Рішення

від 20.11.2024 по справі 705/4896/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4896/24

2/705/2289/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Юрченко А.І.

розглянувши увідкритому судовому засіданні взалі судув м.Умань цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Дмитрушківської сільськоїради провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дмитрушківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 і після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку (пай), площею 2,5109га, що розташована на території Гродзівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інших спадкоємці, крім неї, у бабусі немає, тому, ще при житті 13.11.2011 ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачці. Проте, про існування вказаного заповіту їй відомо не було, а дізналася вона про нього лише у липні 2024 року. При зверненні із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини, що стало причиною для звернення з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. В матеріалах справи наявна заява, в якій вона підтримує заявлені позовні вимоги та просить справу розглядати у її відсутність.

Представник відповідача Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області в судове засідання не з`явився. На адресу суду надійшла заява, з якої вбачається, що представник не заперечує проти ухвалення рішення у відповідності до чинного законодавства та просить справу розглядати у відсутність представника сільської ради.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

13.08.2011 ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 все належне їй майно. Вказаний заповіт 13.08.2011 посвідчений секретарем Гродзівської сільської ради Семчук І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 27.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЧР №107236, ОСОБА_2 належить земельна ділянка (пай), площею 2,5109га, що розташована на території Гродзівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та її бабусею ОСОБА_2 підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 ; Свідоцтвом про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України.

Позивачу ОСОБА_1 не було відомо про існування вище вказаного заповіту, а дізналася вона про нього лише у липні 2024 року, після чого звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Діброва Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.08.2024, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з пропущеним встановленим законом шестимісячним строком для прийняття спадщини. У вказаній постанові зазначено, що у відповідності до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Зазначену правову позицію висловив і Верховний Суд у своїх постановах від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 та від 08.08.2019 року у справі № 235/2032/15-ц.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави вважати поважною причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини (необізнаність щодо наявності заповіту) і вважає за необхідно встановити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 265 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1269,1272 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ,ІПН НОМЕР_4 ,додатковий строктерміном вдва місяціз днявступу рішенняв законнусилу дляподання заявипро прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_2 , якапомерла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсябезпосередньо досуду апеляційноїінстанції протягомтридцяти днів,з дняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя В.Л. Гудзенко