Ухвала

від 19.11.2024 по справі 758/14619/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14619/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі судді Гребенюка В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви

У С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 в особі представника адвоката Линдюка С.С. із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії до вирішення спору по суті щодо наступних об`єктів речових прав, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Рентакс»:

- лабораторно-побутовий комплекс (літ А) - площею 1 163,90 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774119580000);

- автобусно-кузовний корпус (літ. А1), - площею 9 475,40 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774778880000);

- їдальня (літ. Б) - площею 1 290,30 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774772380000);

- контрольно-пропускний пункт (літ. В) - площею 102,80 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774766080000);

- блок виробничих приміщень (літ. Е), - площею 231,30 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774756680000);

- газогенераторна (літ. Ж), - площею 81,70 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774731580000);

- агрегатний корпус (літ. 3), - площею 2 491,60 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774726180000);

- склад запчастин (літ. К), - площею 494,10 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774709380000);

- складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), - площею 1669,70 кп. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774698780000);

- корпус ЦВЗД, цех відновлення деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), - площею 4 374,90 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774680880000);

- будівля котельні, (літ. Д), - площею 556,80 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2774673380000).

Обґрунтовуючи подану заяву, зазначив, що має намір звернутися до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентакс», про визнання акту приймання-передачі споруд від ТОВ «Оболоньбудстандарт» у статутний капітал ТОВ «Рентакс» недійсним.

При цьому, зазначив, що між ТОВ «Оболоньбудстандарт» та ОСОБА_1 укладено договір № 15/11/16 від 15.11.2016 (надалі за текстом - договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язується врегулювати судовий спір та сприяти укладенню угоди купівлі-продажу споруд із ПАТ «Укрсоцбанк» (продавець) та ТОВ «Оболоньбудстандарт» (покупець) за вищенаведеним переліком.

ТОВ «Оболоньбудстандарт», у свою чергу, зобов`язується збудувати на власний розсуд Об`єкт будівництва, яким за Договором є житловий комплекс загальною площею не менше 70 000 кв.м на території Земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться під спорудами, та передати ОСОБА_1 3,5% житлової (комерційної) площі Об`єкта будівництва.

Згідно з розділом «Визначення термінів» договору, будівництво Об`єкту здійснюється протягом 36 місяців з дати укладення договору.

Обов`язки ОСОБА_1 виконані в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «Оболоньбудстандарт» від 10.12.2018 № 1-10/12/18.

Під час перевірки активів позивача з`ясовано, що 27.06.2024 ТОВ «Оболоньбудстандарт» заснувало ТОВ «Рентакс» та пізніше передало у статутний капітал останнього всі вище перелічені споруди.

Зазначає, що наразі статутний капітал ТОВ «Рентакс» на 100% складається із вартості споруд.

Станом на дату звернення до суду, ТОВ «Оболоньбудстандарт» вийшло зі складу учасників ТОВ «Рентакс», що підтверджується відомостями про склад учасників, фактично здійснивши продаж споруд, щодо яких у відповідача 1 наявне непогашене зобов`язання перед ОСОБА_1 .

Акт передачі Споруд у статутний капітал ТОВ «Рентакс», на думку заявника, є фраудаторним, тобто таким, що вчинений з метою ухилення від задоволення вимог кредитора, а відтак підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Посилається на те, що позов про визнання акту приймання-передачі Споруд від ТОВ «Оболоньбудстандарт» у статутний капітал ТОВ «Рентакс» буде поданий у визначений ЦПК України строк.

Оскільки, ТОВ «Оболоньбудстандарт» вийшло зі складу учасників ТОВ «Рентакс», наявна необхідність у забезпеченні позову, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії на Споруди.

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із ч.1 ст.153 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, в судове засідання сторони не викликались.

Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд керується наступним.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, в матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи, ґрунтуються лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали.

Враховуючи предмет позову, з яким заявник планує звернутися до суду, а також викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах заяви докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд доходить висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку із чим, заява не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149 - 150, 158, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви - залишити без задоволення;

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Гребенюк