номер провадження справи 16/62/13-21/5/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2024 Справа № 908/3468/13 (908/3759/23)
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/13 (908/3759/23)
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 327 923, 26 грн.
в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, буд. 20-г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Керуючий санацією - Оберемко Р.А. ( АДРЕСА_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
За участю представників сторін:
Представник позивача - Нудьга А.В. довіреність № 0800-0901-7/44828 від 02.11.2022 (зал 123)
СУТЬ СПОРУ:
20.12.2023 до системи "Електронний суд" від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшла позовна заява від 20.12.2023 (вх. № 4130/08-07/23 від 20.12.2023) в якій заявник просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 1) у розмірі 1 327 923, 26 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк").
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" судовий збір у розмірі 21 472, 00 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, р/р НОМЕР_2 в філії Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк").
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.12.2023 розгляд позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2023 (вх. № 4130/08-07/23 від 20.12.2023) передано судді Черкаському В.І.
Ухвалою від 26.12.2023 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відкритті провадження у справі за позовом ГУ ПФУ в Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 327 923, 26 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 у справі № 908/3759/23, в якій просило ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 у справі № 908/3759/23 скасувати.
23.01.2024 матеріали справи № 908/3759/23 направлено до Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 р. у справі № 908/3759/23 задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 р. у справі № 908/3759/23 скасовано. Справу № 908/3759/23 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Матеріали справи № 908/3759/23 повернуто до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2024 розгляд позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2023 (вх. № 4130/08-07/23 від 20.12.2023) передано судді Черкаському В.І. у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". У справі триває процедура санації, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович.
Ухвалою суду від 10.07.2024 прийнято позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1 327 923, 26 грн. до розгляду в межах провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Позовна заява розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Розгляд справи по суті призначено на 06.08.2024, 14 - 40.
Ухвалою суду від 06.08.2024 відкладено судове засідання на 20.08.2024, 14 - 40.
Ухвалою від 20.08.2024 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.09.2024, 14 - 00.
Ухвалою від 18.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3468/13 (908/3759/23) до судового розгляду по суті на 21.10.2024, 14 - 00.
У судовому засіданні 21.10.2024 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/3468/13 (908/3759/23) до 07.11.2024, 15 - 00.
04.11.2024 до підсистеми "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання від 04.11.2024 (вх. № 21571/08-08/24 від 04.11.2024) про долучення доказів з додатками до нього.
Вищезазначені документи приєднано до матеріалів справи.
Суд заслухав вступне слово позивача.
Позивач підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.
У судове засідання 07.11.2024 відповідач не з`явився, представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, до відеоконференції не приєднався.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши вступне слово представника позивача, суд з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та досліджує докази, якими вони обґрунтовуються (ст. 209 ГПК України).
Судове засідання 07.11.2024 здійснювалось у режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.
У судовому засіданні 07.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про те, що повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
Трансляція судового розгляду здійснювалась на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України".
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд
УСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 затверджено план санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який схвалено комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 25.02.2014).
Станом на 07.11.2024 у справі № 908/3468/13 продовжується процедура санації, план санації не виконаний.
Таким чином, до правовідносин застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
На обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Позивач) перебуває Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" (далі - Відповідач).
Працівникам Публічного акціонерного товариства "Запорізькій сталепрокатний завод" які були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочого місця, в різні роки були призначені пенсії на пільгових умовах.
Відповідачем порушуються вимоги пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, згідно яких, усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 Закону № 1058 до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058.
Відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2004 за № 64/8663 (надалі за текстом - "Інструкція 21-1") для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 6.2 Інструкції 21-1 встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.7 Інструкції 21-1 підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (п. 6.8 Інструкції 21-1).
На виконання вимог пунктів 6.4 та 6.8 Інструкції 21-1 за період з 25.01.2020 по 25.12.2020 визначено розмір сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожного працівника підприємства, на підставі яких Позивачем були надіслані Відповідачу розрахунки, де зазначалась загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за Списком № 2.
Надіслані Позивачем розрахунки Відповідачем отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.
Відповідач не оскаржував такі розрахунки у встановленому законом порядку, отже був згоден із зазначеними в них сумами фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Судом установлено, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за травень 2020, липень 2020, серпень 2020, жовтень 2021 на суму 204 577, 72 грн. направлені на адресу керуючого санацією ПАТ "ЗСПЗ" Оберемка Р.А., відповідачем не отримані. Повернутий позивачу розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за травень 2020 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.05.2020, поштовим конвертом з оформленою довідкою форми ф. 20 із зазначенням АТ "Укрпошта" причини повернення "за зазначеною адресою не проживає" та відсутністю підпису адресата. Повернуті позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за липень - серпень 2020 підтверджуються рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 19.08.2020 та від 26.08.2020, поштовими конвертами з оформленими довідками форми ф. 20 із зазначенням АТ "Укрпошта" причини повернення "за закінченням терміну зберігання" та "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" та відсутністю підпису адресата.
За вказаний період Відповідачу було нараховане до сплати 1 327 923, 26 грн., що підтверджується карткою особового рахунку Відповідача та розрахунками суми заборгованості.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважає її незаконною, надуманою, та такою, що не підлягає задоволенню, що підтверджується наступним.
Відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2004 за № 64/8663 (надалі за текстом - "Інструкція 21-1") для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 6.2 Інструкції 21-1 встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Відповідно до п. 6.4 Інструкції 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.7 Інструкції 21-1 підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (п. 6.8 Інструкції 21-1).
На виконання вимог пунктів 6.4 та 6.8 Інструкції 21-1 за період з 25.06.2018 по 25.12.2018 визначено розмір сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожного працівника підприємства, на підставі яких Позивачем були надіслані Відповідачу розрахунки, де зазначалась загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за Списком № 2. Надіслані Позивачем розрахунки Відповідачем отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення керуючому санації на день отримання - Нагіх Л.К.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 (суддя Сушко Л.М.) заяву арбітражного керуючого Нагіх Людмили Костянтинівни - задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Нагіх Людмилу Костянтинівну від виконання повноважень керуючого санацією боржника. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року).
Керуючим санацією Оберемко Р.А. жодних актів не підписувалось та не узгоджувались суми доставки пенсій.
Керуючий санації заперечує проти наявністю факту доставки пенсій та така доставка жодним чином не підтверджена.
Окрім цього, у відповідності до положень ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, Позивач не посилається на норму закону як на підставу відшкодування сум пенсій. Також, жодний закон України такої вимоги не містить.
У відповідності до положень ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Таким чином зобов`язання щодо виплати пенсій громадянам покладається на державу Україна.
Окрім цього, Відповідач перебуває у санації в процедурі банкрутства.
Процедура санації Відповідача не передбачає таких витрат як відшкодування на доставку пенсій., таким чином такі вимоги є незаконними.
У відповідності до положень ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно вимог ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом першої інстанції установлено, що відзив відповідача (вх. № 11536/08-08/24 від 31.05.2024), згідно положень ст. ст. 256-267 ЦК України, містить заяву про застосування строків позовної давності.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 6.1 цієї Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з Інструкцією підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період із дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій за перший поточний місяць.
Обов`язок із відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до вищезазначених законів, покладений на підприємства (відповідача) та має здійснюватися щомісяця до 25-го числа.
Позовна давність за такими вимогами Пенсійного Фонду має відраховуватись від кожного періодичного платежу окремо.
Таким чином, заявляю про застосування строків позовної давності до вимог Позивача.
Окрім цього, посилаючись на те, що Відповідач мав надати докази оскарження наданих йому Позивачем розрахунків у встановленому законом порядку не ґрунтується на законі.
Згідно ст. 16 ЦКУ, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Разом з тим, у ст. 16 ЦКУ на міститься такого способу засобу як оскарження рахунків Пенсійного Фонду України.
Дані рахунки не є правочинами чи актами індивідуальної дії у розумінні положень КАСУ, а є документом господарських зобов`язань та підлягає доказуванню в загальному порядку Позивачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України.
Відповідно до приписів абз. 1 п. 6.7 глави 6 Інструкції, підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд дійшов висновку, що заборгованість у відповідача за період з 25.01.2020 по 25.12.2020 у розмірі 1 327 923 грн. 26 коп. виникла вже після прийняття 12.02.2014 Господарським судом Запорізької області ухвали про введення процедури санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", а відтак є поточною.
За приписами ч. 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-ХІІ) дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Також, суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 23 Закону № 2343-ХІІ поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, дія мораторію на виконання поточних зобов`язань зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не поширюється.
Крім того, слід зазначити, що наслідком порушення провадження у справі про банкрутство та введення процедури санації не є завершення господарської діяльності боржника, підприємство має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв`язку з чим у нього виникають права та обов`язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
Таким чином, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов`язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції 21-1. Вищенаведені, встановлені судом, обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.
Зазначені висновки підтверджуються висновками постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 820/6674/15 (адміністративне провадження № К/9901/8678/18).
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.06.2018 № 804/8277/14 дійшов висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), не застосовуються. Аналогічний правовий висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права у спорах цієї ж категорії, міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/18891/14.
Враховуючи зазначене, у відзиві (вх. № 16455/08-08/24 від 20.08.2024) в частині заяви відповідача про застосування строків позовної давності слід відмовити.
На дату подання цієї позовної заяви вказана заборгованість Відповідачем не погашена.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не спростував доводи позивача, не надав доказів оплати заборгованості.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 129 ГПК України слід стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судовий збір у розмірі 13 480 грн. 15 коп.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, буд. 20-г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, керуючий санації - Оберемка Р.А., АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк") заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 1) у розмірі 1 123 345 (один мільйон сто двадцять три тисячі триста сорок п`ять) грн. 54 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, буд. 20-г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, керуючий санації - Оберемка Р.А., АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, р/р НОМЕР_2 в філії Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк") судовий збір у розмірі 13 480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 15 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення направити позивачу, відповідачу (керуючому санацією Оберемко Р.А.) (до електронного кабінету).
Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 19.11.2024.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123138392 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Черкаський В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні