ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2024 Справа № 914/2219/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Львівської міської ради, місто Львів
до відповідача Приватного підприємства «Трансєвроком», місто Київ
про стягнення 136 420,00 грн.
За участю представників:
від позивача: Петрівська М.М. представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва);
від відповідача: не з`явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Приватного підприємства «Трансєвроком» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га на вулиці Зелена, 145 у місті Львові в сумі 136 420,00 грн.
Ухвалою від 16.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 07.10.2024.
Ухвала суду від 16.09.2024 про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 07.10.2024 надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02660, Київська область, місто Київ, проспект Нарбута Георгія, будинок 7.
17.10.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 0600963607757) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 16.09.2024 про відкриття провадження у справі за адресою: 02660, Київська область, місто Київ, проспект Нарбута Георгія, будинок 7, без відмітки поштового відділення, поштова довідка відсутня (відірвана).
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення за номером 0600963607757 - «повернення відправнику» та зазначено про те, що причиною повернення 07.10.2024 є: «закінчення встановленого терміну зберігання».
Протокольною ухвалою від 07.10.2024 суд беручи до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відклав судове засідання для розгляду справи по суті на 12.11.2024, відсутнім в судовому засіданні позивачу та відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Участь у судовому засіданні представників сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою.
Представник позивача в судове засідання 12.11.2024 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 12.11.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.
Слід зазначити, що протокольна ухвала суду від 07.10.2024 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 12.11.2024 надсилалась відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 02660, Київська область, місто Київ, проспект Нарбута Георгія, будинок 7.
12.11.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 0600971615653) з рекомендованим відправленням відповідачу протокольної ухвали суду від 07.10.2024 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 12.11.2024 за адресою: 02660, Київська область, місто Київ, проспект Нарбута Георгія, будинок 7, без відмітки поштового відділення, поштова довідка відсутня (відірвана).
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення за номером 0600971615653 - «повернення відправнику» та зазначено про те, що причиною повернення 31.10.2024 є: «закінчення встановленого терміну зберігання».
Слід зазначити, що протокольною ухвалою суду від 07.10.2024 явка представників сторін в судове засідання 12.11.2024 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 02660, Київська область, місто Київ, проспект Нарбута Георгія, будинок 7.
В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали суду від 16.09.2024 про відкриття провадження у справі, протокольної ухвали суду від 07.10.2024 про відкладення судового засідання для розгляду по суті на 12.11.2024. Всі наведені вище поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачеві ухвал у справі №914/2219/24 були повернені підприємством поштового зв`язку із зазначенням того, що причиною повернення є: «за закінченням терміну зберігання».
забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.
Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.
Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі зі сторони відповідача з урахуванням направлення судом на адресу відповідача ухвал у справі, свідчить про його незацікавленість у її своєчасному розгляді.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 р. у справі №921/6/18 та від 23.04.2018 р. у справі №916/3188/16.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).
Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника не забезпечив, відзиву не подав.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представника відповідача в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 12.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що Приватне підприємство «Трансєвроком`фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,1704 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0008) для 12.04. розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на вулиці Зелена, 145 у місті Львові за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, відтак відповідачем здійснено використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 19.07.2020 року по 18.07.2023 року, що вказано в доданому до матеріалів позовної заяви розрахунку суми недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га з кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 на вулиці Зеленій, 145 у місті Львові за період з 19.07.2020 року по 18.07.2023 рік без документів, які підтверджують право користування у сумі 136 420,00 грн (227 370,78 - 90950,78).
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
Пунктом 2 ухвали Львівської міської ради від 20.05.2004 №1272 «Прокористування ПП «Трансєвроком» земельною ділянкою на вул. Довгій, 3 у м. Львові`передбачено передати приватному підприємству «Трансєвроком» в оренду терміномна 10 років земельну ділянку площею 0,1704 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на вул. Довгій, 3 для обслуговування гаражного господарства.
На виконання даної ухвали міської ради між Львівською міською радою таприватним підприємством «Трансєвроком» було укладено договір оренди землі № Л-166 від 21 вересня 2004 строком на 10 (десять) років до 20 травня 2014 року.
Пунктом 1 розпорядження Личаківської районної адміністрації від 16.01.2006 №45 «Про зміну нумерації на вул. Довгій» передбачено внести зміни в існуючу нумерацію виробничих будівель на вул. Довгій відповідно до схеми території у додатку 1 та присвоїти нову нумерацію: - будівлі корпусу № 2 - вул. Зелена, 145/2.
Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради від 22.03.2018 № 3244 «Про надання ПП «Трансєвроком» дозволу на виготовлення документації із землеустрою наземельну ділянку на вул. Зеленій, 145», передбачено надати приватному підприємству «Трансєвроком» дозвіл на виготовлення документації із землеустрою на земельнуділянку орієнтовною площею 0,1704 га на вул. Зеленій, 145 для обслуговуваннягаража за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.08.2024 № 389435616 гараж літ. Б-2 загальною площею 496.2кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1815157646101) за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 145/2 до 18.07.2023 (включно) перебував у приватній власності приватного підприємства «Трансєвроком».
За період з 19.07.2020 року по 18.07.2023 року документи, які посвідчують правокористування (оренди) земельною ділянкою площею 0,1704 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0008) у приватного підприємства «Трансєвроком» були відсутні.
17 березня 2023 року головним спеціалістом відділу державного контролю завикористанням та охороною земель м. Львова управління державного контролюза використанням та охороною земель департаменту містобудування Фаріон У.Б., провідним спеціалістом відділу землеустрою управління земельних ресурсів департаменту містобудування Шкрибалом М.Ю., провідним спеціалістом відділу підготовки вихідних даних житлової та громадської забудови управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради Клунько Л.О., провідним спеціалістом відділу водопостачання управління інженерного господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Геобяком С.-О.В.на підставі наказу Департаменту містобудування від 07.03.2023 №54 проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер: 4610137200:05:002:0008), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №90.
При обстеженні земельної ділянки встановлено, що приватне підприємство «Трансєвроком» (кодЄДРПОУ 31362209) фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,1704 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0008) на вул. Зеленій, 145у м. Львові за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Акт від 17.03.2023 №90 направлено ПП «Трансєвроком» - лист управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.04.2023 № 2412-вих-47080 для вжиття заходів щодо оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га кадастровий номер 4610137200:05:002:0008 на вул. Зеленій, 145 у м. Львові.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2024 № НВ-0001943462024 земельна ділянка за кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 зареєстрована 18.06.2020 в Державному земельному кадастрі.
Згідно інформації Державного земельного кадастру про правовласності та речові права на земельну ділянку від 15.08.2024 у відомостях про земельну ділянку за кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 у формі власності вказана комунальна власність.
Позивач зазначає, що правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з введенням 01.01.2002 року у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 року не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.
Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 19.07.2020 року по 18.07.2023 року, що вказано в доданому до матеріалів позовної заяви розрахунку суми недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування.
Згідно з інформації з витягу від 10.05.2023 № НВ-4600407552023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 становить 2954241,84 грн.
Відповідно до розрахунку наданого управлінням земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 на вул. Зеленій, 145 у м.Львові за період з 19.07.2020 по 18.07.2023 року без документів, які підтверджують право користування становить 227 370,78 грн.
У відповідь на лист департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради від 06.08.2024 №24-вих-112104 Головне управління ДПС у Львівській області листом від 12.08.2024 року №5/13-01-04-07 повідомило, що за користування земельною ділянкою площею 0,1704 га ПП«Трансєвроком» за період з 19.07.2020 по 18.07.2023 сплачено 90 950,78 грн земельного податку та що нарахована сума плати за землю за зазначений період надійшла до бюджету у повному обсязі.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га з кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 на вулиці Зелена, 145 у місті Львові за період з 19.07.2020 по 18.07.2023 без документів, які підтверджують право користування у сумі 136 420,00 грн (227 370,78 - 90950,78).
Висновки суду.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Статтями 7,140,142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Згідно з статтями 26,33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 5статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України та пункту 14.1.147. статті 14 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72,14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Предметом доказування є встановлення обставин користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та договору, підставність стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 136 420,00 грн.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Судом встановлено, що 20.05.2004 Львівською міською радою прийнято ухвалут№ 1272 «Про користування ПП «Трансєвроком» земельною ділянкою на вул. Довгій, 3 у м. Львові», якою ухвалено: передати приватному підприємству «Трансєвроком» в оренду терміномна 10 років земельну ділянку площею 0,1704 га за рахунок земель промисловості,транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на вул. Довгій, 3 для обслуговування гаражного господарства. На виконання даної ухвали міської ради між Львівською міською радою та приватним підприємством «Трансєвроком» було укладено договір оренди землі № Л-166 від 21 вересня 2004 строком на 10 (десять) років до 20 травня 2014 року.
В подальшому розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 16.01.2006 №45 «Про зміну нумерації на вул. Довгій» передбачено внести зміни в існуючу нумераціювиробничих будівель на вул. Довгій відповідно до схеми території у додатку 1 та присвоїти нову нумерацію: - будівлі корпусу № 2 - вул. Зелена, 145/2.
Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради від 22.03.2018 № 3244 «Про надання ПП «Трансєвроком» дозволу на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку на вул. Зеленій, 145», передбачено надати приватному підприємству «Трансєвроком» дозвіл на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,1704 га на вул. Зеленій, 145 для обслуговування гаража за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.08.2024 № 389435616 гараж літ. Б-2 загальною площею 496.2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1815157646101) за адресою: м.Львів, вул. Зелена, 145/2 до 18.07.2023 (включно) перебував у приватній власності Приватного підприємства «Трансєвроком».
17 березня 2023 року було проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що ПП «Трансєвроком» використовує земельну ділянку комунальної власностіплощею 0,1704 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0008) на вул. Зеленій, 145у м. Львові за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
За результатами проведеного обстеження, складено акт від 17 березня 2023 року №90 та направлено ПП «Трансєвроком» лист управління державного контролю за використанням та охороною земельдепартаменту містобудування Львівської міської ради від 19.04.2023 № 2412-вих-47080 для вжиття заходів щодо оформлення права користування (оренди) земельноюділянкою комунальної власності площею 0,1704 га кадастровий номер 4610137200:05:002:0008 на вул. Зеленій, 145 у м. Львові. Однак, такі заходи відповідачем не проведено, в матеріалах справи такі відсутні. Відтак, відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:05:002:0008).
На підставі наявних у справі документів, суд доходить висновку, що доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Львівською міською радою та державної реєстрації такого права, матеріали справи не містять.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».
Згідно із частиною першою статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Статтею 1212 Цивільного Кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного Кодексу Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.
Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного Кодексу України.
Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного Кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України.
Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах ВП ВС від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18).
Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач ПП «Трансєвроком» використовував земельну ділянку комунальної власності площею 0,1704 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0008) для обслуговування гаража на вул. Зеленій, 145 у м. Львові, що є підставою для розрахунку розміру орендної плати, що підлягає стягненню як безпідставно збережені кошти.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, судам необхідно встановити розмір земельних ділянок, які використовуються останнім. Отже, за матеріалами справи підтверджується факт користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га (кадастровий номер4610137200:05:002:0008) та відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2024 року № НВ-0001943462024 земельна ділянка за кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 зареєстрована 18.06.2020 року в Державному земельному кадастрі. Вид права: право власності. Інформація про власників (користувачів) земельної ділянки: Львівська міська рада.
Вищезазначена земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти сформована, як об`єкт цивільних прав, має кадастровий номер.
Згідно з інформації з витягу від 10.05.2023 № НВ-4600407552023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 становить 2295 241,84 грн.
Згідно поданого розрахунку сума безпідставно збережених коштів за період з 19.07.2020 по 18.07.2023 року, які підтверджують право користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га (кадастровий номер 4610137200:05:002:0008), становить 227 370,78 грн.
Судом встановлено, що у відповідь на лист департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради від 06.08.2024 №24-вих-112104 Головне управління ДПС у Львівській області листом від 12.08.2024 року №5/13-01-04-07 повідомило, що за користування земельною ділянкою площею 0,1704 га ПП«Трансєвроком» за період з 19.07.2020 по 18.07.2023 сплачено 90 950,78 грн земельного податку та що нарахована сума плати за землю за зазначений період надійшла до бюджету у повному обсязі.
Таким чином, сума безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га з кадастровим номером 4610137200:05:002:0008на вул. Зеленій, 145 у м. Львовіза період з 19.07.2020 року по 18.07.2023 рік без документів, які підтверджують право користування становлять у сумі 136 420,00 грн (227 370,78 - 90950,78).
З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки у розмірі 136 420,00 грн, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 136 420,00 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №112 (внутрішній номер 366349044) від 04.09.2024.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Трансєвроком»(02660, Київська область, місто Київ, проспект Нарбута Георгія, будинок 7; ідентифікаційний код юридичної особи 31362209) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 04055896) на розрахунковий рахунок №UA758999980314000544000013933; ГУК Львів/Львівська тг/24060300; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); найменування коду класифікації доходів: інші надходження)) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,1704 га з кадастровим номером 4610137200:05:002:0008 на вулиці Зеленій, 145 у місті Львові у розмірі 136 420,00 грн.
3.Стягнути з Приватного підприємства «Трансєвроком» (02660, Київська область, місто Київ, проспект Нарбута Георгія, будинок 7; ідентифікаційний код юридичної особи 31362209) на користь Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; код ЄДРПОУ 34857473) 3028,00 грн судового збору.
4.Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 18.11.2024
СуддяСухович Ю.О.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123138959 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Сухович Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні