Рішення

від 19.11.2024 по справі 279/6313/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/6313/24

Провадження № 2-о/279/179/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши цивільну справу №279/6313/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 про встановлення факту реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу, зазначивши, що 15.03.2014 року вона зареєстьрувала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб було зареєстровано на території Автономної Республіки Крим, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції м.Севастополі. На даний час ця територія тимчасово окупована. Просить встановити факт реєстрації шлюбу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрували на території Автономної Республіки Крим, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції м. Севастополі та внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про шлюб громадян ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник свої вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, подавши письмову заяву.

Заінтересована особа - Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), подала заяву про розгляд справи у відсутність її представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи в його відсутність, проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін на підставі поданих доказів.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що між заявницею та заінтересованою особою - ОСОБА_2 , 15.03.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м.Севастополі зареєстровано шлюб та зроблено актовий запис №95.

Заявниця звернулась до заінтересованої особи для поновлення актового запису про шлюбу, однак 02.07.204 року Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення актового запису №95 про шлюб з ОСОБА_2 повідомив заявника про те, що перевіркою за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян такого запису не виявлено. Рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5) ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

У частині 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про реєстрацію, розірвання шлюбу підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про реєстрацію шлюбу особи, виданих органами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливість збору доказів реєстрації шлюбу особи на окупованій території може бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Необхідність встановлення юридичного факту укладення 15.03.2014 року шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надасть можливість заявнику отримати належним чином юридично дійсне на території України свідоцтво про шлюб та отримати відповідний актовий запис у Державному реєстрі актів цивільного стану, як підтвердження наявності шлюбних стосунків сторін на Державному рівні.

Беручи до уваги те, що 15.03.2014 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м.Севастополі зареєстровано шлюб та зроблено актовий запис №95, територія якого відноситься до тимчасово окупованої, суд вважає за можливе відповідно до ст. 315 ЦПК України та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вказану заяву задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 про встановлення факту реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт реєстрації 15 березня 2014 року шлюбу, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м.Севастополі, актовий запис №95, між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м.Коростеня Житомирської області та громадянкою України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с.Ониськово, Комінтернівського району, Одеської області, та прізвище дружині після державної реєстрації шлюбу присвоїти - " ОСОБА_2 ".

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Заявник ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа, Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місце знаходження: Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського, 25, ЄДРПОУ41934687.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом