Постанова

від 13.11.2024 по справі 725/2585/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Чернівці

cправа № 727/2585/24

провадження № 822/838/24-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.,

за участю секретаря Скулеби А.І.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»-Бацей Т.М.,

відповідач ОСОБА_1 ,

треті особи Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 липня 2024 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Іщенко І.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні2024року АТКБ «ПриватБанк»звернулося досуду ізпозовом до ОСОБА_1 , треті особи Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з під арешту.

Вказує на те, що 27 квітня 2007 року ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», а в подальшому АТ КБ «ПриватБанк» уклали договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець надав в іпотеку належне йому майно за адресою: АДРЕСА_1 .

15 травня 2007 року Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №050978, від 08 травня 2007 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

04 травня 2011 року Першотравневим відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 23246204 від 13 грудня 2010 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

23 вересня 2016 року право власності на майно було зареєстровано за банком, на підставі договору іпотеки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно: 1037650073101, номер запису про право власності 16590537 від 23 вересня 2016 року).

Просили суд зняти арешт, накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності АТ КБ ПриватБанк, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037650073101, шляхом скасування у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження № 16590786 від 15 травня 2007 року, яке було зареєстроване, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження № 050978, від 08 травня 2007 року Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (правонаступник - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції); Зняти арешт накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності АТ КБ ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037650073101, шляхом скасування у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження 16590746 від 04 травня 2011 року, яке було зареєстроване, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження № 23246204 від 13 грудня 2010 року Першотравневим відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (правонаступник - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції). Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки в матеріалах справи відсутні копії постанов виконавчих проваджень, на підставі яких накладено арешт на спірне майно, то звільнення з-під арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 є неможливим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив всі обставини, що мають значення для справи, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що власником спірної квартири є АТ КБ ПриватБанк, арешт накладений постановами державного виконавця в виконавчих провадження, які завершені, порушують право власності АТ КБ «ПриватБанк».

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

27 квітня 2007 року ОСОБА_1 та ЗАТ КБ ПриватБанк уклали договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець надав в іпотеку належне йому майно за адресою: АДРЕСА_1 .

15 травня 2007 року Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Чернівецькою міського управління юстиції (правонаступник - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ), на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 050978, від 08 травня 2007 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

04 травня 2011 року Першотравневим відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (правонаступник - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 23246204 від 13 грудня 2010 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23 вересня 2016 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за АТ КБ ПриватБанк.

Відповідно до листа Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці від 29 квітня 2024 року № 46742 встановлено, що згідно даних автоматизованої системи, встановити у якому саме виконавчому провадженні виносилася постанова про арешт майна та оголошення заборони відчуження №050978 від 08 травня 2007 року, номер запису про обтяження 16590786 від 15 травня 2007 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , - неможливо. Вищевказана постанова виносилася в паперовому вигляді, без застосування автоматизованої системи виконавчих проваджень. Завершені виконавчі провадження 2007 року знищені та до Першотравневого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не передавались.

Стосовно інформації про арешт накладений Першотравневим відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження №23246204 встановлено, що в автоматизованій системі у «ВП-спецрозділ» міститься інформація по номеру виконавчого провадження №23246204, яке перебувало на виконанні у державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Тодиренчука М. І. з виконання виконавчого листа №1-347, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 850 гривень боргу до бюджету. Вказане виконавче провадження завершено 29 травня 2014 року, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Матеріали виконавчого провадження знищені та до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не передавались.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див.: висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, провадження 14-431цс19).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від29червня 2023 року усправі № 208/9810/21, провадження № 61-2303св23.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, щопозов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК України).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, атакож відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки)або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осібу встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

У справі, що переглядається, предметом спору є вимога АТ КБ «ПриватБанк» про скасуванняобтяження (арешт) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві власності.

При цьому, позов пред`явлено лише до ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчих провадженнях, однак банк не залучив у якості співвідповідачів осіб в інтересах яких накладено арешт на вказану квартиру. Водночас клопотань про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 362/1294/23 (провадження № 61-15628св23).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, у зв`язку з пред`явленням позову не до всіх відповідачів.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині підлягає зміні, з підстав, викладених в цій постанові.

Керуючись ст. ст.374, 376, 381,382, 383, 384ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 липня 2024 року, виклавши її в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 15 листопада 2024 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: І.Б. Перепелюк

І.М. Литвинюк