Ухвала

від 18.11.2024 по справі 759/24148/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/8131/24

ун. № 759/24148/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному проваджені - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42024110000000285 від 08.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364КК України, про арешт майна,-

встановив:

До суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному проваджені - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42024110000000285 від 08.08.2024 року, про арешт майна - земельних діялнок, що перебувають у власності ОСОБА_4 .

Вказане клопотання обґрунтовується тим, що Київською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000285 за фактом зловживання посадовими особами Козинської селищної ради своїм службовим становищем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування установлено, що на підставі рішення Козинської селищної ради від 29.08.2001 № 5/1 «Про надання та передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків та ведення особистого підсобного господарства» передано безкоштовно у приватну власність 90 громадянам земельні ділянки для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків та ведення особистого підсобного господарства в житловому мікрорайоні «Краєвид» в АДРЕСА_1 .

Установлено, що ОСОБА_4 набула у власність від ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 і 3223155400:03:043:0338 на підставі договору купівлі-продажу, земельних ділянок, серія та номер: 2006, виданий 24.05.2013.

Одночасно, скановані примірники документів, що стали підставою для прийняття вказаних вище рішень до реєстраційних справ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не долучено.

На вказані земельні ділянки наразі наявні обтяження: ухвала Печерського районного суду міста Києва, серія та номер: 757/31215/17-к, виданий 16.06.2017.

Наразі, в ході досудового розслідування встановлюється весь ланцюг цивільно-правових угод та обставин щодо відчужування земельних ділянок їх первинними набувачами (згідно рішення Козинською селищною радою від 29.08.2001 № 5/1) на користь третіх осіб, оскільки в ході досудового розслідування на даний час встановлено частково первинних власників ділянок, останніх власників ділянок, а також частково власників ділянок, що набували ділянки у первинних їх власників, змінювали конфігурації ділянок (шляхом поділу і об`єднання) та в подальшому відчужували ділянки на користь наступних власників.

В ході огляду Національної кадастрової системи «Державний земельний кадастру» виявлено, що вищевказані земельні ділянки знаходяться в межах умовної прибережної захисної смуги.

В ході проведеного огляду із залученням сертифікованих спеціалістів-геодезистів ТОВ «Геоматичні рішення» здійснено заміри (визначено координати) лінії урізу води р. Дніпро відносно вказаних вище земельних ділянок.

Так, інформацією ТОВ «Геоматичні рішення» земельні ділянки із кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 та 3223155400:03:043:0338 знаходяться в межах 100 метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро, що підтверджується відповідним листом товариства зі схемами розміщення земельних ділянок.

Згідно з положеннями ст. ст. 4, 6, 85, 88, 89 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Згідно зі ст. ст. 59, 83, 84 Земельного кодексу України, до земель комунальної і державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Відповідно до вимог ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Тобто, в межах прибережних захисних смуг відведення та використання земель для потреб ведення особистого селянського господарства та будівництва житлових будинків та індивідуального садівництва заборонено, при цьому органом місцевого самоврядування і органом виконавчої влади всупереч вимог земельного законодавства відведено у приватну власність дані земельні ділянки саме за рахунок земель водного фонду в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 та 3223155400:03:043:0338 використовуються ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах прибережної захисної смуги.

Згідно з вимогами чинного законодавства, в межах прибережних захисних смуг заборонено відведення та використання земель для потреб будівництва заборонено та ведення особистого селянського господарства, при цьому всупереч вимог земельного законодавства дані земельні ділянки відведено у приватну власність саме за рахунок земель водного фонду в межах прибережних захисних смуг р. Дніпро.

Відповідно до ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Згідно ст. ст. 12, 17-1 Закону України «Про охорону земель» до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель на території сіл, селищ, міст належать установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель.

Таким чином, вбачається, що Козинською селищною радою відведено у приватну власність земельні ділянки водного фонду всупереч вимог земельного законодавства.

Враховуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 та 3223155400:03:043:0338 є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки містять на собі матеріальні сліди, що можуть підтвердити або спростувати факт їх відведення за рахунок земель водного фонду постановою прокурора у кримінальному провадженні зазначені земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

В даному випадку, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 та 3223155400:03:043:0338 в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району є об`єктом кримінально-протиправних дій, використовуються їх власниками та третіми особами (забудовниками) для будівництва протиправним шляхом всупереч вимогам чинного природоохоронного законодавства України.

Тобто, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 та 3223155400:03:043:0338 повністю відповідають критеріям ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України та є матеріальними об`єктами, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були та є дотепер об`єктами кримінально протиправних дій, право на забудову яких набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення визначених у ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завдань кримінального провадження, збереження речових доказів, у досудового слідства виникла необхідність накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 та 3223155400:03:043:0338.

Незастосування на даній стадії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження створить умови для подальшого поділу та об`єднання земельних ділянок, їх відчуження на користь третіх осіб, здійснення дій щодо забудови земельних ділянок та подальшого введення збудованих об`єктів в експлуатацію, що призведене до унеможливлення збереження речових доказів, встановлення істини у кримінальному провадженні та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на вказану земельну ділянку, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження цього майна.

Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора у кримінальному проваджені - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42024110000000285 від 08.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364КК України, про накладення арешту на майно, - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки, які розташовані в смт. Козин Обухівського району Київської області шляхом заборони відчуження та розпорядження, а також будівництва на них об`єктів нерухомості, як їх власниками, так і будь-якими іншими фізичними і юридичними особам, без позбавлення права користування ними, а саме:

- з кадастровим номером 3223155400:03:043:0337, що перебуває у власності ОСОБА_4 ;

- з кадастровим номером 3223155400:03:043:0338, що перебуває у власності ОСОБА_4 .

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) та його територіальним органам, ДП Національні інформаційні системи (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008) виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0337 та 3223155400:03:043:0338, що перебувають у власності ОСОБА_4 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1