Ухвала

від 20.11.2024 по справі 165/2874/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 165/2874/24

Провадження № 2-сз/156/5/24

У Х В А Л А

20 листопада 2024 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поверненнясудового збору подану у цивільній справі № 165/2874/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,

за участю сторін:

позивач не з`явився,

представника відповідача (по відеоконференцзв"язку) - ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

25.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Нововолинського міського суду Волинської області з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Розпорядженням голови суду Нововолинського міського суду Волинської області від 03.07.2024 року цивільну справу № 165/2874/24 передано на розгляд Іваничівського районного суду Волинської області, як найбільш територіально наближеного до Нововолинського міського суду Волинської області у зв`язку із неможливістю утворити в останньому новий склад суду після задоволення самовідводів у даній цивільній справі.

Ухвалою від 09.07.2024 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди передано на розгляд Печерського районного суду міста Києва.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивач ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, подавши 16.07.2024 року до Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 17.07.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки така не оплачена судовим збором у розмірі, передбаченому законом.

27.07.2024 року позивач ОСОБА_1 подав до Волинського апеляційного суду заяву про повернення судового збору, одночасно надавши докази сплати судового збору.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 02.08.2024 року відкрив апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , 19.08.2024 року постановив ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції, а 13.09.2024 року (з урахуванням ухвали Волинського апеляційного суду від 15.10.2024 року) виніс постанову про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 09.07.2024 року та направлення до Іваничівського районного суду Волинської області цивільної справи № 165/2874/24 для продовження розгляду.

31.10.2024 року ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 165/2874/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди. Підготовче засідання призначено на 20.11.2024 року.

18.11.2024 року через систему «Електронний суд» до Іваничівського районного суду Волинської області від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про повернення судово збору. Така заява обґрунтована тим, що на виконання ухвали Волинського апеляційного суду у справі від 17 липня 2024 року про усунення недоліків позивач звертає увагу на те, що його заява є складовою частиною кримінального провадження. У главі 8 КПК чітко врегульовано питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Вичерпний перелік видів таких витрат міститься у ст. 118 цього Кодексу, Зокрема, законодавець визначив такі види процесуальних витрат, які складаються: з витрат на правову допомогу; з витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; з витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; з витрат, пов`язаних зі зберіганням і пересиланням речей і документів. Отже, позивач вважає, що судовий збір до вказаних витрат не належить, а тому сплаті не підлягає. У зв`язку із такими обставинами позивач просить повернути сплачений ним судовий збір.

Розглянувши подану позивачем заяву, вивчивши матеріали цивільної справи, проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами процесуального законодавства, якими врегульовані наведені правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Як слідує із заяви позивача, ОСОБА_1 просить повернути судовий збір, сплачений ним на виконання вимог ухвали Волинського апеляційного суду від 17.07.2024 року.

У частині другій статті 133 ЦПК України зазначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Із положеньстатті 9ЗУ «Просудовий збір»слідує,що судовийзбір сплачуєтьсяза місцемрозгляду справита зараховуєтьсядо спеціальногофонду Державногобюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У матеріалах цивільної справи № 165/2874/24 наявна квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН3845866 від 26.07.2024 відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн за реквізитами для перерахування судового збору на рахунок Волинського апеляційногосуду (а.с.50). Тобто, позивач сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду на виконання вимог ухвали Волинського апеляційного суду від 17.07.2024 року. Відомості про сплату ОСОБА_1 судового збору на рахунок Іваничівського районного суду Волинської області у матеріалах цивільної справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 судовий збір сплачено не нарахунок Іваничівськогорайонного судуВолинської області, відтак, у суду, до якого звернувся заявник, відсутні правові підстави для його повернення, а тому у задоволенні заяви суд відмовляє.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», 258-260 Цивільного процесуального кодексу України суддя,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі № 165/2874/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Є. Малюшевська