Ухвала

від 19.11.2024 по справі 920/1320/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.11.2024м. СумиСправа № 920/1320/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши матеріали справи № 920/1320/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Конотопський авіаремонтний завод Авіакон (вул. Петлюри Симона, буд. 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600) про стягнення 66 225 грн 47 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву (вх. № 4747 від 04.11.2024), в якій просить суд стягнути з відповідача 66 225 грн 47 коп., в тому числі: 1400 грн 55 коп. пені, 64 824 грн 92 коп. штрафу за несвоєчасне надання послуг відповідно до договору на капітальний ремонт блоків 441-1 та 451 виробу 6201-9 № 36 від 05.06.2023, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 08.11.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору (викладене в п. 1 прохальної частини позовної заяви вх. № 4747 від 04.11.2024); залишив позовну заяву без руху; надав позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зокрема подання доказів сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

Копія ухвали суду від 08.11.2024 доставлена в електронний кабінет позивача 08.11.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

18.11.2024 позивач подав заяву (вх. № 4955 від 18.11.2024), в якій просить суд відстрочити позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення за результатами її розгляду; відкрити провадження у справі. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету та згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У зв`язку з обмеженим бюджетним фінансуванням на рахунках позивача відсутні цільові кошти для сплати судового збору при поданні позовних заяв та скарг.

Розглянувши заяву позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Законом встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд наділений правом відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору: (1) за клопотанням окремих категорій фізичних осіб, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із системного аналізу змісту зазначеної норми убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Утім позивач не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору (вх. № 4955 від 18.11.2024), оскільки наведені позивачем обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору у розумінні статті 8 Закону.

Керуючись ст. 2, 7, 11, 169, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору (вх. № 4955 від 18.11.2024) - відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана суддею 19.11.2024.

СуддяД.В. Вдовенко