Рішення

від 14.11.2024 по справі 182/5427/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5427/24

Провадження № 2/0182/3173/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.11.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Червоногригорівської селищної територіальної громади Нікопольського району про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Червоногригорівської селищної територіальної громади Нікопольського району про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та приватизованої земельної ділянки, площею 0,10 га, кадастровим номером 1222955700:02:119:0008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку передано для обслуговування житлового будинку, та двох земельних ділянок для введення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1.9327 га, кадастровим номером 1222981000:03:001:0256, та площею 2.5764 га, кадастровим номером 1222981000:03:001:0255, розташованих на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Її довіритель є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна війна російської федерації проти України та указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан. В Україні були закриті всі електронні реєстри, в тому числі, реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр держгеокадастру, спадковий реєстр та інші. Декілька місяців від початку війни нотаріуси в Україні, і в тому числі, в місті Нікополі Дніпропетровської області не працювали. Тривалий період повідомлялось, що, у зв`язку з введенням воєнного стану, перебіг строків для вчинення юридично значущих дій призупиняється, тож позивач вважав, що строк для подання заяви про прийняття спадщини ним не пропущено. З липня 2022 року російські війська почали систематично здійснювати обстріли м.Нікополя та Нікопольського району з важкої артилерії та РСЗВ з протилежного берегу Каховського водосховища. З 10 серпня 2022 року, згідно рішення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, місто Нікополь було віднесено до переліку територій, на яких здійснюються бойові дії. А тому, вже в серпні 2024 року позивач звернувся до нотаріальної контори для з`ясування переліку документів, необхідних для оформлення спадщини після смерті своєї матері. На підставі поданих ним документів, приватний нотаріус Апальков Є.М. повідомив, що мати позивача за життя залишила заповіт від 05 травня 2022 року, посвідчений секретарем виконкому Червоногригорівської селищної ради О.Крайнік, зареєстрований в реєстрі за № 25. При цьому, позивач про даний факт не був обізнаний, згідно якого заповідала все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, сину ОСОБА_2 . Однак, приватний нотаріус Апальков Є.М. видав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини за заповітом і для вирішення даного питання порекомендував звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Тому, на підставі викладеного, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 змушена звернутись до суду та просить визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю смт.Червоногригорівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю чотири місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягала та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.66).

Представник відповідача про розгляд справи був повідомлений належним чином, однак, своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, при цьому, 08 листопада 2024 року на адресу суду надіслав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.62-63).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини по поважній причині, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача по справі ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.13, 22). На день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та з приватизованої земельної ділянки, площею 0,10 га, кадастровим номером 1222955700:02:119:0008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку передано для обслуговування житлового будинку та двох земельних ділянок для введення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1.9327 га, кадастровим номером 1222981000:03:001:0256, та площею 2.5764 га, кадастровим номером 1222981000:03:001:0255, розташованих на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.18-20). Згідно з матеріалами та, в тому числі, спадкової справи, яка була заведена на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Апальковим Є.В. була заведена спадкова справа, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом позивачу постановою від 12 серпня 2024 року було відмовлено, у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо звернення до суду послалися на те, що строк для прийняття спадщини було пропущено з поважної причини, а саме з повномасштабною війною російської федерації проти України.

Так, судом вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначено у постанові нотаріуса п.3 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок. Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч.2 ст.4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст.1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч.1 ст. 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст.1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після своєї матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустив шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач з вищевказаних поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому суд визначає позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , тривалістю в чотири місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Червоногригорівської селищної територіальної громади Нікопольського району про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю смт.Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області (ІПН НОМЕР_1 ), додатковий строк тривалістю чотири місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал