Рішення

від 14.11.2024 по справі 925/1140/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1140/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Лайт Форм"

до Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області

про припинення договору оренди землі.

Представники учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , адвокат;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.13.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Лайт Форм" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

1.2.Змістом позову є немайнова вимога позивача припинити договір оренди землі від 14 січня 2022 року №3922244501057799 шляхом розірвання, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Лайт Форм" та Набутівською сільською радою Черкаського району Черкаської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10 лютого 2023 року за №49260976 щодо земельної ділянки площею 3,5597 га кадастровий номер 7122587400:03:001:1063 розташованої в адміністративних межах Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що скористався своїм правом на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, передбаченим пунктом "а" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України. 29.04.2024 позивач звертався до відповідача з проханням припинити право користування спірною земельною ділянкою. У порушення вимог статті 142 Земельного кодексу України відповідач у рішенні від 05.07.2024 №44-21/VIII відмовив позивачу у достроковому припиненні договору оренди земельної ділянки, що порушує право позивача на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою. У результаті відмови відповідача розірвати договір оренди землі за згодою сторін, позивач несе додаткові витрати, які можуть призвести до його неплатоспроможності, що є підставою для розірвання договору оренди землі у судовому порядку.

1.4.13.09.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив об 11 год. 00 хв. 01.10.2024.

1.5.Ухвалу суду від 13.09.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 13.09.2024 доставлено до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 60), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 20.09.2024 вручено відповідачу (а.с. 70).

1.6.01.10.2024 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 15 год. 00 хв. 17.10.2024.

1.7.Підготовче засідання о 15 год. 00 хв. 17.10.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

1.8.21.10.2021 суд ухвалив призначити розгляд справи у підготовчому засіданні о 15 год. 00 хв. 28.10.2024.

1.9.28.10.2024 у підготовчому засіданні взяла участь представник позивача адвокат Ковальська О.О. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.10.28.10.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09 год. 30 хв. 14.11.2024.

1.11.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.12.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.13.Днем вручення ухвали суду від 13.09.2024, 01.10.2024, 21.10.2024 та від 28.10.2024 відповідачу є 20.09.2024, 04.10.2024, 05.11.2024 - дні вручення судового рішення під розписку (а.с. 70, 75, 83-84).

1.14.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.15.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.16.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.17.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.18.У судовому засіданні 14.11.2024 взяла участь представник позивача адвокат Ковальська О.О. у режимі відеоконференції. Представник відповідач у судове засідання не з`явився.

1.19.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.20.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.21.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.22.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.23.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.24.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.25.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.26.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.27.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.

1.28.Представник позивача адвокат Ковальська О.О. у судовому засіданні позов підтримала повністю.

1.29.14.11.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.30.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є немайнова вимога позивача до відповідача розірвати договір оренди земельної ділянки.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору оренди землі; звернення позивача до відповідача з повідомленням про відмову від користування земельною ділянкою та припинення договору оренди; відмова відповідача у достроковому припиненні договору оренди земельної ділянки.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди землі; підстави та умови розірвання договору, право позивача відмовитися від користування земельною ділянкою, правомірність відмови відповідача у достроковому припиненні договору, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.14.01.2022 Набутівська сільська рада Черкаського району Черкаської області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Лайт Форм" (орендар) відповідно до рішення Набутівської сільської ради від 26.10.2021 №12-32/V1II, протоколу про результати земельних торгів №LRE00I-UA-20211129-05989 уклали договір оренди землі (а.с. 9-12).

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7122587400:03:001:1063, яка розташована за межами населених пунктів на території Набутівської сільської ради Черкаського району, Черкаської області;

п. 2 - в оренду передається земельна ділянка площею 3,5597 га, в тому числі: ріллі - 3,5597 га;

п. 8 - договір укладено на строк 7 (сім) років, який обчислюється від дати укладення цього договору.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 60 (шістдесят) днів, але не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Договір пролонгації не підлягає;

п. 9 - орендна плата за перший рік (12 місяців) користування земельною ділянкою, яка визначена за результатами електронних земельних торгів, вноситься орендарем протягом п`яти робочих днів з дня підписання договору у грошовій формі у розмірі 42,22 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у сумі 33428,35 (тридцять три тисячі чотириста двадцять вісім гривень 35 коп.) грн. Натуральна та відробіткова форма розрахунку і розмір даним договором не передбачається.

п. 10 орендна плата за наступні роки вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, на рахунок Набутівської сільської ради черкаського району Черкаської області;

п. 15 - земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського призначення;

п. 33 - дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- в інших випадках, передбачених законом;

п. 34 - дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором,

- з інших підстав, визначених законом;

п. 35 - розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається;

абзац 4 п. 36 у разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

3.1.2.Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав від 16.02.2023 №323067573 10.02.2023 державний реєстратор Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області ОСОБА_2 зареєстрував право оренди земельної ділянки за ТОВ "Мега-Лайт Форм" на підставі договору оренди землі від 14.01.2022 за номером речового права 49260976 (а.с. 15-16).

3.1.3.29.04.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №29042024, у якому просив припинити дію договору оренди землі від 14.01.2022 щодо земельної ділянки комунальної власності площею 3,5597 га, кадастровий номер 7122587400:03:001:1063, шляхом його розірвання. 31.05.2024 відповідач отримав лист позивача за вх. №54, про що свідчить відмітка у нижньому правому куті листа (а.с. 17).

3.1.4.05.07.2024 Набутівська сільська рада Черкаського району Черкаської області прийняла рішення №44-21/VIII, у якому з метою недопущення втрат місцевого бюджету територіальної громади за рахунок недоотримання орендної плати за землю, враховуючи висновок постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, приватизації, регуляторної політики, забудови сіл, земельних відносин, екології, транспорту, будівництва і архітектури, вирішила відмовити ТОВ "Мега-Лайт Форм" в достроковому припиненні договору оренди земельної ділянки комунальної форми власності від 14.01.2022, площею 3,5597 га, кадастровий номер 7122587400:03:001:1063, що розташована в адміністративних межах Набутівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області (за межами населеного пункту), та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 14.01.2022 (а.с. 18).

3.1.5.На виконання умов договору з 25.01.2022 до 28.08.2024 відповідач сплатив позивачу орендну плату за землю, що підтверджується платіжними інструкціями від 25.01.2022 №317 на суму 32249,31 грн, від 27.02.2023 №448 на суму 16400,00 грн, від 30.03.2023 №459 на суму 16400,00 грн, від 28.04.2023 №464 на суму 16400,00 грн, від 04.08.2023 №494 на суму 7875,00 грн, від 31.08.2023 №505 на суму 16400,00 грн, від 27.09.2023 №518 на суму 8525,00 грн, від 25.10.2023 №529 на суму 65600,00 грн, від 29.11.2023 №546 на суму 3700,00 грн, від 27.12.2023 №559 на суму 2785,80 грн, від 26.01.2024 №571 на суму 2785,80 грн, від 29.02.2024 №584 на суму 2930,00 грн, від 25.03.2024 №599 на суму 2930,00 грн, від 22.04.2024 №616 на суму 2927,87 грн, від 27.05.2024 №627 на суму 2927,87 грн, від 24.06.2024 №641 на суму 2927,87 грн, від 23.07.2024 №669 на суму 2927,87 грн, від 28.08.2024 №686 на суму 2927,87 грн (а.с. 19-36).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.14.01.2022 між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі договору оренди землі;

4.5.2.об`єктом оренди є земельна ділянка комунальної власності площею 3,5597 га, кадастровий номер 7122587400:03:001:1063;

4.5.3.10.02.2023 державний реєстратор зареєстрував речове право оренди земельної ділянки позивача;

4.5.4.29.04.2024 позивач звернувся до відповідача з листом про припинення дії договору оренди землі; 31.05.2024 відповідач отримав лист позивача;

4.5.5.05.07.2024 відповідач ухвалив рішення №44-21/VIII, яким відмовив позивачу в достроковому припиненні договору оренди земельної ділянки;

4.5.6.позивач виконав своє зобов`язання за договором та сплатив відповідачу орендну плату за землю.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

5.2.Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

5.3.Стаття 13 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.4.Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

5.5.Статтею 96 Земельного Кодексу України, визначені обов`язки орендаря щодо забезпечення використання землі за цільовим призначенням, своєчасної сплати орендної

плати.

5.6.Відповідно до статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі та своєчасного внесення орендної плати.

5.7.Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

5.8.Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.9.Частиною 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

5.10.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (частина 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

5.11.Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

5.12.Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

5.13.У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

5.14.Пунктом "а" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України унормовано, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

5.15.Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (частина 3 статті 142 Земельного кодексу України).

5.16.Відповідно до частини 4 статті 142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

5.17.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.18.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема припинення правовідношення.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору оренди землі.

6.2.Причиною виникнення спору є відмова відповідача достроково розірвати договір оренди землі на вимогу позивача.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою та розірвати договір оренди землі у судовому порядку.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини оренди землі.

6.5.Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.6.Відповідно до пункту 34 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, з інших підстав, визначених законом.

6.7.У пункті 35 договору оренди землі сторони передбачили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

6.8.Право позивача на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, передбачене пунктом "а" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

6.9.Пунктом "а" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України унормовано, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

6.10.29.04.2024 позивач звертався до відповідача з проханням припинити право користування спірною земельною ділянкою.

6.11.05.07.2024 відповідач з метою недопущення втрат місцевого бюджету територіальної громади за рахунок недоотримання орендної плати за землю, враховуючи висновок постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, приватизації, регуляторної політики, забудови сіл, земельних відносин, екології, транспорту, будівництва і архітектури, вирішив відмовити позивачу в достроковому припиненні договору оренди земельної ділянки від 14.01.2022.

6.12.У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку (абзац 4 пункту 36 договору).

6.13.Відповідно до частини 3 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

6.14.Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (частина 4 статті 142 Земельного кодексу України).

6.15.Згідно частини 2 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

6.16.Отже, припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Аналогічний висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №912/1592/20 (пункт 51).

6.17.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.18.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.19.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.20.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.21.Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

6.22.Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

6.23.У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Припинення правовідношення є одним із способів судового захисту порушеного права..

6.24.Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права.

6.25.Підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

6.26.Обмеження у праві достроково розірвати договір оренди землі порушує встановлене законом право орендаря добровільно відмовитися від майнового права користування земельною ділянкою.

6.27.Відмова відповідача розірвати на вимогу позивача договір оренди землі порушує право позивача добровільно відмовитися від майнового права користування земельною ділянкою.

6.28.Вимогу позивача про розірвання договору суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви (а.с. 8).

7.3.Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є одним з основних принципів господарського судочинства (пункт 12 частина 3 стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

7.4.Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.5.Згідно із частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

7.6.Суд спір між сторонами виник у зв`язку із наміром позивача достроково розірвати договір оренди земельної ділянки, який укладений строком на 7 років до 2029 року.

7.7.Відповідач (орендодавець) у момент укладення договору мав правомірні очікування, що правовідносини між сторонами триватимуть упродовж строку дії договору, що дозволить отримувати дохід бюджету від надходжень орендної плати.

7.8. Оскільки спір між сторонами виник внаслідок дій позивача, керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку не присуджувати позивачу - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок відповідача судові витрати зі сплати судового збору, а покласти їх на позивача незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись статтями 14, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 14 січня 2022 року №3922244501057799, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Лайт Форм" (ідентифікаційний код 41847254, адреса місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 144-Б) та Набутівською сільською радою Черкаського району Черкаської області (ідентифікаційний код 41063219, адреса місцезнаходження: 19425, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Набутів, вул. Центральна, буд. 190/1), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав 10 лютого 2023 року за №49260976, щодо земельної ділянки площею 3,5597 га, кадастровий номер 7122587400:03:001:1063, розташованої в адміністративних межах Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 19.11.2024.

СуддяА.І. Гладун