Ухвала

від 18.11.2024 по справі 912/2560/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 листопада 2024 рокуСправа № 912/2560/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_1 від 03.10.2024 № б/н, ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи,

представники:

від заявника - Вишковський Є.Л., ордер від 30.08.2024 ВІ № 1240833;

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з вимогою відкрити провадження з приводу неплатоспроможності фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 14.10.2024 заяву гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ) від 03.10.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишено без руху.

25.10.2024 від гр. ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 30.10.2024 господарський суд, зокрема, прийняв до розгляду заяву гр. ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; підготовче засідання призначив на 18.11.2024 об 11:00 год; зобов`язав гр. ОСОБА_1 у строк до 13.11.2024 подати до суду відомості у формі письмових пояснень та документів, які їх підтверджують, щодо наступних обставин:

- вчинення дій з реструктуризації боргу (в досудовому/добровільному порядку, шляхом проведення переговорів з кредиторами, перед якими наявна заборгованість);

- здійснення платежів, пов`язаних з утриманням майна, в якому зареєстрований/проживає заявник за адресою: АДРЕСА_2 , з доказами на підтвердження повідомлених у заяві про усунення недоліків заяви обставин, стосовно права власності на вказаний будинок у ОСОБА_2 ;

- зазначення у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи про те, що у гр. ОСОБА_1 накопичилась певна кількість грошових зобов`язань, які не можуть бути виконані ним з причин недостатності грошового доходу, однак з врахуванням наданих доказів до заяви про усунення недоліків заяви (виписки по рахунках) вбачається значний рух грошових переказів останньому (зокрема, від гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ін.), без зазначення відповідного призначення платежу, що не дає можливості встановити підстави таких доходів;

- зазначення у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи про те, що гр. ОСОБА_1 станом на день звернення до суду не працевлаштований, однак з врахуванням наданих доказів до заяви про усунення недоліків заяви (договір про співпрацю від 31.01.2024) вбачається факт виникнення строкових трудових відносин (неофіційних) між заявником та ФОП Бєлєєм Я.С. у період з 17.01.2024 по 17.01.2025, встановлено між сторонами особливості режиму робочого часу (неповний робочий день - від 9 годин, неповний робочий тиждень - від 45 годин), а також встановлено плату у вигляді % (0,5%/0,65%/0,8%/1%) від особистого оберту реалізованої продукції але не менше 16 000,00 грн на місяць;

- вчинення гр. ОСОБА_1 дій з офіційного працевлаштування протягом лютого 2023-жовтня 2024 року.

В зазначеній ухвалі суд констатував, що заява гр. ОСОБА_1 не містить відомостей про подання всієї інформації, яку вимагав суд ухвалою від 14.10.2024, а також наведено нову інформацію/обставини, які не були викладені у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Поряд з цим, суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) суд з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у підготовчому засіданні. За вказаних обставин, саме у підготовчому засіданні суд встановить наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність згідно поданих гр. ОСОБА_1 документів.

14.11.2024 до господарського суду від представника гр. ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення від 13.11.2024 № б/н, в яких, зокрема, повідомлено суд про те, що:

- боржник не вчиняв дій з реструктуризації боргу;

- боржник не витрачав кошти з утримання майна у якому він зареєстрований, оскільки він належить його бабусі;

- боржник не відмовляється від своїх грошових зобов`язань перед кредиторами, навіть намагався самостійно їх погасити, проте борг збільшувався;

- гр. ОСОБА_8 є сестрою заявника, а гр. ОСОБА_9 її чоловіком, які здійснювали переказ коштів ОСОБА_1 для подальшого їх передачі його бабусі - гр. ОСОБА_2 ;

- гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надавали заявнику кошти для налаштування ним реклами, оскільки він робив їх обкладинки для відео на ютуб;

- боржник протягом лютого 2023 - жовтня 2024 офіційно не працював та не був працевлаштований, однак намагався знайти будь-який підробіток та виставляв резюме на сайтах пошуку роботи.

В підготовчому засіданні 18.11.2024 представник боржника наполягав на задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність гр. ОСОБА_1 та просив призначити керуючим реструктуризацією - арбітражного керуючого Волторніста С.І.

Розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, заслухавши пояснення представника боржника, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (ст. 116 КУзПБ), цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Відповідно до приписів ст. 1 КУзПБ серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Частиною 3 ст. 115 КУзПБ передбачено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ст. 119, 120 КУзПБ.

Частиною 1 ст. 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.

Як на підставу звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи гр. ОСОБА_1 посилається на те, що він починаючи з серпня-вересня 2024 року припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

З огляду на оновлений конкретизований список кредиторів, поданий представником заявника, гр. ОСОБА_1 були укладені кредитні договори/договір факторингу з наступними фінансовими установами: ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "ЛІНЕУРА ФІНАНС", ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "МАНІФОЮ", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК, ТОВ "СЕРФІ КРЕДИТ", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТВО "СМАРТІВЕЙ КРЕДИТ", ТОВ "МАКС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (попередній кредитор - ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА), загальна сума заборгованості перед зазначеними кредиторами становить 482 687,54 грн, в т.ч.: 163 785,44 грн - заборгованість за тілом кредиту, 318 902,10 грн - розмір відсотків за користування кредитами, 0,00 грн - сума неустойки (штрафу, пені) (а.с.17 оборот-19, т. 2).

На підтвердження заборгованості заявником надано суду (з врахуванням заяви про усунення недоліків): копії кредитних договорів/споживчого кредиту/кредитної лінії та додаткових угод до них, договорів позики, анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, розрахунки заборгованості, довідки про розмір простроченої заборгованості та ін. (а.с. 95-285, т 1; а.с. 22-120, т. 2).

Однак із поданих документів неможливо встановити, що заявник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Як вбачається з доданого до заяви від 25.10.2024 про усунення недоліків розрахунку заборгованості за договором від 21.02.2019 № б/н, укладеного між заявником та АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (п. 9 у Списку кредиторів та боржників гр. ОСОБА_1 ), у період з 04.03.2019 по 26.08.2024 банком нараховувалось, а гр. ОСОБА_1 періодично здійснювались погашення за наданим кредитом (а.с. 114- 120, т. 2).

Вказаним спростовуються твердження заявника, а також його представника у підготовчому засіданні 18.11.2024 про те, що він починаючи з серпня-вересня 2024 року припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України).

До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів ст. 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21, та ін.).

З виписки по рахунку гр. ОСОБА_1 у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (а.с. 37 оборот - 51, т. 2) судом встановлено систематичне здійснення заявником лише у 2024 році банківських операцій з призначенням, зокрема, для "Steam" на загальну суму - 8 795,00 грн, при наявності заборгованості перед кредиторами.

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Відповідно до інформації, розміщеної в мережі Інтернет, Steam - це сервіс, який надає послуги цифрової дистрибуції, багатокористувацьких ігор і спілкування гравців. Основна послуга Steam - це продаж відеоігор.

Отже, систематичне витрачання боржником лише у 2024 році коштів для оплати відеоігор (фактично таке витрачання здійснювалось у періоди отримання кредитних коштів) при наявності заборгованості перед кредиторами, на думку господарського суду, свідчить про наявність фактів недобросовісної поведінки боржника.

Протилежного заявником та його представником щодо витрачання коштів та на що, на сервісі Steam, суду не наведено.

Пасивна поведінка боржника щодо погашення заборгованості перед кредиторами, однак витрачання коштів для оплати відеоігор, може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Крім того, із виписок з рахунків гр. ОСОБА_1 у АТ "ПРИВАТ БАНК" та АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за період з 28.01.2024 по 24.10.2024 та з 01.01.2024 по 22.10.2024 відповідно (а.с. 22 оборот - 51, т. 2), судом встановлено загальний розмір надходжень грошових коштів, який склав 617 052,70 грн, з яких: 9 700,00 грн заявник здійснював поповнення готівкою своєї власної картки в терміналі самообслуговування; 308 136,09 грн отримано заявником (систематично) грошових переказів від інших фізичних та юридичних осіб (NovaPay, гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ін.), всього 317 836,09 грн.

Тобто суд фактично позбавлений можливості встановити із доданих до заяви та заяви про усунення недоліків, а також наданих у підготовчому засіданні 18.11.2024 пояснень представника гр. ОСОБА_1 , повну і достовірну інформацію про майновий стан заявника, а також джерела його доходів, зокрема, щодо:

- грошових коштів, які надходили від гр. ОСОБА_12 , яка ніби є сестрою заявника та гр. ОСОБА_11 , який ніби є її чоловіком, для подальшої передачі бабусі - гр. ОСОБА_2 (відсутні докази родинного зв`язку між зазначеними особами та не обґрунтовано неможливості перераховування/вручення коштів відразу гр. ОСОБА_2 , що ставить під сумнів джерела походження таких доходів);

- грошових коштів, які надходили від гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , для подальшого для налаштування ним реклами, оскільки ніби він робив їх обкладинки для відео на ютуб (відсутні докази налаштування реклами заявником зазначеним особам, а також докази на підтвердження створення заявником відповідних обкладинок на ютуб, що ставить під сумнів джерела походження таких доходів).

Також заявником не обґрунтовано підстав та джерел зарахування значних грошових переказів від NovaPay, а також поповнення своєї власної картки готівковими коштами в терміналі самообслуговування.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 124 КУзПБ.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.

Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов`язань) у межах об`єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов`язання.

Суд вважає, що боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено проєкт плану реструктуризації боргів, в якому зазначено, що: загальна сума заборгованості складає 482 687,54 грн, доходи, які боржник розраховує отримати становлять 12 000,00 грн, розмір суми на задоволення побутових потреб - 6 500,00 грн, розмір суми, яка буде щомісячно видалятися на погашення вимог кредиторів (з фінансовою допомогою родичів та друзів) - 5 500,00 грн та розмір суми, яка буде щомісячно видалятися на погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів, тощо.) - 0,00 грн. Вимоги кредиторів які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів - 152 687,54 грн, що становить 31,63 % від загальної заборгованості.

Суд критично ставиться до визначеної заявником суми доходів в розмірі 12 000,00 грн, з врахуванням наявного в матеріалах справи укладеного 31.01.2024 між гр. ОСОБА_1 та ФОП Бєлєєм Я.С. договору про співпрацю, з якого вбачається факт виникнення строкових трудових відносин (неофіційних) у період з 17.01.2024 по 17.01.2025, встановлено між сторонами особливості режиму робочого часу (неповний робочий день - від 9 годин, неповний робочий тиждень - від 45 годин), а також встановлено плату у вигляді % (0,5 % /0,65 % /0,8 % /1 %) від особистого оберту реалізованої продукції, але не менше 16 000,00 грн на місяць.

Разом з тим, за положеннями п. 3.1., 3.2. Договору про розстрочення авансування винагороди арбітражного керуючого від 22.09.2024 (з урахуванням додаткової угоди від 21.10.2024) винагорода арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією, керуючого реструктуризацією) відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, тобто 15 140,00 грн за кожен місяць, що у сумі за 3 (три) місяці виконання повноважень складає 45 420,00 грн. Сторони домовились, що боржник сплачує винагороду впродовж 6-ти місяців по 7 750,00 грн щомісячно з дати підписання цього договору. Грошові кошти вносяться на депозитний рахунок суду. Проте, у планіреструктуризації (зокрема, п. 5 плану)взагалі не враховано винагороду арбітражного керуючого (щомісячна виплата по 7 750,00 грн).

Також заявником не зазначено конкретних родичів та друзів, які виділятиму кошти на протязі всього періоду реструктуризації боргів, їх щомісячний внесок допомоги, попередні письмові домовленості (договори тощо), якими обумовлені фінансова допомога, обґрунтований розрахунок, інші докази на підтвердження заявленої допомоги, на яку посилається заявник.

При цьому, в п. 11 проєкту плану реструктуризації заявник зазначив, що заходи спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів взагалі не застосовуються.

Також заявником не наведено вагомих причин, через які він перебуваючи у молодомупрацездатному віці, офіційно не працює, а отже не отримує офіційно заробітну плату. Доказів вжиття заходів щодо офіційного працевлаштування, зокрема, але не виключно у м. Кропивницькому через відповідний територіальний центр зайнятості матеріали заяви та заяви про усунення недоліків не містять.

Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у наданні фіктивного та не виконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогамст. 124 КУзПБ.

Вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

На думку суду, за поданим боржником планом реструктуризації основною метою погашення боргу перед кредитором є його фактичне списання, що не узгоджується з правовою природою процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань перед кредиторами за планом реструктуризації, а лише може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу з боржника.

Наведені обставини в сукупності не свідчать про добросовісність поведінки боржника, а також те, що останній буде демонструвати дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.

Суд звертає увагу, що положеннями ч. 1ст. 3 Цивільного кодексу Україниоднією із засад цивільного судочинства визначено справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 4ст. 13 Цивільного кодексу Україниунормовано, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Крім того, положеннями п. 11 ч. 3ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що передбачена чиннимКУзПБпроцедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов`язань та на шкоду іншим особам. Позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2024 по справі №911/2331/23.

Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що боржником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності правових підстав для відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що заявнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема,рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"тавід 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допуститисудовий процесубезладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбаченийГосподарським процесуальним кодексом України.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі пронеплатоспроможністьборжника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Волторніста С.І. про участь у справі.

Відповідно до ч. 7ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), представнику заявника, адвокату Вишковському Є.Л., арбітражному керуючому Волторністу С.І. до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".

Повний текст ухвали складено 19.11.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко