Ухвала

від 19.11.2024 по справі 908/3006/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.11.2024 Справа № 908/3006/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГІДРОМЕХАНІКА (вул. Отакара Яроша, буд. 17-Б, м. Харків, 61045)

про стягнення 276 278,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 12.11.2024) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГІДРОМЕХАНІКА про стягнення попередньої оплати за товар у зв`язку з розірванням договору поставки № 02.12-21-1Д від 02.12.2021 у розмірі 268140,00 грн., 2483,59 грн. 3% річних, 5655,07 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3006/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність передачі справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Харківської області, виходячи з такого.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У Рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

На підставі зазначеного можна виокремити такі складові поняття «суд, встановлений законом», як: інституційна, процесуальна та компетенційна. При цьому порушення будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.

Під час здійснення судочинства суд у своїй діяльності повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідачем позивач визначив Товариство з обмеженою відповідальністю НВП ГІДРОМЕХАНІКА, місцезнаходженням якого згідно Відповіді № 909537 від 18.11.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, є: вул. Отакара Яроша, буд. 17-Б, м. Харків, Харківська область, 61045.

Обґрунтовуючи подання позову до Господарського суду Запорізької області позивач посилається на ч. 5 ст. 29 ГПК України. Зазначає, що згідно укладеного договору поставки № 02.12-21-1Д від 02.12.2021 місцем виконання договору (поставка товару) є місто Запоріжжя.

Частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз ч. 5 ст. 29 ГПК України свідчить про те, що передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Поняття "місце виконання зобов`язання" за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов`язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання "місце виконання зобов`язання", але й іншими словосполученнями.

Як вбачається з позовних матеріалів, за умовами пункту 2.2 договору поставки № 02.12-21-1Д від 02.12.2021, що покладений у підставу позову, поставка товару здійснюється на складі постачальника (ТОВ НВП ГІДРОМЕХАНІКА) за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 17-Б. Товар вважається поставленим, а постачальник вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання товарів, коли він надасть на власному складі товар у розпорядження покупця або перевізника, названого покупцем.

Отже, сторонами в договорі № 02.12-21-1Д від 02.12.2021 визначено місце виконання зобов`язання з поставки товару: місто Харків Харківської області.

Фактична поставка товару перевізником у місто Запоріжжя Запорізької області не спростовує того, що поставка товару за умовами договору здійснюється на складі постачальника (ТОВ НВП ГІДРОМЕХАНІКА) за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 17-Б, оскільки товар вважається поставленим коли постачальник надасть на власному складі товар у розпорядження покупця або перевізника, названого покупцем.

Не вбачається з даного договору також те, що виконувати його можливо лише в певному місці.

Суд зазначає, що місце поставки товару не є місцем виконання договору, про що помилково зазначає позивач. Також, як зазначено вище, сторони не визначили в договорі, що виконувати його можливо лише в певному місці (у даному випадку в Запорізькій області).

Суд також враховує, що предметом спору у даній праві є вимога ФОП ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ НВП ГІДРОМЕХАНІКА заборгованості: повернення попередньої оплати за договором поставки № 02.12-21-1Д від 02.12.2021, нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат, тобто стягнення грошових коштів.

Зобов`язання з оплати за договором поставки не є такими, які належить через їх особливість виконувати тільки в певному місці.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відтак, сторони при укладенні договору поставки № 02.12-21-1Д від 02.12.2021 мали право визначити місце виконання договору, що у подальшому дало б їм змоги звертатися до суду (за необхідності) за місцем його виконання.

Отже, справа за позовною заявою, що надійшла від ФОП ОСОБА_2 , належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Харківської області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частинами 3, 6, 7 ст. 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, матеріали позовної заяви (справа № 908/3006/24) слід передати (направити) до Господарського суду Харківської області протягом п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви (вих. № б/н від 12.11.2024) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ГІДРОМЕХАНІКА про стягнення 276278,66 грн. (справа № 908/3006/24), за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Здійснити передачу матеріалів позовної заяви до Господарського суду Харківської області протягом п`яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала підписана 19.11.2024.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко