3% річних та пені судом було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського НДІСЕ.

Із висновків експерта Дніпропетровського НДІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи №1383-24 від 24.09.24р., вбачається наступне:

«По першому питанню:

Документально підтверджується надання позивачем - ТОВ «УЗ Карго», послуг по наданню 116 контейнерів на користь відповідача - АТ «Нікопольський завод феросплавів» відповідно до умов договору про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування № 2100458 від 01.02.2021 за період з 01.04.2023 по 18.08.2023 загальною вартістю 5 652 453. 26 грн. згідно рахунку № 6 та акту № 6 від 30.04.2023, згідно рахунку № 10 та акту № 10 від 31.05.2023, згідно рахунку № 11 та акту № 11 від 30.04.2023, згідно рахунку № 12 та акту № 12 від 31.07.2023. згідно рахунку № 13 та акту № 13 від 31.08.2023.

По другому питанню:

Документально підтверджується заборгованість відповідача - АТ «Нікопольський завод феросплавів» перед позивачем - ТОВ «УЗ Карго», за послуги по наданню 116 контейнерів на користь відповідача - АТ «Нікопольський завод феросплавів» відповідно до умов договору про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування № 2100458 від 01.02.2021 за період з 01.04.2023 по 18.08.2023 р. в розмірі 5 652 453,26 грн.

По третьому питанню:

Підтверджується розрахунок ТОВ «УЗ Карго» (позивача) 3% річних на суму 34 272.58 грн. та пені на суму 521 552,81 грн.

По четвертому питанню:

Документально підтверджується, що ТОВ «УЗ Карго» не врахована у розрахунку стягуваної суми за цією справою (5 652 453,26грн.) сума заборгованості, стягнута з АТ «Нікопольський завод феросплавів» відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023р. у справі № 904/789/23 (з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024р.).

Відповідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «УЗ Карго» сума заборгованості, стягнута з АТ «Нікопольський завод феросплавів» відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 у справі № 904/789/23 (з урахуванням постанови від 19.02.2024) у розмірі 207 600.00 грн. по акту наданих послуг №6 від 30.04.2023 та рахунку № 6 від 30.04.2023. не врахована під час розрахунку стягуваної суми за цією справою (5652453.26 грн.).

По п`ятому питанню:

Документально підтверджується відображення в податковому обліку АТ «Нікопольський завод феросплавів» податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.09.22 по 31.08.23 по взаємовідносинам з ТОВ «УЗ Карго» за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування № 2100458 від 01.02.2021 частково, а саме в декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року: за вересень 2022 року сума ПДВ 550 086,00 грн.; за жовтень 2022 року сума ПДВ 485 070,00 грн.

Встановіть, чи відображено ТОВ «УЗ Карго» податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.09.22 по 31.08.23 по взаємовідносинам з АТ «Нікопольський завод феросплавів» за договором про надання комплексу послуг з транспортно- експедиційного обслуговування № 2100458 від 01.02.2021, не надається за можливе з причин, наведених в досліджуваній частині висновку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання ТОВ «УЗ Карго» на користь АТ «Нікопольський завод феросплавів» послуги за період з 01.04.23 р. по 18.08.23р. та наявність заборгованості АТ «Нікопольський завод феросплавів» перед ТОВ «УЗ Карго» у розмірі 5 652 453,26грн. за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №2100458 від 01.02.21р. Також, експертним висновком підтверджено правильність здійснення наданого позивачем розрахунку 3% річних в розмірі 34 272,58 грн. та пені в розмірі 521 552,81грн.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування висновків експерта.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій (пені) на 90%.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18).

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі №922/1716/20).

Суд зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

В обґрунтування наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, відповідач вказує наступні обставини:

- відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Нікопольська міська територіальна громада, де знаходиться відповідач, з 21.07.22р. віднесена до території активних бойових дій;

- починаючи з серпня 2022 року господарська діяльність відповідача знаходиться в стані часткового простою, що викликано руйнуванням майна відповідача, яке використовується ним у його діяльності, внаслідок ворожих обстрілів;

- внаслідок вказаних обстрілів відповідачу завдано значні матеріальні збитки, остаточний розмір яких на даний час встановлюється;

- АТ «Нікопольський завод феросплавів» є фактично містоутворюючим підприємством у м. Нікополі

З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги майновий стан сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов`язання, зважаючи, що стягнення штрафних санкцій не повинне перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд доходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені у сумі 530 552,82 грн. на 50% - тобто до 260 776,40грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗ Карго» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, код ЄДРПОУ 41919538): 5 652 453,26 грн. заборгованості; 260 776,40грн. пені, 34 272,58грн. - 3 % річних та 92 610,09грн. витрат зі сплати судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 19.11.24р.

Суддя Васильєв О.Ю.