Ухвала

від 14.11.2024 по справі 932/11078/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/11078/24

Провадження № 2-н/932/590/24

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

14 листопада 2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче спеціалізоване підприємство» «Наше місто» про видачу судового наказу простягнення заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2024 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява про видачу судового наказу в порядку ст. 160-164 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 справа була розподілена на суддю Юдіну Н.М.

Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Одночасно, представником співвласника законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

З аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, що факт наявності у боржників зобов`язання щодо сплати належних внесків та платежів, зокрема щодо надання послуг з управління багатоквартирним будником, на користь ТОВ «Обслуговуюче спеціалізоване підприємство «Наше місто» має підтверджуватися наявністю у них правомочностей власника квартири або, як передбачено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», правомочностей представника співвласника - юридичної особи, що виникли на підставі договору або закону і вони мають право представляти інтереси співвласника.

Як вбачається з інформації, отриманої в порядку ч. 5, 7 ст. 165 ЦПК України, місце проживання боржника ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , тоді як заборгованість за надання послуг з управління багатоквартирним будинком, відповідно до заяви про видачу судового наказу, нарахована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 358691213 від 15.12.2023, який долучений до заяви стягувача, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про видачу судового наказу стягувач надав копію договору №4/ОСП-22 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підтвердження виникнення грошової вимоги.

Як вбачається з вищезазначеного договору зі сторони співвласників багатоквартирного будинку виступає ОСОБА_2 , при цьому до матеріалів справи не долучено будь-якого документа на підтвердження повноважень ОСОБА_2 щодо представництва співвласників багатоквартирного будинку.

Тобто, доказів того, що ОСОБА_2 має повноваження представляти інтереси власника/співвласника на підставі договору чи закону, до заяви про видачу судового наказу не додано.

Отже, наведені обставини не свідчать про наявність права представництва та, як наслідок, права укладання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, у ОСОБА_2 , відповідно до якого виникає заборгованість саме з оплати послуг щодо управління багатоквартирним будинком.

В наказному провадженні суд позбавлений можливості встановити безспірність грошової вимоги заявника, достатні дані, які б давали підстави для винесення судового наказу, відсутні.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

На підставі наведеного, керуючисьст. 167-168 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюче спеціалізоване підприємство» «Наше місто» про видачу судового наказу простягнення заборгованостіза наданняпослуг зуправління багатоквартирнимбудинком з ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1ст. 165 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 166 ЦПК України, роз`яснити заявникові, що відмова увидачі судовогонаказу зпідстав,передбаченихпунктами 1,2,2 1,8,9частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.М. Юдіна