Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/9417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2024Справа № 910/9417/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроут»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Тиск»

про стягнення 144 266,54 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроут» (далі - позивач, ТОВ «Гроут») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Тиск» (далі - відповідач, ТОВ «ТПП «Тиск») про стягнення 144 266,54 грн, з яких: 100 000,00 грн попередньої оплати, 36 926,81 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 7 339,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору поставки шляхом виставлення та оплати рахунку, в частині поставки попередньо оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати, а також суми інфляційних втрат та 3% річних.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/9417/24 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив та встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Також вказаною ухвалою попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).

Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 05.08.2024 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0600281351971) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 05.08.2024, який направлявся на адресу ТОВ «ТПП «Тиск»: 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 182, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку Укрпошта з відміткою про відсутність відповідача за вказаною адресою.

Згідно з п. 4 частини шостої ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 ТОВ «ТПП «Тиск» було виставлено ТОВ «Гроут» рахунок на оплату № 166 на суму 394 000,08 грн з ПДВ на оплату товару: Компресорна установка ВКП-LB-550-10-100 (артикул PRM008596) у кількості 20 шт.

07.02.2022 ТОВ «Гроут» було здійснено часткову оплату рахунку на оплату № 166 від 07.02.2022 у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 5581 від 07.02.2022 (призначення платежу: плата за товар по рах № 116 від 07.02.2022).

Поставка товару відповідачем на користь позивача здійснена не була.

ТОВ «Гроут» звернулось до ТОВ «ТПП «Тиск» з листом-претензією вих. № 01 від 12.04.2024, в якому повідомило, що подальша потреба у закупівлі товару відпала. Посилаючись на те, що ТОВ «ТПП «Тиск», як постачальник, свої зобов`язання з поставки товару не виконало, ТОВ «Гроут» вимагало повернути суму попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн впродовж семиденного строку з моменту отримання вказаної претензії та перерахувати їх на реквізити, зазначені у листі-претензії.

На підтвердження надсилання вказаного листа-претензії позивачем надані копії опису вкладення у цінний лист 6110003058079 від 30.04.2024, накладної Укрпошта № 6110003058079 від 30.04.2024 та фіскального чеку від 30.04.2024.

Претензія позивача, як свідчать матеріали справи, залишена відповідачем без відповіді та реагування, сплачену позивачем попередню оплату відповідач не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

Позивач посилається на виникнення господарських відносин з відповідачем на підставі договору поставки, укладеного між сторонами у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем рахунку на оплату (оферти), який був частково оплачений позивачем.

Частиною другою ст. 184 ГК України передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Положеннями ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 частини першої ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша ст. 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина друга ст. 640 ЦК України).

За приписами частини першої ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга ст. 642 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 по справі № 910/1163/17 роз`яснив, що схвалення може відбутися як і в формі мовчазної згоди, так і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Як зазначалось, ТОВ «ТПП «Тиск» було виставлено рахунок на оплату № 166 від 07.02.2022 на суму 394 000,08 грн з ПДВ, який був оплачений ТОВ «Гроут» частково у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 5581 від 07.02.2022 (призначення платежу: плата за товар по рах № 116 від 07.02.2022).

Зазначене підтверджує схвалення сторонами своїми діями укладення договору купівлі-продажу (поставки) товару.

Відповідно до частини першої ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина шоста ст. 265 ГК України).

За приписами частини першої ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною першою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Поставка товару відповідачем здійснена не була.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга ст. 530 ЦК України).

З вимогою про повернення попередньої оплати позивач звернувся до відповідача 30.04.2024. Згідно інформації з офіціального сайту «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження трекінгу № 6110003058079, поштове відправлення прибуло до відділення відповідача 03.05.2024 та підприємством зв`язку 17.05.2024 зазначено про неможливість вручення поштового відправлення № 6110003058079 відповідачу та повернення останнього позивачу через: закінчення встановленого терміну зберігання.

Відтак, в силу приписів ст.ст. 530, 693 ЦК України, з урахуванням положень пп. 1.7. п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», відповідач зобов`язаний був повернути позивачу сплачені ним кошти до 24.05.2024 включно (17.05.2024 день пред`явлення вимоги + 7 днів).

Проте, вказаний лист-претензія щодо повернення попередньої оплати залишена відповідачем без відповіді та належного виконання. Доказів повернення позивачу суми сплаченої ним попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн матеріали справи не містять. Доводи позивача та надані на їх підтвердження докази відповідачем не спростовані.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати підлягають задоволенню у розмірі 100 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 36 926,81 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 7 339,73 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат за період з 07.02.2022 по 18.07.2024, судом встановлено, що вони здійснені невірно, оскільки позивачам помилково розраховано 3% річних та інфляційні витрати з 07.02.2022 (день здійснення попередньої оплати), тоді як відповідач зобов`язаний був повернути позивачу сплачені ним кошти до 24.05.2024 включно (17.05.2024 день пред`явлення вимоги + 7 днів). Тобто першим днем прострочення повернення відповідачем суми попередньої оплати є 25.05.2024, у зв`язку з чим судом здійснено власні розрахунки 3% річних та інфляційних витрат за період з 25.05.2024 по 18.07.2024, згідно з якими позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 450,82 грн 3% річних та 2 200,00 грн інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

Частиною першою ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як зазначалось, в позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

Згідно із частинами першою та другою ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма ст. 129 ГПК України).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, представником позивача подано, зокрема, Договір № 02/07 про надання правової (правничої) допомоги від 18.07.2024 (далі - Договір про надання правової допомоги), укладений між ТОВ «Гроут» (далі - Клієнт) та Боднарчуком А.М. (далі - Адвокат), відповідно до п. 1.1. якого, Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичну допомогу з приводу захисту прав та законних інтересів у Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді за позовом Клієнта до ТОВ «Торгівельно-промислове підприємство «Тиск» про стягнення коштів за Договором.

Обов`язки Адвоката та Клієнта передбачені розділами 2 та 3 Договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, за правову допомогу, передбачену в п. 1.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеного додатком № 1 до цього Договору, а саме в розмірі 15000 грн.

Клієнт здійснює оплату за годину роботи Адвоката, а саме 1500 грн. Клієнт здійснює оплату за даним Договором одноразово в безготівковому порядку на рахунок Адвоката. При здійсненні розрахунків готівкою, Клієнт вносить необхідну суму коштів безпосередньо Адвокату (п. 4.2. - п. 4.4. Договору про надання правової допомоги).

Умовами п. 4.5. Договору про надання правової допомоги передбачено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги і її вартість.

Даний Договір діє до повного виконання зобов`язань сторонами та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1. Договору про надання правової допомоги).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя ст. 126 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанови від 16.11.2022 у постанові № 922/1964/21 зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відповідно до розрахунку гонорару згідно договору про надання правової (правничої) допомоги (Додаток № 1 до Договору № 02/07 від 18.07.2024), підписаного сторонами, сторони домовились, що за Договором можуть надаватися наступні послуги та в такій вартості: 1. Усна консультація з вивченням матеріалів справи, підготовка претензії, узгодження правової позиції - 3 000,00 грн (2 год.); 2. Вивчення та аналіз судової практики - 3 000,00 грн (2 год.); 3. Складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів, виготовлення копій - 3 000,00 грн (2 год.); 4. Складання інших процесуальних документів (відзиву, клопотань, заяв тощо) - 1 500,00 грн (1 год.); 5. Представництво позивача у судовому засіданні, в залежності від кількості засідань - 4 500,00 грн ( - ).

Також до матеріалів справи було долучено копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 24 від 18.07.2024, довідки від 18.07.2024 № 02/07, виданих Адвокатом, ордера на надання правничої (правової) допомоги від 30.07.2024 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001728 від 09.06.2020.

Частиною четвертою ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При розгляді вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн, судом приймається до уваги складання та підписання адвокатом Боднарчуком А.М.: позовної заяви. В той же час, надання цим адвокатом позивачу послуг, обумовлених в п. 4 та п. 5 розрахунку гонорару згідно договору про надання правової (правничої) допомоги (Додаток № 1 до Договору № 02/07 від 18.07.2024), а саме: складання інших процесуальних документів (відзиву, клопотань, заяв тощо) - 1 500,00 грн (1 год.) та представництво позивача у судовому засіданні, в залежності від кількості засідань - 4 500,00 грн ( - ), виходячи з обставин розгляду справи, не підтверджено.

Крім цього, при вирішенні питання покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 000,00 грн (усна консультація з вивченням матеріалів справи, підготовка претензії, узгодження правової позиції - 3 000,00 грн (2 год.); вивчення та аналіз судової практики - 3 000,00 грн (2 год.) та складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів, виготовлення копій - 3 000,00 грн (2 год.)), судом враховано, що справа № 910/9417/24 є справою незначної складності, ціна позову становить 144 266,54 грн; спірна заборгованість виникла оскільки відповідач не повернув на вимогу позивача суму попередньої оплати, сплаченої останнім згідно договору поставки укладеного у спрощений спосіб (виставлення рахунку на оплату); факти отримання суми попередньої оплати та нездійснення її повернення позивачу, а також нездійснення поставки товару відповідачем не заперечувались; обов`язок з повернення суми попередньої оплати підтверджується наданими рахунком на оплату, платіжним дорученням та листом-вимогою про повернення вказаних коштів.

З урахуваням викладеного, су дійшов висновку, що співмірними із складністю справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката на рівні 6 000,00 грн.

Ці витрати, як і витрати позивача по сплату судового збору, відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове підприємство «Тиск» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 182; код ЄДРПОУ: 42890583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроут» (61108, Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Синельникова, буд. 5, кв. 22; код ЄДРПОУ: 35073748) 102 650 (сто дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн 82 коп., з яких: 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати, 450 (чотириста п`ятдесят) грн 82 коп. 3% річних та 2 200 (дві тисячі двісті) грн 00 коп. інфляційних втрат, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 269 (чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 22 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 154 (дві тисячі сто п`ятдесят чотири) грн 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова