Рішення

від 19.11.2024 по справі 911/1830/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 911/1830/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ ОІЛ";

до: Акціонерного товариства "Укрексімбанк";

про: стягнення 186 393,75 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Оіл" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "Укрексімбанк" про стягнення 186 393,75 грн., з яких: 92 318, 40 грн. - основна сума боргу; 5 368, 50 грн. - 3% річних за період з 19.07.2022 по 25.06.2024; 13 655, 43 грн. - втрати від інфляції за період з 19.07.2022 по 25.06.2024; 75 051, 42 грн. - пеня за період з 19.07.2022 по 25.06.2024

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами укладено заявку-договір від 23.02.2022 про взаємодію з метою здійснення валютних операцій на умовах "форвард", на виконання якої позивачем на користь відповідача перераховано гарантійне покриття, з якого відповідач 18.07.2022 безпідставно списав кошти у сумі 92 318, 40 грн., всупереч надісланого позивачем повідомлення від 20.06.2022 про розірвання заявки-договору щодо продажу іноземної валюти на умовах "форвард" від 23.02.2022 №КК152265, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 186 393,75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/1830/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив, та зазначив, що списання коштів курсової різниці з рахунку клієнта (гарантійного покриття) відбулось з підстав невиконання умов договору позивачем, а саме, зобов`язання продати 216 000,00 тис. дол. США, а вимога позивача, щодо застосування п. 6.1 Основного договору (форс - мажор) є необґрунтованою та такою, що не може бути застосована у вказаних договірних відносинах.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

28.12.2021 між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком укладено заяву про приєднання до публічної пропозиції укладення договору про надання банківських та інших послуг (далі - заява про приєднання), на підставі якої позивачу відкрито поточний рахунок.

Згідно п.4.1. заяви про приєднання, позивач ознайомився та погодився з усіма умовами, зокрема, публічного договору про надання банківських та інших послуг банку розміщеного на офіційному сайті останнього.

З метою своєчасного виконання зобов`язань та оплати послуг банку клієнт доручає банку здійснювати на користь останнього договірне списання коштів з відкритих і таких, що будуть відкриті йому у банку поточних і карткових рахунків клієнта у строки, зазначені цими умовами договору та/або заявою про надання відповідної банківської послуги, у валюті та сумі існуючої заборгованості перед банком за зобов`язаннями та/або за надані послуги за договором або іншими договорами, укладеними між банком і клієнтом (п. 8.1. умов договору про надання банківських та інших послуг банку).

Банк та клієнт домовились, що у разі недостатності грошових коштів на рахунках клієнта для виконання його розрахункових та/або касових документів та сплати комісій банку за їх виконання, а також погашення наявної заборгованості клієнта перед банком, у тому числі за надані послуги за договором, клієнт доручає банку списати з його поточного рахунку(-ів) суму такої наявної заборгованості у першочерговому порядку шляхом договірного списання, а прийняті розрахункові та/або касові документи клієнта повернути без виконання (п. 8.4. умов договору про надання банківських та інших послуг банку).

В подальшому сторони уклали договір про взаємодію з метою здійснення валютних операцій на умовах «форвард» від 23.02.2022 №б/н (далі - основний договір), предметом якого є взаємодія сторін з метою здійснення валютних операцій на умовах «форвард» між клієнтом та банком. Валютна операція на умовах «форвард» передбачає купівлю або продаж клієнтом іноземної валюти на певну дату в майбутньому (пізніше ніж на другий робочий день після для укладення договору форвард) з фіксацією умов цієї операції (курсів, дат валютування тощо) в договорах про здійснення валютних операцій на умовах «форвард», що укладаються між сторонами в рамках договору за формою, яка є додатком 1 до договору. Укладені між сторонами договори форвард є додатками до договору та на них поширюються положення договору в частині, що не суперечить умовам договорів форвард (п.1.1. основного договору).

3 метою забезпечення виконання зобов`язань клієнта за договором та відповідним договором форвард, клієнт до початку здійснення валютної операції на умовах «форвард» надає банку гарантійне покриття в національній валюті у сумі та у порядку , що визначені у відповідному договорі форвард, яке може бути використаним для відшкодування збитків і сплати штрафу відповідно до розділу 5 договору (далі гарантійне покриття). Розміщення та поповнення гарантійного покриття може відбуватися у формі розміщення власних коштів на відповідному рахунку в банку, що зазначений у договорі форвард (далі гарантійний рахунок), або надання заяви на отримання кредитних коштів за рахунок відкритої у банку клієнту кредитної лінії з метою забезпечення відшкодування збитків і сплати штрафу за валютними операціями на умовах «своп» і «форвард» шляхом перерахування їх на гарантійний рахунок (п.1.2. основного договору).

Згідно п. 2.3. основного договору, клієнт зобов`язаний, зокрема, перерахувати на рахунок банку грошові кошти у відповідній валюті, що зазначені у договорі форвард в повному розмірі, не пізніше 13:00 години дати валютування.

Дата та інші умови виконання валютної операції на умовах «форвард» можуть бути змінені за згодою сторін. Відповідні зміни оформлюються шляхом укладання додаткової угоди до відповідного договору форвард із зазначенням у ньому змінених умов здійснення валютної операції на умовах «форвард» (у тому числі зміненого розміру Гарантійного покриття) за формою , що є додатком 2 до Договору (п.3.1. основного договору).

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством України (п.5.1. основного договору).

Сторони погоджуються, що у разі якщо клієнт не перерахує на рахунок банку грошові кошти у відповідній валюті у розмірі, що зазначені у договорах форвард не пізніше 13:00 години дати валютування, та/або якщо клієнт не виконає свої зобов`язання, визначені у пункті 3.2 договору, зобов`язання клієнта за усіма валютними операціями на умовах «своп» та «форвард», вважаються невиконаними, а клієнт компенсуватиме збитки банку та сплатить штраф банку в розмірі 5 % від невиконаних зобов`язань. Штраф сплачується у національній валюті за курсом Національного банку України на дату розрахунку штрафу (п.5.3. основного договору).

Усі повідомлення, інформація та документи, що надсилаються однією стороною іншій стороні згідно з договором, повинні надсилатися у письмовій формі, зокрема, через систему дистанційного обслуговування iFOBS (у разі використання клієнтом системи дистанційного обслуговування iFOBS) та вважається належним способом інформування Сторін (8.6. основного договору).

Надалі, в рамках основного договору позивач та відповідач уклали договір про здійснення валютних операцій на умовах «форвард» № КК 152265 від 23.02.2022 (далі-договір), основними умовами якого передбачено, що суму валюти яку купує банк у клієнта становить 570 000 дол. США, дата валютування валютної операції - 11.03.2022, курс валютної операції - 29,17000000 (п.1.1. договору),.

В якості гарантійного покриття для компенсації можливих втрат банку внаслідок неналежного виконання або невиконання клієнтом будь-яких зобов`язань за договором про взаємодію та договором клієнт не пізніше 13:00 години дня укладання договору, зараховує на гарантійний рахунок, що відкритий в банку, грошові кошти у розмірі гарантійного покриття, яке становить 660 919,56 грн., (п.1.3. договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки, а тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положенням глави 54 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписи вказаної статті кореспондуються із нормами статті 712 ЦК України, частиною 2 якої передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

23.02.2022, позивач розмістив гарантійне покриття в розмірі 660 919,56 грн. на гарантійний рахунок, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №774381.

В подальшому сторони неодноразово змінювали умови договору укладаючи додаткові угоди, зокрема, курс валютної операції, дату валютування валютної операції та загальну суму гарантійного покриття.

Так, додатковою угодою від 11.03.2022 сторони погодили, зокрема, додаткову суму гарантійного покриття у розмірі 6 092,16 грн., відтак, загальна сума гарантійного покриття складала 667 011,72 грн.

11.03.2022, ТОВ «РЕАЛ ОІЛ» розмістило додаткове гарантійне покриття на гарантійний рахунок, в розмірі 6 092,16 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №223424.

З матеріалів справи вбачається, що 09.05.2022, відповідно до додаткової угоди від 02.05.2022 позивачем було продано 354 000,00 дол. США.

09.05.2022 гарантійне покриття в розмірі 667 011,72 грн. повернено позивачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №386840.

Далі, згідно додаткової угоди від 09.05.2022 сторони погодили загальну суму гарантійного покриття у розмірі 252 762,34 грн. З матеріалів справи вбачається, що за даною угодою сума валютної операції становила 216 000, 00 дол. США.

09.05.2022, позивач здійснив розміщення гарантійного покриття на гарантійний рахунок, в розмірі 252 762,34 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №392675.

Останні зміни до договору відбулися згідно додаткової угоди від 13.06.2022, де клієнт мав продати банку 216 000,00 дол. США по курсу 29,4703, дата валютування - 20.06.2022.

Тобто, клієнт мав продати валюту, в зазначеному розмірі не пізніше 13:00 години дати валютування (20.06.2022).

20.06.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням розірвання заявки-договору щодо продажу іноземної валюти на умовах «форвард» від 23.02.2022 року №КК152265, в частині умов змінених від 09.05.2022 року, а саме в сумі валютної операції в розмірі 216 000 дол. США та гарантійного покриття 252 762,34 грн., згідно договору про взаємодію з метою здійснення валютних операцій на умовах «форвард» від 23.02.2022 року. Через неможливість виконати зобов`язання за даним договором та заявкою-договором до нього №КК152265 від 23.02.2022 у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин неперебойної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що засвідчується листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та просив здійснити перерахування гарантійного покриття в повному обсязі 252 762,34 грн., без нарахування та утримання будь-яких штрафних санкцій та пені на користь банка.

Листом від 29.06.2022 банк зазначив, що у наданих ТОВ «РЕАЛ ОІЛ» до банку документах відсутні аргументи та докази, які б дозволяли дійти висновку, що саме через обставини непереборної сили, про які йдеться у Листі ТПП, ТОВ «РЕАЛ ОІЛ» не зміг виконати свої зобов`язання за договором. Для встановлення таких підстав слід отримати відповідний сертифікат ТПП або ж надати до банку беззаперечні докази, які підтверджуватимуть причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і неможливістю виконання ТОВ «РЕАЛ ОІЛ» своїх зобов`язань за Договором. Та просив позивача не пізніше 30.06.2022 забезпечити перерахування іноземної валюти в сумі 216 000 доларів США на рахунок банку, зазначений в п.1.2 Договору.

18.07.2022 банк здійснив часткове повернення гарантійного покриття в розмірі 160 443,94 грн., з підстав погашення збитків банку у сумі 92 318,40 грн. що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №534337 та меморіальним ордером від 18.07.2022 №534329.

На підставі чого, позивач направляв відповідачу лист-вимогу та претензію згідно, яких пропонував повернути безпідставно списані грошові кошти в сумі 92 318,40 грн. з розрахункового рахунку позивача.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як вже зазначалося раніше, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається виключно на настання форс-мажорних обставин згідно, яких у позивача була відсутня можливість виконати зобов`язання за договором.

Проте, господарський суд не погоджується з таким доводами позивача, з огляду на наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.

Сторона договору, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п.6.1. основного договору).

Згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наданий позивачем лист Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який розміщено на офіційному сайті ТПП України в мережі Інтернет, адресований «Всім кого це стосується».

Згідно зазначеного листа, ТПП України, на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21 про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання».

Враховуючи норми чинного законодавства України та умови договору, суд зазначає, що належних та допустимих доказів наявності форс-мажорних обставин матеріали справи не містять, зокрема, позивачем не надано сертифікат про форс-мажорні обставини, який би встановлював наявність таких обставин саме за договором про взаємодію з метою здійснення валютних операцій на умовах «форвард» від 23.02.2022 №б/н та договором про здійснення валютних операцій на умовах «форвард» № КК 152265 від 23.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Водночас суд враховує надані відповідачем в спростування позовної зави доводи та докази, щодо підстав списання з позивача суми курсової різниці у розмірі 92 318,40 грн., та вважає їх обґрунтованими.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

А отже решта доводів та доказів наданих сторонами на обґрунтування своїх вимог і заперечень судом відхиляються, як такі, що не мають значення для правильного вирішення спору.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій БАЛАЦ