Рішення

від 07.10.2024 по справі 911/1166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа № 911/1166/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське»</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області,

про визнання права власності

за участю представників

позивача: Круглов С.С. адвокат, ордер серії ВІ № 1234898 від 05.08.2024;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватний заклад вищої освіти «Київський міжнародний університет» (далі позивач, Університет) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 03.05.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське»</a> (далі відповідач, ТОВ «Петропавлівське»), у якій просить суд визнати за Університетом право власності на комплекс інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, Бучанського району, що розташований по вулицях Оксамитова, Кришталева, Щаслива (колишня Ворошилова) довжиною Д=225х13,4 1528 м; Д=160х9,5 10 м; у футлярі Д=315х18,7 144,4 м.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про те, що Університет побудував комплекс інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка по вулицях Оксамитова, Кришталева, Ворошилова (Щаслива) довжиною Д=225х13,4 1528 м; Д=160х9,5 10 м; у футлярі Д=315х18,7 144,4 м (далі комплекс інженерних споруд з водопостачання, майно), і з метою належного його обслуговування у 2015 році уклав із ТОВ «Петропавлівське» договір управління цим майном.

Позивач зазначає, що строк дії вказаного договору закінчився у вересні 2022 року, однак, станом на грудень 2023 року, вказаний комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання позивачу не повернутий, у зв`язку з чим Університет був вимушений звернутися до Господарського суду Київської області із позовом про зобов`язання ТОВ «Петропавлівське» повернути Університету комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Кришталева, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області шляхом підписання актів прийняття-передачі об`єкта до договору від 01.09.2015. За вказаним позовом відкрито провадження у справі № 911/3633/23.

За твердженнями позивача, заперечуючи проти позовних вимог у справі № 911/3633/23, ТОВ «Петропавлівське» не визнає за Університетом право власності на побудований останнім комплекс інженерних споруд з водопостачання, що стало підставою для пред`явлення позову у справі № 911/1166/24.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Через підсистему «Електронний суд» 24.05.2024 від ТОВ «Петропавлівське» надійшов відзив від 23.05.2024 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилається на те, що комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташований на вулиці Каштанова, Ворошилова та Оксамитова в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, побудовано за погодженням тодішньою Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області з метою забезпечення надання послуг централізованого водопостачання абонентів Борщагівської територіальної громади та надання комунальних послуг централізованого водопостачання об`єкту позивача, а саме «Офісно-лабораторний комплекс з гуртожитком», що знаходиться на вул. Оксамитовій, буд. 18-А. Вказані мережі були передані в управління ТОВ «Пертопавлівське» суб`єкту господарювання, що надає ліцензійні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки ТОВ «Пертопавлівське» ніколи не стверджувало і не стверджує, що воно є власником вказаного комплексу інженерних споруд з централізованого водопостачання. Але, у зв`язку з тим, що комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання безпосередньо пов`язаний єдиним технологічним циклом з централізованими мережами водопостачання села Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, ТОВ «Петропавлівське» мало прийняти їх в управління та укласти з позивачем відповідний договір, оскільки комунальні послуги централізованого питного водопостачання є критично важливими для забезпечення життєдіяльності населення Бучанського району Київської області в особливий період воєнного стану.

Через підсистему «Електронний суд» 29.05.2024 від Університету надійшла відповідь на відзив.

Позивач зауважує, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що комплекс інженерних споруд з водопостачання було побудовано, але не вказав ким саме; зазначив, що вказані мережі було передано в управління, але також не зазначив ким і на якій підставі, що дає хибне уявлення про його необізнаність хто саме є власником комплексу інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка Київської області Бучанського району, що розташований по вулицях Оксамитова, Кришталева, Щаслива (колишня Ворошилова).

На думку позивача, для того, щоб не визнавати за кимось право власності на майно, не обов`язково заявляти про своє право власності на це майно.

Також позивач звертає увагу, що до наданого відзиву на позовну заяву відповідачем під порядковим номером 8 додано копію акту розмежування балансової належності мереж водопостачання. Пояснень або заперечень, що підтверджував цей доказ відповідач не надав, але, як вважає позивач, цей доказ також свідчить про невизнання відповідачем права власності Університетом на комплекс інженерних споруд з водопостачання, оскільки на схемі синьою лінією позначено, що водопровідна мережа, за межами земельної ділянки, на якій розташовано офісно-лабораторний комплекс з гуртожитком Університету, належить ТОВ «Петропавлівське».

З метою вирішення питань, визначених статтею 182 ГПК України, суд неодноразово відкладав підготовче засідання та оголошував перерву в підготовчому засіданні; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів ухвалою від 22.07.2024.

Ухвалою від 07.08.2024 суд, зокрема: відмовив у задоволенні клопотання Університету від 06.08.2024 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області; поновив Університету пропущений процесуальний строк на подання доказів, які містяться в додатках до клопотань, сформованих у системі «Електронний суд» 05.08.2024 і 06.08.2024, та залучив відповідні докази до матеріалів справи; задовольнив клопотання Університету від 05.08.2024 та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області; задовольнив клопотання Університету від 06.08.2024 про витребування доказів та витребував у Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області належним чином засвідчені копії рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 4 від 23.11.2020 «Про закріплення водопровідно-каналізаційних мереж, об`єктів та споруд на них, що є комунального власністю територіальної громади Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, на праві господарського відання за ТОВ «Петропавлівське», суб`єктом господарювання що здійснює функції водоканалу на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради» та додаток № 1 до цього рішення; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.

Через підсистему «Електронний суд» 15.08.2024 від Університету надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом з підстав, викладених в ухвалі від 09.09.2024.

Ухвалою від 09.09.2024 суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, відклав розгляд справи на 23.09.2024 та повторно витребував у Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області докази.

Через підсистему «Електронний суд» 19.09.2024 від Університету надійшла заява, якою позивач повідомив про набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3633/23, яким відмовлено повністю у задоволенні позову Університету про зобов`язання ТОВ «Петропавліське» повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання.

У судовому засіданні 23.09.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представника позивача щодо вимог заявленого позову, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 07.10.2024.

Через підсистему «Електронний суд» 02.10.2024 від Університету надійшла заява від 02.10.2024 про зміну предмета позову, у якій позивач просить суд: повернутись до стадії підготовчого провадження; прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову; визнати за Університетом право власності на комплекс інженерних споруд згідно з переліком, наведеним у заяві.

Обгрунтовуючи вказану заяву, позивач посилається на те, що до позовної заяви подана низка документів, пов`язаних з передачею спірного майна в управління та підтверджуючих невизнання відповідачем права власності на спірне майно. У зв`язку з від`їздом з м. Києва, у зв`язку з постійними обстрілами, працівників Університету, які були відповідальні за роботу по проекту ПР 1910/09, представник позивача Романченко М.В., не будучи фаховим інженером, помилково не зазначила повний перелік спірного майна, на який позивач просить визнати право власності. У подальшому представник Романченко М.В. виїхала за кордон. Представник ОСОБА_1 уклав із позивачем договір про надання правової допомоги лише 05.08.2024. За цих обставин позивач не міг завчасно подати перелік спірного майна, який зазначений в цій заяві.

Таким чином, у позивача виникла необхідність змінити предмет позову, визначивши конкретне майно, на яке Університет просить визнати право власності за собою та викласти його в редакції, зазначеній у прохальній частині цієї заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 07.10.2024 заяву Університету від 02.10.2024 про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмета позову, суд дійшов таких висновків.

За приписами пунктів 2, 3, 6 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

В той же час згідно із пунктами 1, 2, 4, 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частин другої, третьої статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Господарським процесуальним кодексом України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.

Під час розгляду справи в порядку загального позовного провадження докази, заяви та клопотання подаються сторонами та вирішуються судом на стадії підготовчого провадження, у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статей 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Господарський суд Київської області закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті ухвалою від 07.08.2024.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.

Водночас, за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції, за наявності певних обставин, можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У цьому випадку потреба повернення до стадії підготовчого провадження у справі обґрунтовується позивачем необхідністю зміною предмета позову, оскільки відповідну процесуальну дію можливо вчинити лише на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до статті 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На думку суду, помилкове формулювання змісту позовних вимог попереднім представником та укладення позивачем договору про надання правової допомоги лише 05.08.2024 не є вагомою причиною для повернення у справі до стадії підготовчого провадження з метою зміни предмета позову, оскільки позивач мав можливість здійснити пошук адвоката та належним чином сформувати позовну заяву до моменту подання її до суду. До того ж причини необхідності зміни предмета позову не пов`язані із зміною певних обставин справи.

Наведені позивачем обставини свідчать про те, що несвоєчасне подання заяви про зміну предмета позову залежало виключно від волевиявлення та суб`єктивної поведінки самого позивача, який, відповідно, несе ризик вчинення або невчинення певної процесуальної дії.

До того ж варто зауважити, що суд у підготовчому провадженні 07.08.2024 з`ясував думку присутніх представників сторін, у тому числі позивача, щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, проти чого представник позивача заперечень не висловив. Зазначене підтверджується технічним записом і протоколом судового засідання від 07.08.2024, а також відображено в ухвалі від 07.08.2024.

З огляду на те, що причини подання позивачем заяви про зміну предмета позову в цій справі пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, суд відмовив у задоволенні клопотання Університету про повернення до стадії підготовчого провадження та залишив без розгляду заяву про зміну предмета позову.

Також через підсистему «Електронний суд» 07.10.2024 від Університету надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання до матеріалів справи копії Декларацї про готовність об`єкта до експлуатації № КС 14312244048 від 10.12.2012, яка, на думку позивача, є додатковим підтвердженням того, що комплекс інженерних споруд з водопостачання збудований та введений в експлуатацію Університетом.

За приписами статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із частиною п`ятою статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, суд поновив позивачу строк на подання доказу та прийняв його до розгляду.

У судовому засіданні 07.10.2024, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представник позивача виступив із заключним словом, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідач і третя особа, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не направили своїх повноважних представників у судові засідання з розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що відповідач і третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника справи, явку представників відповідача і третьої особи суд обов`язковою не визнавав, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності останніх.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 07.10.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.06.2014 серії САК № 074410 Університет є власником офісно-лабораторного корпусу з гуртожитком загальною площею 14397 кв. м, який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вулиця Оксамитова, будинок 18-А.

Відповідно до технічних умов № 2701 від 22.02.2008 (замість ТУ-2701 від 18.04.2007), виданих Акціонерною компанією «Київводоканал», на водопостачання об`єкта за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А; назва: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу», водопостачання та пожежогасіння об`єкта може бути забезпечено з водопровідної перемички Д=400 по вул. Леніна після її будівництва та здачі в експлуатацію (замовник ТОВ «КЗС»).

Виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області листом № 356 від 28.04.2010, який адресований Київському міжнародному університету, повідомив, що не заперечує проти виконання проектних робіт по підключенню об`єкту «Офісно-лабораторний комплекс» Київського міжнародного університету по вулиці Оксамитовій, 18а, в селі Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, зокрема до мережі господарчо-питного водопроводу ДУ 400, прокладеної по вулиці Леніна в селі Петропавловська Борщагівка.

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Інжиніринг Сістемс» (далі корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18а, в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації» (далі Проект).

У розділі 2 «Зовнішні мережі водопостачання» Проекту зазначено, зокрема:

«Згідно ТУ №2701 від 22.02.08, виданих АК «Київводоканал», джерелом водопостачання є водопровідна перемичка Ду =400 мм по вул. Леніна. Тиск в місці підключення становить від 6,0 до 10 атм.

Від джерела водопостачання передбачено прокладання кільцевої мережі з труб ПНД типу «Т» згідно ГОСТ 18599-83 діаметром 225x13,4 мм по вул. Кришталева та вул. Оксамитова.

У місцях підключення до джерела водопостачання (по вул. Кришталевій та вул. Оксамитовій) передбачено встановлення камер із запірною арматурою, зворотними клапанами та водолічильниками, що враховують водопостачання при господарчо-питному режимі та режимі пожежегасіння. Встановлюються комбіновані лічильники холодної води WPVD 150 Ду 150мм ТОВ «Ін-Прем».

На кільцевому трубопроводі через кожні 100 м встановлюються пожежні гідранти у колодязях, запроектованих по типовим проектним рішенням 901-09-11.84. На кутах поворотів трубопроводів передбачено бетонні упори.

Мережі водопроводу прокладаються на глибині 1,8-2,2 м, що нижче рівня промерзання ґрунту.».

Приватний вищий навчальний заклад «Київський міжнародний університет» (далі також замовник, ПВНЗ «Київський міжнародний університет») та Приватне акціонерне товариство «Будінженермережа-2» (далі також підрядник, ПрАТ «Будінженермережа-2») уклали 01.10.2010 договір підряду № 8.

Відповідно до визначення термінів, які вживаються у цьому договорі: роботи влаштування зовнішніх інженерних мереж газопостачання, водопроводу та каналізації, об`єкт «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18-А в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області».

За умовами пункту 1.1 договору підряду № 8 від 01.10.2010 підрядник зобов`язався власними силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки, виконати роботи передбачені даним договором відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов`язався своєчасно прийняти й оплатити виконану підрядником роботу.

У листі № 129 від 31.01.2011, адресованому Київському міжнародному університету, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗС» (далі ТОВ «КЗС») повідомило, що не заперечує підключення будівлі Офісно-лабораторного комплексу Київського міжнародного університету вул. Оксамитова, 18А, с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Кришталева та вул. Оксамитова до мереж водопостачання від найближчих колодязів по вул. Леніна (виключно для особистих потреб в об`ємі згідно опитувального листа і без права підключення інших абонентів), при умові встановлення засобів обліку споживання води (лічильники) в місцях підключення по вул. Леніна.

Водопровідно-каналізаційне господарство с. П.П. Борщагівка ТОВ «КЗС» видало технічні умови № 2 від 30.03.2011 на водопостачання об`єкта за адресою: с. П.П. Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. № 18а; назва: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету», згідно з якими водопостачання та пожежогасіння об`єкта може бути забезпечено з наміченої до проектування для об`єкта водопровідної мережі Д=200мм, по вул. Оксамитовій, та підключення до існуючої мережі Д=400мм по вул. Леніна, яка є кільцева.

Відповідно до підписаних між замовником і підрядником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), обумовлені договором підряду № 8 від 01.10.2010 роботи виконувались у період із жовтня 2010 року по травень 2011 року.

Згідно із гарантійним листом, складеним у травні 2011 року, ПрАТ «Будінженермережа-2» несе повну відповідальність за якість прихованих робіт на водопровідній мережі Д=225 мм, довжиною L=1528 м, Д=150 мм, довжиною L=10,0 м, побудованих по вул. Оксамитовій та Кришталевій по об`єкту: «с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-а. Розміщення офісно-лабораторного комплексу».

Представники ПрАТ «Будінженермережа-2» та ПВН закладу КМУ склали 11.05.2011 акт на проведення попереднього випробування напірного водопроводу з пластмасових труб, згідно з яким водопровід вважається таким, що витримав попереднє гідравлічне випробування.

Представники ЗАТ «Будінженермережа-2», Приватного вищого навчального закладу КМУ і ТОВ «КЗС» склали 12.05.2011 акт на влаштування водопровідних колодязів с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, Кришталева «Розміщення офісно-лабораторного комплекса», вул. Оксамитова, 18-А.

Комісія у складі представників ПрАТ «Будінженермережа-2», ПВН закладу КМУ і ТОВ «КЗС» склали 12.05.2011 акт огляду прихованих робіт по улаштуванню зовнішньої мережі водопроводу та каналізації с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова та Кришталева, «Розміщення офісно-лабораторного комплекса», вул. Оксамитова, 18-А, згідно з яким комісія прийняла рішення про дозвіл на виконання подальших робіт по улаштуванню (монтажу) трубопроводу.

Комісія у складі представників ПрАТ «Будінженермережа-2», ПВН закладу КМУ і ТОВ «КЗС» склали 18.05.2011 акт на проведення гідравлічного випробування водопровідної мережі, згідно з яким побудований трубопровід вважається таким, що витримав гідравлічне випробовування згідно СН 478-80.

Представники ПрАТ «Будінженермережа-2» і Приватного вищого навчального закладу КМУ склали 19.05.2011 акт на промивку водопровідної мереж про те, що проведена промивка трубопроводу Д=225;160 мм і довжиною 1528; 10 м, адреса об`єкта: с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, Кришталева.

19.05.2011 Київська міська санітарно-епідеміологічна станція підписала Протоколи дослідження питної води № 0177/4793-96, № 0178/4797-00 та № 0179/4801-04.

27.05.2011 Управління експлуатації водопровідних мереж Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ «АК «Київводоканал» склало Акт проведення дезинфекції трубопроводів (споруд) водопостачання господарсько-питного призначення.

Відповідно до акту технічного приймання водопроводу б/н та б/д по вул. Оксамитовій, Кришталевій в с. Петропавлівська Борщагівка від (адреса початку траси) В-1 вул. Леніна до (адреса закінчення траси) В-2 вул. Леніна, назва об`єкта: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А», комісія у складі: директора ТОВ «КЗС», представника замовника ПВН заклад «Київський міжнародний університет» та керівника будівельної організації ПрАТ «Будінженермережа-2» оглянула водопровід по вулиці Оксамитовій та Кришталевій на предмет здачі його в експлуатацію. У цьому акті, зокрема, зафіксовано: «Водопровідна мережа підключена до існуючої міської водопровідної мережі Д=400 мм по вул. Леніна. Водопровідна мережа та монтаж арматури виконані згідно креслень ПР-1910/09-ЗВК.01 ТОВ «Сіті Інжиніринг Сістемс» 2010 р.».

За результатами зазначеного огляду комісія постановила: «Пред`явлений до здачі водопровід по вул. Оксамитовій та Кришталевій об`єкт: «Розміщення офісно-лабораторного комплексу с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 18-А» вважати придатним до експлуатації.».

ПВНЗ «Київський міжнародний університет» (замовник) і ТОВ «Петропавлівське» (управитель) уклали 01.09.2015 договір про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) (далі договір управління), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором управитель зобов`язався за плату надавати замовникові послуги з управління комплексом інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вул. Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області (далі об`єкт), які замовник передає управителю в управління, для забезпечення їх функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей.

Загальні відомості про об`єкт зазначаються в додатку № 1 до цього договору (пункт 1.3 договору управління).

Передача замовником управителю об`єкта в управління оформлюється шляхом складання сторонами акта прийняття-передачі об`єкта, в якому зазначаються загальні відомості про об`єкт, його технічний стан, а також документація на об`єкт (пункт 1.4 договору управління).

Повернення об`єкта з управління оформлюється в аналогічному порядку шляхом складання сторонами акта прийняття-передачі об`єкта (пункт 1.5 договору управління).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє протягом 7 (сім) років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору за 1 місяць до його закінчення, цей договір вважається пролонгованим автоматично на такий самий строк та на таких самих умовах (пункт 6.1 договору управління).

Цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору (пункт 6.5 договору управління).

01.09.2015 ПВНЗ «Київський міжнародний університет» і ТОВ «Петропавлівське» підписали акт прийому-передачі, відповідно до пункту 1 якого замовник передав, а управитель отримав об`єкт згідно із наведеним в цьому акті переліком. У пункті 2 акту прийому-передачі від 01.09.2015 зазначено, що до об`єкту додається Робоча документація «зовнішні мережі водопроводу та каналізації» ПР 1910/09-ЗВК.01 2010 року, виконавець ТОВ «Сіті Інжиніринг Сістемс».

У грудні 2023 року Університет звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до ТОВ «Петропавліське», у якій просив суд зобов`язати відповідача повернути комплекс інженерних споруд з централізованого водопостачання, що розташовані по вулиці Каштанова, Ворошилова, Оксамитова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, згідно з наведеним у позові переліком, шляхом підписання актів прийняття-передачі об`єкта до договору від 01.09.2015.

В обґрунтування заявлених вимог Університет посилався на невиконання ТОВ «Петропавліське» обов`язку за договором від 01.09.2015 про надання послуг з управління майном (комплексом інженерних споруд з водопостачання) в частині повернення такого майна у зв`язку із закінченням строку його дії.

Господарський суд Київської області ухвалою від 27.12.2023 відкрив провадження у справі № 911/3633/23 за вказаною позовною заявою, а в подальшому рішенням від 17.04.2024 відмовив повністю у задоволенні позовних вимог Університету до ТОВ «Петропавлівське».

Підставою для пред`явлення позову в цій справі (№ 911/1166/24) є те, що ТОВ «Петропавліське» у своєму відзиві на позовну заяву у справі № 911/3633/23 нібито не визнає за Університетом право власності на побудований останнім комплекс інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка по вулицях Оксамитова, Кришталева, Ворошилова (Щаслива) і посилається на те, що воно є єдиним ліцензованим суб`єктом господарювання, що надає ліцензійні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, на підставі діючої ліцензії серії АВ № 582482 від 31.05.2011 та рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 12 від 20.08.2013 «Про надання ТОВ «Петропавлівське» повноважень замовника з проектування, будівництва та експлуатації мереж водопостачання, водовідведення та інших мереж від імені Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради» зі змінами та доповненнями внесеними рішенням Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області № 33-4-VIII від 12.02.2021.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 316, частина перша статті 317 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, володіння, користування, розпорядження майном.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 Цивільного кодексу України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі № 920/615/16 та від 05.09.2019 у справі № 907/310/18).

Стаття 392 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц.

Отже, із систематичного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що за загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється. Тобто положення статті 392 Цивільного кодексу України спрямовані на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Отже до предмета доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 907/310/18).

На думку позивача, право власності на комплекс інженерних споруд з водопостачання підтверджується зазначеними вище документами, які долучено до позову, зокрема: технічними умовами № 2701 від 22.02.2008 (замість ТУ-2701 від 18.04.2007), виданих Акціонерною компанією «Київводоканал»; листом Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 356 від 28.04.2010 про відсутність заперечень проти виконання проектних робіт по підключенню об`єкта «Офісно-лабораторний комплекс» Київського міжнародного університету по вулиці Оксамитовій, 18а; проектом ПР-1910/09-ЗВК «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету по вул. Оксамитовій, 18а, в с. Петропавловська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. Зовнішні мережі водопостачання та каналізації», розробленим ТОВ «Сіті Інжиніринг Сістемс» у 2010 році; договором підряду № 8 від 01.10.2010, укладеним між позивачем і ПрАТ «Будінженермережа-2», а також актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) до цього договору; листом ТОВ «КЗС» № 129 від 31.01.2011 про відсутність заперечень щодо підключення будівлі Офісно-лабораторного комплексу до мереж водопостачання с. Петропавловська Борщагівка; технічними умовами № 2 від 30.03.2011, виданими ТОВ «КЗС», на водопостачання об`єкта за адресою: с. П.П. Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. № 18а; назва: «Офісно-лабораторний корпус Київського міжнародного університету»; гарантійним листом ПрАТ «Будінженермережа-2» від травня 2011 року; актом на проведення попереднього випробування напірного водопроводу з пластмасових труб від 11.05.2011; актом на влаштування водопровідних колодязів від 12.05.2011; актом огляду прихованих робіт по улаштуванню зовнішньої мережі водопроводу та каналізації від 12.05.2011; актом на проведення гідравлічного випробування водопровідної мережі від 18.05.2011; актом на промивку водопровідної мереж від 19.05.2011; Протоколами дослідження питної води Київської міської санітарно-епідеміологічої станції від 19.05.2011 № 0177/4793-96, № 0178/4797-00 та № 0179/4801-04; актом проведення дезинфекції трубопроводів (споруд) водопостачання господарсько-питного призначення від 27.05.2011; актом технічного приймання водопроводу без номера і дати.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у сукупності надані позивачем докази за своєю правовою природою не є правовстановлюючими документами та не можуть бути визнані достатніми доказами для визнання за позивачем права власності в порядку статті 392 Цивільного кодексу України.

Крім того необхідно зазначити, що майном як особливим об`єктом, згідно із частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються від інших індивідуальними ознаками: а) єдині у своєму роді; б) відрізняються від інших кількома ознаками; в) вирізнені із загальної маси речей цього роду. Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді, до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, це річ, визначена родовими ознаками.

За позовом про визнання права власності об`єктом права може бути індивідуально визначене майно; майно може належати і до категорії речей, що визначається родовими ознаками (мірою, вагою тощо), але у такому разі воно має бути якимось чином індивідуалізоване (наприклад, за певними цифровими або іншими характерними позначками). Між тим позивач просить визнати право власності на комплекс інженерних споруд з водопостачання без зазначення будь-яких ідентифікуючих це майно ознак, зокрема відсутні відомості щодо заводських номерів, виробника, інвентарні/серійні номери тощо.

До того ж позивач зазначає, що на даний час Університет не має змоги беззаперечно підтвердити єдиним документом те, що він є власником комплексу інженерних споруд з водопостачання у с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, Бучанського району, що розташований по вулицям Оксамитова, Кришталева, Щаслива (колишня Ворошилова) довжиною Д=225х13,4 1528 м; Д=160х9,5 10 м; у футлярі Д=315х18,7 144,4 м, тому і був змушений звернутися до Господарського суду Київської області з позовною заявою про визнання права власності.

Проте суд наголошує, що рішення суду про визнання права власності, в силу статті 392 Цивільного кодексу України, є правозахисним актом і спрямоване на захист наявного у позивача права власності. При цьому момент виникнення права власності не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття рішення є наявність у позивача до моменту звернення до суду правових підстав, з якими законодавство пов`язує виникнення права власності. Отже підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Передумовою для застосування зазначеної статті 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб.

Позивач не надав суду доказів, яким чином його право власності порушено ТОВ «Петропавлівське», до якого заявлена вимога про визнання права власності на спірне майно, а також не зазначив яким чином ТОВ «Петропавлівське» створює неможливість реалізації позивачем свого права власності.

Натомість наведені позивачем обставини свідчать про те, що подання позову в цій справі про визнання права власності зумовлено залишенням без задоволення позовних вимог Університету у справі № 911/3633/23, а також зазначенням ТОВ «Петропавлівське» у відзиві на позов у справі № 911/3633/23 про неподання позивачем документів, що підтверджують право власності Університету на комплекс інженерних споруд з водопостачання, що розцінено позивачем як оспорювання та невизнання відповідачем права власності позивача на комплекс інженерних споруд з водопостачання.

Водночас наявні у цій справі докази не свідчать, що ТОВ «Петропавлівське» виявляє якісь майнові права (право власності) на спірне майно, оскільки відповідач, відповідно до укладеного договору управління, є лише надавачем Університету послуги з управління комплексом інженерних споруд з централізованого водопостачання, а не його власником.

З огляду на положення частини другої статті 4 ГПК України підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) особи, тоді як відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову, а оскільки в ході розгляду справи порушення прав та законних інтересів позивача не знайшли підтвердження, то у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги встановлені судом обставин та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.11.2024.

Суддя О.В. Щоткін