Рішення

від 18.11.2024 по справі 924/822/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2024 р. Справа № 924/822/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, смт. Війтівці, Хмельницького району, Хмельницької області

до Завалійківської гімназії Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, с. Завалійки, Хмельницького району, Хмельницької області

Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Онікс, м. Львів

про - визнання недійсним договору від 09.11.2023 про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2, який укладений між Завалійківською гімназією Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області та ТОВ „Агрофірма „Онікс;

- зобов`язання ТОВ „Агрофірма „Онікс звільнити земельну ділянку кадастровий номер 6820982300:03:024:0001 площею 9 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Завалійки на території Війтовецької селищної ОТГ Хмельницького району Хмельницької області.

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2024 відкрито провадження у справі №924/822/24, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті.

Позиція прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023 укладений всупереч вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним. Зокрема, зазначає, що укладенням удаваного договору від 09.11.2023, сторони фактично приховали укладення договору оренди земельної ділянки.

Вказує, що із змісту укладеного між сторонами договору від 09.11.2023 слідує, що ТОВ „Агрофірма „Онікс здійснює виробництво сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, розташованій за межами населеного пункту с. Завалійки на території Війтовецької ОТГ, площею 9 га, яка знаходяться у постійному користуванні Гімназії, при цьому Аграрне підприємство з отриманого урожаю вправі компенсувати затрати на процес посівної, збору урожаю та його зберігання у розмірі прямих видатків, але не більше 70% від загальної кількості врожаю. Компенсація затрат є власністю Аграрного підприємства, якими останнє розпоряджається на власний розсуд. В той же час у навчального закладу немає жодних зобов`язань щодо сплати коштів сільськогосподарському товаровиробнику. Вказане суперечить вимогам ст. ст. 837, 901 ЦК України, які передбачають, що за виконані роботи, надані послуги кошти сплачує замовник.

Також прокурор зазначає, що оспорюваний договір не відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 Закону України „Про оренду землі, оскільки дозвіл на його укладення Війтовецькою селищною радою не надавався.

Вказує, що у зв`язку із тим, що спірний договір є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі, укладений не уповноваженою стороною та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом до суду прокурор посилається на те, що позивач не вживає заходів, спрямованих на визнання спірного договору недійсним з моменту його укладення по даний час.

Позиції відповідачів.

ТОВ „Агрофірма „Онікс у відзиві (від 27.09.2024) проти позову заперечує. Зазначає, що земельна ділянка, кадастровий номер 6820982300:03:024:0001 площею 9,00 га перебуває на праві постійного користування у Завалійківської гімназії для дослідних і навчальних цілей. Згідно положень Статуту Гімназія самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції; має право укладати правочини, господарські договори і угоди; визначати форми, методи і засоби організації освітнього процесу, в установленому порядку розробляти і впроваджувати освітні програми. Керівництво Гімназії попередньо погодило в робочому режимі питання укладення договору з Війтовецькою селищною радою.

Вказує, що метою укладеного між сторонами договору є дослідницька діяльність, реалізована через демонстраційний навчально-виробничий процес, задля якої ТОВ „Агрофірма „Онікс повинна була продемонструвати нові технології обробітку землі, використання особливого насіннєвого фонду, а також застосувати новітні технології, можливі в умовах військового стану та економічних реалій України щодо збору врожаю і переробки зернових.

Відповідач не погоджується з твердженням прокурора, що укладений між сторонами договір є удаваним правочином для приховання укладення договору оренди земельної ділянки.

Вказує, що сторони несуть певні витрати, зокрема, Гімназія надає землю, а ТОВ „Агрофірма „Онікс - техніку, посівний матеріал, персонал та склади. Проте наголошує, що метою договору не є отримання прибутку. Хоч у процесі виконання умов договору створюється певна продукція, облік якої вимагає чинне законодавство, її не можна і не потрібно кваліфікувати як розрахунки між сторонами чи прибуток, оскільки ця продукція, отримана в результаті експерименту. Така продукція не є об`єктом комерційного обігу між сторонами, і вона не може бути кваліфікована як дохід або розрахунки. Її наявність обумовлена характером дослідницького процесу, а не економічною діяльністю. Це відповідає як національному законодавству, так і міжнародним стандартам, які допускають проведення дослідницьких проектів, зокрема в галузі аграрних технологій.

Зазначає, що продукція отримана в результаті засіювання площ в першу чергу складає статистичну цінність, як для самої фірми, так і для навчального закладу. Звертає увагу, що результати діяльності знищувати недоцільно, оскільки вони можуть бути використані як в наступних посівних, так і для наочних експериментів учнів гімназії з метою виявлення ефективних властивостей як для посівів, так для переробки.

Відповідач - Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради правом на подання відзиву не скористався. Ухвала суду від 16.09.2024 отримана відповідачами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради не скористалася своїм правом на подання відзивів, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідь прокурора на відзив відповідача.

Прокурор у відповіді на відзив (від 01.10.2024) вважає необґрунтованими доводи ТОВ „Агрофірма „Онікс, викладені у відзиві. Звертає увагу, що відповідно до п. 7.10.-7-11. Статуту, Гімназія за погодженням з органом управління майном (Війтовецькою селищною радою) має право передавати закріплене нею майно іншим підприємствам, організаціям, фізичним особам, обмінювати, здавати його в оренду, передавати в тимчасове користування або позичку, а також списувати його у відповідності до чинного законодавства України. Однак договір №2 від 09.11.2023 укладений без будь-яких погоджень зі сторони Органу управління майном.

Крім того, згідно з інформацією Війтовецької селищної ради (№890/02-02 від 13.06.2024) рішення щодо надання дозволу на укладення договору від 09.11.2023 сесією селищної ради не приймалося. Таким чином, прокурор вказує, що Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради фактично передала у користування земельну ділянку, якою не мала права розпоряджатися. За відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення аукціону.

Також згідно інформації навчального закладу (від 20.07.2024 №38) встановлено, що у зв`язку із воєнним станом, повітряними тривогами та з метою збереження життя здобувачів освіти, вимоги передбачені п. 2.2. розділу 2 договору від 09.11.2023 за участю учнів не виконувалися.

Прокурор наголошує, що зі змісту договору від 09.11.2023 вбачається, що навчальний заклад фактично передав ТОВ „Агрофірма „Онікс у платне користування земельну ділянку, яка перебуває у її постійному користуванні. Тим самим сторони приховали укладення договору оренди земельної ділянки.

Заперечення на відповідь на відзив.

ТОВ „Агрофірма „Онікс у запереченнях (від 15.10.2024) стверджує, що договір оренди із Завалійківською гімназією Війтовецької селищної ради не укладався. Правовідносини між ТОВ „Агрофірма „Онікс та Завалійківською гімназією не можуть бути трактовані як оренда, оскільки вони спрямовані на розвиток експериментальної діяльності, а не на отримання господарської вигоди. Відповідно, будь-які спроби кваліфікувати ці відносини як орендні суперечать суті співпраці і правовій природі оренди. Вирощений матеріал використовувався для дослідницьких і навчальних цілей. А тому оренду як правову конструкцію не можна застосувати до даної співпраці між сторонами.

Зазначає, що між ТОВ „Агрофірма „Онікс та Завалійківською гімназією співпраця мала виключно експериментальний і дослідницький характер. З самого початку було невідомо, чи будуть досягнуті певні результати, і сторони погодилися на проведення експерименту з метою вдосконалення аграрних процесів. Оскільки це наукова діяльність, питання отримання прибутку не ставилося. Зважаючи на чинне законодавство України, цей договір має особливий характер, оскільки стосується наукових досліджень і експериментів у сфері сільського господарства. Він не може бути віднесений ані до договору про спільну діяльність, ані до договору підряду чи оренди землі, оскільки не відповідає всім вимогам щодо істотних умов, передбачених для таких угод. Також договір не передбачає створення готового продукту або додаткової вартості, що є ключовими елементами для визнання подібних зобов`язань, і має на меті виключно науково-дослідницьку діяльність.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Хмельницької обласної ради від 13.08.2015 утворено Війтовецьку селищну об`єднану територіальну громаду у складі суміжних територіальних громад с. Війтівці та інших сіл, серед яких с. Завалійки.

Рішенням сесії Війтовецької селищної ради Хмельницької області від 25.12.2015 №16-2/2015 прийнято із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волочиського району у власність Війтовецької селищної ради бюджетні установи та їх майно, зокрема, Завалійківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області (додаток 1).

Рішенням сесії Війтовецької селищної ради Хмельницької області від 29.03.20108 №79-30/2018 погоджено Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області прийняття наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Завалійківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 9 га з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001 для дослідних і навчальних цілей в с. Завалійки на території Війтовецької селищної ради за межами населеного пункту.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-2649-СГ від 20.04.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Завалійківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області для дослідних і навчальних цілей, яка розташована за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та надано в постійне користування школі земельну ділянку з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001 площею 9 га для дослідницьких і навчальних цілей.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до наказу від 09.10.2018 №22-6932-СГ передало із держаної власності, а Війтовецька селищна рада Війтовецької об`єднаної територіальної громади прийняла у комунальну власність земельну ділянки з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001 площею 9 га (для дослідницьких і навчальних цілей), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.10.2018.

Рішенням Війтовецької селищної ради від 22.11.2018 №8-39/2018 прийнято в комунальну власність Війтовецької селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 558,4069 га із цільовим призначенням землі запасу секція К код 16.00, які розташовані за межами населених пунктів Війтовецької селищної ради. У додатку до рішення міститься перелік земельних ділянок, які передаються у комунальну власність, серед яких земельна ділянка з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001 площею 9 га (для дослідницьких і навчальних цілей).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.08.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001, площею 9 га належить на праві власності Війтовецькій селищній раді та перебуває у постійному користуванні Завалійківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області.

Рішенням 23 (поpачергової) сесії селищної ради VIII скликання від 30.05.2022 №6-23/2022 затверджено статут Завалійківської гімназії Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (нова редакція).

Згідно з п. 1.2. Статуту Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області заклад освіти є правонаступником Завалійківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області та Завалійківського дошкільного закладу навчального закладу „Сонечко Війтовецької селищної ради Хмельницької області.

Гімназія заснована та діє на базі майна комунальної власності територіальної громади, управління яким здійснює Війтовецька селищна рада (Орган управління майном) та є у комунальній власності Війтовецької селищної ради (п. 1.5. Статуту).

Відповідно до п. 1.7. Статуту при виконанні основних завдань Гімназія підконтрольна та підзвітна Органу управління майном.

Пунктом 1.15. Статуту передбачено, що Гімназія має право за погодженням з Органом управління майном бути розпорядником рухомого і нерухомого майна згідно з законодавством України та Статутом.

Згідно з п. 7.10. Статуту Гімназія за погодженням з органом управління майном має право передавати закріплене нею майно іншим підприємствам, організаціям, фізичним особам, обмінювати, здавати його в оренду, передавати в тимчасове користування або позичку, а також списувати його з балансу у відповідності до чинного законодавства України.

Гімназія відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони (п. 7.11. Статуту).

09.11.2023 між Завалійківською гімназією Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (Навчальний заклад) та ТОВ „Агрофірма „Онікс (Аграрне підприємство) укладено договір про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2, відповідно до умов якого Навчальний заклад доручає, а ФГ Аграрне підприємство зобов`язується організувати демонстраційний навчально-виробничий процес вирощування та зберігання зернових на площах 9 га (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору взаємодія сторін не переслідує отримання прибутку і спрямована на вдосконалення навчального процесу і підвищення наявної обізнаності учнів.

Пунктом 2.1. договору визначено, що Навчальний заклад зобов`язується:

- надати доступ Аграрному підприємству до земель, вказаних у п.1.1. цього договору;

- документально оформити взаємодію згідно норм чинного законодавства;

- забезпечити графік відвідування учнями навчального закладу сільськогосподарських процесів, пов`язаних з зерновими культурами;

- організувати ознайомлення учнів з технікою безпеки;

- сформувати групи для ознайомчих заходів та призначити старших груп;

- забезпечити компенсацію затрат Аграрним підприємством.

Пунктом 2.2. розділу 2 договору передбачено, що Аграрне підприємство зобов`язується:

- організувати навчально-виробничий процес вирощування зернових культур, їх переробку та зберігання;

- підвищити фаховий рівень учнів навчального закладу шляхом отримання практичних навичок;

- забезпечити ознайомлення з різновидами ґрунтів, характерних даному регіону, та сортами зернових культур, які використовуються для посівів;

- організувати демонстраційні процеси посівної та збору урожаю;

- ознайомити учнів з новітніми засобами обробки землі та збору урожаю;

- провести навчання щодо використання GРS у сільськогосподарських процесах;

- ознайомити з методикою моніторингу якості ґрунтів, сходження посівів тощо за допомогою аеро- та космічної техніки;

- забезпечити проходження виробничої практики учнями навчального закладу;

- на вимогу навчального закладу надавати консультації щодо ґрунтів, сортів, селекцій, зберігання, переробки тощо.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що до першого грудня поточного року Аграрне підприємство має надати після збору врожаю акт про обсяги зібраного врожаю.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору Аграрне підприємство з отриманого урожаю вправі компенсувати затрати на процес посівної, збору урожаю та його зберігання у розмірі прямих видатків, але не більше 70% від загальної кількості врожаю. Компенсація затрат є власністю Аграрного підприємства. Аграрне підприємство розпоряджається нею на власний розсуд.

Врожай Навчального закладу за домовленістю сторін може зберігатися на складах Аграрного підприємства (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору організація демонстраційних процесів посівної та збору урожаю має бути здійснена до вересня-жовтня поточного року.

Компенсація у вигляді результатів взаємодії сторін відбувається у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 3.6. договору).

Згідно з п. 5.1. договір набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2024. Строк дії договору продовжується на кожний наступний (один) рік, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір не пізніше ніж за два місяці до дати закінчення поточного строку дії договору.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Листом від 20.05.2024 №33 Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області повідомила керівника Волочиської окружної прокуратури, що земельна ділянки площею 9,0000 га, кадастровий номер 6820982300:03:024:0001, надана в постійне користування Гімназії для дослідницьких і навчальних цілей. 09.11.2023 між Гімназією та ТОВ „Агрофірма „Онікс укладено договір про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур. До 09.11.2023 договорів на спільний обробіток вищезазначеної земельної ділянки не укладалося. Без укладення договорів земельна ділянку не використовувалася. В листі зазначено, що письмового погодження щодо укладення договору 09.11.2023 немає. Все погоджувалося в робочому порядку.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.05.2024 оціночна вартість земельної ділянки площею 9 га, кадастровий номер 6820982300:03:024:0001 (категорія: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для дослідних і навчальних цілей) становить 2441827,38 грн.

Листом від 28.05.2024 №2200/281-24 Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на запит керівника Волочиської окружної прокуратури надало інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001 площею 9,00 га: цільове призначення земельної ділянки - 01.09 для дослідних і навчальних цілей; Хмельницька обл., Хмельницький р-н (колишній Волочиський р-н), Завалійківська с/р, за межами населеного пункту; форма власності - комунальна; зареєстроване право власності за Війтовецькою селищною радою, право постійного користування Завалійківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області.

У листі від 15.07.2024 №51-2882вих-24 Волочиська окружна прокуратура з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді просила Завалійківську гімназію Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в строк до 19.07.2024 надати інформацію чи дотримано вимоги передбачені п. 2.2. розділу 2 договору від 09.11.2023; надати список учнів та викладачів, які залучалися до навчання та проходження виробничої практики під час обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001 площею 9 га

Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області листом від 20.07.2024 №38 повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що у зв`язку із воєнним станом, повітряними тривогами та метою збереження життя здобувачів закладу освіти, вимоги передбачені п. 2.2. розділу 2 договору від 09.11.2023 за участю учнів не виконувалися. Через те, що земельна ділянка розташована на відстані 6-7 км від Гімназії та відсутні умови підвезення, батьки не погодилися на проведення практичних занять в полі. В листі зазначено, що до навчання та проходження практики під час обробітку земельної ділянки площею 9 га з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001 заплановано залучити учнів 8 класу у складі 5 чоловік та вчителя біології Глазову А.К. Проходження виробничої практики здобувачами освіти класу заплановано у серпні-вересні місяця під час збору врожаю сої за умови відсутності загроз життю дітей. В умовах воєнного стану проведення практичних занять у польових умовах Гімназія вважає недоцільним.

Листом від 24.07.2024 №51-2990ВИХ-24 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецьку селищну раду про факти порушення вимог законодавства під час укладення між Завалійківською гімназією Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області та ТОВ „Агрофірма „Онікс договору про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023, а також про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним вказаного договору. В даному листі прокуратура просила повідомити чи вживатимуться селищною радою заходи щодо повернення спірної земельної ділянки та досудового врегулювання спору.

Війтовецька селищна рада листом від 30.07.2024 №1089/02-22 повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо повернення спірної ділянки площею 9 га, кадастровий номер 6820982300:03:024:0001, яка розташована за межами населеного пункту с. Завалійки на території Війтовецької ТГ, та досудового врегулювання спору селищна рада не вживала і в подальшому вживати не буде у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Також селищна рада не заперечує проти пред`явлення позову Волочиською окружною прокуратурою.

Листом №51-3098ВИХ-24 від 05.08.2024 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецу селищну раду про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Війтовецької селищної ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним договору про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів в суді.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим". Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.

Згідно з ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для дослідницьких і навчальних цілей, яке здійснене з порушенням вимог чинного законодавства.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001, площею 9 га, відноситься до земель комунальної власності за зареєстрована на праві власності за Війтовецькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області.

Таким чином, органом уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є Війтовецька селищна рада.

Листом від 24.07.2024 №51-2990ВИХ-24 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецьку селищну раду про факти порушення вимог законодавства під час укладення між Завалійківською гімназією Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області та ТОВ „Агрофірма „Онікс договору про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023, а також про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним вказаного договору. В даному листі прокуратура просила повідомити чи вживатимуться селищною радою заходи щодо повернення спірної земельної ділянки та досудового врегулювання спору.

Війтовецька селищна рада листом від 30.07.2024 №1089/02-22 повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо повернення спірної ділянки площею 9 га, кадастровий номер 6820982300:03:024:0001, яка розташована за межами населеного пункту с. Завалійки на території Війтовецької ТГ, та досудового врегулювання спору селищна рада не вживала і в подальшому вживати не буде у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Також селищна рада не заперечує проти пред`явлення позову Волочиською окружною прокуратурою.

Листом №51-3098ВИХ-24 від 05.08.2024 Волочиська окружна прокуратура повідомила Війтовецу селищну раду про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Війтовецької селищної ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним договору про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача, який не мав намірів вживати заходів захисту порушених інтересів держави в судовому порядку.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор, зокрема, зазначає, що договір про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023 є удаваним правочином, за своїм змістом є прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину (правочинів) та характер спірних правовідносин сторін. У постанові від 23.01.2019р. у справі №522/14890/16-ц Верховний Суд зазначив, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020р. у справі №923/658/19).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2023 між Завалійківською гімназією Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (Навчальний заклад) та ТОВ „Агрофірма „Онікс (Аграрне підприємство) укладено договір про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2, відповідно до умов якого Навчальний заклад доручає, а ФГ Аграрне підприємство зобов`язується організувати демонстраційний навчально-виробничий процес вирощування та зберігання зернових на площах 9 га.

Загальні положення про спільну діяльність викладено у статтях 1130 та 1131 ЦК України. Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 ЦК України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Виходячи з положень ст. 1130 ЦК України, а також положень оспорюваного договору від 09.11.2023, в якому відсутні досягнуті сторонами істотні умови, що характерні для договорів про спільну діяльність, зокрема договором не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об`єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов`язаннями, укладений між відповідачами договір від 09.11.2023 не можна кваліфікувати як договір про спільну діяльність.

Також спірний договір від 09.11.2023 не є договором підряду та договором про надання послуг оскільки, згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Зі змісту п. 2.2., 3.2., 3.3. договору слідує, що ТОВ „Агрофірма „Онікс здійснює виробництво сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, розташованій за межами населеного пункту с. Завалійки на території Війтовецької ОТГ, площею 9 га, яка знаходиться у постійному користуванні Гімназії. При цьому, Аграрне підприємство з отриманого урожаю вправі компенсувати затрати на процес посівної, збору урожаю та його зберігання у розмірі прямих видатків, але не більше 70% від загальної кількості врожаю. Компенсація затрат є власністю Аграрного підприємства. Аграрне підприємство розпоряджається нею на власний розсуд.

В той же час у навчального закладу немає жодних зобов`язань щодо сплати коштів Аграрному підприємству, що не узгоджується з вимогами ст. ст. 837, 901 ЦК України, які передбачають, що за виконані роботи, надані послуги кошти сплачує замовник.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Проаналізувавши умови оспорюваного договору, суд доходить висновку, що договір від 09.11.2023, укладений між відповідачами, не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору підряду, ні договору про надання послуг, а також не є змішаним договором.

Зі змісту оспорюваного договору від 09.11.2023 слідує, що він містить ознаки договору оренди землі.

Так, відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту як форма реалізації права користування земельною ділянкою і її корисними властивостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

За змістом положень частин 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Таким чином, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення "про людське око" (напоказ) іншого правочину. Тобто відсутність у спірних правочинах чіткого викладення усіх істотних умов, необхідних для договорів оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок в користування (аналогічні висновки сформульовано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21(918/672/21), від 07.12.2022 у справі № 924/11/22).

Дослідивши умови договору про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023, суд дійшов висновку, що до спірного правочину необхідно застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки.

Так, за умовами оспорюваного договору ТОВ „Агрофірма „Онікс зобов`язалося здійснювати вирощування зернових культур, їх переробку та зберігання (п. 2.2. договору). При цьому, компенсація затрат на процес посівної, збору урожаю та його зберігання у розмірі прямих видатків в розмірі не більше 70% від загальної кількості врожаю, яка є власністю Аграрного підприємства (п. п. 3.2, 3.3 договору) засвідчують, що мало місце використання сільськогосподарським товаровиробником земельної ділянки навчального закладу з метою виробництва сільськогосподарської продукції, та підтверджують фактичну передачу права користування земельною ділянкою за що Гімназія отримує частину врожаю.

Зі змісту укладеного між відповідачами договору від 09.11.2023 слідує, що основною метою договору є отримання прибутку як Навчальним закладом так і Аграрним підприємством, а не використання земельної ділянки за цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей.

Таким чином, укладенням удаваного договору від 09.11.2023 сторони фактично приховали укладення договору оренди земельної ділянки.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визначити, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин, і якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Така правова позиція є усталеною, відображена постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №923/658/19, і враховується судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області листом від 20.07.2024 №38 повідомила Волочиську окружну прокуратуру, що у зв`язку із воєнним станом, повітряними тривогами та метою збереження життя здобувачів закладу освіти, вимоги передбачені п. 2.2. розділу 2 договору від 09.11.2023 за не виконувалися, всі виробничі процеси згідно договору проводились Агрофірмою „Онікс без участі учнів закладу. Через те, що земельна ділянка розташована на відстані 6-7 км від Гімназії та відсутні умови підвезення, батьки не погодилися на проведення практичних занять в полі. В умовах воєнного стану проведення практичних занять у польових умовах Гімназія вважає недоцільним.

Судом враховується, що на момент укладення договору від 09.11.2023 в Україні вже діяв Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 „Про введення воєнного стану в Україні.

З початку повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України через масовані атаки часто оголошуються повітряні тривоги, не виключення і територія Хмельницької області.

З огляду на зазначене, із самого початку укладення договору, а ні Завалійківська гімназія, а ні ТОВ „Агрофірма „Онікс не спроможні були виконати його умови. При цьому, відповідачами не доведено, що метою укладеного між сторонами договору є дослідницька та навчальна діяльність.

Також з матеріалів справи слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001, площею 9 га, відноситься до земель комунальної власності та зареєстрована на праві власності за Війтовецькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про оренду землі, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 4 Закону України „Про оренду землі передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 Закону України „Про оренду землі, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення про передачу в оренду відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Відповідно до інформації Війтовецької селищної ради (лист №890/02-02 від 13.06.2024) сесією селищної ради рішення щодо надання дозволу на укладення договору від 09.11.2023 не приймалося.

Також відсутність рішення Органу управління майном про погодження передання в користування земельної ділянки, яка перебуває в тимчасовому користування Гімназії, суперечить положенням п. п. 7.8, 7.10 Статуту Завалійківської гімназії Війтовецької селищної ради.

Таким чином, у Завалійківської гімназії відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у неї на праві постійного користування, у тому числі шляхом передачі її в користування іншим особам.

Таким чином, Завалійківська гімназія фактично передала у користування земельну ділянку за відсутності рішення/погодження Органу управління майном - Війтовецької селищної ради.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на вище викладене, враховуючи, що оспорюваний договір №2 від 09.11.2023, укладений між відповідачами, є прихованим договором оренди землі, а його зміст не відповідає вимогам законодавства, зазначені обставини є підставою для визнання його недійсним.

Тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про зобов`язання ТОВ „Агрофірма „Онікс звільнити земельну ділянку суд зазначає наступне.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями ст. 152 ЗК України, згідно з частиною 2 якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень частини 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Зазначений у частині 3 ст. 152 ЗК України перелік способів захисту у земельних спорах не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2 від 09.11.2023, який укладений між відповідачами, є недійсним, вимога прокурора про зобов`язання ТОВ „Агрофірма „Онікс звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 6820982300:03:024:0001, площею 9 га є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору з урахуванням ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову (по першій позовній вимозі - на обох в рівних частинах, по другій вимозі на ТОВ „Агрофірма „Онікс).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 130, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 09.11.2023 про організацію демонстраційних сільськогосподарських процесів виробництва зернових культур №2, який укладений між Завалійківською гімназією Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (ЄДРПОУ 25889457) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Онікс (код ЄДРПОУ 32461475).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Онікс (79011, м. Львів, вул. Рутковича, буд. 1, кв. 2, код ЄДРПОУ 32461475) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 6820982300:03:024:0001 площею 9 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Завалійки на території Війтовецької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області.

Стягувач: Завалійківська гімназія Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (31257, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Завалійки, вул. Молодіжна, 30, код ЄДРПОУ 25889457).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Онікс (79011, м. Львів, вул. Рутковича, буд. 1, кв. 2, код ЄДРПОУ 32461475) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4542,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Завалійківської гімназії Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (31257, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Завалійки, вул. Молодіжна, 30, код ЄДРПОУ 25889457) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

СуддяО.Є. Танасюк