Рішення

від 30.09.2024 по справі 204/4203/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/4203/24

Провадження № 2/204/2360/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю відповідачки ОСОБА_3

за участю представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Міністерство оборони України про визначення місця проживання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері ОСОБА_3 самостійно виховує та утримує свою дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що позивач та відповідач 20 грудня 2003 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У вересні 2023 року шлюбні-сімейній відносини та ведення спільного господарства припинено, у зв`язку з чим позивачем було подано позов про розірвання шлюбу. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2024 року по справі №204/13897/23 було розірвано шлюб. У зв`язку з наявністю спору з відповідачем щодо місця проживання їх дитини, позивач змушений також подати позов про визначення місця проживання дитини. ОСОБА_5 проживає постійно з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , і позивач самостійно виховує, утримує та здійснює догляд за нею. Це підтверджується актом про фактичне проживання від 10 квітня 2024 року. Згідно з актом обстеження умов проживання дитини Управління-служби у справах дітей АНД району Дніпровської міської ради від 16.04.2024 року №04/1393, умови проживання - задоволенні. Позивач оплачує навчання дитини в приватній школі «Logos School» з вересня 2023 року по дату подання позову, постійно приводить та забирає її зі школи, а також приймає безпосередню участь у шкільному житті дитини, зокрема постійно цікавиться успішністю дитини, спілкується зі вчителями, приймає участь у батьківських зборах. Оплачує з вересня 2023 року по теперішній час вартість навчання, фотозйомки та показів дитини в First Models Academi, оплачує вартість занять в студії танцю Freedom та інших супутніх витрат. Відповідач з вересня 2023 року після припинення шлюбних відносин, залишила доньку на утриманні позивача. Позивач забезпечує доньку харчуванням, ліками, одягом, піклується про її стан здоров`я, водить на медичні обстеження, займається її навчанням та розвитком, як духовним та і фізичним. Відповідач перестала приймати будь-яку участь в житті та вихованні доньки, не турбується про неї та не цікавиться її станом здоров`я, тобто самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали подану позову заяву та просили її задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що вони розлучилися з позивачем, та вирішили, що дитині буде краще жити з батьком.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила при розгляді справи врахувати інтереси дитини, та розглянути справу в межах чинного законодавства України.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 11).

16 січня 2024 року рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі №204/13897/23 позовні вимоги задоволено, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 12).

Відповідно до акту про фактичне проживання осіб від 10 квітня 2024 року, мешканці житлового будинку АДРЕСА_3 , склали акт про те, що в період з вересня 2023 року по 10 квітня 2024 року включно у квартирі АДРЕСА_4 проживає постійно ОСОБА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_5 без колишньої дружини ОСОБА_3 (а.с. 13).

Згідно до акту від 16 квітня 2024 року обстеження умов проживання Управління-служби у справах дітей АНД району Дніпровської міської ради встановлено, що батьком створені належні умови для проживання та виховання дитини. В квартирі чисто та прибрано (а.с. 15).

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_5 отримує послуги навчання за програмою 7 класу у ФОП ОСОБА_6 , яка працює під торговою маркою «Logos School» з вересня 2023 року. ОСОБА_1 постійно привозить та забирає зі школи свою доньку, а також приймає безпосередньо участь у шкільному житті дитини, зокрема постійно цікавиться успішністю дитини, спілкується зі вчителями, приймає участь у батьківських зборах тощо.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 4-5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому, висновок в даному випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а носить рекомендаційний характер для прийняття судового рішення у спорі, який виник між сторонами та є одними із доказів у цивільній справі, оцінка якому має бути надана під час розгляду цивільної справи про позбавлення батьківських прав.

Так, згідно висновку органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 24 червня 2024 року №5/5-272, вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , 1981 року народження.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також, з матеріалів справи вбачається, що батько дитини (позивач) позитивно характеризуються, а іншого суду не доведено.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) у справі «М.С. проти України» стверджується, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, в найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, в найкращих інтересах дитини забезпечити її розвиток в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним.

У постанові від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.02.2020 року по справі №461/3144/17, провадження №61-21215св19, вирішальним у справах про визначення місця проживання дитини є визначення місця проживання з кимось із батьків, а не сама адреса зазначеного місця, оскільки особа має право змінювати постійне місце проживання на свій розсуд.

Суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.

Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

Також, в судовому засіданні дитиною ОСОБА_5 було надано пояснення, відповідно до яких зазначила, що проживає з батьком, навчається у восьмому класі, з мамою спілкується та буває у неї дома.

Також, в судовому засіданні було надано пояснення свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 які суду показали, що усі питання у житті дитини вирішує її батько і що вони матір поряд з дівчинкою не бачили.

Тобто, після припинення стосунків між подружжям, дитина фактично проживає з батьком. Наразі відповідачка не проживає з дитиною. Суд вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком, з урахуванням обставин справи, здійснення піклування дитиною саме батьком, буде відповідати максимально інтересам дитини та не буде порушувати прав обох батьків.

Згідно ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Стаття 154 СК України закріплює перелік прав батьків по захисту дитини, а саме: батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, заявник просив суд встановити факт самостійного виховання ним дитини як батьком, перебування дитини на його утриманні. Мати дитини такі факти не заперечувала, їх підтвердила та просила суд також їх встановити.

Отже, слід дійти висновку, що заявник звернувся до суду з метою закріплення фактів, які ніким не оспорюються та не ставляться під сумнів.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що така позовна заява є належно обґрунтованою та обставини, викладені в ній, підтверджені достовірними доказами, а тому вимоги позову підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 19, 141, 160, 161 СК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), Декларацією прав дитини резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН, ст. ст. 3, 12, 13, 77, 81-82, 89, 229, 258-259, 263-265, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Міністерство оборони України про визначення місця проживання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері ОСОБА_3 самостійно виховує та утримує свою дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;

Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43938788, місцезнаходження: 49023, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, буд. 31.

Міністерство оборони України, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6.

Суддя В.В. Самсонова