Рішення

від 08.11.2024 по справі 909/554/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/554/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Керівника Коломийської окружної прокуратури

(бульвар Лесі Українки, буд. 47, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру

в Івано-Франківській області

(вул. Сахарова Академіка, буд. 34, місто Івано-Франківськ,

Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76014)

до відповідачів: Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка

(вул. Незалежності, буд. 13, село Тишківці, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78124)

Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей"

(вул. Станіславська, буд. 1, м. Городенка, Городенківський район,

Івано-Франківська область, 78100)

про визнання недійсним договору про надання агротехнічних послуг № 02/04/2024 від 02.04.2024 та зобов`язання звільнити земельну ділянку загальною площею 69, 60 га,

за участі:

від прокуратури: Кутинської Наталії Ярославівни,

від позивача: представник у судове засідання не з`явився,

від відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка: представник у судове засідання не з`явився,

від відповідача - Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей": представник у судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У червні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Керівник Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області із позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка та Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про визнання недійсним договору про надання агротехнічних послуг № 02/04/2024 від 02.04.2024 та зобов`язання звільнити земельну ділянку загальною площею 69, 60 га.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. Ухвалою від 13.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 10.07.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачам встановив 15-ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

6. 18.06.2024 за вх. № 10019/24 до канцелярії суду від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надійшла заява про проведення розгляду справи без участі представника позивача. При цьому, заявник в поданій заяві зазначив про підтримання останнім позовних вимог прокурора в повному обсязі.

7. В судовому засіданні 10.07.2024 представник відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка, адвокат Дзібій - Полячок Н. М. заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи. Прокурор підтримав заявлене клопотання. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив усне клопотання представника відповідача, адвоката Дзібій - Полячок Н. М. про відкладення розгляду справи, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання у справі на 12.09.2024.

8. 12.07.2024 за вх. № 11469/24 до канцелярії суду від Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка надійшов відзив на позовну заяву.

9. 11.09.2024 за вх. № 14229/24 через підсистему "Електронний суд" від відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10. 11.09.2024 за вх. № 14228/24 через підсистему "Електронний суд" від Коломийської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

11. Ухвалою від 12.09.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка Дзібій - Полячок Наталії (вх. № 14229/24 від 11.09.2024) про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні; закрив підготовче провадження у справі № 909/554/24 та призначив розгляд справи по суті на 08.10.2024.

12. 07.10.2024 за вх. № 15492/24 до канцелярії суду від представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка, адвоката Дзібій - Полячок Н. М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13. 07.10.2024 за вх. № 15570/24 через підсистему "Електронний суд" від Коломийської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

14. 08.10.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 01.11.2024.

15. 31.10.2024 за вх. № 17023/24 на електронну пошту суду без ЕЦП від Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16. В судовому засіданні 01.11.2024, протокольною ухвалою, суд повернув без розгляду клопотання Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про відкладення розгляду справи.

17. При цьому, суд повертаючи протокольною ухвалою від 01.11.2024 клопотання Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про відкладення розгляду справи без розгляду, виходив з наступного.

18. 18.10.2023 набрав чинності Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено низку істотних змін до Господарського процесуального кодексу України.

19. Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

20. Згідно із частиною 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

21. Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 10 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485), документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС. Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб.

22. Проте, зазначене клопотання подано до суду відповідачем - Державним навчальним закладом "Городенківський професійний ліцей" шляхом його надсилання на адресу електронної пошти суду, а не з використанням підсистеми "Електронний суд", що є порушенням вищенаведених приписів законодавства.

23. Окрім того, судом встановлено, що клопотання Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" не містить електронного цифрового підпису, що підтверджується відповідною довідкою № б/н від 31.10.2024, складеною відповідальним працівником Господарського суду Івано-Франківської області.

24. В силу приписів частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

25. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

26. Згідно із частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

27. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України).

28. Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення без розгляду клопотання Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про відкладення розгляду справи (вх. № 17023/24 від 31.10.2024).

29. Водночас суд зауважує, що клопотання Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про відкладення розгляду справи та додані до нього документи були надіслані в електронній формі на електронну пошту Господарського суду Івано-Франківської області та були роздруковані судом, а тому клопотання у письмовому вигляді заявнику не поверталося.

30. Також, в судовому засіданні 01.11.2024, прокурор заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив протокольною ухвалою означене клопотання прокурора та відклав розгляд справи по суті на 08.11.2024.

31. За наслідком судового засідання 08.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

32. Позиція прокуратури. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оспорюваний договір № 02/04/2024 від 02.04.2024 не є договором про надання агротехнічних послуг, а є прихованим договором оренди землі, суперечить нормам статті 901 Цивільного кодексу України, положенням Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені та має бути визнаний недійсним з огляду на статті 203, 215, 235 Цивільного кодексу України, а спірна земельна ділянка - поверненню закладу.

33. Позиція позивача. Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області письмових пояснень з приводу позовної заяви не подало, натомість у поданій до суду заяві (вх. № 10019/24 від 18.06.2024) зазначило про підтримання ним позовних вимог прокуратури в повному обсязі.

34. Позиція відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка. У поданому відзиві на позов проти позову заперечив, зазначивши, що укладений між Державним навчальним закладом "Городенківській професійний ліцей" та Сільськогосподарським виробничим кооператив ім. Т. Г. Шевченка договір № 02/04/2024 від 02.04.2024, є саме договором підряду на надання агротехнічних послуг, який укладено у відповідності до вимог статей 203, 638, 837, 843, 853, 864 Цивільного кодексу України.

35. Також, останній вказав, що при укладення даного договору сторонами передбачені всі істотні умови договору підряду, які передбачені статтею 837 Цивільного кодексу України, а наявність у спірному договорі умов про строковість, платність та виконання робіт на відповідних земельних ділянках не змінює правової природи такого договору, як договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт, а тому за своєю правовою природою оспорюваний договір є саме договором підряду, а не договором оренди земельної ділянки, що свідчить про помилковість доводів прокурора щодо удаваності спірного правочину.

36. Позиція відповідача - Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей". Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

37. 28.04.2014 наказом Міністерства освіти і науки України № 524 затверджено статут Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" (далі - статут) (а. с. 33 - 52).

38. Пунктом 1.1. Статуту визначено, що Державний навчальний заклад "Городенківський професійний ліцей" є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Професійний ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації непрацюючих робітників і незайнятого населення. Професійний ліцей може здійснювати допрофесійну підготовку учнів загальноосвітніх навчальних закладів, проваджувати діяльність щодо розвитку здібностей молоді та поглиблення знань з окремих навчальних предметів професійного спрямування. Скорочене найменування: ДНЗ "Городенківський ПЛ".

39. Головним завданням професійного ліцею є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках (п. 1.2. Статуту).

40. Згідно із пунктом 1.4. Статуту та відповідно до вимог пункту 157.15 статті 157 Податкового кодексу України, до основної діяльності професійного ліцею також включається продаж виготовлених професійним ліцеєм товарів, виконання робіт, що є тісно пов`язаними з його основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або якщо така ціна регулюється державою.

До основних напрямків діяльності професійного ліцею може також належати надання платних послуг, що визначені постановою Кабінету Міністрів України віл 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" та пов`язані з його основною статутною діяльністю:

- 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

- 01.13. Вирощування овочів та баштанних культур, коренеплодів та бульбоплодів;

- 10.61. Виробництво продуктів борошняно-круп`яної промисловості.

41. Положеннями пункту 1.5. Статуту визначено, що професійний ліцей має навчальне господарство, що здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, яка пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво). Професійний ліцей займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

42. Професійний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, штампи, печатки із своїм найменуванням, в тому числі печатку із зображенням Державного герба України. Професійний ліцей має право укладати цивільно-правові договори (п. 2.2. Статуту).

43. Професійний ліцей проваджує діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання відповідної ліцензії, а його відокремлені структурні підрозділи (філія, інший підрозділ) після проведення ліцензування з внесенням їх до ліцензії професійного ліцею. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (п. 2.5. Статуту).

44. З метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати договори із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (п. 2.6. Статуту).

45. Відповідно до абзацу 3 пункту 7.1. Статуту, професійний ліцей є неприбутковим закладом. Кошти професійного ліцею, одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої цим Статутом, не вважаються прибутком і не оподатковуються. Від оподаткування звільняються доходи професійного ліцею, отримані від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов`язаних з їх основною, статутною діяльністю.

46. Згідно підпункту "є" пункту 7.4. Статуту, додатковими джерелами фінансування є інші кошти, отримані професійним ліцеєм за надання платних послуг, перелік яких визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" та пов`язані з його основною статутною діяльністю.

47. Для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний ліцей має відповідну навчально-матеріальну базу та земельну ділянку, що перебуває у користуванні ліцею, загальною площею 198, 16 га відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності тощо (абз. 1 п. 7.8. Статуту).

48. Професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна (п. 7.11. Статуту).

49. Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка із кадастровим номером: 2621610100:06:002:0090 площею 122, 9872 га, що розташована в урочищі "Під Тишківцями" Городенківської міської ради Городенківського району Івано-Франківської області, належить на праві власності Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області, та знаходяться на праві постійного користування у Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей", з цільовим призначенням - для ведення дослідних і навчальних цілей (а. с. 30 - 31).

50. 02.04.2024 між Державним навчальним закладом "Городенківський професійний ліцей" (далі - Замовник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Т. Г. Шевченка (далі - Виконавець) уклали Договір № 02/04/2024 про падання агротехнічних послуг (далі - Договір) (а. с. 28 - 29).

51. Відповідно до пункту 1.1. Договору, Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів та засобів, надати послуги, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти послуги у сфері рослинництва (77300000-3) (Надання сільськогосподарських послуг) (ДК 021:2015), класифікація за ДКПП: 01.61.1 - Послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур, а саме послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (ріпака) та збирання врожаю.

52. Пунктом 1.2. Договору визначено, що виконавець надає послуги передбачені у п. 1.1. на земельній ділянці Замовника загальною площею 69. 60 га.

53. Згідно пунктів 2.1. та 2.2. Договору, вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в акті виконаних робіт, але не може перевищувати 321 000, 00 гривень без ПДВ. Оплата за цим Договором проводиться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі підписаного сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 днів після продажу Замовником зібраного врожаю (ріпака), але не пізніше закінчення терміну дії даного Договору відповідно до п. 9.1.

54. За пунктами 3.1. та 3.2. Договору, Виконавець надає послуги, визначені п. 1.1. цього Договору, в строки, встановлені календарним планом надання послуг, погодженим сторонами. Акт виконаних робіт виставляється протягом 10 днів після закінчення усіх сільськогосподарських робіт.

55. Згідно пункту 4.1. Договору Виконавець зобов`язаний:

- Своїми силами і засобами надати всі послуги, визначені в п. 1.1. цього Договору, в обсягах і в строки;

- Для надання послуг, визначених в п. 1.1. цього Договору використовувати спеціальну техніку, необхідні засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива та гербіциди;

- На місці надання послуг, визначених в п. 1.1. цього Договору, вжиття необхідних заходів по техніці безпеки і пожежної безпеки;

- В 5-денний строк з моменту завершення надання послуг, визначених в п. 1.1. цього Договору, подати Замовникові на підписання Акт здачі-приймання наданих послуг;

- Надавати Замовникові безперешкодно здійснювати контроль за своєю діяльністю в межах цього Договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів;

- Виконавець зобов`язується вести бухгалтерський, податковий облік, визначати напрямки і методи ведення сільськогосподарської діяльності.

56. Відповідно до пункту 4.2. Договору Замовник зобов`язується:

- Прийняти надані Виконавцем послуги та підписати Акт здачі-приймання наданих послуг за умови належного надання Виконавцем протягом 5-днів з дати одержання названого акту від Виконавця;

- Оплатити Виконавцю послуги, визначені у п. 1.1. цього Договору, в розмірах і в строки, встановлені Договором.

57. Пунктом 9.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.11.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним Договором.

58. 25.04.2024 Коломийська окружна прокуратура з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", звернулася до ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" з листом № 09.53-57-1206вих-24, в якому просила останнього надати інформацію про укладання договорів використання/обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 2621610100:06:002:0090 та, у разі укладення таких, надати усю наявну документацію на підставі якої укладались означені договори. А також провести обстеження стану використання (розорювання, обробітку, здійснення посіву зернових, тощо) земельної ділянки із кадастровим номером 2621610100:06:002:0090. Надати підтверджуючі документи (акт обстеження земельної ділянки, тощо) (а. с. 20 - 21).

59. У відповідь ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" листом від 03.05.2024 за вих. № 59/01-10 повідомив Коломийську окружну прокуратуру про те, що Державним навчальним закладом "Городенківський професійний ліцей" у 2024 році по земельній ділянці з кадастровим номером 2621610100:06:002:0090 укладено договір № 02/04/2024 на надання агротехнічних послуг з Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Т. Г. Шевченка від 02 квітня 2024 року та договір № 1/05-04-2024 на надання агротехнічних послуг з філією ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" від 01 квітня 2024 року, а також повідомлено про проведення обстеження стану використання земельної ділянки та надано копії витребуваних прокурором документів (а. с. 22 - 23).

60. Так, 01.05.2024 адміністрацією та працівниками ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться: в урочищі "Під Тишківцями" на території Городенківської міської ради, Івано-Франківська область, м. Городенка, загальною площею 122, 9872 га, з метою визначення її стану та дотримання умов її використання.

61. За наслідком даного обстеження 01.05.2024 складено Акт обстеження земельної ділянки, та за яким встановлено, що земельна ділянка загальною площею 122, 9872 га, з них - 88, 5402 га орної землі, яка розташована в урочищі "Під Тишківцями" на території Городенківської міської ради, Івано-Франківської області та перебуває в користуванні ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" на підставі Державного акту на право постійного користування земельної ділянки Серія ЯЯ № 126041 від 14 травня 2008 року, на підставі розпорядження Городенківської районної державної адміністрації від 11 травня 2007 року № 194, кадастровий номер 2621610100:06:002:0090. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства (а. с. 24).

62. В ході обстеження встановлено: Земельна ділянка використовується за цільовим призначенням. Дана земельна ділянка призначена для сільськогосподарського обробітку, а саме на даний час здійснено посів сільськогосподарських культур (ріпак та соя).

63. 07.05.2024 Коломийською окружною прокуратурою листом № 09.53-57-1345вих-24 спрямовано повідомлення в Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо здійснення перевірки можливих порушень вимог земельного законодавства при використанні ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" земельних ділянок, які надані йому в постійне користування та щодо надання інформації про вжиті заходи реагування на вказані порушення з боку означеного ліцею, а також вжиті заходи претензійно-позовного характеру (а. с. 25 - 26).

64. Згідно відповіді Головного управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 10-9-0.6-2535/0/2-24 від 13.05.2024, управління у зв`язку з обмеженням фінансування на судові витрати, не заперечує щодо подання Коломийською окружною прокуратурою позову до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" та Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка про визнання недійсним договору від 02.04.2024 та зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 69, 60 га (а. с. 27).

65. 29.05.2024 Коломийською окружною прокуратурою листом № 09.53-57-1543вих-24 повідомлено Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про те, що прокуратурою буде заявлено позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка та Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про визнання недійсним договору від 02.04.2024 та зобов`язання звільнити земельну ділянку загальною площею 69, 60 га (а. с. 60 - 61).

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

66. За приписами пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

67. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

68. Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

69. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

70. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

71. Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

72. Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

73. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

74. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

75. Водночас необхідно відзначити, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

76. Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

77. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

78. Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

79. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 05.10.2022 у справі № 923/199/21.

80. Згідно статті 170 Цивільного кодексу України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

81. Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.

82. У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду у постановах від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (п. 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (п. 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підп. 8.17) і № 922/1830/19 (підп. 7.2), від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (підп. 8.6)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (висновок Великої Палати Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (п. 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підп. 8.18) і № 922/1830/19 (підп. 7.3), від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (підп. 8.6)).

83. Як встановлено судом, предметом оспорюваного договору є, зокрема, надання ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" земельної ділянки яка розташована в урочищі "Під Тишківцями" на території Городенківської міської ради, Івано-Франківської області та перебуває в користуванні ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" на загальною площею 69, 60 га, Сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. Т. Г. Шевченка для надання послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур.

84. Водночас власником цієї земельної ділянки є держава в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

85. Відповідно до частини 2 статті 84 Земельного кодексу України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

86. За частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб передають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

87. Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

88. Крім того, за приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

89. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру (п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (із змінами).

90. У відповідності до пункту "а" частини 1 статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

91. Враховуючи вищенаведене, ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області як особа, що виконує функції власника земельних ділянок, а також як орган, що здійснює від імені держави повноваження щодо державного контролю за використанням земель, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

92. Як зазначено вище, Коломийською окружною прокуратурою повідомлено ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 07.05.2024 № 09.53-57-1345вих-24 про проведення перевірки можливих порушень вимог земельного законодавства при використанні ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" земельних ділянок, які надані йому в постійне користування та щодо надання інформації про вжиті заходи реагування на вказані порушення з боку означеного ліцею, а також вжиті заходи претензійно-позовного характеру.

93. У відповідь Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом № 10-9-0.6-2535/0/2-24 від 13.05.2024, повідомило, що у зв`язку з обмеженням фінансування на судові витрати, не заперечує щодо подання Коломийською окружною прокуратурою позову щодо вжиття відповідних заходів стосовно порушеного у листі питання.

94. Таким чином, до відома прокурора доведено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах (ГУ Держгеокастру в Івано-Франківській області) не вживалися заходи щодо дотримання земельного законодавства при використанні земельної ділянки загальною площею 122, 9872 га, яка розташована в урочищі "Під Тишківцями" на території Городенківської міської ради, Івано-Франківської області, кадастровий номер 2621610100:06:002:0090, в т.ч. судовий захист (що є підтвердженням відсутності належних заходів для захисту інтересів держави).

95. За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із даним позовом.

96. Про представництво інтересів держави в суді Коломийською окружною прокуратурою повідомлено ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 29.05.2024 № 09.53-57-1543вих-24.

97. Відтак, прокурором було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті спору.

98. Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

99. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

100. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

101. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

102. За правилами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

103. За змістом частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

104. Одним із загальних способів захисту цивільного права або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

105. Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

106. Так, відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

107. Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

108. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

109. Згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України, удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

110. За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин (постанова КГС ВС від 25.04.2023 у справі № 915/857/20).

111. У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17 та від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц зазначено, що встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

112. Встановлення правової природи правочинів, що вчиняються учасниками спору, є обов`язком суду, а оцінка цих правочинів сторонами для суду не є обов`язковою (постанова ВП ВС від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18).

113. Правова конструкція статті 235 Цивільного кодексу України передбачає, що сторона, звертаючись до суду з відповідним позовом, має довести: для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

114. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

115. Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

116. Основні відмінності договору про надання послуг від договору підряду були визначені Верховним Судом. Так, в ухвалі від 14.01.2021 у справі № 923/1067/19 Верховний Суд вказав, що "предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складували); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб. До того ж необхідно звернути увагу на умову про ризик: відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язується виконати певну роботу на власний ризик, а конструкція статті 901 Цивільного кодексу України такого застереження не містить".

117. Як передбачено пунктом 1.1. Договору, Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів та засобів, надати послуги, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти послуги у сфері рослинництва (77300000-3) (Надання сільськогосподарських послуг) (ДК 021:2015), класифікація за ДКПП :01.61.1 - Послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур, а саме послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (ріпака) та збирання врожаю.

118. Згідно пункту 4.1. Договору, Виконавець зобов`язаний: своїми силами і засобами надати всі послуги, визначені в п. 1.1 цього Договору, в обсягах і в строки; для надання послуг, визначених в п. 1.1. цього Договору, використовувати спеціальну техніку, необхідні засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива та гербіциди; на місці надання послуг, визначених в п. 1.1. цього Договору, вжиття необхідних заходів по техніці безпеки і пожежної безпеки; в 5-денний строк з моменту завершення надання послуг, визначених в п. 1.1. цього Договору, подати Замовникові на підписання Акт здачі-приймання наданих послуг; надавати Замовникові безперешкодно здійснювати контроль за своєю діяльністю в межах цього Договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів; виконавець зобов`язується вести бухгалтерський, податковий облік, визначати напрямки і методи ведення сільськогосподарської діяльності.

119. Відтак, згідно статті 901 Цивільного кодексу України, суттєвою відмінністю договору про надання послуг від договору підряду (гл. 61 Цивільного кодексу України) є споживання результату в процесі вчинення певної дії, в той час як за договором підряду результат має фізичне вираження та передається замовнику (постанова ВГСУ від 22.07.2014 по справі № 923/55/14), та як встановлено судом у даному випадку, результат у вигляді виконання робіт вирощування сільськогосподарської продукції (ріпака) та збирання врожаю, а також його передача за Актом здачі-приймання ДНЗ "Городенківський професійний ліцей", свідчить про укладання між сторонами договору підряду на виконання робіт з вирощування сільськогосподарської продукції.

120. Разом із тим, відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

121. Як встановлено судом та зазначено вище земельна ділянка з кадастровим номером 2621610100:06:002:0090, перебуває у постійному користуванні ДНЗ "Городенківський професійний ліцей", є об`єктом державної власності. Відповідно власником земельної ділянки є держава в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, правокористувачем - ДНЗ "Городенківський професійний ліцей".

122. Відповідно до положень частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

123. При цьому, суд враховує правову позицію викладену в постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 918/351/21 (918/672/21), від 30.01.2024 у справі № 917/656/22 про те, що відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування.

124. Про те, Верховний Суд у численних постановах зазначив також те, що договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 29.03.2023 у справі № 922/1320/21).

125. У справі що розглядається прокурор звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору про надання агротехнічних послуг № 02/04/2024 від 02.04.2024 та зобов`язання звільнити земельну ділянку загальною площею 69, 60 га, обґрунтовуючи вимоги тим, що за оспорюваним договором ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" фактично передав Сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. Т. Г. Шевченка земельну ділянку в оренду, що суперечить положенням статей 95, 122, 124 Земельного кодексу України і статей 4, 15, 16 Закону України "Про оренду землі".

126. Отже, з метою доведення обставин фактичного укладення договору оренди землі, який, за твердженням прокуратури, сторони насправді вчинили та в подальшому виконували, необхідним є доведення наступних обставин: 1) передача орендодавцем, в тому числі фактична, земельної ділянки в оренду; 2) сплата орендарем плати за користування землею та її використання в господарській діяльності.

127. За частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

128. Відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі", орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

129. Положеннями статті 25 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендар земельної ділянки має право отримувати продукцію і доходи, що кореспондується з положеннями статті 775 Цивільного кодексу України (наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результатів користування річчю, переданою у найм).

130. Зі змісту наведених правових положень вбачається, що на відміну від договору підряду, за яким виконавець за завданням замовника виключно виконує роботи, за що отримує винагороду (плату) та не має підстав і мотивів сподіватися на отримання іншого прибутку чи права власності на продукцію, отриману в результаті такої діяльності, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей та, як наслідок такого користування, має на меті отримання продукції/доходів від такої діяльності.

131. При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

132. Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою форму реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними якостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

133. Відповідно до пункту 2.2. Договору, оплата за цим Договором проводиться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі підписаного сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 днів після продажу Замовником зібраного врожаю (ріпака), але не пізніше закінчення терміну дії даного Договору відповідно до п. 9.1.

134. Відтак, Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Т. Г. Шевченка не стає власником врожаю, оскільки врожай за умовами договору передається останнім за Актом здачі-приймання ДНЗ "Городенківський професійний ліцей", Виконавець не впливає на долю вирощеного врожаю, не здійснює його продаж, а відтак вирощені на земельній ділянці культури (результат робіт) є власністю Замовника, що відповідає положенням Договору № 02/04/2024. При цьому, Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Т. Г. Шевченка лише повинен був надавати визначені умовами оспорюваного договору послуги, результатом яких є зібраний врожай.

135. Окрім того, прокурором не надано доказів здійснення жодних платежів Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Т. Г. Шевченка на користь ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" за ймовірне використання земельної ділянки, отже, відсутні правові підстави стверджувати, що земельна ділянка була передана Сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. Т. Г. Шевченка у користування.

136. Договір підряду є відплатним договором, одним із обов`язкових елементів якого є ціна.

137. Відповідно до частин 1, 2 статті 189 Господарського кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

138. Згідно статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

139. За умовами пункту 2.1. Договору сторони домовились, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в акті виконаних робіт, але не може перевищувати 321 000, 00 гривень без ПДВ.

140. Таким чином, з аналізу Договору вбачається, що при його укладанні сторонами у відповідності до вимог законодавства визначено ціну та спосіб визначення ціни робіт (відповідно до акту виконаних робіт), які будуть виконані.

141. При цьому, як вже було зазначено вище, відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

142. Відтак, за своєю правовою природою договір підряду передбачає передання результату роботи, наданих послуг замовникові.

143. Оспорюваний договір містить вказані положення, адже згідно з пунктом 3.2., підпунктом 4.1.4. та підпунктом 4.2.1. приймання виконаних робіт оформлюється шляхом складання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг.

144. Враховуючи наведене, сторони узгодили комплекс робіт з вирощування сільськогосподарської продукції саме на умовах договору підряду, оскільки результат робіт - вирощений врожай є власністю замовника, за виконані роботи замовник зобов`язався провести оплату, а приймання виконаних робіт оформлюється шляхом складання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг.

145. Суд звертає увагу, що згідно з п. 1.4. Статуту, відповідно до вимог пункту 157.15 статті 157 Податкового кодексу України, до основної діяльності професійного ліцею також включається продаж виготовлених професійним ліцеєм товарів, виконання робіт, що є тісно пов`язаними з його основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або якщо така ціна регулюється державою.

До основних напрямків діяльності професійного ліцею може також належати надання платних послуг, що визначені постановою Кабінету Міністрів України віл 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" та пов`язані з його основною статутною діяльністю:

- 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

- 01.13. Вирощування овочів та баштанних культур, коренеплодів та бульбоплодів;

- 10.61. Виробництво продуктів борошняно-круп`яної промисловості.

146. Положеннями пункту 1.5. Статуту визначено, що професійний ліцей має навчальне господарство, що здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, яка пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво). Професійний ліцей займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

147. Окрім того, з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, професійний ліцей може укладати договори із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (п. 2.6. Статуту).

148. Згідно підпункту "є" пункту 7.4. Статуту, додатковими джерелами фінансування є інші кошти, отримані професійним ліцеєм за надання платних послуг, перелік яких визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" та пов`язані з його основною статутною діяльністю.

149. Для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів професійний ліцей має відповідну навчально-матеріальну базу та земельну ділянку, що перебуває у користуванні ліцею, загальною площею 198, 16 га відповідно до паспортів, технічної документації, актів права власності тощо (абз. 1 п. 7.8. Статуту).

150. Відповідно до частин 2, 3 статті 78 Закону України "Про освіту", фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

151. Положеннями частини 12 статті 78 Закону України "Про освіту" встановлено, що заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством. Державні і комунальні заклади освіти мають право розміщувати власні надходження на поточних рахунках, тимчасово вільні кошти - на депозитах у банках державного сектору, а також самостійно розпоряджатися надходженнями від зазначених коштів з метою провадження діяльності, передбаченої установчими документами.

152. Згідно із абзацами 5, 9 частини 1 статті 79 Закону України "Про освіту", джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, інші джерела, не заборонені законодавством.

153. Частиною 1 статті 80 Закону України "Про освіту" визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

154. Заразом підпунктом 1 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" (зі змінами) встановлено, що до інших платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності відносяться: вирощування, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції; збір, переробка та реалізація лікарських рослин.

155. Відтак, суд враховує, що Статутом передбачено право ДНЗ "Городенківський професійний ліцей" отримувати доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, а також з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, укладати договори із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, що не суперечить положенням Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності".

156. Беручи до уваги викладене вище, судом встановлено та враховується, що спірний договір відповідає меті та діяльності ДНЗ "Городенківський професійний ліцей", визначених Статутом; не суперечить положенням Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"; містить всі істотні умови, притаманні договору підряду; спрямований на досягнення певної мети визначеної сторонами у договорі; є оплатним та реальним.

157. За таких обставин суд приходить до висновку про те, що за спірним договором не відбулося переходу права користування земельною ділянкою загальною площею 69, 60 га, вона не вибула із володіння землекористувача - ДНЗ "Городенківський професійний ліцей", що свідчить про недоведеність удаваного характеру оспорюваного правочину, а відтак і про відсутність правових підстав для визнання його недійсним як такого, що вчинений з порушенням закону.

158. У постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 19.02.2022 у справі № 904/2979/20 зазначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватися до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

159. З огляду на викладене, під час ухвалення рішень стосовно визнання недійсним договору, за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною оспорюваного правочину, в першу чергу, слід з`ясувати наявність/відсутність порушення цивільних прав та/або законних інтересів позивача спірним правочином.

160. У разі якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин порушує права та/або законні інтереси, в даному випадку держави, то лише після цього є необхідність оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства, про що також наголошує Верховний Суд у постановах, в тому числі, у постанові від 23.05.2023 у справі № 917/1531/21.

161. Враховуючи правову позицію, викладену у вказаних постановах Верховного Суду, суд виснує, що спірний договір не порушує права та законні інтереси держави в особі визначеного прокурором позивача - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, оскільки не є прихованим договором оренди землі, а отже відсутні підстави для розгляду та надання оцінки доводам прокурора про те, що спірний договір укладено всупереч вимогам земельного законодавства на предмет його відповідності положенням законодавства.

162. При цьому, враховуючи відмову суду у задоволенні вимог прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка, Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про визнання недійсним договору про надання агротехнічних послуг № 02/04/2024 від 02.04.2024, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні вимоги прокурора про звільнення земельної ділянки загальною площею 69, 60 га, оскільки вказана вимога є похідною та підлягає задоволенню лише у разі визнання договору недійсним.

163. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

164. За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

165. Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

166. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

167. За правилами статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

168. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

169. За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

170. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

171. З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Висновок суду.

172. За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати.

173. Враховуючи відмову у задоволенні позову, згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 6 056, 00 гривень залишаються за прокуратурою.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У позові Керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Т. Г. Шевченка, Державного навчального закладу "Городенківський професійний ліцей" про визнання недійсним договору про надання агротехнічних послуг № 02/04/2024 від 02.04.2024 та зобов`язання звільнити земельну ділянку загальною площею 69, 60 га відмовити.

2. Судовий збір залишити за прокуратурою.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повний текст рішення складено - 18.11.2024.

Суддя В. В. Михайлишин