Справа № 346/4546/24
Провадження № 2-а/346/60/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
з участю: секретаря Романчук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в зaлі Кoлoмийcькoгo міcькpaйoннoгo cуду Івaнo-Фpaнківcькoї oблacті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.08.2024р. поліцейський відділення поліції N?2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Гринюк В.В. склав відносно позивача постанову (серії ЕНА N?2806270) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою застосував до позивача ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень .
За змістом цієї постанови, адміністративне стягнення застосоване до позивача у зв?язку із тим, що він, на думку поліцейського, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, що 11.08.2024р. о 11 год. 50 хв. позивач керуючи транспортним засобом марки „Nissan", моделі «Х- Trail», номерний знак НОМЕР_1 , у м.Городенка, вул. Височина, 1 не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пункт 2.1. Правил дорожного руху.
Позивач вважає, що складена відносно нього постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки поліцейський зупинив транспортний засіб, яким він, позивач, керував за відсутності будь-якої підстави, яка передбачена ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Жодних доказів наявності такої підстави він позивачу не надав.
Поліцейський у постанові зазначив, що позивач порушив п.2.1. Правил дорожнього руху. Однак, цей пункт передбачає цілу низьку підпунктів з різним переліком документів, які водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі. І поліцейський повинен був визначити який саме підпункт п.2.1. Правил дорожнього руху позивач порушив.
Позивач вказав, що він пред?явив поліцейському електронне посвідчення водія за допомогою свого мобільного телефону на якому встановлений мобільний додаток Дія, в якому є електронне посвідчення водія з правом керування позивача транспортними засобами категорії «В», яким позивач і керував, і яке він пред?явив поліцейському. Одразу після пред?явлення електронного посвідчення водія, поліцейський почав вимагати його надання разом з унікальним електронним ідентифікатором, але було виявлено, у місці, де позивача зупинив поліцейський неможливо було підключити мобільний телефон позивача до Інтернету. У зв?язку із чим, і одразу після виявлення такої проблеми, яку позивач особисто не міг передбачити, останній просив поліцейського, саме для реалізації і забезпечення ним права на використання електронного посвідчення водія, дати позивачу можливість або самому, або разом із ним піднятись на пагорб , щоб спробувати підключити мобільний телефон до Інтернету.
Однак поліцейський замість того аби виконати ч.2 ст.3 Конституції України якою передбачено, що забезпечення прав людини це головний обов?язок держави, поліцейський який представляв нашу Державу відмовив у такому клопотанні і склав постанову за те, що останній не пред?явив посвідчення водія та незаконно притягнув до відповідальності, не виконавши свій обов?язок забезпечити останньому можливість надати йому таке посвідчення.
Позивач вказує, що він не вчиняв правопорушення, передбаченого ч.1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому скаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення..
Просить скасувати постанову серії ЕНА N?2806270 від 11 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 425 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; стягнути з відповідача на його, позивача, користь сплачений судовий збір.
Заперечуючи проти позову, представник Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області подав до суду відзив, в якому вказав що вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Зазначив, що 11.08.2024 р. в ході патрулювання та виконання службових обов?язків поліцейський СРПП відділення поліції № 2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, виявив автомобіль «Nissan X-Trail», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та на вимогу працівника поліції не пред?явив для перевірки посвідчення водія, чим допустив порушення п. 2.1 «а» ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
Тобто, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, та попросив пред?явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водієм ТЗ виявився позивач, який на вимогу поліцейського не пред?явив посвідчення водія відповідної категорії на право керування вказаним вище транспортним засобом.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відео із бодікамери поліцейського на якому чітко вбачається, що поліцейський неодноразово пропонував позивачу пред?явити посвідчення водія для ознайомлення, однак позивач вказував, що у нього його немає, натомість обзивав працівника поліції.
Зазначив, що є безпідставними доводи позивача про те, що у позивача наявне посвідчення водія у застосунку Дія, однак він не міг його пред?явити, оскільки був відсутній інтернет.
Дані доводи позивача є помилковими та хибними та такими, щоб вести суд в оману та уникнути адміністративної відповідальності, оскільки на відео, яке долучається до відзиву чітко вбачається, що працівники поліції також неодноразово пропонували позивачу пред?явити посвідчення водія у застосунку Дія, однак позивач на вимогу працівника поліції не пред?явив його, натомість як було встановлено пізніше, позивач і не мав у своєму телефоні даного застосунку, відповідно і не міг його пред?явити, адже запропонувавши позивачу свою допомоги працівники поліції виявили, що у позивача у телефонні відсутній застосунок Дія, що позивачем було підтверджено.
Оскільки, позивач не надав вказаних документів інспектору для перевірки, що підтверджується відео, яке додається, відповідно Відповідач правомірно і в межах своєї компетенції склав на Позивача постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП України.
Керуючись положеннями нормами КУПАП, Закону України «Про Національну поліції», Інструкції № 1395 від 07.11.2015р. та іншими нормативно-правовими документами, поліцейським СРПП відділення поліції № 2 ( м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області правомірно було розглянуто справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУПА та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2806270 від 11.08.2024 р. та накладено стягнення.
Таким чином, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Інспектор, розглядаючи дану справу з?ясував обставини, які підлягають з?ясуванню та діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Просить, відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Заявлені позовні вимоги підтримав та просив його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши подані документи і матеріали, проаналізувавши викладені в письмових заявах пояснення позивача, представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху ).
Відповідно до п.п. а, б, ґ, д п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно з частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також КУпАП)керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
11 серпня 2024 року поліцейським відділення поліції №2 Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Гринюк Василем Васильовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2806270, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 425 грн. (а.с.11).
Вищевказану постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2806270 від 11 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення -закртттю.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідачем,як суб`єктом владних повноважень,в даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, як і не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.08.2024 року серія ЕНА №2806270, винесена всупереч вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП, оскільки не зазначено, п.п. п. 2.1ПДР, який порушив позивач ОСОБА_1 . Зокрема, будь-яких доказів, що поліцейським дотримано процедуру розгляду адміністративної справи, а саме: надавалася водію можливість реалізувати своє право на отримання правової допомоги, суду надано не було. Відповідно порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду наведена у постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.
Суд доходить висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2806270 від 11 серпня 2024 року, підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 126 ч. 1, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2806270 від 11 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (місцезнаходження юридичної особи: 76000, м.Івано-Франківськ, вулиця Української Перемоги, 15; ідентифікаційний код юридичної особи:40108798), витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Беркещук Б. Б.
Суд | Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123142975 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Беркещук Б. Б.
Адміністративне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Беркещук Б. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні