Справа № 761/37265/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 січня 2024 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Гребенюк В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви до Політичної партії «Європейська солідарність», Київської територіальної організації політична партія «Європейська солідарність», Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області,
УСТАНОВИВ:
12 жовтня 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана заява.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2023 справу направлено за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
В заяві заявник просить: зупинити дію рішення № 12 - ПД ХІІІ чергового з`їзду Політичної партії «Європейська Солідарність» (восьмий етап) від 20 вересня 2023 року про відкликання депутата Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 за народною ініціативою; заборонити Бородянській селищній територіальній виборчій комісії Бучанського району Київської області приймати будь які рішення стосовно визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії «Європейська Солідарність» після ОСОБА_1 або призначати проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
У ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, та, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Як вбачається з тексту заяви про забезпечення позову, предметом майбутнього позову є оскарження рішень політичної партії.
Громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч. 1 ст. 36 Конституції України).
Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ).
Частиною 3 ст. 4 згаданого Закону передбачено, що втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
У ст. 8 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ вказано, що політичні партії повинні мати статут, а також закріплено перелік відомостей, які має містити статут політичної партії.
Статтею 12 вказаного вище Закону визначено, що політичні партії мають право: 1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України; 2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України; 3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України; 4) підтримувати міжнародні зв`язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону; 5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об`єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади; 2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей; 3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності; 4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.
Політичні партії зобов`язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
У ст. 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ закріплено, що в судовому порядку може бути заборонено політичну партію. У частині першій цієї статті вказано, що за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, політична партія може бути заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо її створення і діяльності, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.
Інших випадків та суб`єктів оскарження діяльності політичної партії, в тому числі з питань її внутрішньопартійної діяльності, Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ не визначає.
Предметом цього спору є оскарження дій та рішення політичної партії, що фактично свідчить про незгоду позивача із внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії. Предмет позову не пов`язаний з діями, рішеннями чи бездіяльністю політичної партії та її регіональної парторганізації, вчиненими (прийнятими) під час виборчого процесу. Позивачем не оскаржуються такі дії та рішення через призму порушення законодавства про вибори чи референдум.
Отже, цей спір пов`язаний із відносинами, які відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ, Статуту ПП віднесені до її внутрішньої діяльності та виключної компетенції партії.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз. абз. 3,4,5 ст. 248-3 ЦПК України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абз. 4 ст. 248-3 ЦПК України (справа щодо конституційності ст. 248-3 ЦПК України) вказано, що ч. 2 ст. 8 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об`єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах ч. 3 ст. 4 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ. Об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (ст.13 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI).
Конституційний Суд України роз`яснив, що внутрішня організація, взаємовідносини членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається.
У разі виникнення спору щодо порушення об`єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі ст. 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань.
Таким чином, вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, а тому такі не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі № 761/3540/20 від 23 березня 2021 року).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду як в порядку цивільного судочинства, так і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таким чином, встановлено, що вказана заява з вимогами, які зазначені ОСОБА_1 , не може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства, між сторонами відсутній цивільно-правовий спір, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 151-154 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви до Політичної партії «Європейська солідарність», Київської територіальної організації політична партія «Європейська солідарність», Бородянської селищної територіальної виборчої комісії Бучанського району Київської області - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Суддя В.В.Гребенюк
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.01.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123147006 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Гребенюк В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні