Ухвала

від 19.11.2024 по справі 130/3310/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-з/130/70/2024

130/3310/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд у Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря удових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

18.11.2024 одночасно з поданням позовної заяви про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив заборонити суб`єктам державної реєстрації та нотаріусам вчиняти будь які реєстраційні дії щодо зміни власника користувача чи володільця земельної ділянки чи будь які інші реєстраційні дії відносно земельної ділянки кадастровий номер 0521085000:04:003:0005, яка є власністю ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи заяву представник позивача вказує, що підставою для застосування такого виду забезпечення є предмет позову, зокрема усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка на даний час знаходиться в користуванні відповідача, з яким позивач не підписувала жодних договорів та додаткових угод, та які представником відповідача було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що у свою чергу дає підстави вважати, що з метою затягування розгляду справи та уникнення повернення позивачу, як власнику, земельної ділянки можуть бути з боку відповідача вчинені будь-які реєстраційні дії щодо переходу права користування земельною ділянкою позивача, що у свою чергу утруднить або унеможливить в подальшому виконання судового рішення.

До заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), приходить таких висновків.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

В постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі № 727/3856/18.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року по справі N 914/1570/20 вказано, що «…важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Таким чином, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що починаючи з 2016 року (дата укладення додаткової угоди) представником відповідача вживаються будь які заходи щодо передачі належної позивачу, земельної ділянки. Аналогічно матеріали справи не містять і самої додаткової угоди, яка зі слів представника позивача не підписувалась позивачем та в її розпорядженні відсутня, з підстав не підкріплених жодними доказами.

Самі лише припущення, наведені у заяві, про наявність у відповідача зазначеного наміру, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для накладених заборон вчинення реєстраційних дій.

Отже, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову за змістом є формальною, без зазначення конкретних доказів на її забезпечення та мети вжиття заходів забезпечення позову, а тому задоволенню не підлягає.

Фіксування судового процесу, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її підписання.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Ухвала підписана 19.11.2024