Рішення

від 05.11.2024 по справі 914/1885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 Справа № 914/1885/24

За позовом: Львівської обласної прокуратури, м.Львів,

В інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідилія Парк», м.Львів,

про: визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Суддя І. Б. Козак

Секретар с/з Г.Гелеш

Представники сторін:

Прокурор: Максимовська С.С.-представник.

Від позивача: ОСОБА_1 -представник.

Від відповідача: ОСОБА_2 -представник.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідилія Парк» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 30.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.08.2024. Ухвалою суду від 10.09.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 01.10.2024. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Правова позиція прокурора.

Прокурор у судове засідання 05.11.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив:

1 Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № б/н від 11.01.2019, укладений між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (ЄДРПОУ 04369535) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК» (ЄДРПОУ 42565525) щодо земельної ділянки площею 1,3058 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0340.;

2 Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 площею 1,3058 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1697422446236) за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК» (ЄДРПОУ 42565525), номер запису про інше речове право 29946408 від 16.01.2019;

3 Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК» (ЄДРПОУ 42565525) повернути Львівській міській раді (ЄДРПОУ 04055896) земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 площею 1,3058 га, яка знаходяться в с. Лисиничі, Львівського району Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. 11.09.2019 року за результатами торгів було укладено Договір оренди землі між Лисинічівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДЯЛІЯ ПАРК». Всупереч вимог ст. 136 Земельного кодексу України земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 проведено за відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки. Відтак, договір оренди земельної ділянки від 11.01.2019 підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація прав скасуванню, а земельна ділянка поверненню.

Попередній розрахунок судових витрат:

·7627,20 грн сплачений судовий збір.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 05.11.2024 представник позивача прибув, заявлені позовні вимоги прокурора підтримав у своїх додаткових поясненнях (вх№21214/24 від 14.08.2024).

Правова позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 05.11.2024 прибув, просить у позові відмовити повністю. Подав відзив (вх.№20848/24 від 23.08.2024), в якому заперечує з наступних підстав:

-ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» мало всі підстави покладатися на правомірність та розумність поведінки Лисиничівської сільської ради щодо дотримання нею встановлених вимог законодавства та вважати, що нормативно правова оцінка спірної земельної ділянки на момент проведення торгів здійснена. Жодних порушень зі сторони відповідача при проведенні земельних торгів та укладенні Договору оренди від 11.01.2019 допущено не було. Вказаний договір ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» уклало шляхом приєднання до заздалегідь встановлених та визначених державою умов цього договору без можливості їх зміни чи уточнення.

-Обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави (визнання недійсним Договору від 11.01.2019 повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди) є неналежним в силу того, що він покладає на ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

-Оспорюваний позивачем договір був предметом розгляду справи № 914/1258/22, рішенням якої позивачу було відмовлено у задоволенні позову. Постановою Західного Апеляційного Господарського суду та Постановою Касаційного Господарського суду залишено рішення першої інстанції без змін. Тобто, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

02.09.2024 представник прокуратури подав відповідь на відзив (вх.№21370/24), в якому повністю заперечив проти аргументів ТзОВ «Ідилія Парк», зазначивши, що при укладенні договору не було дотримано встановлений нормами земельного законодавства порядок передачі та отримання в оренду спірної земельної ділянки, а обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави є достатнім, об`єктивно виправданим та обґрунтованим.

07.10.2024 подав письмові пояснення (вх.№24354/24), в яких стверджує, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та в ході судового розгляду, є безпідставними, а тому просить такі відхилити, а позов задоволити у повному обсязі.07.10.2024 подав письмові пояснення(вх.№24336/24), в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки заявлені позовні вимоги прокурора є безпідставними.

Обставини справи.

Рішенням Лисиничівської сільської ради № 18-452 від 21.07.2017 «Про затвердження детального плану території в урочищі «Свинна-2» в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області» затверджено детальний план території згаданого урочища.

Пунктом 2 рішення Лисиничівської сільської ради від 30.03.2018 № 26-656 «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі «Свинна-2» в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для передачі в оренду шляхом проведення торгів у формі аукціону» надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,31 га для передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03 згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України № 548 від 23.07.2010) в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Замовником виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки визначено виконавчий комітет Лисиничівської сільської ради.

На підставі вказаного рішення ПП «ГАБР-Л» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (КВЦПЗ 02.03) в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Рішенням Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 33 870 від 09.11.2018, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3058 га (кадастровий номер земельної ділянки 4623683800:01:001:0340, код 02.03 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему України № 548 від 23.07.2010), яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови.

Пунктами 3 та 4 вищевказаного рішення, земельну ділянку площею 1,3058 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, включено до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону.

Пунктами 5, 7 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 33 870 від 09.11.2018 затверджено стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згаданим рішенням вирішено торги провести в порядку визначеному статтями 137-139 Земельного кодексу України (п. 8 Рішення).

15.11.2018 Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, площею 1,3058 га. Номер запису про право власності 28984273.

Відповідно до протоколу № 40 від 11.01.2019 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, площею 1,3058 га, переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК».

У вищезгаданому протоколі земельних торгів № 40 від 11.01.2019 зазначено стартовий розмір річної орендної плати 1439,62 грн.

З урахуванням п. 5 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 33 870 від 09.11.2018, оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, площею 1,3058 га, використана при проведенні земельних торгів становить 28792,40 грн (1439,62 х 100 : 5).

За результатами земельних торгів, 11.01.2019 між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК» укладено договір оренди земельної ділянки № б/н (далі Договір).

За умовами п. 1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови, з кадастровим номером 4623683800:01:001:0340, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, загальною площею 1,3058 га, у тому числі: ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ - 0 га, інших угідь 1,3058 га.

У п. 5 Договору сторони обумовили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 1439,62 грн.

За оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розмір річної орендної плати визначається за результатами земельних торгів (протокол № 40 від 11.01.2019) і становить 41500,42 гривень в рік та сплачується на поточний рахунок до місцевого бюджету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (п. 9 Договору).

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 16.01.2019 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК», номер запису про інше речове право 29946408.

11.01.2019 Актом приймання-передачі об`єкта оренди до Договору оренди земельної ділянки, Орендодавець згідно з Договором передав, а Орендар прийняв у фактичне володіння та користування об`єкт оренди, що визначений Договором: земельну ділянку площею 1,3058 га несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови з кадастровим номером 4623683800:01:001:0340, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

07.12.2021, на підставі ухвали Львівської міської ради № 1572 від 04.11.2021, розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 за Львівською міською радою. Номер запису про право власності 45578520.

Станом на дату винесення рішення земельна ділянка не повернута позивачу.

Оцінка суду.

Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду.

Аналізуючи підстави подання позову прокурором, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Прокурор звернувся з цим позовом до суду для захисту інтересів Львівської територіальної громади та повернення спірної земельної ділянки.

Щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, зміна власника земельної ділянки та передача її з комунальної власності Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в комунальну власність Львівської міської ради жодним чином не впливає на умови діючого договору оренди землі, на права та обов`язки Орендаря та не тягне за собою зміну умов договору оренди землі.

З огляду на вищевикладене, саме Львівська міська рада є власником земельної ділянки та стороною договору оренди землі Орендодавцем.

Всупереч вимог ст. 136 Земельного кодексу України (тут, і далі по тексту, законодавство наведено в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 проведено за відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки. Відтак, договір оренди земельної ділянки від 11.01.2019, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація прав скасуванню, а земельна ділянка поверненню.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ст. 5 Закону України «Про оцінку земель»).

Законодавцем визначено випадки, в яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться обов`язково, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Згідно з ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення -не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України).

Водночас, у інформаціях ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 10-13-0.10-2137/2-24 від 10.04.2024, № 10-13-0.10-1957/2-22 від 14.07.2022 зазначено, що Проектом землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с. Лисиничі, розробленого ПП «РІГА», затвердженого рішенням Пустомитівської районної ради від 28.02.2017 № 260, земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 розташована в межах населеного пункту с. Лисиничі.

До затвердження даного проекту вказана земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту. Відповідно до розробленої у 2012 році ЛРФ ДП «Укрспецзем», Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах с. Лисиничі, яка вступила в дію з 01.01.2013 і чинна по даний час, середня (базова вартість) 1 м.кв. села Лисиничі становила 62,09 грн.

Коефіцієнт індексації (Кі) нормативної грошової оцінки земель станом на 2018, 2019 роки становив 1,897. Отже, враховуючи коефіцієнт індексації (Кі), середня (базова вартість) 1 м.кв. села Лисиничі у 2018, 2019 роках становила 117,80 грн.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), цільове призначення 02.03. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку становить 1.

Враховуючи наведене, орієнтовна нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, у випадку її проведення, могла б бути 1 538 232,40 грн (13058х117,80).

Стартовий розмір річної орендної плати міг би бути 76 911,62 грн (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це встановлено рішенням Лисиничівської сільської ради № 32 870 від 09.11.2018).

Прокурор доводить, що у випадку наявності технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як це передбачено вимогами Земельного кодексу України, стартовий розмір річної орендної плати міг би бути істотно більшим ніж той, який було визначено кінцевим за результатами проведених земельних торгів.

Крім цього, частиною 1 ст. 137 Земельного кодексу України встановлено, що організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у ч. 4 ст. 136 цього Кодексу.

Зокрема, п. г ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України передбачає, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель» у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЗК України документи та матеріали на Лот включають, поміж іншого, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель».

Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Однак, згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 10-13-0.10-698/2-22 від 16.02.2022, наданою на запит обласної прокуратури, протягом 2019 року витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 не видавалися.

Згідно з інформацією Львівської міської ради №2403вих-25379 від 07.04.2022 при проведенні розрахунків для укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 брався до уваги лист відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 № 18-13-0.29-1360/113-18, відповідно до якого середня нормативно-грошова оцінка ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018 становила 22049,66 грн/га. Львівською міською радою також зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у переданих їй матеріалах відсутній.

Так, листом відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 № 18-13-0.29-1360/113-18 повідомлено Лисиничівську сільську раду про те, що середня нормативна грошова оцінка ріллі по Львівській області станом на 01.10.2018 становить 22049,66 грн/га.

Згідно з листом відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 27.11.2018 № 18-13-0.29-6952/172-18 нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 площею 1,3058 га на території Лисиничівської сільської ради станом на 01.11.2018 не проведено.

Вищезгадані листи відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області було долучено до документації про Лот (спірну земельну ділянку).

Також, згідно з листом Львівської міської ради № 2403вих-25379 від 07.04.2022 у пункті 5 договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки вказано стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку, що становить 5 % від середньої нормативної грошової оцінки ріллі по Львівській області.

Аналізуючи обставини цієї справи, суд враховує пояснення відповідача, викладені у відзиві на позов (а.с.226-230, т.І) і звертає увагу прокурора та позивача на те, що розроблення технічної документації на спірну земельну ділянку та проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки не належать до обов`язків ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» як орендаря спірної земельної ділянки. Товариство, набувши право оренди на відкритих торгах, приєдналося до умов договору, визначених державою без можливості їх змінити.

Наказом №42муо-12/06 від 22.02.2021 Відділ містобудування та архітектури затвердив ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в с. Лисиничі (земельна ділянка з кадастровим №4623683800:01:001:0340)». 12.05.2021 між ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» та ТОВ «Будівельний Альянс-2000» укладено Договір на виконання проектних робіт щодо розробки концепції функціонально- структурного рішення, художнього образу і основних характеристик запланованого об`єкта будівництва.

Відповідач слушно звернув увагу суду та учасників процесу на те, що обраний прокурором спосіб виправлення допущеної державою помилки має наслідком повернення сторін до становища, котре існувало до укладення Договору оренди від 11.01.2019. Зокрема, ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» повертає державі в особі Львівської міської ради спірну земельну ділянку. При цьому, враховуючи те, що станом на день розгляду справи відсутня технічна документація про її нормативну грошову оцінку, міська рада отримавши цю ділянку, без попереднього проведення вказаної оцінки, не зможе реалізувати свій інтерес щодо продажу на земельних торгах права оренди на неї та не отримуватиме орендної плати за її користування.

Натомість, ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК», яке набуло право оренди на відкритих торгах за рівних з іншими учасниками умов, позбавляється не лише права користування спірною земельною ділянкою, але і позбавляється всіх своїх законних господарських інтересів, які полягають у завершенні розпочатої процедури будівництва багатоквартирних будинків.

Крім цього, ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» сплачує згідно Договору оренди від 11.01.2019 орендну плату і станом на серпень 2024 заборгованість з орендної плати в підприємства відсутня. У разі визнання недійсним вказаного договору зазначені кошти підприємству не повертаються в силу прямої вказівки ч. 6 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

А тому обраний прокурором спосіб виправлення помилки спричиняє підприємству майнові збитки, пов`язані із сплаченою орендною платою та неможливістю використовувати земельну ділянку до 2029 року.

При вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 14.02.2024 у справі №914/1259/22, де серед іншого, зазначено таке. У разі, якщо на виконання оспорюваного правочину відповідачем сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої та третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обгрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №914/1262/22 від 12.09.2023).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №914/1262/22 від 12.09.2023).

Враховуючи викладене, Суд вважає, що у цьому випадку задоволення позовних вимог Прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору, який виконано, та скасування державної реєстрації без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов у цій справі.

У пункті 70 у справі "Рисовський проти України" [заява № 29979/04, прийняте 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012] ЄСПЛ вказав таке: "Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119)".

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

З огляду на викладене, суд зазначає, що принцип "належного урядування" має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу "належного урядування" забезпечує прийняття суб`єктами легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип "належного урядування" підкреслює те, що між особою та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Як зазначає відповідач, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter аlіа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (п. 71 Рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (Заява №29979/04)).

Право оренди ТОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» на земельну ділянку площею 1,3058 га., кадастровий №4623683800:01:001:0340 набуте на підставі проведених земельних торгів та укладеного Договору від 11.01.2019 становить «майно» підприємства у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ ретроспективне визнання недійсним права власності (оренди) на нерухомість та скасування цього права становить позбавлення майна у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 41 рішення ЄСПЛ від 16.02.2017 у справі «Кривенький проти України» (Заява №43768/07); п. 55 рішення ЄСПЛ від 09.10.2018 у справі«Фонд «Батьківська турбота» проти України» (Заява №5876/15)).

Відтак основна умова для того, щоб втручання вважалося сумісним зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, полягає у тому, що воно має бути законним. Як зазначає ЄСПЛ, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підгрунтя у національному законодавстві. Вона також стосується якості відповідного закону та вимагає, щоб він був доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні для зацікавлених осіб (п. 51 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (Заяви №23759/03 та №37943/06)).

Обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави порушує справедливий баланс між інтересами територіальної громади м. Львова та правами ТОВ «Ідилія Парк».

Оскільки питання наявності «суспільного інтересу» у втручанні тісно пов`язане з пропорційністю втручання, то його слід розглядати у контексті пропорційності (відповідної позиції притримується ЄСПЛ в п. 58 рішення від 09.10.2018 у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України» (Заява №5876/15)).

Необхідно зазначити, що дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Підсумовуючи все наведене, відсутні підстави для задоволення цього позову, оскільки прокурором не доведено порушення саме відповідачем обов`язку з розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений судовий збір залишається за прокурором.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за прокурором.

3.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2024.

СуддяКозак І.Б.