Рішення

від 06.11.2024 по справі 916/2944/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2944/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Соколова Г.М. на підставі довіреності;

Від відповідача: Подгорний С.С. в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» до комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр нефрології та діалізу» Одеської обласної ради», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління обласної ради з майнових відносин, про стягнення 869 766,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» (далі по тексту Лікарня) звернулось до господарського суду з позовною заявою до комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр нефрології та діалізу» Одеської обласної ради» (далі по тексту Центр) про стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг у розмірі 869 766,00 грн відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області від 19.01.2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Лікарня зазначає, що майно, яке перебуває на балансі позивача, було передано у користування Центру згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області від 19.01.2023. При цьому, в укладеному за участю Управління обласної ради з майнових відносин (далі по тексту Управління) договорі було передбачено обов`язок відповідача укласти з позивачем договір про відшкодування комунальних послуг, від укладення якого Центр безпідставно відмовився. Відмова Центру від укладення договору про відшкодування комунальних послуг та, відповідно, відмова відшкодувати понесені Лікарнею витрати на оплату комунальних послуг, стали підставами для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління обласної ради з майнових відносин.

26.07.2024 до суду від Центру надійшов відзив на позов, по тексту якого відповідач наголошує, що ним неодноразово направлялися на адресу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації запити з метою врегулювання питання укладення договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, оскільки власником Лікарні та Центру є одна особа Одеська обласна рада. Крім того, відповідачем наголошено про ненадання Лікарнею до позовної заяви ні договорів із постачальниками комунальних послуг, ні розрахунку експлуатаційних витрат, що не дозволяє взагалі зробити висновок про правильність здійсненого позивачем розрахунку. Все вищенаведене, за переконанням відповідача, свідчить про необґрунтованість заявленого позову.

У поданій до суду відповіді на відзив Лікарня наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на наявність у відповідача невиконаного обов`язку в частині укладення з позивачем договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, необхідність укладення якого передбачено договором оренди від 19.01.2023.

Ухвалою від 03.09.2024 судом було відмовлено комунальному некомерційному підприємству «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» у задоволенні клопотання про заміну неналежного позивача належним.

Управління скористалось наданим законом правом на участь свого представника лише в одному підготовчому засіданні, про розгляд справи третя особа була повідомлена належним чином шляхом доставлення ухвал суду до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд»; письмові пояснення щодо заявленого позову від третьої особи до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

09.01.2023 Центр звернувся до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації з листом №03/23, відповідно до якого просив погодити подальшу оплату комунальних послуг двох закладів, які будуть знаходитися в одній будівлі, тобто Центру та Лікарні, лише за рахунок коштів Лікарні.

19.01.2023 між Управлінням (Орендодавець), Центром (Орендар) та Лікарнею (Балансоутримувач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області, за умовами п. 1.1 якого Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення третього поверху стаціонарного відділення лікарня загальною площею 352,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1.

Згідно з п. 2.1 договору оренди від 19.01.2023 Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання - передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Положеннями п. 3.1 договору оренди від 19.01.2023 визначено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду. вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5 договору.

За змістом п. 6.5 договору оренди від 19.01.2023 протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном. Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю: підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором. Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору. Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів від Балансоутримувача. Орендар зобов`язаний надати Балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Відповідно до п. 12.1 договору оренди від 19.01.2023 договір укладено на 2 роки та 11 місяців.

19.01.2023 між Лікарнею та Центром на виконання договору оренди від 19.01.2023 було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, за змістом якого відповідачу було передано у користування орендоване майно.

24.01.2023 між Лікарнею (Виконавець) та Центром (Замовник) було укладено договір про надання послуг прання №74, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги за вартістю, на умовах та у порядку, встановленими цим договором.

25.01.2023 Лікарня звернулась до Центру з листом №33, відповідно до якого просила підписати, зокрема, договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

28.02.2023 між Лікарнею (Виконавець) та Центром (Замовник) було укладено договір про відшкодування вартості понесених витрат за послуги з вивозу та знищення твердих побутових відходів №75, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець на підставі договору №27/23 від 23.01.2023, укладеного з КП Ізмаїльської ради «Житсервіс», забезпечує Замовнику надання послуг із вивозу та знищення твердих побутових відходів, а Замовник відшкодовує фактичні понесені витрати за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів Виконавцю.

28.03.2023 Лікарня звернулась до Центру з листом №168, відповідно до якого позивач, посилаючись на умови договору оренди від 19.01.2023, просив підписати та повернути примірник договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

10.04.2023 Лікарня звернулась до Управління з листом №202, відповідно до якого просила надати роз`яснення щодо подальших дій Лікарні у зв`язку з не підписанням Центром договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний примірник договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, підписаний лише Лікарнею.

Листом №05/1277/23 від 24.04.2023 Управління у відповідь на звернення Лікарні повідомило, що безпідставна та необґрунтована відмова однієї зі сторін від підписання договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг порушує умови договору оренди від 19.01.2023 та може бути підставою для дострокового розірвання такого договору.

Листом №03/239 від 26.04.2023 Центр повідомляв позивача, що питання про підписання договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю перебуває на розгляді.

26.04.2023 Центр повторно звернувся до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації з листом №03/235, відповідно до якого просив погодити подальшу оплату комунальних послуг двох закладів, які знаходяться в одній будівлі, тобто Центру та Лікарні, лише за рахунок коштів Лікарні.

Листом №03/77 від 15.02.2024 Центр повторно повідомив позивача, що питання про підписання договору перебуває на розгляді, оскільки відповідач очікує відповідь на звернення, направлене на адресу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Листом №209 від 15.04.2024 Лікарня просила Центр повернути підписаний примірник договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, а також відшкодувати вартість комунальних послуг у розмірі 795 251,45 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Предметом заявлених Лікарнею позовних вимог до Центру є вимоги про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 869 766,00 грн відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області від 19.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 11 ЦК України Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. п. 4, 5 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630, до плати за оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладеного договору зобов`язується надавати орендарю балансоутримувач. Відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю здійснюється відповідно до договору, укладеного між балансоутримувачем та орендарем, примірна форма якого затверджується Фондом державного майна.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що у користуванні Центру перебуває майно Балансоутримувачем якого є Лікарня, згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області від 19.01.2023, укладеним за участю Управління.

Поряд з цим, як зазначалось по тексту рішення вище, до плати за оренду не включаються витрати балансоутримувача на надання комунальних послуг, що безпосередньо передбачено Методикою розрахунку орендної плати, а також п. 3.1 договору оренди від 19.01.2023.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про відсутність у Центру обов`язку відшкодувати витрати Лікарні, понесені у зв`язку з наданням комунальних послуг саме на підставі договору оренди від 19.01.2023.

Разом з тим, за змістом договору оренди від 19.01.2023 та Методики розрахунку орендної плати витрати Лікарні, понесені у зв`язку з наданням відповідачу комунальних послуг, мають бути відшкодовані на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна.

З наявних в матеріалах справи листів, адресованих Лікарнею відповідачу, позивач неодноразово просив підписати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна. Проте, докази виконання Центром обов`язку в частині укладення з позивачем вказаного договору, укладення якого передбачено безпосередньо договором оренди від 19.01.2023, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше

Проте, Лікарня не скористалась наданим законом правом на вирішення переддоговірного спору у зв`язку з відмовою Центру укласти договір шляхом звернення до суду.

Відсутність укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг свідчить про відсутність правових підстав для кваліфікації з правової точки зору заявленої до стягнення заборгованості до договірної категорії.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58)).

Таким чином, господарський суд, вирішуючи спір по суті, не зв`язаний посиланнями на норми права, які позивач зазначає по тексту позову. Проте, застосування судом відповідних норм права не може мати наслідком зміну предмета доказування до такого ступеня, який унеможливить захист прав позивача.

Господарський суд зазначає, що за певних умов витрати Лікарні, понесені у зв`язку з наданням комунальних послуг можуть бути кваліфіковані як збитки, факт понесення яких має бути доведений позивачем шляхом надання відповідних доказів відповідно до загальних правил доказування. Перелік таких доказів істотно відрізняється від обсягу доказів, які позивач має надати суду звертаючись з позовом про стягнення коштів за порушення договірного зобов`язання.

З викладених обставин, господарський суд, враховуючи предмет заявленого Лікарнею позову, та доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог, доходить висновку про відсутність підстав для дослідження та оцінки питання понесення позивачем будь-яких збитків у межах даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність у договорі оренди від 19.01.2023 умов, які визначають обов`язок Центру відшкодовувати вартість комунальних послуг безпосередньо у зв`язку з укладенням договору оренди, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат Лікарні на надання комунальних послуг, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Лікарнею позовних вимог про стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг у розмірі 869 766,00 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність відмови у задоволенні заявленого комунальним некомерційним підприємством «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» позову до комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр нефрології та діалізу» Одеської обласної ради» про стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг у розмірі 869 766,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 18 листопада 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна