Рішення

від 19.11.2024 по справі 201/8121/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8121/24

Провадження №2/201/3326/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря Покопцевої Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2024р. ТОВ «Сучасний Факторинг» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 739 грн. 40 коп., позов сформовано в системі «Електронний суд» (а.с. №4-7).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 29.07.2024р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 30).

В обґрунтуванняпозовних вимог-директор ТОВ «Сучасний Факторинг» ОСОБА_2 (повноваження а.с.№ 19) посилавсяна те,що 04.01.2021р. між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір у формі Заяви приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10221166861. Предметом Кредитногодоговору уформі Заяви приєднання є надання позичальнику грошових коштів у розмірі 18 699 грн. Позивач свої зобов`язання перед відповідачкою відповідно до умов договору виконав у повному обсязі, однак, відповідачка своїзобов`язання задоговором належнимчином невиконала,не здійснилав повномуобсязі сплатуотриманих кредитнихкоштів,відсотків,передбачених договором,у зв`язкуз чимутворилась заборгованість,яка станомна 20.06.2024р.становить суму - 31739грн.40коп., зяких: 16472 грн.69коп.- простроченазаборгованість потілу кредиту,15266грн.71коп.-заборгованість засумою відсотків.Зазначену сумузаборгованості, а також понесені позивачем судові витрати по оплаті правничої допомоги, представник позивача просив суд стягнути з відповідачки

В судовізасідання 10.10.2024р.та 19.11.2024р.представник позивачане з`явився,про датирозгляду справи повідомлявсяналежним чином,шляхом направлення повідомленняпро виклик досуду,про що вматеріалах справи наявні відповіднідокази (а.с.№ 34,35,42,43).По тексту позовної заяви представник позивача -директор ТОВ «Сучасний Факторинг» просив розгляд справи проводити без участі представника позивача (а.с.№ 7).

В судові засідання 10.10.2024р. та 19.11.2024р. відповідачка ОСОБА_1 повторно не з`явилася, про дати розгляду справи відповідачка повідомлялася шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації, яка підтверджена відповіддю наданою ДАПДП ДМР від 22.07.2024р. (а.с.№29). Втім, конверти з судовими повістками були повернуті суду за зворотньою адресою з відмітками адресат відсутній за адресою (а.с. № 33, 41). Крім того, про дати розгляду справи відповідачка повідомлялася шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України» (а.с.№37, 44).

Отже, належним чином повідомлена про розгляд справи судом відповідачка в судові засідання повторно не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, а також не скористалася правом ознайомлення з матеріалами справи та подачі відзиву на позов.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідачка, виходячи з положень ч.ч.8, 11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дати розгляду справи, в судові засідання двічі поспіль не з`явилася, представник позивача по тексту позову просив розглядати справу за відсутності представника банку, суд у відповідності до положень ст. 223 та ч.2 ст. 247 ЦПК України 19.11.2024р. здійснював розгляд справи за відсутності обох сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Підстав для ухвалення по справі заочного рішення у цій справі немає, оскільки відсутня сукупність умов для ухвалення заочного рішення, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України. Так, в нашому випадку, немає згоди позивача (представника позивача) на ухвалення по справі заочного рішення ні по тексту позову, ні в будь якій іншій окремій заяві (вимоги п.4 ч.1 ст. 280 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04.01.2021р. між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір у формі Заяви приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10221166861 (а.с. № 8).

Предметом Кредитногодоговору уформі Заяви приєднання є надання позичальнику грошових коштів у розмірі 18 699 грн., процентна ставка (звичайна) 4,50 % в місяць, пільговий період - 2,32 %, пільговий період - до 04.10.2022р.(включно), строк повернення 04.01.2024р.(включно).

Також 04.01.2021р. позичальником було підписано Лист - зобов,язання, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту (а.с. №9, 9зв.ст., 10зв.ст.-11).

Отже, сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування кредитними коштами.

Запереченьщодо підпису паспортуспоживчого кредитувідповідачкою ненадано.

Підписання відповідачкою паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення її з умовами кредитування, відповідний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020р. у справі №382/327/18.

Відповідно до ч.1,2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Частиною першою ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 статті 1048ЦК України ).

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідачки суму заборгованості за Заявою приєднанням до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10221166861 від 04.01.2021р. станом на 20.06.2024р. у розмірі 31739 грн. 40 коп., з яких: 16472 грн. 69 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 15 266 грн. 71 коп. - заборгованість за сумою відсотків.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості виписки з особового рахунку станом на 20.06.2024р. (а.с.№13), який долучений до позовної заяви. Відповідність розрахунку та розміру заборгованості не були спростовані відповідачкою ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

З цієї виписки вбачається, що відповідачка здійснила тільки 2 платежі на суми 1470грн. та 1500 грн. 04.02.2022р. та 04.03.2022р. (відповідно).

Факт користування відповідачкою кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачкою іншими належними доказами. Доказів наявності боргув іншомурозмірі відповідачкою ненадано.

Отже,доказом фактукористування відповідачкоюкредитними коштамита наявністьзаборгованості є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів.

Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. у справі №456/3643/17 (провадження № 61-9882 св20).

Згідно ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, згідно наданих суду документів вбачається, що відповідачка допустила прострочення погашення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, а отже повністю грошові зобов`язання не виконала, чим порушила вимоги ст.ст.1049, 1048, 1054 ЦК України.

Завищезазначеного,суд приходитьдо висновку,що позовнівимоги ТОВ«Сучасний Факторинг» підлягають задоволеннюта стягненню з ОСОБА_1 на користьпозивача підлягаєзаборгованість за Заявою приєднанням до Кредитного договорупо продукту«Кредит натовар» № 10221166861 від04.01.2021р.станом на20.06.2024р. у розмірі 31739 грн. 40 коп., з яких: 16472 грн. 69 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 15 266 грн. 71 коп. - заборгованість за сумою відсотків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40коп., оскільки позов сформовано в системі «Електронний суд» (а.с. № 3), а також витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 3000 грн. (а.с. № 24), а разом 5 422 грн. 40 коп.

При стягненні з відповідачки на користь позивача витрат по оплаті професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Із положень ч.ч. 1-4 ст.137ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до позову долучені копії наступних документів: Договору № 22/-3/24- СФ від 22.03.2024р. про надання правничої допомоги Адвокатським обєднанням «Альма Теміс», Акту № 10 прийому-передачі наданих послуг від 19.06.2024р., платіжної інструкції № 624022 від 24.06.2024р. про перерахування ТОВ «Сучасний Факторинг» Адвокатському обєднанню «Альма Теміс» 5000 грн. (а.с. № 22-24).

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 16.11.2022р.у справі№ 922/1964/21 роз`яснила, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 16.11.2022р.у справі№922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

Перевіривши зміст наданихдокументів, суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5000 грн. є неспівмірними зі складністю цивільної справи (предметом позовних вимог) та обсягом наданих адвокатським об,єднанням послуг позивачу.

З урахуванням часу, витраченого адвокатським об,єднанням на виконання робіт (2,5 години), а також приймаючи до уваги те, що у справі не було відзиву на позов, справа розглядалася без участі обох сторін (їх представників), суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, слід зменшити до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 611, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, постановами Верховного Суду від 23.12.2019р.у справі №572/1169/17,від 12.02.2020р.у справі№382/327/18, від 20.10.2020р. у справі №456/3643/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 133, 137, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (ЄДРПОУ 35310044) заборгованість за Заявою приєднанням до Кредитного договорупо продукту«Кредит натовар» № 10221166861 від04.01.2021р.станом на20.06.2024р. у розмірі 31739 грн. 40 коп. (тридцять одна тисяча сімсот тридцять дев,ять грн. 40 коп.), з яких: 16472 грн. 69 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 15 266 грн. 71 коп. - заборгованість за сумою відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (ЄДРПОУ 35310044) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40коп., по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., а разом 5422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя : Ткаченко Н.В.