Рішення

від 18.11.2024 по справі 918/757/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. м. РівнеСправа № 918/757/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "МТВ"

про стягнення заборгованості 273 604,68 грн.

Секретар судового засідання Хролець І.С.

Представники:

від позивача - адвокат Голубєва З.В.

від відповідача - керівник Тивончук В.М., адвокат Бруснік І.А.

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "МТВ" про стягнення заборгованості 273 604,68 грн., з яких 261 110,15 грн. основний борг, 3 776,85 грн. пеня, 4 979,83 грн. інфляційні втрати, 3 737,85 грн. - 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Загальна площа магазину "Автомобіл" відповідача, за адресою м. Рівне, вул. Набережна, 4, становить 123,20 м2; загальна площа магазину "Жигулі" відповідача, за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 442а, становить 143,60 м2.

Предметом розгляду справи є стягнення з відповідача заборгованості за опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, а не за теплову енергію на опалення його приміщення, відповідно до п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Отже, з усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 29 жовтня 2021 року не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважається укладеним публічний договір приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022. Якщо у фізичної особи, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору на поставку (купівлі продажу) теплової енергії, укладеного відповідно до вимог Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, одночасно має житлове чи/або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, до яких поставляється теплова енергія за цим договором, такий договір вважається припиненим, в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважатиметься укладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії. Новими договорами, які вступили в дію 1 листопада 2021 року, змінено підхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої Наказом Мінрегіонбуду №315 від 22.11.2018 року. Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових: обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника; обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками); обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.

Тому позивач нараховує 261 110,15 грн. основного боргу, 3 776,85 грн. пені, 4 979,83 грн. інфляційних втрат, 3 737,85 грн. - 3% річних.

03 вересня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позову, у якому вимоги позивача заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Серед іншого вказує, що між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та ТОВ - Фірма "МТВ" було укладено договір № 1386 від 01.10.2013 року, який регулює правовідносини між сторонами щодо постачання теплової енергії та залишається чинним на момент розгляду справи. Договір № 1386 від 01.10.2013 року містить всі необхідні умови для регулювання правовідносин, тому не існує підстав для укладення нового типового договору без акцепту з боку відповідача. Оскільки, відповідачем не було здійснено жодних дій, які б свідчили про приєднання до умов типового договору, вважає, що типовий договір не є укладеним, та продовжує діяти Договір № 1386 від 01.10.2013 року. Будь-які нарахування, здійснені позивачем на підставі типового договору, не можуть вважатися обґрунтованими та законними, оскільки правовідносини сторін регулюються виключно Договором № 1386 від 01.10.2013 року. Окрім того, сам позивач в своїх рахунках про надання послуг з постачання теплової енергії, розрахунках заборгованості за теплопостачання, котрі разом з позовом надано до суду, також посилається на Договір № 1386 від 01.10.2013 року, тим самим визнаючи, що правовідносини між сторонами продовжують і надалі регулюватися саме Договором № 1386 від 01.10.2013 року. Жодних рахунків на оплату послуг від позивача на адресу відповідача за період з листопада 2021 року по березень 2024 року не надходило, як і не надходило актів звірки розрахунків на зазначені дати, які б підтверджували заявлені позивачем суми заборгованості.

Відповідач взагалі не користувався послугами теплопостачання, підтвердженням чого є щомісячні довідки про кількість використаної теплової енергії, засвідчені підписами представників позивача та відповідача. На переконання відповідача, ніякої заборгованості у нього перед позивачем не існує.

05 вересня 2024 поку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" надійшла відповідь на відзив в якому позивач не погоджується з відзивом з підстав зазначених у відповіді на відзив. Серед іншого вказує, що правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Розрахунок мінімальної частки за проводився згідно п. 1 р. IV "Методики…" за наступною формулою: (показник будинку-показник МЗК)/опал.площу*50%*площу приміщення магазину "Автомобіл"-показник лічильника магазину "Автомобіл". Вул. Соборна 442А (Магазин "Жигулі") площа приміщення 143,6 м2; нарахування відбувається по місцям загального користування (далі МЗК) та мінімальна частка використаної теплової енергії від будинку. Згідно Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від п.2 ст. 10 "Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (надалі МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири/нежитлового приміщення за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (від 22 листопада 2018 року № 315 у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житловокомунального господарства"; "МЗК загальнодоступні місця у будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо)". Відповідно до п.12 р. IV " Методики…" "Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ їх житлових/нежитлових приміщень" та п. 8 р.IV "У разі відсутності даних щодо загальних площ для розрахунків можуть бути застосовані площі, визначені на базі проектних площ відповідної серії будівлі/будинку.

Відповідно до довідок про кількість використаної теплової енергії, які надаються відповідачем, кількість використаної теплової енергії з періоду 01.11.2021 року становить 0. Отже, розрахунок мінімальної частки проводився згідно п. 1 р. IV "Методики…".

10 вересня 2024 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Зауважує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з листопада 2021 року по березень 2024 року, загальною вартістю послуг постачання теплової енергії у розмірі 261 110 (двісті шістдесят одна тисяча сто десять) гривень 15 копійок, необґрунтованою. Оскільки жодних рахунків на оплату послуг від позивача на адресу відповідача за період з листопада 2021 року по березень 2024 року не надходило, як і не надходило актів звірки розрахунків на зазначені дати, які б підтверджували заявлені позивачем суми заборгованості. У наданих суду позивачем рахунках на оплату послуг, відсутні відомості про отримання та підписання їх посадовою особою відповідача, а також те, що вказані рахунки надсилалися відповідачу у період з листопада 2021 року по березень 2024 року. Приміщення магазину "Автомобіл", за адресою: м.Рівне, вул. Набережна, 4, та приміщення магазину "Жигулі", за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 442а, є самостійно відокремленими, обладнанні окремими вузлами обліку теплової енергії, жодних спільних комунікацій з іншими співвласниками не мають, так само, як і місць спільного користування тощо. Позивачем не підтверджено об`єми споживання відповідачем теплової енергії в зазначений період, акти прийому-передачі не підписані уповноваженою особою відповідача, та не доведено фактичне споживання теплової енергії відповідачем у спірний період, відсутні зареєстровані податкові накладні, тому вважає, що позовні вимоги є безпідставними та надуманими.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 19.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11 вересня 2024 р. на 11:00 год.

В судовому засіданні 11.09.2024 року оголошувалась перерва на 17.09.2024 на 09:30 год.

Ухвалою від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 жовтня 2024 р. на 10:30 год.

30 жовтня 2024 року розпочато слухання спору по суті. Позивач та відповідач надали свої пояснення по суті спору.

У судовому засіданні оголошено перерву до 11.11.2024 на 15:00 год.

11.11.2024 продовжено розгляд справи по суті.

Позивач та відповідач надали свої пояснення по суті спору.

Представник позивача подав заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача 3 776,85 грн. пені.

При розгляді вказаної заяви суд керується приписами п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, згідно з якими позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи викладене, суд висновує прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення з відповідача 3 776,85 грн. пені та закрити провадження у справі у цій частині.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд дослідив докази,що містяться у справі.

У судовому засіданні 11.11.2024 оголошено перерву до 18.11.2024 на 11:00 год. для підготовки учасників справи до судових дебатів.

18.11.2024 представники сторін виступили у судових дебатах.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (позивач/підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "МТВ" (відповідач/споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії №1386, згідно предмету якого ТзОВ "Рівнетеплоенерго" зобов`язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (а.с. 17-19).

Згідно з умовами пункту 1.4. Договору, теплова енергія подається споживачу за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 4; вул. Корольова, 6; вул. Соборна, 442а.

Пунктом 3.2.1. Договору передбачено, що Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Згідно з умовами пункту 4.2. договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом згідно з "Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні" та даними, вказаними у додатку № 2 до цього договору.

Згідно п. 1 Додаткової угоди №4 від 21.03.2017 року до Договору №1386 від 01.10.2013 року на постачання теплової енергії «В зв`язку із реконструкцією системи опалення та встановлення приладу обліку теплової енергії з 26.10.2015 року в приміщенні Споживача: магазин «Динамо» по вул. Корольова, 6, в якому проходять ізольовані транзитні трубопроводи системи опалення, тепловіддача від яких становить згідно проекту 0,373 Гкал/міс та влаштуванням будинкового приладу обліку теплової енергії в житловому будинку по вул. Соборна, 442-а з 16.11.2015 року, яким обліковується приміщення Споживача: магазин «Жигулі» по вул. Соборна, 442-а, викласти в новій редакції додаток № 2 «Загальні відомості про об`єкти Споживача».

Пункт 1 Додаткової угоди №5 від 10.10.2017 року до Договору №1386 від 01.10.2013 року на постачання теплової енергії «В зв`язку із розірванням договору оренди в приміщенні Споживача: магазин «Динамо» по вул. Корольова, 6 з 01.09.2017 року, вилучити даний об`єкт з додатку №2 «Загальні відомості про об`єкти Споживача».

Згідно загальних відомостей про об`єкти Споживача (Додаток №2 до договору №1386 від 01.10.2013 р., в редакції затвердженої Додатковою угодою №5 від 10.10.2017 року до Договору №1386 від 01.10.2013 року на постачання теплової енергії), що є невід`ємною частиною Договору: загальна площа магазину «Автомобіл» Відповідача, за адресою м. Рівне, вул. Набережна, 4, становить 123,20 м2; загальна площа магазину «Жигулі» Відповідача, за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 442а, становить 143,60 м2.

01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі Закон № 1060).

Законом № 1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово- комунальні послуги», в редакції Закону № 1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» http://rivneteploenergo.com/ 28 вересня 2021 року.

Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - типовий Договір), виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідно до п 4. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», актом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно п.11. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У відповідності до п. 30. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначену відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але невище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/.

Відповідно до пункту 31. Типового Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктом 32 типового Договору передбачено: розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.38. Договору, Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

Новими договорами, які вступили в дію 1 листопада 2021 року, зміненопідхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду №315 від 22.11.2018 року. Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових:

-обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника;

-обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками);

-обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку;

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повиннібрати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.

Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України "Про національну комісію", а з липня 2021 року дані повноваження передані до органу місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 р. для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії був встановлений тариф - 4 704,48 грн/Гкал (з ПДВ).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 127 від 21.12.2021 р., були внесені зміни до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 р. та встановлені тарифи для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96 грн/Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 151 від 28.10.2022 р., протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано було накладено мораторій на підвищення тарифів та застосовано тарифи встановлені Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 р. для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96 грн/Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 125 від 19.12.2023 р. строком дії з 01.10.2023 р. по 30.09.2024 р. установлено тариф для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 5 347,07 грн/Гкал (з ПДВ).

Також розрахунок вартості наданих Товариством послуг здійснюється «Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженою Наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 р.

Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Судом із фактичних обставин справи встановлено, що позивач здійснив постачання теплової енергії відповідачу у період з листопада 2021 по березень 2024 включно на загальну суму 261 110 грн 15 коп., що підтверджується довідками про кількість використаної теплової енергії (а.с. 8-17):

- за адресою м. Рівне, вул. Набережна, 4: з 01.11.2021 по 30.11.2021 34,117 ГКал; з 01.12.2021 по 31.12.2021 38,846 ГКал; з 01.01.2022 по 31.01.2022 62,801 ГКал; з 01.02.2022 по 28.02.2022 47,178 ГКал; з 01.03.2022 по 31.03.2022 43,150 ГКал; з 01.04.2022 по 19.04.2022 18,660 ГКал; з 03.11.2022 по 30.11.2022 24,329 ГКал; з 01.12.2022 по 31.12.2022 42,003 ГКал; з 01.01.2023 по 31.01.2023 49,463 ГКал; з 01.02.2023 по 28.02.2023 41,931 ГКал; з 01.03.2023 по 31.03.2023 36,584 ГКал; з 01.04.2023 по 12.04.2023 12,255 ГКал; з 17.10.2023 по 31.10.2023 6,556 ГКал; з 01.11.2023 по 30.11.2023 35,681 ГКал; з 01.12.2023 по 31.12.2023 54,375 ГКал; з 01.01.2024 по 31.01.2024 56,452 ГКал; з 01.02.2024 по 29.02.2024 39,102 ГКал; 01.03.2024 по 29.03.2024 32,929 ГКал;

- за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 442А: з 01.11.2021 по 30.11.2021 39,348 ГКал; з 01.12.2021 по 31.12.2021 44,330 ГКал; з 01.01.2022 по 31.01.2022 66,162 ГКал; з 01.02.2022 по 28.02.2022 47,204 ГКал; з 01.03.2022 по 31.03.2022 39,358 ГКал; з 01.04.2022 по 19.04.2022 14,417 ГКал; з 03.11.2022 по 30.11.2022 26,953 ГКал; з 01.12.2022 по 31.12.2022 59,751 ГКал; з 01.01.2023 по 31.01.2023 62,733 ГКал; з 01.02.2023 по 28.02.2023 8,512 ГКал; з 01.03.2023 по 31.03.2023 36,992 ГКал; з 01.04.2023 по 12.04.2023 9,453 ГКал; з 17.10.2023 по 31.10.2023 4,388 ГКал; з 01.11.2023 по 30.11.2023 31,425 ГКал; з 01.12.2023 по 31.12.2023 46,311 ГКал; з 01.01.2024 по 31.01.2024 47,446 ГКал; з 01.02.2024 по 29.02.2024 30,674 ГКал; 01.03.2024 по 29.03.2024 27,267 ГКал;

Позивачем для відповідача в інформативному порядку виставлялися рахунки про надання послуги з постачання теплової енергії, а саме:

- за листопад 2021 року на суму 12 755,41 грн;

- за грудень 2021 року на суму 18 198,89 грн;

- за січень 2022 року на суму 13 642,15 грн;

- за лютий 2022 року на суму 15 995,96 грн.

- за березень 2022 року на суму 10 046,74 грн;

- за квітень 2022 року на суму 4 545,63 грн;

- за листопад 2022 року на суму 12 222,16 грн;

- за грудень 2022 року на суму 24 340,77 грн.

- за січень 2023 року на суму 26 952,26 грн;

- за лютий 2023 року на суму 11 809,44 грн;

- за березень 2023 року на суму 17 509,64 грн;

- за квітень 2023 року на суму 5 144,67 грн.

- за жовтень 2023 року на суму 2 548,38 грн;

- за листопад 2023 року на суму 15 987,47 грн;

- за грудень 2023 року на суму 8 122,76 грн;

- за січень 2024 року на суму 15 512,11 грн;

- за лютий 2024 року на суму 10 407,69 грн;

- за березень 2024 року на суму 17 509,64 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості становить 243 251,77 грн.

Посилаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 3 737,85 грн. - 3% річних за період з 01.01.2024 по 30.06.2024, 4 979,83 грн. - інфляційні втрати за період січень 2024 року - травень 2024 року.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

1. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі Закон № 1060).

Законом № 1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово- комунальні послуги», в редакції Закону № 1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Постанова опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» 2021, N 190 від 01.10.2021 року.

Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» http://rivneteploenergo.com/ 28 вересня 2021 року.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

З набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Вказані дії повністю узгоджуються з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1060, якими визначено, що публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - типовий Договір), виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно п. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно до п 4. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», актом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно п.11. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії», обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У відповідності до п. 30. Типового індивідуального договору «Про надання послуги з постачання теплової енергії» Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначену відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але невище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/.

Відповідно до пункту 31. Типового Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://rivneteploenergo.com/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктом 32 типового Договору передбачено: розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34. Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.38. Договору, Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

У розумінні статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово- комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Отже, з усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 29 жовтня 2021 року не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з зиконавцями комунальних послуг, вважається укладеним публічний договір приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Якщо у фізичної особи, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору на поставку (купівлі - продажу) теплової енергії, укладеного відповідно до вимог Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, одночасно має житлове чи/або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, до яких поставляється теплова енергія за цим договором, такий договір вважається припиненим, в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважатиметься укладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії.

Таким чином, новими договорами, які вступили в дію 1 листопада 2021 року, зміненопідхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Мінрегіонбуду №315 від 22.11.2018 року. Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових:

-обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника;

-обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками);

-обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку;

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повиннібрати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.

Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України "Про національну комісію", а з липня 2021 року дані повноваження передані до органу місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 р. для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії був встановлений тариф - 4 704,48 грн/Гкал (з ПДВ).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 127 від 21.12.2021 р., були внесені зміни до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 р. та встановлені тарифи для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96 грн/Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 151 від 28.10.2022 р., протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано було накладено мораторій на підвищення тарифів та застосовано тарифи встановлені Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 р. для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 8 526,96 грн/Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 125 від 19.12.2023 р. строком дії з 01.10.2023 р. по 30.09.2024 р. установлено тариф для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 5 347,07 грн/Гкал (з ПДВ).

Також розрахунок вартості наданих Товариством послуг здійснюється «Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженою Наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018 р.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншого особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.

Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.

У разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» п. 2 послуга з постачання теплової енергії виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Пунктом 2 ч. 5 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із абзацом 6 п. 14 постанови КМУ "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 № 830 встановлено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Відповідно до п.41 типового договору споживач зобов`язаний:

1) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням послуги, що виникли з його вини;

2) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатися в їх роботу;

3) оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором;

4) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

5) допускати виконавця або його представників у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) для перевірки показань вузлів розподільного обліку/ приладів-розподілювачів теплової енергії у порядку, визначеному законом і цим договором;

6) у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором;

7) надавати виконавцю покази наявних вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, що забезпечують індивідуальний облік споживання послуги у приміщенні споживача в порядку та строки, визначені цим договором.

8) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

9) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства (не допускати втручання у внутрішньобудинкову систему теплопостачання, її переобладнання) під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

10) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності (користуванні), до експлуатації в осінньо-зимовий період;

11) у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Суд звертає увагу на те, що система опалення, як інженерна система будинку, яка призначена для задоволення потреб усіх співвласників (мешканців будинку), належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам, які зобов`язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг щодо цього спільного майна.

Як зазначає позивач, за листопад 2021р. - березень 2024р. обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень, згідно з додатком № 1 до методики № 315 пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (Розділ IV п. 12 Методики №315).

Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до Розділу ІІ пункт 2.

Власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов`язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Верховним Судом висловлена позиція в постанові від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18, в якій дійшов до висновку, що співвласники квартир та нежитлових приміщень повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Споживач, приміщення якого обладнано індивідуальною системою опалення має оплатити надані послуги на забезпечення фукціонування внутрішньобудинкової системи індивідуального (автономного) централізованого опалення виконавцю послуг.

Зважаючи, що позивач виконав свої зобов`язання з постачання теплової енергії, а відповідач розрахунків не провів, позовні вимоги про стягнення 261 110,15 грн основної заборгованості підлягають задоволенню.

В порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати вартості послуг теплопостачання (за опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення) за загальний період з листопада 2021 по березень 2024 не розрахувався в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 261 110,15 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд вказує наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 р. у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 р. у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 р. у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018р. у справі №904/4593/17, від 13.06.2018 р. у справі №912/2708/17, від 22.11.2018 р. у справі №903/962/17, від 23.05.2018 р. у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 р. у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 р. у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 р. у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 р. у справі № 911/2845/18.

Перевіривши за допомогою онлайн-системи "Ліга-Закон" здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 4 979,83 грн. - інфляційні втрати, 3 737,85 грн. - 3% річних законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а відтак про наявність підстав для часткового задоволення позову, та про стягнення з відповідача на користь позивача 261110,15 грн. основного боргу, 4 979,83 грн. інфляційних втрат, 3 737,85 грн. - 3% річних. У частині вимог про стягнення 3 776,85 грн. пені закрити провадження у справі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 3 283,26 грн.

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 3 237,95 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "МТВ" (вул.Боярка, буд. 28, м.Рівне, 33005, код ЄДРПОУ 13990694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (вул. Д. Галицького, 27, м. Рівне, Рівненська обл., Україна, 33027, код ЄДРПОУ 36598008) - 261 110 (двісті шістдесят одну тисячу сто десять) грн 15 коп. - основного боргу, 4 979 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 83 коп. інфляційні втрати, 3 737 (три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 85 коп. 3% річних та 3 237 (три тисячі двісті тридцять сім) грн. 95 коп. судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 3 776 грн. 85 коп. пені.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано "19" листопада 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.