Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/6108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/6108/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК" СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН"

про стягнення 613347,98 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК" СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" (далі - позивач) 562920 грн боргу, 41578,33 грн пені, 4217,81 грн 3% річних, 4631,84 грн інфляційних втрат за договором оперативної оренди №241023/01О від 24.10.2023 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити орендну плату за користування рухомим майном.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає, що у листопаді 2023 року він направив на електронну адресу позивача листа у якому виявив бажання припинити дію договору оперативної оренди №241023/01О від 24.10.2023. Відповідач зазначає, що позивач безпричинно ігнорував будь-які пропозиції відповідача щодо практичної передачі об`єкта оренди, а лише 25.03.2024 погодився прийняти майно і підписав відповідний акт приймання-передачі (повернення), що на думку відповідача, дозволило позивачу збільшити розмір заборгованості зі сплати орендної плати.

Відповідач також вважає неправомірною нарахування позивачем пені на суму боргу, оскільки умовами договору оперативної оренди №241023/01О від 24.10.2023 це не передбачено.

Відповідач у своєму відзиві на позов у прохальній частині просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, однак не навів жодного обґрунтування необхідності розглядати цей спір за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи; загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, згідно з ч.ч. 4 та 5 вказаної статті, умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом, і для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом визначено цю справу малозначною та не складною, разом з тим, відповідачем жодним чином не обґрунтовано в чому полягає складність даного спору та неможливість викласти свою правову позицію по даному спору шляхом надання письмових пояснень.

У зв`язку із чим суд не знайшов підстав щодо доцільності розгляду цього спору за правилами загального позовного провадження.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що умовами договору оперативної оренди №241023/01О від 24.10.2023 не передбачено припинення дії цього договору шляхом надіслання на невизначену жодним документом електронну адресу.

Позивач звертає увагу, що за умовами договору оперативної оренди №241023/01О від 24.10.2023 нарахування орендної плати здійснюється до моменту повернення орендарем об`єкту оренди на підставі акту приймання-передачі (повернення) об`єкту оренди.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2023 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем було укладено договір оперативної оренди № 241023/01О (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору позивач взяв на себе зобов`язання передати в оперативну оренду Ліси будівельні (Об`єкт оренди) згідно Специфікації до цього Договору (Додаток № 1). Специфікації є невід`ємною частиною цього Договору. Орендар зобов`язується прийняти у користування Об`єкт Оренди та виконувати взяті на себе зобов`язання відповідно до положень цього Договору.

Відповідно до Специфікації від 24.10.2023 (Додаток № 1) до Договору сторони узгодили розмір орендної плати за 1 м2 у розмірі 50 гривень з урахуванням ПДВ із загальною кількістю 2251,68 м2, що відповідає 112584 (сто дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні із врахуванням ПДВ на місяць.

За умовами укладеного Договору сторони погодили наступний порядок розрахунків відповідно до Розділу 2 Договору:

2.1 Розмір місячної орендної Плати за цим Договором визначається на підставі Специфікації;

2.2 Розрахунковий період місячної орендної плати з 24-го числа поточного місяця по 24 число наступного місяця;

2.3 Орендну плату за період з 24 жовтня 2023 року по 24 листопада 2023 року Орендар сплачує протягом 5-х календарних днів з дати підписання Акту приймання-передачі Об`єкту Оренди;

2.4 Орендну плату за кожний наступний місяць оренди Орендар сплачує Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця в безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений в цьому Договорі.

Нарахування Орендної плати Орендодавцем здійснюється до моменту повернення Орендарем Об`єкту Оренди на підставі Акту приймання-передачі (повернення) Об`єкту Оренди.

2.5 Розмір місячної орендної плати може бути змінено за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Змінений розмір орендної плати, виражений у гривнях, вважається початковим під час здійснення подальших розрахунків.

2.6 Зобов`язання по здійсненню платежів за цим Договором вважаються виконаними належним чином в момент, коли суми грошових коштів в повному обсязі, будуть зараховані на поточний рахунок Орендодавця, вказаний в цьому Договорі.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що одностороння зміна розміру орендної плати не допускається.

Відповідно до п. 2.10 Договору сторонами погоджено, що факт надання послуг оренди на умовах, визначених цим Договором, підтверджується Актами виконання послуг/робіт, які підписуються уповноваженими представниками Сторін не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому відбувалась оперативна оренда.

На виконання п. 1.1 Договору оренди позивачем відповідно до п.1 Акта приймання-передачі від 24.10.2023 було передано, а відповідачем прийнято Об`єкт оренди в оперативну оренду.

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) від 25.03.2024 об`єкт оренди було повернуто позивачу з користування відповідача.

Наведені обставини підтверджуються підписаними обома сторонами актами приймання-передачі, копії яких наявні у справі.

На підтвердження наданих позивачем та отриманих відповідачем послуг з оренди лісів будівельних сторонами були підписані:

- Акт надання послуг №ПБС520 від 25.12.2023 про виконання робіт та наданню послуг по оренді лісів будівельних у жовтні 2023 року на загальну суму із врахуванням ПДВ 112584 грн, у листопаді 2023 року на загальну суму із врахуванням ПДВ 112584 грн, у грудні 2023 на загальну суму із врахуванням ПДВ 112584 грн;

- Акт надання послуг №ПБС9 від 25.01.2024 про надання в оренду лісів будівельних у січні 2024 року на загальну суму із врахуванням ПДВ 112584 грн.

Крім того, позивачем нараховано орендну плату за лютий 2024 року у сумі 112584 грн, оскільки фактично майно ще перебувало у користуванні відповідача.

Позивач зазначає, що відповідачем не було оплачено орендну плату у сумі 562920 грн, у зв`язку із чим направив відповідачу претензію від 29.04.2024 №128/2904.

Враховуючи, що відповідач вимоги претензії не виконав, позивач направив до суду цей позов з вимогою про стягнення основного боргу у сумі 562920 грн, а також нарахував 41578,33 грн пені та 4217,81 грн 3% річних та 4631,84 грн інфляційних втрат.

Відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає, що 30.11.2023 ним було направлено на електронну адресу позивача листа про бажання розірвати/припинити дію Договору, а тому дія Договору була припинена з 01.01.2024.

Відповідач підтверджує, що між сторонами було підписано Акт надання послуг №ПБС520 від 25.12.2023 (за жовтень, листопад та грудень) і сума за ним не заперечується. Натомість, за твердженнями відповідача, позивач ігнорував звернення відповідача щодо практичної передачі об`єкта оренди і лише 25.03.2024 підписав акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, що на думку відповідача, дало можливість позивачеві штучно збільшити розмір заборгованості.

Відповідач зауважує, що на Акті надання послуг №ПБС9 від 25.01.2024 проставлено підпис невідомої особи від імені відповідача, а відбиток печатки відповідача має візуальну різницю з відбитком печатки на інших документах.

Крім того, відповідач заперечує щодо правомірності нарахування позивачем пені, оскільки умовами Договору не врегульована така санкція.

У відповіді на відзив позивач обґрунтовує, що умовами Договору не передбачена можливість припинення дії Договору шляхом надіслання електронного листа на невизначену жодним документом будь-яку та будь-куди електронну пошту шляхом надіслання одностороннього бажання.

Позивач звертає увагу, що відповідно до п. 9.1 Договору зміни та доповнення до цього Договору можуть здійснюватись тільки за письмовою згодою сторін та реалізуються шляхом укладення сторонами додаткових письмових угод, що підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками та є невід`ємною частиною цього Договору.

Однак, як каже позивач, відповідачем при висловлені пропозицій припинити дію договору не було надано додаткового договору на припинення дії Договору підписаного зі сторони орендаря та не було отримано погодження даної пропозиції шляхом підписання зі сторони орендодавця.

Щодо підстав нарахування пені, то позивач посилається на ст. 231 ГК України та вказує, що відповідач намагається ввести суд в оману зазначаючи про відсутність фінансування за рахунок Державного бюджету так як дані роботи відповідачем проводяться за рахунок бюджетних коштів у Державному податковому Університеті.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Що ж стосується пояснень відповідача щодо припинення дії Договору з 01.01.2024, то суд зазначає наступне.

За умовами п. 3.1 Договору строк оперативної оренди об`єкта оренди узгоджений сторонами до 31.12.2024 та починає свій перебіг від дати підписання сторонами Договору акту приймання-передачі об`єкта оренди в оперативну оренду.

Відповідно до п. 3.2 Договору якщо за тридцять днів до закінчення строку дії Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах.

Сторони погодили у п. 8.2 Договору, що дія договору припиняється:

- після закінчення встановленого положеннями цього Договору строку дії останнього;

- у разі ліквідації орендаря;

- за взаємною згодою сторін;

- в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Договір може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду у випадку невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань, а також в інших випадках, передбачених Договором (п. 8.3 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Умовами Договору не передбачено, що розірвання Договору відбувається в односторонньому порядку шляхом направлення електронною поштою відповідних заяв.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на підставі умов Договору передав, а відповідач прийняв у користування майно (ліса будівельні), однак відповідач не виконав свого обов`язку з оплати орендних платежів, що обумовлено умовами Договору.

З розрахунку наданого позивачем вбачається, що за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року у відповідача існує заборгованість за Договором разом у сумі 562920 грн.

Відповідач не заперечував щодо суми оренди нарахованої за жовтень-грудень 2023року.

Натомість, відповідач не спростував, що печатка на Акті надання послуг №ПБС9 від 25.01.2024 не належить його товариству, а підпис проставлено невідомою йому особою, а тому відповідні заперечення щодо не підписання ним цього акта судом відхиляються. Суд приймає до уваги, що на Акті надання послуг №ПБС520 від 25.12.2023 також не міститься найменування особи, яка ставила підпис, проте відповідач визнає факт його підписання.

За умовами п. 2.4 Договору нарахування орендної плати орендодавцем здійснюється до моменту повернення орендарем об`єкту оренди на підставі Акту приймання-передачі (повернення) об`єкту оренди.

Таким чином, нарахування орендної плати здійснюється до моменту фактичного повернення майна. У даному випадку майно було повернуто 25.03.2024, що підтверджується відповідним актом підписаним обома сторонами.

Враховуючи наведене вище, позивач мав право нараховувати орендну плату до моменту повернення орендованого майна. Крім того, позивач надав суду зареєстровані у ЄРПН податкові накладні №67 від 25.12.2023, №8 від 25.01.2024, №18 від 26.02.2024.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано наявність у останнього боргу за Договором у сумі 562920 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати вказаних сум відповідачем станом на день ухвалення рішення, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з орендної плати за Договором позивачем здійснено нарахування 4217 грн 3% річних та 4631,84 грн інфляційних втрат на суму боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% та інфляційних втрат, суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому з відповідача підлягає стягненню заявлені суми фінансових санкцій.

Що ж стосується заявленої позивачем до стягнення суми пені (41578,33 грн), то судом встановлено, що умовами Договору не передбачено нарахування пені.

Так, позивач посилається на ч. 2 ст. 231 ГК України, де вказано, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Проте, позивачем не доведено, що відповідач є суб`єктом господарювання, який належить до сектору економіки або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання за Договором фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Матеріали справи не підтверджують, що у даному випадку підлягає застосуванню ч. 2 ст. 231 ГК України для нарахування пені, а тому позивач протиправно здійснив нарахування пені на суму боргу, у зв`язку із чим суд відмовляє в цій частині позову.

Відповідно до частин 3-4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно задоволеному розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 126, 129, 233, 237-238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК" СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51 літера Б, кв. 4/1; ідентифікаційний код 42855266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІН БУД СЕРВІС" (м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177; ідентифікаційний код 40777092) 562920 (п`ятсот шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять) грн боргу, 4631 (чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн 84 коп. інфляційних втрат, 4217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) грн 81 коп. 3% річних, а також 6861 (шість тисяч вісімсот шістдесят одну) грн 26 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.