Рішення

від 12.11.2024 по справі 916/1589/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1589/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Нечай Г.П. (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: Дворніченко О.О.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "ДЬОЛЕР УКРАЇНА" (02230, м. Київ, вул. Радосинська, 2, код ЄДРПОУ 24918719) до відповідача Приватного підприємства "Бостардо" (68720, Одеська область, Болградський район, с. Кубей, вул. Кубейська, 23, код ЄДРПОУ 354334088) про стягнення 594043,32грн

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «ДЬОЛЕР УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного підприємства «Бостардо» про стягнення 594043,32грн.

В обґрунтування позовних вимог Дочірнє підприємство «ДЬОЛЕР УКРАЇНА» посилається на неналежне виконання Приватним підприємством «Бостардо» укладеного між сторонами договору 22Е від 22.09.2016 на поставку товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1589/24, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.05.2024 о 11:00.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.04.2024, підготовче засідання 02.05.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 07.05.2024 призначено підготовче засідання на 23.05.2024 о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

21.05.2024 за вх.суду№20380/24 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 21.05.2024, підготовче засідання 23.05.2024 не відбулося.

30.05.2024 за вх.суду№21736/24 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.06.2024 призначено підготовче засідання на 18.06.2024 о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 18.06.2024 було оголошено перерву на 23.07.2024 о 12:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.

24.06.2024 за вх.суду№24523/24 відповідач надав пояснення на відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні від 23.07.2024 було оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/1589/24, призначено справу до розгляду по суті на 13.08.2024 о 11:50 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.08.2024, судове засідання 13.08.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 16.08.2024 призначено судове засідання на 17.09.2024 о 12:50 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 17.09.2024 було оголошено перерву на 10.10.2024 о 11:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні від 10.10.2024 було оголошено перерву на 07.11.2024 о 10:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні від 07.11.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1589/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вказує позивач, 22.09.2016 між ДП «Дьолер Україна» та ПП «Бостардо» укладено договір №22Е (далі договір) на поставку товару. 31.08.2022 згідно наданого відповідачем замовлення №7 від 02.08.2022 ДП «Дьолер Україна» здійснило імпорт замовленого товару (підкормки для дріжджів Вітаферм Ультра F3 (10) кількості 480 кг. Про готовність товару до відвантаження позивач повідомив відповідача електронним листом від 31.08.2022. 12.09.2022 було відвантажено частину товару в кількості 70кг, оплата за яку поступила 09.09.2022 на суму 52609,20грн з ПДВ. Згідно п. 8.3. договору відмова Покупця від прийняття поставки та оплати замовленого товару не допускається. У разі несвоєчасного прийняття поставки Товару, замовленого у „Заявці на постачання товару" (п. 1.3), Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику вартість замовленого товару та штраф у розмірі 0,15% від вартості замовленого товару за кожний день прострочення прийняття товару у власність. Вказаний товар виготовлений і завезений виключно на замовлення відповідача.

Позивач зазначає, що про необхідність вчасного отримання всієї замовленої партії товару позивачем неодноразово було повідомлено відповідача в телефонному режимі. 25.07.2023 позивачем електронним листом направлено нагадування відповідачу про необхідність отримання товару. 02.02.2024 позивачем направлено лист відповідачу про необхідність отримання товару та оплати його вартості, який згідно із поштовим повідомленням отримано відповідачем 15.02.2024. 23.02.2024 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату вартості відвантаженого товару. Згідно поштового повідомлення вказана вимога повернута позивачу у зв`язку із відмовою відповідача про її отримання. Незважаючи на порушення умов договору, товар, дріжджі Вітаферм Ультра F3 в кількості 410кг станом на сьогоднішній день, не отриманий Покупцем та кошти за нього не сплачені. Таким чином відповідач умисно ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань. Враховуючи вищенаведене, є наявним погодження відповідачем асортименту товару, його кількості, ціни, а також обов`язку отримання товару та погодження розміру відповідальності за несвоєчасне його отримання. Також погодженням вказаних вимог є часткове отримання і сплата відповідачем товару в кількості 70 кг і відсутності претензії по його якості та кількості. Купівля-продаж вказаного товару проведена згідно із вимогами чинного законодавства. Податкова накладна зареєстрована і прийнята відповідачем через ЕЦП. Позивачем було виконано всі умови згідно підписаного договору - своєчасний імпорт замовленого товару у погодженій кількості, асортименту та якості. Неодноразове нагадування про необхідність виконання взятих на себе зобов`язань. Відповідачем в односторонньому порядку порушено умови договору та взятих на себе зобов`язань. Обов`язок передачі позивачем товару вважається виконаним 31.08.2022 у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Як зазначає позивач, вартість поставленого та несвоєчасно отриманого товару (підкормки для дріжджів Вітаферм Ультра F3 (10) кількості 410 кг на суму 6 974,10 в еквіваленті євро та на дату позову становить 294 516,94грн, розраховано згідно курсу валют встановленому на міжбанківському валютному ринку України, що відображається на сайті: http://finance.ua, на дату розрахунку (01.04.2024) відповідно до п. 4.2. договору.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач нарахував останньому штраф за прострочення виконання зобов`язання відповідно до п. 8.3. договору в сумі 255 348,84грн, інфляційні збитки становлять у сумі 35 342,03грн та 3% річних в сумі 13 991,57грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 294 516,94грн основної заборгованості, 255 348,84грн штрафу, 35 342,03грн інфляційних збитків та 13 991,57грн 3% річних.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що при виконанні вказаного договору сторони узгоджували поставку в телефонному режимі, минаючі передбачені пунктом 1.3 умови замовлення окремої партії товару. Так, дійсно 12.09.2022 Постачальником було відвантажено Покупцеві товар - 70кг підкормки для дріжджів Вита Ферм Ультра F3 (10), який відповідач попередньо замовив та оплатив 09.09.2022 в сумі 52609,20грн. Будь-яких замовлень товару, на які посилається позивач відповідач не здійснював. Надана в якості доказу такого замовлення «Заявка №7 від 02.09.2022», на яку посилається представник позивача є нікчемною, так як не відповідає вимогам форми, встановленої Додатком до договору №22Е від 22.09.2016, підписана невідомою особою (підпис навіть зовнішньо відрізняється від підпису директора Чеглатонєва П.Н.) та скріплена печаткою, яка відрізняється від печатки підприємства. Позивач заявляє що здійснив імпорт замовленого товару 31.08.2022 і в тому ж реченні вказує що заявка надана Покупцем 02.09.2022, тобто вже після здійснення імпортування товару. Посилаючись на отримання заявки позивач не вказує яким чином він її отримав, а серед додатків до позовної заяви відсутні будь-які документи, які б підтверджували її отримання у спосіб, передбачений п. 1.3 договору. Надані позивачем в якості доказів «… копія переписки з електронної пошти між позивачем і відповідачем…» також ніяким чином не свідчить про отримання заявки в розмірі більш, ніж куплених відповідачем 70кг товару. В листі від 27.07.2022 підтверджується наявність у позивача тільки 10кг дріжджів Віта Фрем Ультра F3 (10). В листі від 31.08.2022 повідомляється що товар згідно замовлення приїхав на склад, в якому обсязі і що за товар - інформація відсутня. Це підтверджує тезу про те, що всі узгодження щодо поставок товару здійснювався в телефонному режимі, а не в передбачуваному п. 1.3 договору вигляді. Також в матеріалах справи присутній електронний лист-пропозиція від 25.07.2023, в якому представник позивача пропонує товар «…на сезон переробки винограду…», а в кінці дійсно є приписка щодо начебто минулорічного замовлення в кількості 410кг дріжджів Віта Фрем Ультра F3 (10). Це жодним чином не підтверджує існування заявки на вказану позивачем кількість товару, але наводить на певні роздуми - кількість запропонованого в цій пропозиції (в 2023) товару дивним чином співпадає з магічним числом 480кг. Щодо самого листа від 25.07.2023 та вказаної приписки про наявність не отриманого відповідачем товару звертаємо увагу, що він був відправлений не на ту електронну адресу («chekalandrey@ukr.net» замість «bostardobux2@ukr.net», тому посилання представника позивача про нагадування є хибним. В поштовому конверті, який відповідач отримав в лютому 2024 містилась тільки рекламна пропозиція позивача, жодного листа з пропозицією отримати якийсь товар там не було, наступний лист, в якому нібито була направлена вимога від 23.02.2024 відповідачем не отримувався.

Відповідач вказує, що вихідний номер наданого Позивачем листа від 02.02.2024 - « 15», а лист від 23.02.2024 має вихідний номер « 1», що наводить на певні роздуми щодо підготовки «доказів» позивачем. Позивач безпідставно звинувачує відповідача в порушенні умов договору і просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за нібито поставлений та несвоєчасно отриманий товар, а також застосувати штрафні санкції. Позивач жодним доказом не довів ті обставини на які посилається, між тим відповідачем доказано доброчинне виконання умов договору, згідно якого було куплено 70кг підкормки для дріжджів Вита Ферм Ультра F3 (10).

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив відповідача, позивач зазначає, що дійсно Заявка №7 не відповідає всім вимогам, які сторони погодили при підписанні договору, але основні обставини, які необхідні сторонам для її ідентифікації наявні. Основним аргументом для початку виконання замовлення є наявність його письмової фіксації ( не в телефонному режимі ) та надходження з електронної адреси Покупця, що використовувалась при багаторічній співпраці між сторонами. Більше того, замовлення виписується не Постачальником, а Покупцем, тобто Покупець самостійно вирішив обрати таку форму замовлення. Вище представником відповідача визнано той факт, що сторони проводили замовлення товару альтернативними способами. Враховуючи той факт, що ні договором, ні чинним в Україні законодавством не заборонено надавати замовлення в іншій формі ніж погоджено, сам факт наявності замовлення не може бути недійсним. Стосовно підпису замовлення невідомою особою повідомляємо наступне: Вказане замовлення надійшло на електронну адресу позивача з поштової адреси відповідача, яку представником у цьому відзиві визнано, як офіційна адреса , тобто цей факт не потребує додаткового доказування. Працівники позивача не мають повноважень для експертного дослідження справжності підписів. Однак зразок підпису директора на замовленні візуально схожий на підпис директора у дорученні від відповідача для отримання товару. Печатка також візуально схожа. Оскільки представником позивача підтверджено факт отримання частини товару, який відвантажувався за цією довіреністю, факт справжності підпису на дорученні вважається таким, що відповідає підпису директора.

Позивач зазначає, що відповідачем відзиві перекручено факти, оскільки позивачем у другому абзаці позову вказано, що « 31.08.2022 року згідно наданого відповідачем замовлення №7 від 02.08.2022 ДП «Дьолер Україна» здійснило імпорт замовленого товару (підкормки для дріжджів Вітаферм Ультра F3 (10) кількості 480кг. Про готовність товару до відвантаження позивач повідомив відповідача електронним листом від 31.08.2022. Тобто замовлення Покупця Постачальником виконано у строк, що не перевищує 30 календарних днів, як погоджено у договорі. І підтверджує виконання своїх зобов`язань по договору Постачальником належним чином і в повному обсязі.

Позивач вказує, що 31.08.2022 спершу позивачем було виставлено та направлено рахунок Покупцю на оплату всієї кількості замовленого товару (480 кг), однак в телефонному режимі між сторонами було погоджено відвантажити товар частинами. Перша з них 70кг, після чого Постачальником відкориговано рахунок відповідно до додатково узгодженої інформації. Це є ще одним доказом про обізнаність відповідача стосовно необхідності отримання товару згідно замовленої кількості 480кг.

Як зазначає позивач, в договорі сторони не погоджували конкретну електронну адресу для листування з обмеженням приймати пошту з інших адрес. Доказів стосовно такого погодження представником стягувача не надано. Електронна пошта chekalandrey@ukr.net застосовувалась як одна із двох поштових адрес, згідно яких проводився обмін електронними повідомленнями між сторонами. Рахунки, які направлялись раніше на цю адресу - були прийняті та оплачені Покупцем за іншими видами товару неодноразово. Тобто у позивача відсутні підстави вважати цю електронну адресу, як таку, що не належить Покупцю. Тому твердження «ту чи не ту» адресу потрібно було відправляти повідомлення не є правомірним. Ця адреса також є співзвучною із ім`ям і прізвищем довіреної особи Покупця, а саме Андрієм Чекалом який отримував частину товару в кількості 70 кг, як довірена особа відповідача. Отримання цього товару представником відповідача підтверджено, тобто додаткового доказування правомірності, що цей представник діяв від імені відповідача не потребується.

Позивач вказує, що договором не передбачено досудове врегулювання спору, тому позивач не мав обов`язку направляти відповідачу додаткові листи. На телефонні дзвінки з нагадуванням про необхідність отримати та оплатити замовлений товар представники відповідача спочатку обіцяли виконати взяті на себе зобов`язання найближчим часом, потів в наступному сезоні, а через деякий час зовсім почали ігнорувати їх. Однак, враховуючи довготривалу співпрацю відповідачем вирішено додатково нагадати відповідачу про необхідність отримання замовленого товару, закликаючи до ведення бізнесу на умовах доброчесності. Відповідачем отримано цього листа і жодним чином на нього не відредаговано.

Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що сторони так і не узгодили а ні в письмовому, а ні в телефонному режимі строки поставки наступної партії товару, в зв`язку чим у відповідача до теперішнього часу відсутнє будь-яке право вимагати оплату непоставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як видно з матеріалів справи, 22.09.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір №22Е (далі договір) на поставку товару.

Відповідач проти укладення договору не заперечує.

31.08.2022 згідно наданого відповідачем замовлення №7 від 02.08.2022 позивач здійснив імпорт замовленого товару (підкормки для дріжджів Вітаферм Ультра F3 (10) кількості 480 кг. Про готовність товару до відвантаження позивач повідомив відповідача електронним листом від 31.08.2022.

12.09.2022 було відвантажено частину товару в кількості 70кг, оплата за яку поступила 09.09.2022 на суму 52609,20грн з ПДВ.

Доводи відповідача проте, що заявка №7 від 02.09.2022, на яку посилається представник позивача є нікчемною оскільки підписана невідомою особою (підпис навіть зовнішньо відрізняється від підпису директора Чеглатонєва П.Н.) та скріплена печаткою, яка відрізняється від печатки підприємства судом до уваги не приймається оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином.

Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та експертизи щодо печатки підприємства відповідача.

Посилання відповідача на те, що в поштовому конверті, який відповідач отримав в лютому 2024 містилась тільки рекламна пропозиція позивача, жодного листа з пропозицією отримати якийсь товар там не було також судом до уваги не приймається оскільки не підтверджені доказами.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, на які посилається скаржник).

Як видно з матеріалів справи, 31.08.2022 позивачем було виставлено та направлено рахунок Покупцю на оплату всієї кількості замовленого товару (480 кг), перша з них 70кг, після чого Постачальником відкориговано рахунок відповідно до додатково узгодженої інформації. Це є ще одним доказом про обізнаність відповідача стосовно необхідності отримання товару згідно замовленої кількості 480кг.

Відповідач отримання 70кг товару не заперечує, крім того цей товар оплачений у повному обсязі.

Судом враховано, що відповідачем жодних доказів втрати печатки товариства не надавав та про вказані обставини не заявляв та не звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи.

Крім того здійсненням часткової оплати у сумі 52609,20грн з ПДВ за 70кг товару відповідач тим самим підтвердив отримання товару від позивача.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 294 516,94грн.

Доказів оплати заборгованості та доказів які б спростовували позовні вимоги відповідач не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 294 516,94грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 255 348,84грн штрафу, 35 342,03грн інфляційних збитків та 13 991,57грн 3% річних слід зазначити наступне.

Заявка №7 не містить відомостей щодо терміну поставки товару.

Додаткова угода між сторонами була укладена між сторонами після отримання заявки №7.

Під час виконання договору між сторонами здійснювалося листування, яким погоджено було отримання товару вагою 70кг, однак заявка була на 480кг, але отримано відповідачем 70кг товару.

Враховуючи відсутність між сторонами узгоджених термінів поставки для встановлення строків прострочення оплати товару та нарахування штрафних санкцій, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 255 348,84грн штрафу, 35 342,03грн інфляційних збитків та 13 991,57грн 3% річних.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Дочірнього підприємства "ДЬОЛЕР УКРАЇНА" до відповідача Приватного підприємства "Бостардо" підлягають задоволенню в частині стягнення 294 516,94грн основної заборгованості, у позовних вимогах про стягнення 255 348,84грн штрафу, 35 342,03грн інфляційних збитків та 13 991,57грн 3% річних судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 534,20грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства "ДЬОЛЕР УКРАЇНА" (02230, м. Київ, вул. Радосинська, 2, код ЄДРПОУ 24918719) до відповідача Приватного підприємства "Бостардо" (68720, Одеська область, Болградський район, с. Кубей, вул. Кубейська, 23, код ЄДРПОУ 354334088) про стягнення 594043,32грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бостардо" (68720, Одеська область, Болградський район, с. Кубей, вул. Кубейська, 23, код ЄДРПОУ 354334088) на користь Дочірнього підприємства "ДЬОЛЕР УКРАЇНА" (02230, м. Київ, вул. Радосинська, 2, код ЄДРПОУ 24918719) 294 516,94грн основного боргу, 3 534,20грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У позовних вимогах Дочірнього підприємства "ДЬОЛЕР УКРАЇНА" (02230, м. Київ, вул. Радосинська, 2, код ЄДРПОУ 24918719) до відповідача Приватного підприємства "Бостардо" (68720, Одеська область, Болградський район, с. Кубей, вул. Кубейська, 23, код ЄДРПОУ 354334088) про стягнення 255 348,84грн штрафу, 13 991,57грн 3% річних, 35 342,03грн інфляційних втрат - відмовити.

Повне рішення складено 18 листопада 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова