Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/11219/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2024Справа № 910/11219/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетколл Україна»

про визнання трудових відносин припиненими

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.11.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання трудових відносин між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРКЕТКОЛЛ Україна» та директором ОСОБА_1 припиненими на підставі ч.1 ст.38 КЗпП з 10 серпня 2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 було прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.10.2024.

У судовому засіданні 14.10.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 28.10.2024.

У судовому засіданні 28.10.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2024.

В судовому засіданні 18.11.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позовній заяві, 16 серпня 2017 року, протоколом №1 Загальних зборів учасників було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» (далі - Відповідач).

Відповідно до порядку денного визначеного протоколом №1, крім створення ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» були розглянуті наступні питання: про створення та розподіл статутного капіталу, про затвердження місцезнаходження.

Водночас, вказаним протоколом затверджений статут ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» та призначений директором ОСОБА_1 (далі - Позивач), який приступив до виконання обов`язків в якості директора, відповідно до наказу № 1-к від 28 серпня 2017 року.

19 серпня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань був внесний запис про державну реєстрацію ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» за №1 070 102 0000 070139.

Таким чином, з 19.08.2017 року і по теперішній час Позивач перебуває у трудових правовідносинах на підставі безстрокового трудового договору з Відповідачем та обіймає посаду директора ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА», вказаний факт підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Статуту, учасниками ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» є:

- Приватне підприємство «СЕМАНТИКА». код ЄДРПОУ 35761410. місцезнаходження 01133, м.Київ. бульвар Лесі Українки, буд. 36-В. кв. 26. частка якого в статутному капіталі ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» становить 30%:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТКОЛЛ». реєстраційний номер 1155047009952. дата реєстрації 14.08.2015 року, резидент російської федерації, місцезнаходження: 141707. московська область. м. Долгопрудний. проспект Пацаєва. 7. корпус 10. прим. 36, частка якого в статутному капіталі ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» становить 70%.

За змістом розділу 9 Статуту «Органи управління та контролю», вищим органом товариства є Загальні збори учасників, або призначених ними представників. Загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники які в сукупності володіють більш як 50% голосів.

Відповідно до п. 9.5 Статуту до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, але не обмежуючись призначення та звільнення керівника виконавчого органу.

Позивач реалізуючи своє право, закріплене чинним законодавством України про працю, звернувся до вищого органу Товариства із заявою про звільнення його із займаної посади директора ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» за власним бажанням. Вказана заява була направлена цінним листом з описом, засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації Відповідача, втім жодної реакції зі сторони Загальних зборів учасників ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» не отримано.

Крім того, користуючись також правами, визначеними Статутом ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» щодо позачергового скликання Загальних зборів учасників (ПП «СЕМАНТИКА» та ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ»), Позивачем направлені повідомлення на адресу учасників про проведення таких зборів та на порядок дений якого винесено питання звільнення директора ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Загальні збори учасників повинні були відбутись 10.08.2024 року за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 36В. кв. 26 об 11:00.

Однак, як зазначає позивач станом на дату подання позовної заяви, загальні збори ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ УКРАЇНА» не відбулись. Повідомлення про скликання загальних зборів не отримані ні ПП «СЕМАНТИКА» ні ТОВ «МАРКЕТКОЛЛ», відправлення повернуто поштовим оператором з підстав «одержувач країна агресор, заборонено до пересилання».

Враховуючи викладене, з метою захисту порушеного права Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п`ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п`яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно із ч.1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку Позивач, як директор відповідача, дотримався вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства.

Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за захистом свої прав.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача, а також фактичного звільнення його з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Позивач, з метою захисту своїх прав, просить визнати припиненими трудові відносини між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРКЕТКОЛЛ Україна» (код за ЄДРПОУ 41532373, адреса місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 36-В, квартира 26) та директором ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м.Києві 26.02.2003) на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.

Суд зазначає, що припинення трудових відносин певною датою у минулому по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

При цьому, суд враховує, що прийняття судового рішення з констатацією визнання припиненими відносин керівника з товариством з дати, що минула, породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення повноважень директора, оскільки в період з 10.08.2024 по день набрання законної сили рішенням суду даній справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 значився директором (керівником) відповідача.

Крім того, з 10.08.2024 та до часу прийняття рішення у даній справі не виключено, що ОСОБА_1 міг вчиняти дії як керівник Відповідача з третіми особами.

Саме факт неприйняття загальними зборами рішення 10.08.2024 про припинення повноважень ОСОБА_1 , свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, де судом досліджуються обставини дотримання позивачем, як директором товариства, вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статуту.

Крім цього, припинення правовідносин між директором та товариством з дати набранням законної сили рішенням суду забезпечить можливість та надасть час товариству (загальним зборам учасників товариства) обрати (призначити) директором іншу особу.

За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку права позивача підтягаються захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати трудові відносини між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРКЕТКОЛЛ Україна» (код за ЄДРПОУ 41532373, адреса місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 36-В, квартира 26) та директором ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.02.2003) припиненими на підставі ч.1 ст.38 КЗпП з моменту набрання даним рішенням законної сили.

3.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРКЕТКОЛЛ Україна» (код за ЄДРПОУ 41532373, адреса місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 36-В, квартира 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.02.2003) - судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 19.11.2024.

Суддя І.В. Алєєва