Постанова

від 20.11.2024 по справі 309/4938/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/4938/24

Провадження № 3/309/1702/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Волощук О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Кальчевої Д. О.

за участю прокурора Худан І. І.

особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Гнідець О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, що надійшли із Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого головним державним інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч.1 ст. 172-8 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

31.10.2024 року до Хустського районного суду Закарпатської області надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 275 від 25.10.2024 року, ОСОБА_2 обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог статті 43 Закону, усвідомлюючи заборону та відповідальність за використання в інший спосіб інформації з обмеженим доступом, використовуючи власний логін та пароль користувача ІКС «Податковий блок», у період часу з 13.10.2023 15 год 15 хв по 23.01.2023 р. 11 год 13 хв, шляхом перегляду інформації та документів в ІКС «Податковий блок» відносно ПП «Максимум - 2007», (код 34460955) засновником і керівником якого є дружина ОСОБА_3 , здійснював контроль за своєчасністю подачі податкової звітності з метою недопущення застосування штрафних санкцій до близької особи, чим вчинив незаконне використання в інший спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, тобто адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною першою статті 172-8 КУпАП при наступних обставинах.

12.11.2024 року ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення по суті справи, згідно яких зазначив, що жодних дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 172-8 КУпАП не вчиняв, оскільки не розголошував і не використовував в інший спосіб у своїх інтересах інформації, отриманої у зв`язку із виконанням службових повноважень, просив закрити провадження у справі, у зв`язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП за вчинення правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

У судових засіданнях ОСОБА_1 та його захисник адвокат Гнідець О. М. пояснили, що жодних дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 172-8 КУпАП ОСОБА_1 не вчиняв, оскільки не розголошував і не використовував в інший спосіб у своїх інтересах інформації, отриманої у зв`язку із виконанням службових повноважень, просили закрити провадження у справі, у зв`язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП за вчинення правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Прокурор Худан І. І. в судовому засіданні зазначив, що існують обґрунтовані підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до санкції ч. 1 ст. 172-8 КУпАП

Заслухавши пояснення особи, стосовно якої вирішується питання притягнення до адміністративної відповідальності, захисника, позицію прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, корупційне правопорушення діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція - використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення факту протиправного посягання на права і свободи громадян, встановлений порядок управління тощо, а також доведення наявності в діях (бездіяльності) особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення, визначеного диспозицією відповідної статті КУпАП.

Положення ч. 1 ст. 172-8 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.

Предметом правопорушення є інформація, яка стала відома посадовій особі у зв`язку з виконанням нею службових повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у незаконному розголошені або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, яке може виражатися у таких формах: незаконне розголошення інформації; незаконне використання інформації в інший спосіб.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу (прямого або непрямого).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна або службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації`конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Статтею 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до ч. 2ст. 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

У ст. 9 вказаного Закону визначено, щодо до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування».

Відповідальність за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП настає лише за умови незаконного розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Водночас, подія та обставини вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні встановлюються на підставі доказів, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:

- протокол про адміністративне правопорушення № 275 від 25.10.2024 р., в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

- лист директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України ОСОБА_4 від 19.02.2024 року № 4304/7/99-00-14-02-07, відповідно до якого зазначено, що під час проведення періодичного перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено непоодинокі факти вчинення дій в ІКС ДПС посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області стосовно платників податків, які є близькими особами, перелік яких визначено Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами), разом із додатком витягом із журналу перегляду користувачами ГУ ДПС у Закарпатській області результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по запитуваних платниках за період з 01.10.2023 р., згідно якого користувач ОСОБА_1 здійснював перегляд картки платника податків та реєстраційних даних в період з 13.10.2023 по 23.01.2024 р.;

- лист ГУ ДПС в Закарпатській області № 3620/5/07-16-14-00-07 від 03.04.2024 р.;

- акт про результати перевірки з питань, викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 19.02.2024 року № 4304/7/99-00-14-02-07, в якому викладені обставини несанкціонованого, без службової необхідності, використання ОСОБА_1 отриманої в ІКС ДПС інформації для повідомлення в усній формі близькій особі дружині, про статус поданих на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «Максимум-2007», керівником якого є ОСОБА_3 , близька особа дружина ОСОБА_1 ;

- наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 95 від 27.02.2024 року про проведення перевірки;

- наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 228 від 03.08.2022 року про врегулювання потенційного конфлікту інтересів, згідно з яким усунуто головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області Рішко В. І. від вчинення дій, прийняття рішень, участі у прийнятті рішень стосовно: ПП «Максимум-2007» (код 34460955), ПВКП «Замок» (код 20468395), ПП «Аудит Хуст» (код 40456255), ТОВ «КАР`ЄР 2018 ПЛЮС» (код 41846753), вчинення дій, прийняття рішень, участі у прийнятті рішень стосовно цих підприємств покладено на заступника начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області В. Ігнатова;

- наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 260-о від 27.07.2022 року про переведення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області;

- посадову інструкції державного службовця, затверджену начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 26.09.2023 року;

- витяг з особової картки державного службовця, затвердженої наказом Національного агентства України з питань державної служби від 19.05.2020 року № 77-20 ОСОБА_1 ;

- письмове повідомлення-підтвердження ОСОБА_1 від 17.09.2019 року про ознайомлення із Правилами етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженими наказом ДПС від 02.09.2019 р. № 52;

- табель обліку використання робочого часу ГУ ДПС у Закарпатської області за жовтень 2023 року-лютий 2024 року;

- положення про відділ перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, затверджене начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 18.10.2022 року;

- положення про відділ перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, затверджене начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 15.11.2023 року;

- наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 216 від 15.05.2020 року про затвердження Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС України;

- порядок доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС України, затверджений наказом ДПС України № 216 від 15.05.2020 року та додатки № 1-3 до нього;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 12.03.2024 року та від 11.11.2024 року;

- інформацію про особу ОСОБА_1 , видану ДМС України;

- актовий запис про шлюб № 211 від 12.11.1998 р., згідно якого між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено шлюб;

- витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення, згідно якого станом на 23.07.2024 року за пошуком у реєстрі результатів запиту стосовно ОСОБА_1 не знайдено;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого ОСОБА_3 є керівником ПП «Максимум-2007» (код 34460955);

- лист Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про запрошення № 55624/106-2024 від 23.10.2024 року;

- лист Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про запрошення № 50194/106-2024 від 07.10.2024 року;

- лист ГУ ДПС у Закарпатській області № 9915/5/07-16-11-00-09 від 09.10.2024 року про відсутність ОСОБА_1 на роботі;

- лист Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області про направлення протоколу № 56451/106-2024 від 25.10.2024 року.

В судовому засіданні при дослідженні письмових доказів встановлено, що згідно наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 27.07.2022 № 260-о ОСОБА_1 переведено на посаду головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області та взято до уваги раніше присвоєний 5 ранг державного службовця.

Відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області входить: проведення документальних перевірок з питань дотримання платниками податків - юридичними особами вимог податкового та іншого законодавства та правильності обчислення, повноти і своєчасності нарахування та сплати до бюджетів податків, зборів. Застосування штрафних (фінансових) санкцій у межах компетенції, за порушення правил сплати (перерахування) податків, зборів і обовязкових платежів, у тому числі під час проведення перевірок.

З посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 26.09.2023 р., що підтверджується його особистим підписом.

Відповідно до п. 341.1 ст. 341 Податкового кодексу України, служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 342.1 ст. 342 Податкового кодексу України, посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.

Відповідно до п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VII.

Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст. 172-8 КУпАП, суб`єктом правопорушень у частині першій цієї статті є особи, зазначені у пункті 1 та підпункті «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, а також особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».

Тобто, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Статтею 43 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.

Одночасно, частиною 1 статті 172-8 КУпАП передбачено відповідальність за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексомУкраїни та іншими законами.

Згідно з п.п. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Відповідно до вимог п. 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України (далі Порядок), затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216, користувач зобов`язаний зокрема: дотримуватись вимог Порядку, використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС, не передавати інформацію стороннім особам, інше.

Згідно з п. 7.3. Порядку, користувачу забороняється використовувати інформацію в цілях, не передбачених посадовою інструкцією, передавати іншим особам свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи, використовувати для роботи чужий ідентифікатор користувача в системі/мережі та пароль, передавати конфіденційну інформацію стороннім особам, порушувати порядок антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, копіювати або зберігати конфіденційну інформацію системи на будь-які носії інформації, якщо це не пов`язано з виконанням функціональних обов`язків.

Виходячи із досліджених матеріалів справи, пояснень сторін, судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи державним службовцем, розумів та усвідомлював обмеження передбачені Порядком доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216, Податковим кодексом України, та свідомо допустив порушення вимог ч.1 ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», а саме будучи ознайомленим із наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області №228 від 03.08.2022 року про врегулювання потенційного конфлікту інтересів, використав конфіденційну інформацію та іншу інформацію з обмеженим доступом із підсистеми «Податкова звітність» інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» відносно ПП «Максимум - 2007», (код 34460955) засновником і керівником якого є його дружина ОСОБА_3 , в усній формі повідомивши дружині ОСОБА_3 . Тобто, ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій, та передбачав їх шкідливі наслідки.

При цьому, згідно визначення, встановленого ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Стосовно періоду часу вчинення адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 з 13.10.2023 року 15 год 15 хв по 23.01.2023 р. 11 год 13 хв здійснював перегляд інформації та документів в ІКС «Податковий блок» відносно ПП «Максимум - 2007» (код 34460955).

Прокурор зазначив наявність технічної помилки (описки) в протоколі щодо дати 23.01.2023 року, замість правильної 23.01.2024 року.

З доданих до протоколу матеріалів та досліджених судом доказів в сукупності вбачається, що період вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, є наступний: з 13.10.2023 року 15 год 15 хв по 23.01.2024 р. 11 год 13 хв.

Суд критично відноситься до заперечень ОСОБА_1 та його захисника щодо надання пояснень від 12.03.2024 року про те, що він використав інформацію за результатами перегляду ІКС ДПС в інтересах дружини ОСОБА_3 , яка є засновником і керівником ПП «Максимум - 2007», (код 34460955), тверджень ОСОБА_1 та його захисника щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, оскільки такі спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи та суперечать, зокрема, власним письмовим поясненням ОСОБА_1 від 12.03.2024 року.

Таким чином, прокурором в судовому засіданні обґрунтовано доведено належними та допустимими доказами, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-8 КУпАП, доведена повністю. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив незаконне розголошення у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових повноважень, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-8 КУпАП.

Щодо питання закриття провадженні по справі згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Законодавець в положеннях ст. 38 КУпАП передбачив, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15,212-21цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

В судовому засіданні прокурор, пославшись на лист Верховного Суду № 1089/0/2-21 від 09.04.2021 року, зазначив, що часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб`єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Тому вважає, що часом виявлення адміністративного правопорушення необхідно вважати 25.10.2024 року дату складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 № 275.

Сторона захисту вважала, що моментом виявлення можливого правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особами, а саме встановлення Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України 19.02.2024 року обставин перегляду ОСОБА_1 конфіденційної інформації,

Суд дослідивши письмові докази, враховуючи думку учасників судового провадження, прийшов до наступних висновків.

Судова практика послідовно пов`язує момент виявлення адміністративного правопорушення з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).

Згідно положень ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженою особою на складення протоколів у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-8 КУпАП, є органи Національної поліції.

08.04.2024 року до Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надано лист ГУ ДПС в Закарпатській області № 3620/5/07-16-14-00-07 від 03.04.2024 р. разом із актом про результати перевірки з питань, викладених у лист Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України 19.02.2024 року № 4304/7/99-00-14-02-07 та іншими доданими матеріалами, згідно переліку додатків, що стверджується зареєстрованим вхідним номером 569 від 08.04.2024 року надходження до УСР в Закарпатській області ДСР НП України листа.

Законодавець в положеннях ст. 254 КУпАП передбачив, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-8 КУпАП № 275 відносно ОСОБА_1 складено 25.10.2024 р.

Суд вважає, що момент виявлення правопорушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення особи-правопорушника це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.

При цьому, посилання прокурора на лист Верховного Суду № 1089/0/2-21 від 09.04.2021 є необґрунтованими, оскільки цей лист не є джерелом права і містить лише узагальнюючі висновки з аналізу судової практики та пропозиції щодо вирішення питання щодо визначення моменту виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, шляхом унесення змін до законодавства.

Отже, суд прийшов до висновків, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, є 08.04.2024 року.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Згідно ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Таким чином, наявні достатні підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-8 КУпАП. Однак, оскільки передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення на момент розгляду справи минув, тому у відповідності до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Враховуючи, що судом прийнято рішення про закриття провадження у справі, тому судовий збір не стягується.

Керуючись вимогами ст. 38, ч.1 ст. 172-8, ст.ст. 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-8 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Хустського

районного суду: Волощук О.Я.