Рішення

від 18.11.2024 по справі 916/3863/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3863/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,

розглянувши справу № 916/3863/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: приватного акціонерного товариства Датагруп /ЄДРПОУ 31720260, адреса 03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, 31-33/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Транзит Юг /ЄДРПОУ 32618444, адреса 73000, м. Херсон, вул. Театральна, 32/

про стягнення у розмірі 11 839,25 грн

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 приватне акціонерне товариство Датагруп звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3952/24/ до товариства з обмеженою відповідальністю Транзит Юг про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг № НК.39173/2012 від 11.07.2012 у розмірі 11839,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № НК.39173/2012 від 11.07.2012.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору, відповідач не здійснив оплату вартості послуг за січень 2022 року та за період з 01 по 23 лютого 2022 року включно (починаючи з 24.02.2022 послуги відповідачу не надавались). Позивач здійснював належні заходи щодо відповідача з метою змусити останнього погасити заборгованість за Договором, однак всі звернення позивача були відповідачем проігноровані. Таким чином, станом на день підготовки позовної заяви забогргованість відповідача перед позивачем складає 11 839,25 грн, в тому числі: за січень 2022 року 6 499,98 грн, за період з 01 по 23 лютого 2022 року включно в розмірі 5 339,27 грн.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610, 612, 901, 903 ЦК України.

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3863/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду по справі № 916/3863/24 про відкриття провадження у справі від 09.09.2024 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (73003, Херсонська обл., Херсонський район, м. Херсон, вул. Театральна, 32, яка є місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

24.09.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 09.09.2024 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 16.09.2024.

Суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3863/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 11.07.2012 між приватним акціонерним товариством «Датагруп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит Юг» був укладений Договір № НК.39173/2012 про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до умов якого Оператор надає Абоненту Послуги на умовах, встановлених в «Загальних умовах та положеннях» (Додаток А до цього договору), «Угоді про рівень якості Послуг» (Додаток Б до цього договору) та Замовленнях на Послуги, а Абонент приймає Послуги та сплачує Оператору належні за Замовленнями та Загальними умовами та положеннями платежі.

Вартість Послуг, відповідно до п. 6.1. Додатку А «Загальні умови та положення» до Договору, зазначається в Замовленнях на Послуги.

Згідно з укладеним між Сторонами Замовлення №1-1 на Послуги з передавання даних по Каналу зв`язку від 01.08.2013 (Додаток №1 до Договору), щомісячний фіксований платіж (щомісячна абонентська плата) за надання послуги з передавання даних по каналу зв`язку м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 123 м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г; 10 Мбіт/с, становить 6 499,98 грн (шість тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень 98 копійок) у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 6.2. Додатку А «Загальні умови та положення» до Договору, щомісячний фіксований платіж (щомісячну абонентську плату), передбачену Замовленням, Абонент оплачує в порядку передоплати за поточний календарний місяць.

Пунктом 6.5. Додатку А «Загальні умови та положення» до Договору встановлено, що вартість Послуг за всіма Замовленнями оплачується Абонентом в гривнях протягом 5 банківських днів з моменту відправлення Оператором рахунку на оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Оператора. Неотримання рахунку не звільняє Абонента від оплати вартості Послуг.

Згідно з п. 6.6. Додатку А «Загальні умови та положення» до Договору, у випадку неотримання Абонентом рахунку на оплату відповідно до п. 6.5. Умов до 10 (десятого) числа поточного місяця, Абонент зобов`язаний звернутись до Оператора для встановлення належної до сплати суми та оплатити її не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.

22.07.2024 Позивачем було направлено Відповідачу претензію №1 про сплату заборгованості вих. № 67017 з вимогами: сплатити на користь ПрАТ «Датагруп» заборгованість за договором № НК.39173/2012 про надання телекомунікаційних послуг від 11.07.2012 у розмірі 11 839,25 грн у добровільному порядку; підписати Акт звірки розрахунків у двох екземплярах, один з яких повернути ПрАТ «Датагруп» за адресою: 03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 31-33; підписати акти приймання-передачі наданих послуг за січень та лютий 2022 року у двох екземплярах, які додаються до претензії та надсилаються на адресу ТОВ «Транзит Юг» повторно, та повернути по одному екземпляру підписаних актів приймання-передачі наданих послуг за січень та лютий 2022 року ПрАТ «Датагруп» за адресою: 03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, буд. 31-33.

Поштове відправлення з претензією та доданими до неї актом звірки розрахунків, рахунків, актами приймання-передачі наданих послуг повернуто ПрАТ «Датагруп» з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за Договором про надання телекомунікаційних послуг № НК.39173/2012 від 11.07.2012 у сумі 11 839,25 грн, розрахованої за січень 2022 року та за період з 01 по 23.02.2022.

Судом досліджено Акт звірки розрахунків за період з 01.01.2012 по 27.06.2024 між ПрАТ «Датагруп» та ТОВ «Транзит Юг» за Договором № НК.39173/2012 від 11.07.2012, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Транзит Юг» перед ПрАТ «Датагруп» на 27.06.2024 становить 11 839,25 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України, зокрема, визначено господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ГК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 108 Закону України «Про електронні комунікації» кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, у тому числі абонентську плату та вартість пакетів послуг.

Частиною 1 ст. 903 ГК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо оплати вартості отриманих послуг, внаслідок чого позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Судом досліджено здійснений позивачем розрахунок неустойки за період з 01.09.2023 (перший день, що слідує за періодом розрахунку неустойки, що стягується відповідно до рішення господарського суду Одеської області) по 28.03.2024 (дата виконання рішення господарського суду Одеської області в частині виселення ТОВ Палітра з орендованого приміщення). Так, судом встановлено правильність вказаного розрахунку, відповідно до якого розмір неустойки за період з 01.09.2023 по 28.03.2024 складає 126 308,68 грн.

Доказів на спростування розміру вищевказаної неустойки відповідачем не надано.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства Датагруп підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 48472 від 20.08.2024.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства Датагруп задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Транзит Юг /ЄДРПОУ 32618444, адреса 73000, м. Херсон, вул. Театральна, 32/ на користь приватного акціонерного товариства Датагруп /ЄДРПОУ 31720260, адреса 03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, 31-33/ заборгованість у сумі 11 839,25 грн /одинадцять тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень 25 копійок/ та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн /три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 18 листопада 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко