Рішення

від 19.11.2024 по справі 755/19094/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/19094/23

Провадження №: 2/755/830/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості: за Кредитним договором № 5743784 в розмірі 25 417,50 грн; заборгованість за Кредитним договором №3033494 в розмірі 79 640 грн та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.07.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5743784. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін. Відповідно до п.п. 2.1, п.2 кредитного договору. Кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись цих правил. 16.06.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19062023, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги, а ТОВ «Ф «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.06.2023 до договору факторингу № 19062023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25 417,50 грн., з яких: 11 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 417,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Також, 04.07.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3033494. У відповідності до п.п. 1.1. кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Згідно з п.п. 2.1. кредитного договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну карту клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, і яка зазначена в даному п.п. кредитного договору. 11.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 11.08.2023 до договору факторингу № 11082023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 79 640 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 69 640 грн - сума заборгованості за процентами.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, яким роз`яснено право подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.

Позивач копію ухвали суду від 26.12.2023 отримав 26.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач копію ухвали суду та копію позовної заяви з додатками отримала 15.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

06.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої заперечення щодо позовних вимог відповідач посилається на те, що позивач набув право стягнення боргу з відповідача за вказаними вище договорами на підставі договорів факторингу, тобто, безпосередньо з позивачем ОСОБА_1 не укладала жодних електронних договорів. Відповідач не була жодним чином повідомлена про відступлення права грошової вимоги за договорами факторингу з ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Матеріали справи не містять доказів надіслання позивачем чи первісними кредиторами відповідних повідомлень на електронну адресу, AT «Укрпошта» або СМС.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач, перейшовши на відповідні сайти creditplus.ua та credit7.ua, ознайомилася із усіма умовами кредитних договорів ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеура Україна», підтвердила цей факт, а також уклала вказані кредитні договори, підписавши їх електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Проте, така інформація не відповідає дійсності, адже матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того факту, що саме ОСОБА_1 переходила на вказані сайти, була ознайомлена з усіма істотними умовами договорів, підтвердила їх, вказала суму, яку вона хоче отримати та підписала вказані договори. Зважаючи на вищевикладене, вбачається що позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що: саме ОСОБА_1 здійснила авторизацію на вказаних веб-сайтах, власниками яких є ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеура Україна», або позивач; саме відповідачем було подано заявку на даних веб-сайтах, задля отримання грошових коштів; відповідач дійсно мала змогу і була ознайомлена з усіма істотними умовами договорів позики; первісні кредитори перерахували вказані кошти на банківські реквізити відповідача. ОСОБА_1 кредитний договір у будь-якому вигляді, зокрема, в електронному вигляді, ані з ТОВ «Авентус Україна», ані з ТОВ «Лінеура Україна», ані з позивачем, не укладала та не підписувала, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримувала.

Також відповідач вважає, що оскільки в договорі факторингу № 19062023 від 19.06.2023 укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна», не зазначені загальні суми прав вимог за даним договором, також не вказана сума заборгованості в акті прийому-передачі реєстру боржників №1 за зазначеним вище договором факторингу, що ставить під сумнів достовірність даних. Наголошує на тому, що витяг з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 не містить ані підпису, ані печатей сторін, що, на думку відповідача є неналежним доказом у справі та не може свідчити про наявність заборгованості у ОСОБА_1 та не є підставою її стягнення.

Крім того в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційних дій, що міститься в додатках до позову, також відсутні дати, підпис заявника та печать, що свідчить про неналежність доказу у справі.

Щодо договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Лінеура Україна» позивачем не додано до позовної заяви копію акту прийому-передачі реєстру боржників, документації. Надана копія витягу з реєстру боржників до даного договору факторингу № 11082023 не містить в собі належно посвідчених підписів сторін та печатей, що є неналежним доказом у справі та не може свідчити про наявність заборгованості у ОСОБА_1 та не є підставою її стягнення.

Копія розпорядження №529 від 04.04.2019 Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері ринків фінансових послуг не має в собі підпису та печаті голови комісії, що ставить під сумнів достовірність даного документу, його справжність. Відповідно до чого даний документ не є належним доказом у справі. Копію ліцензії ТОВ «Лінеура Україна» на провадження своєї діяльності також не надано.

Крім того, розпорядження №691 від 23.03.2017 Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері ринків фінансових послуг не має в собі підпису та печаті голови комісії, що ставить під сумнів достовірність даного документу, його справжність. Відповідно до чого даний документ не є належним доказом у справі. Копію ліцензії ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на провадження своєї діяльності також не надано.

Позивачем долучено на підтвердження установчі документи, а саме: Статут ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ЄДРПОУ 35625014 в новій редакції. Даний документ підписано в особі директора ОСОБА_2 . Однак, жодних документів на підтвердження призначення та обрання на посаду директора ОСОБА_3 не долучено. Також звертає увагу на помилку вказану в графі підпису статуту, а саме: не вірно вказаний номер ЄДРПОУ 35465907, замість вірного ЄДРПОУ компанії 35625014. Відповідно до чого постає питання щодо легітимності підписання даного статуту.

Відповідно до відомості з офіційного сайту опендатабот ОСОБА_2 є директором ТОВ «Європейська Агенція з повернення боргів» Назва англійською мовою «EADR» LLC за кодом ЄДРПОУ 35465907. Таким чином не має ніякого підтвердження того, що ОСОБА_2 мав право та повноваження на підписання статуту в новій редакції. Відповідно до чого даний доказ враховуватися як належний не можливо.

Зокрема надано в додатках лише копії протоколу №41 Загальних Зборів Засновників ТОВ від 26.06.2014, яким на посаду Генерального директора ТОВ обрано ОСОБА_4 . За відомостями, що містяться на офіційному сайті опендатабот директор ТОВ «ФК «ЄАПБ» (ЄДРПОУ 35625014) ОСОБА_4 .

Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. У вказаних матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Отже, ОСОБА_1 не залишала будь-яких заявок на отримання кредитів, не створювала особистий кабінет на електронному сервісі вказаних фінансових компаній, не надавала своїх персональних даних та згоду на їх обробку цим фінансовим установам, не ставила свій підпис (у т.ч. електронний, на договорах позик чи будь-яких документах), не здійснювала підтвердження будь-яких операцій з отримання грошових коштів за договорами. Відтак, укладення вказаних правочинів відбувалося поза волею відповідача.

Також, матеріали справи не містять підтвердження перерахування первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 11000,00 грн. за кредитним договором № 5743784 від 04.07.2022 року, на підставі якого відповідач отримала у позику грошові кошти у розмірі 11 000 грн та перерахування первісним кредитором ТОВ «Лінеруа Україна» відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 10 000,00 грн за кредитним договором № 3033494 від 04.07.2022, на підставі якого відповідач отримала у позику грошові кошти у розмірі 10 000 грн, а саме: відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку первісного кредитора в сумі кредитів на реквізити відповідача тощо.

Розрахунки боргу за двома кредитними договорами не містять підтвердження часткової сплати відповідачкою боргу за договорами, отже, такі суми боргу за договорами ОСОБА_1 не визнавалась.

Таким чином, позивач не підтвердив факт одержання відповідачем грошових коштів за вказаними кредитними договорами

08.02.2024 до суду надійшла відповідь на відзив з письмовими доказами на його обґрунтування, у якій позивач наполягає на задоволенні позову та зазначає, що із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Вищевказані електронні договори укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договори між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не були би укладені. Тобто, для укладання договорів № 5743784 від 04.07.2022 та № 3033494 від 04.07.2022, відповідачем вчинено ряд дій без здійснення яких договори були б не укладеними, що в свою чергу підтверджує укладання вказаних договорів в електронній формі. Наголошує на тому, що жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання вищезазначених договорів відповідачем висловлено не було. Обставини укладення вищевказаних договорів відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами. Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищезазначених договорів. Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена статтею 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили умови вищезазначених договорів. При цьому вказані договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін.

Зауважує, що в обґрунтування доводів відзиву на позивну заяву відповідач посилається на те, що ТОВ «ФК«ЄАПБ» не додано доказів отримання відповідачем кредитних коштів за відповідними договорами, крім того надані розрахунки заборгованості є неналежними доказами наявності заборгованості, однак вказані доводи є необґрунтованими та безпідставними, оскільки в даному випадку не є предметом спору, саме визнання відповідних договорів недійсними чи розірвання відповідних договорів на підставі істотного порушення їх умов. Наведене твердження відповідачем (не надання доказів отримання кредитних коштів) за своєю суттю створює наслідок розірвання відповідного кредитних договорів та договору позики. Адже, у відповідності до вимог статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Однак, слід наголосити на тому, що вищезазначені договори укладені з ОСОБА_1 судовому порядку не були розірваними. Крім того, вказані договори у відповідності до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину. Посилання відповідача на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано суду доказів отримання ним кредитних коштів від первісних кредиторів є помилковим та безпідставним, оскільки факт їх надання підтверджуються, власне, наявними у матеріалах справи вищезазначеними договорами, які є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦК України про правомірність правочинів. При цьому вимог щодо визнання зазначених правочинів недійсними чи встановлення факту їх неукладеності до суду заявлено не було. Зазначені правочини підтверджують факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі.

08.03.2024 до суду надійшли заперечення відповідача, у яких остання зазначає, що ознайомившись з відповіддю на відзив та додатками до неї не погоджується з ним та звертає увагу суду щодо недоведеності позивачем факту отримання кредитів ОСОБА_1 за кредитними договорами, а саме: кредитний договір № 5743784 укладеним 04.07.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем; кредитний договір №3033494 укладений 04.07.2022 між ТОВ «Лінеруа Україна» та відповідачем, а тому доводи позивача про необхідність повернення коштів є безпідставними.

Зазначає, що матеріали справи не містять підтверджуючого документу про прийняття пропозиції укладення договору в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем не надано жодних доказів того, що ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеруа Україна» дійсно були перераховані відповідачу кошти в обумовленому договором розмірі. Надані відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитними договорами складені не на бланку ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеруа Україна», не містить дати видачі та підписання. Також вихідних даних за якими була б можливість надати оцінку наданим відомостям, вони не містить. Тому, даний доказ не може братись до уваги судом, як належний. Адже, відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором не є електронним доказом у розумінні ст. 100 ЦПК України. Платіжні інструкції додані в додатках до відзиву неможливо врахувати як належний доказ, адже не мають в собі підтвердження дійсного зарахування коштів щодо відступлення права вимог за договорами факторингу на рахунок ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеруа Україна». Щодо наданого витягу інформаційного листа про перерахування кредитних коштів, то неможливо встановити яке відношення у справі має ТОВ «Пейтек Україна». Також позивач надає в додатках копії договорів факторингу, однак додатки 1-6 до них не заповнені належним чином та не містять відповідно інформацію. Тому, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Лінеруа Україна» свого обов`язку в частині надання позикодавцем грошових коштів (кредиту) позичальникові, та набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги за вищевказаними кредитними договорами то відповідно і не доведено виникнення у відповідача обов`язку з повернення кредиту та інших платежів, які передбачені кредитним договором.

Таким чином, суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 04.07.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 5743784 про надання споживчого кредиту.

Укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток «CreditРlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», втому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС товариства (ч.1.1 договору).

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 11 000 грн (п. 1.3. договору); строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору ( п.1.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 04.07.2022 або 05.07.2022 (п.2.2 договору).

Також, відповідачем підписано за допомогою електронним підписом одноразовим ідентифікатором таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 11 000 грн, шляхом зарахування 04.07.2022 кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК Україна», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.

Згідно карти обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором №5743784 від 04.07.2022 укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» станом на 18.06.2023 становить борг за основним зобов`язанням - 11 000 грн, борг за стандартною процентною ставкою - 16 417,50 грн, загальна сума заборгованості 25 417, 50 грн.

19.06.20253 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 19062023, згідно з умовами за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 від 19.06.2023 до договору факторингу № 19062023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25 417,50 грн., з яких: 11 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 417,50 грн. - сума заборгованості за процентами.

Крім того, 04.07.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №3033494 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

У відповідності до п.п. 1.1. договору, укладання договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Сума кредиту складає: 10 000 грн (п.1.3 договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (п.1.3 договору). Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.1.4.1 договору). Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1 Договору).

Також, відповідачем підписано за допомогою електронним підписом одноразовим ідентифікатором таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 10 000 грн, шляхом зарахування 04.07.2022 кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №3033494 від 04.07.2022 укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 11.08.2023 становить борг за основним зобов`язанням - 10 000 грн, борг за стандартною процентною ставкою - 69 640 грн, загальна сума заборгованості 79 640 грн.

11.08.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №11082023, у відповідності до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу Реєстру боржників від 11.08.2023 до Договору факторингу № 11082023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 79 640 грн., з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 69 640 грн - сума заборгованості за процентами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

За вимог п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частино 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як особа яка набула права вимоги, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.

Таким чином, як встановлено при розгляді справи, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо тверджень відповідача, що остання не залишала будь-яких заявок на отримання кредитів, не створювала особистий кабінет на електронному сервісі вказаних фінансових компаній, не надавала своїх персональних даних та згоду на їх обробку цим фінансовим установам, не ставила свій підпис (у т.ч. електронний, на договорах позик чи будь-яких документах), не здійснювала підтвердження будь-яких операцій з отримання грошових коштів за договорами, відтак, укладення вказаних правочинів відбувалося поза волею відповідача, на дуку суду є безпідставними та спрямованими на уникнення цивільно-правової відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань.

Так, відповідач не навела жодного обґрунтування в частині наявності в ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» її персональних даних таких як РНОКПП, серії та номеру паспорту, місце проживання, а також не спростувала, що номер телефону за яким здійснювалась ідентифікація її особи та підписання договорів електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, та номер банківської картки на який здійснювалось зарахування кошів за договорами, належить не їй.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи сторін, які наведені у заявах по суті справи, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором № 5743784 в розмірі 25 417,50 грн, заборгованість за договором №3033494 в розмірі 79 640 грн, судовий збір в сумі 2 684 грн, а всього 107 741,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: