Рішення

від 19.11.2024 по справі 442/8615/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/8615/24

Провадження №2/442/2008/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши в судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Сисин Ольга Ярославівна до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 відімені якогодіє адвокатСисин ОльгаЯрославівна звернулисяв судз позовомдо Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 64 роки помер батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 08.11.2022 Дрогобицьким відділом реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівськ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ті відповідний актовий запис за №718.

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 і факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане повторно 15.12.2022 року виконавчим комітетом селищної ради та зроблено відповідний актовий запис №39.

Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 .

13 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного Дрогобицького районного нотаріального округу Теплої М.Ю. із прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з спадкового реєстру №70902509 від 13.12.2022.

18.09.2024 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Теплою М.Ю. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємець не надав правовстановлюючий документ на вище згаданий житловий будинок, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №210/02-14 від 18.09.2024р. та рекомендовано звернутися до суду.

Представник позивача - адвокат Сисин О.Я. в судове засідання не з`явилася, однак від неї поступила заява, в якій просить проводити розгляд справи у відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а тому суд розглянув справу у відсутності представника позивача на підставі наявних доказів по справі.

Відповідач - представник Меденицькоїселищної радиДрогобицького районуЛьвівської області в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду поступила заява, в якій просить проводити розгляд справи у відсутності їхнього представника, щодо задоволення позовних вимог покладаються на думку суду, а тому суд розглянув справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Згідност.1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті, а відповідно дост.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2, 3 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з вимогами ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї, а згідно з ч.5 цієї статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 24 даної Постанови зазначено, що за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п.3.1. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ч.1,5 ст.1268 ЦК України «Прийняття спадщини», спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Якщо протягом встановленого законом строку спадкоємець - позивач не заявив про відмову від спадщини, то на підставі п.п.3,5ст.1268 ЦК Україниспадщина, незалежно від часу її прийняття, належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вимогамист.392 ЦК Українита наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Як вбачається із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.11.2022р., ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 роки, про що складено відповідний запис за №718.

Як вбачається із Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 16 грудня 2022р., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 14 липня 2007 року, про що складено відповідний актовий запис за №121.

Як вбачається із довідки за №155 від 05.09.2024р., виданої виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, згідно по господарських книг за ОСОБА_2 , 1958 р.н., до моменту смерті рахувався житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 , та земельна ділянка під ОЖБ 0,08га.

Як вбачається із довідки за №1539 від 08.07.2024р., виданої КП «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», будинок АДРЕСА_1 , позначений на плані літер.А-1, загальною площею - 60,5кв.м, житловою площею - 12.3 кв.м.; право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна станом на 31.12.2021р., не зареєстровано, інвентаризаційна вартість становить 50 300 грн.

Як роз`яснено у листі від 16.05.2013 року Вищого Спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннямиЦК УРСР 1963 року,Законом України "Про власність",Законом України від 7 грудня 1990 року №533-XII"Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування",Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат",постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року №105"Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року №5-24-26,Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року,Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР,затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п.62Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСРпідтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Аналізуючи викладене, судом враховано ту обставину, що нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадкового майна, хоча позивач вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, але з незалежних від цього причин, останнім було відмовлено.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, або які могли б претендувати на спадщину.

Згідно ст.1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, згідно ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1220 ЦК України - часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст.41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа мас право па захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту права та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» зазначається - при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 96.10.2021 в справі №702/61/20 зверненню до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, та лише у випадку отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивач (спадкоємець нерухомого майна) вправі звернутися в суд про визнання за ним права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Поряд з ним, відповідно до постанови Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а відтак суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги позивача є підставними та такими, що підлягають до задоволення, оскільки інших спадкоємців, які мають право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - немає, а відтак є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 4,12,133,141,354 ЦПК України, ст.ст. 328, 346, 1223, 1233, 1268, 1296, 1270 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , позначений літерою А-1, загальною площею - 60,5 кв.м., житловою площею -12,3 кв.м. та складається з коридору-16,2 м.кв, кухні-12,4 кв.м, житлової кімнати - 12,3 кв.м., кладови 19,6 кв.м у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_4 .

Відповідач Меденицька селищна рада Дрогобицького району, Львівської області, код ЄДРПОУ: 0437443, юридична адреса : смт.Меденичі, вул.Незалежності, 52, Дрогобицького району, Львівської області.

Суддя Гарасимків Л.І.