Ухвала

від 14.11.2024 по справі 910/953/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.11.2024Справа № 910/953/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт"

до 1) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

2) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про розірвання угоди та стягнення 515 596, 35 грн.

Представники:

від позивача: Лавріненко І.А.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі-відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі-відповідач-2), в якому просить суд:

- розірвати угоду № 89 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої у Дніпровському районі міста Києва за адресою вул. Олекси Довбуша, 37 від 23.08.2007, укладену між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (правонаступником якого є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт";

- стягнути грошові кошти в сумі 515 596, 35 грн з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у міста Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за угодою № 89 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої у Дніпровському районі міста Києва за адресою вул. Олекси Довбуша, 37 від 23.08.2007. Крім того, позивач вказує, що на виконання зазначеної угоди позивачем було перераховано відповідачу-1 грошові кошти у розмірі 515 596, 35 грн, проте, враховуючи що такі кошти були перераховані до відповідних бюджетів на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві, то такі кошти підлягають поверненню з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" - задоволено. Розірвано угоду № 89 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої у Дніпровському районі міста Києва за адресою вул. Олекси Довбуша, 37 від 23.08.2007, укладену між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (правонаступником якого є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт". Стягнуто з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" грошові кошти у розмірі 515 596 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 35 коп. Стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" 10 417 (десять тисяч чотириста сімнадцять) грн 95 коп. - судового збору.

30.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" про поновлення пропущеного строку на подання заяви - відмолено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - залишено без розгляду.

25.07.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі № 910/953/23 видано накази.

Постановами Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 року у справі № 910/953/23 залишено без змін.

08.04.2024 до суду надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу виконання судового рішення у справі № 910/953/23 - повернуто без розгляду.

30.10.2024 до суду надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій відповідач-2 просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/953/23 на такий спосіб виконання рішення суду: «Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" грошові кошти у розмірі 515 596, 35 грн, з яких 51 559, 63 грн стягнути з державного бюджету, 464 036, 72 грн - з бюджету м. Києва».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі №910/953/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2024.

14.11.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заперечення на заву, в яких зазначає про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання рішення, оскільки заявником не наведено аргументів, обставин щодо неможливості виконаня рішення суду у тій редакції, в якій постановив суд.

У цьому судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення поданої заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Представник відповідача-1 судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 у судове засідання також не з`явився, проте у поданій до суду заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення просив суд розгляд заяви здійснювати без участі представників Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Отже, дослідивши матеріали заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами..

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими; наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу/порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 № 11-рп/2012).

Під зміною порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом інших механізмів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку раніше встановленому.

Так, зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Таким чином процедура зміни порядку та способу виконання остаточного судового рішення, визначена ч. 1, ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, як і не передбачає при цьому зміни резолютивної частини рішення.

Зокрема, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення суд не може змінювати останнє по суті.

Судом встановлено, що у поданій заяві фактично заявник просить суд змінити не спосіб, а порядок виконання рішення у даній справі шляхом стягнення частини грошових коштів з державного бюджету, а іншої частини з бюджету міста Києва.

Разом з цим, з огляду на те, що заявник в обґрунтування заяви посилається на норму ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає можливість зміни порядку виконання судового рішення, враховуючи принципи ефективності та економії судового процесу, суд з метою недопущення формальної відмови у розгляді заяви вважає за можливе розглянути дану заяву по суті.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною другою статті 6 цього Закону встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів є Державна казначейська служба України (Казначейство). Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Головне управління Казначейства є територіальним органом Казначейства (Положення про Головне управління Казначейства, затверджене наказом Казначейства № 163 від 10.05.2018).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок № 845).

Так, згідно з пп. 2 п. 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до пунктів 3, 26 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Згідно з пунктом 24 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Як встановлено судом, у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві перебуває на виконанні наказ Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/953/23 про стягнення з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" грошові кошти у розмірі 515 596 грн 35 коп.

Бюджетним кодексом України встановлено, що :

10% коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності належать до доходів загального фонду Державного бюджету (п. 56 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України);

90% коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності, належать до доходів спеціального фонду місцевого бюджету (п. 6 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України).

Як зазначає відповідач-2 у поданій заяві, Головним управлінням Казначейства встановлено, що що кошти в сумі 515596,35 грн, згідно платіжного доручення від 29.08.2007 №4118 перераховані ТОВ «Малахіт» (ЄДРПОУ 24729540) на рахунок №37116001002659 «Інші рахунки клієнтів Казначейства України», та перераховані Головним управлінням земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) платіжним дорученням від 05.09.2007 №U1192732 в загальній сумі 4681633,20 гривень, до бюджету на розподільчий рахунок №33119327700001 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами», відкритий за кодом класифікації доходів бюджету (далі - код доходів) 33010101 «Кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до розмежування земель державної та комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, та земельних ділянок, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим) (без пільг)».

Відповідно до статей 2 та 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", надходження за кодом класифікації доходів 33010101 розподілялися між державним та місцевим бюджетами в автоматичному режимі протягом операційного дня за наявності таких коштів на відповідних рахунках, а саме:

- 10 % зараховувались до загального фонду державного бюджету (балансовий рахунок 3111);

- 90 % зараховувалось до спеціального фонду місцевого бюджету (балансовий рахунок 3151).

Головне управління Казначейства зазначає, що з огляду на викладене, кошти в сумі 515 596, 35 грн з розподільчого рахунку 3311 розподілені в автоматичному режимі по рахунках, а саме:

- 10% до загального фонду державного бюджету на рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» на суму 51 559, 63 грн;

- 90% до спеціального фонду місцевого бюджету на рахунок 3151 «Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів» на суму 464 036, 72 грн.

На виконання наказу Державної казначейської служби України № 2 від 02.01.2013 «Про затвердження змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету», 19.01.2013 рахунок № 33119327700001, відкритий за кодом доходів 33010101, закрито.

Крім того, Головне управління Казначейства зазначає, що по коду доходів 33010100 «Кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній або комунальній власності та земельних ділянок, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим» відкрито окремі рахунки для зарахування надходжень, а саме:

- №UA328999980313020101000026001 - до загального фонду державного бюджету (контроль справляння надходжень бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Головне управління Держгеокадастру у м.Києві);

- №UA608999980314111941000026001 - до спеціального фонду місцевого бюджету (контроль справляння надходжень бюджету відповідно до додатку 9 до рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік», здійснює Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА).

У наказі суду № 910/953/23 від 25.07.2023 зазначено стягнути з «бюджету», без конкретизації складової бюджетної системи України - державний або місцевий бюджет.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням викладено вище, суд погоджується з доводами відповідача-2 стосовно того, що безспірне списання коштів на підставі наказу суду № 910/953/23 від 25.07.2023 у загальній сумі 515 596, 35 грн підлягає виконанню з надходжень відповідних бюджетів у таких розмірах:

- в сумі 51 559, 63 грн - з державного бюджету,

- в сумі 464 036, 72 грн - з місцевого бюджету.

Тож, безспірне списання коштів необхідно здійснювати саме з надходжень відповідних бюджетів на підставі пунктів 16-21 Порядку № 845, тобто з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховані, оскільки інший порядок виконання рішення у справі № 910/13645/21 робить його виконання неможливим.

Підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Порядку № 845 у разі призначення судом до розгляду заяви про встановлення або зміну порядку і способу виконання рішення здійснюється відкладення безспірного списання коштів.

Таким чином, запропонований Головним управлінням Казначейства порядок виконання рішення суду шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" грошові кошти у розмірі 515 596, 35 грн, з яких 51 559, 63 грн стягнути з державного бюджету, 464 036, 72 грн - з бюджету м. Києва, за висновком суду не матиме наслідком порушення прав та інтересів сторін, зокрема стягувача - ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт", а навпаки, забезпечить виконання рішення суду відповідно до норм законодавства України.

Згідно ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може змінити спосіб або порядку його виконання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За таких обставин, зважаючи на зумовлені обставини неможливості виконання рішення суду у справі № 910/953/23 в частині списання коштів в розмірі 515 596, 35 грн в інший порядок, ніж частково з державного бюджету та іншої частини з бюджету міста Києва, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне задовольнити заяву стягувача та змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/953/23, який не впливає на суть рішення, шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" грошові кошти у розмірі 515 596, 35 грн, з яких 51 559, 63 грн стягнути з державного бюджету, 464 036, 72 грн - з бюджету міста Києва.

Таким чином, заява Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/953/23 - задовольнити.

2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/953/23 шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" (вул. Олекси Довбуша, буд. 37, м. Київ, 02092, ідентифікаційний код - 24729540) грошові кошти у розмірі 515 596 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 35 коп., з яких: 51 559 (п`ятдесят одну тисячу п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 63 коп. стягнути з державного бюджету та 464 036 (чотириста шістдесят чотири тисячі тридцять шість) грн 72 коп. - з бюджету міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 19.11.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. О. Щербаков