Постанова

від 07.11.2024 по справі 511/1916/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/437/24

Справа № 511/1916/20

Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

за участю: представника ОСОБА_1 адвоката Ткач О.С.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Мрія3», голови правління садівничого товариства «Мрія-3» Потапова Іллі Олександровича про визнання дій голови правління незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до голови правління Садового товариства «Мрія-3» (далі СТ «Мрія-3») ОСОБА_2 , в подальшому подала уточнену позовну заяву і до Садового товариства «Мрія -3», в якому просила визнати незаконними дії голови СТ «Мрія-3» Потапова І.О. та товариства по відключенню належної їй земельної ділянки та садового будинку № НОМЕР_1 в СТ «Мрія-3» від електропостачання, зобов`язати відповідача відновити електропостачання до будинку та відшкодувати їй заподіяну незаконними діями відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона є членом СТ «Мрія-3». На території товариства має земельну ділянку та будинок АДРЕСА_1 , які були підключені до електромережі відповідача, є субспоживачем електроенергії, вчасно сплачувала за спожиту електроенергію на рахунок товариства, заборгованості не мала.

Рішенням загальних зборів СТ «Мрія-3» в 2019 році за ініціативою голови правління ОСОБА_2 було підвищено розмір членських внесків в товаристві, передбачених статутом, до 850 грн та на зборах прийняли рішення про відключення будинків членів товариства від енергопостачання у випадку несплати членських внесків у встановленому розмірі.

З даним рішенням зборів вона категорично не згодна і вважає, що дане рішення є незаконним, а тому не сплачує на його підставі внески у встановлених розмірах.

01.04.2020 в незаконний спосіб, без будь-яких попереджень її будинок було відключено від енергопостачання одноособово головою правління ОСОБА_2 .. Дане відключення позивачка вважає незаконним, так як повноважень на відключення будинків членів СТ від енергопостачання голова правління згідно статуту не має. Дії щодо відключення можуть здійснити лише працівники ВАТ «Одесаобленерго», з якими у товариства укладено договір на постачання електроенергії.

Також вказано, що дане відключення було безпідставне, так як заборгованості за спожиту електроенергію по лічильнику в неї не має, а відключення від енергопостачання за несплату членських внесків є незаконним.

Позивачка вважає, що відповідачем недотримана сама процедура відключення споживачів товариств від енергопостачання, яка регулюється відповідними нормативними актами в сфері електроенергетики.

Також вважає, що незаконними діями голови правління ОСОБА_2 порушені її права, як споживача, внаслідок незаконного відключення її будинку від електропостачання вона та її родина зазнали моральних страждань та просить стягнути з відповідач на її користь 10 000 грн.

Відповідач СТ «Мрія -3» та голова правління ОСОБА_2 надали суду письмові заперечення на позов, в яких просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .. Свою позицію мотивували тим, що ОСОБА_2 дійсно є головою правління СТ «Мрія-3». Має повноваження, визначені Статутом товариства, згідно яких зобов`язаний разом з правлінням товариства виконувати рішення загальних зборів товариства. Відповідно до Статут товариства члени його повинні щорічно сплачувати членські внески, які витрачаються за рішенням загальних зборів на утримання майна, належного товариству.

Так рішенням загальних зборів СТ «Мрія-3» від 02.06.2019 було збільшено розмір членських внесків з 550 грн до 850 грн і на цих же зборах значною більшістю голосів було прийнято рішення про відключення земельних ділянок та будинків членів садового товариства від енергопостачання у випадку несплати членських внесків.

Це рішення було прийнято з метою захисту прав садоводів товариства, так як за рахунок членських внесків утримується енергогосподарство товариства, частково покриваються витрати за електроенергію, яка витрачається на загальні потреби, на роботу насосу по закачуванню води. Несплата цих внесків може привести до зупинення роботи товариства та повного відключення товариства від енергопостачання.

ОСОБА_1 , будучи членом СТ «Мрія-3» не виконувала вимоги статуту та рішення Загальних зборів та не сплачувала членські внески в 2019-2020 роках у встановленому розмірі.

Відповідач підтвердив, що 01.04.2020 садовий будинок АДРЕСА_1 на земельній ділянці належний садоводу ОСОБА_1 , був відключений від електропостачання комісією, до складу якої входили члени правління товариства на підставі складеного акту комісії про відключення споживача за несплату членських внесків. Станом на дату відключення її від енергопостачання позивачка мала борг по членським внескам за 2019 рік в розмірі 300 грн та 8 грн податок на землю, сплатила лише 550 грн, а за 2020 рік борг в розмірі 850 грн та 8 грн податок на землю.

ОСОБА_1 до відключення тричі була попереджена про відключення від енергопостачання її будинку за борг, однак категорично відмовилась його погашати, погрожуючи неприємностями йому та його сім`ї.

ОСОБА_2 вважає свої дії та дії правління законними, так як вони виконували рішення Загальних зборів СТ «Мрія-3», мали підстави для відключення саме ОСОБА_1 , так як підтвердили наявний в неї борг по членським внескам, завчасно тричі попередили її про можливе відключення та дали можливість сплатити борг.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

Судову повістку-повідомлення про розгляд справи на 07 листопада 2024 року, голова правління садівничого товариства «Мрія-3» ОСОБА_2 відмовився отримувати, що підтверджується довідкою поштового відділення про причини повернення, із зазначення «адресат відмовився».

Колегія суддів враховує, що згідно ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов`язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд зазначає, що відповідач голова правління СТ «Мрія-3» ОСОБА_2 неодноразово отримував поштову кореспонденцію апеляційного суду, в том числі судову повістку про виклик до суду на 22.08.2024 (т. 2 а.с. 66), що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд даної справи апеляційним судом, а тому останній зобов`язаний цікавитись відомим йому провадженням, не ухилятись від отримання інформації про рух справи та не допускати свідомих маніпуляцій для затягування судового процесу.

Таким чином, оскільки відповідач голова правління СТ «Мрія-3» ОСОБА_2 відмовився отримувати судову повістку-повідомлення про розгляд справи на 07 листопада 2024 року, апеляційний суд в достатній мірі виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 адвоката Ткач О.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ст. ст. 11, 15 ЦК України).

Відповідно до статті 8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є членом СТ «Мрія -3», має у власності садовий вагончик №23, який розташований на території СТ «Мрія-3». Будинок підключений до електромережі відповідача. Дані обставини підтверджені Державним актом про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 в СТ «Мрія -3» серії ЯИ №151925 на ім`я ОСОБА_1 , членською книжкою садовода №28332 (а.с. 7, 15).

Відповідно до статуту СТ «Мрія -3 » є громадською організацією, яка створена громадянами України на добровільних засадах і єдності їх інтересів, для організації колективного саду та городництва. (а.с. 110).

У статуті СТ «Мрія-3» також передбачено, що:

садівниче товариство здійснює свою діяльність на принципах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу його членів, прозорості відкритості та публічності (пункт 1.1);

до основних напрямків діяльності цього громадського об`єднання відноситься сприяння створенню умов для використання ділянок для вирощування фруктів, овочів та іншої сільськогосподарської продукції та для відпочинку членів товариства (пункт 2.1);

член товариства зобов`язаний виконувати вимоги статуту, своєчасно сплачувати, членські внески, затверджені рішенням загальних зборів (пункт 4.2);

загальні збори товариства є вищим органом управління товариства, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності, в тому числі до виключної компетенції загальних зборів віднесено визначення основних напрямків діяльності товариства (пункт 5.2);

до компетенції правління товариства віднесено організацію виконання рішень загальних зборів, відповідно до пункту 5.20 статуту голова правління в свою чергу здійснює оперативне управління справами, майном та коштами товариства в межах, встановлених даним статутом товариства, загальними зборами та правлінням і в межах своєї компетенції і повноважень забезпечує виконання їх рішень (пункт 5.15.1);

майно товариства складається із коштів та майна, яке надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, в тому числі внесків членів товариства, пасивних доходів, дотації або субсидії. Право власності товариства реалізує його вищий орган управління (загальні збори). Доходи та прибутки товариства використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей) та напрямків діяльності, визначених його установчими документами (пункти 9.1-9.3, 9.5).

10 листопада 2008 року між ВАТ ЕК «Одесаобленерго» (постачальником електричної енергії) та СТ «Мрія-3» (споживачем), яке є власником технологічних електричних мереж, укладений договір №393 про постачання електричної енергії, оформлено графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії, відповідно до якого садове товариство, яке в силу п.12.3 ПКЕЕ підпадає під визначення населеного пункту закупає електричну енергію у постачальника ПАТ «Одесаобленерго» та розраховується за неї (а.с. 89).

Додатками до договору встановлено договірна величина споживання електроенергії та потужності, а також підписано акт розмежування балансової належності електромереж, які знаходяться на балансі СТ «Мрія-3», з якого встановлено, що СТ «Мрія -3» є власником частини електромереж та електроустановки (а.с. 103-105 ).

Згідно Договору №393 споживачем електроенергії ВАТ «Одесаобленерго» є саме СТ «Мрія-3».

Договору між членами товариства СТ «Мрія-3» та товариством, а також із постачальником ВАТ «Одесаобленерго» на час розгляду справи у суді не укладалося, відповідно відсутні такі договори і у позивачки ОСОБА_1 ..

На підставі умов договору впродовж 2008-2020 років СТ «Мрія-3 » здійснювало оплату ВАТ ЕК «Одесаобленерго» за спожиту електричну енергію за тарифами, встановленими НКРЕ.

Згідно протоколу загальних зборів членів СТ «Мрія-3» від 02.06.2019 №1 було прийнято рішення про встановлення розмір членських внесків для членів товариств в розмірі 850 грн починаючи з 2019 року, а також було прийнято рішення про відключення від електромережі всіх ділянок, які мають заборгованість за минулі роки по членським та цільовим внескам, а також, які не сплатили за використану електроенергію протягом 3 місяців і навмисно ігнорують попередження (а.с. 106).

Після прийняття загальними зборами відповідного рішення, в підтвердження наявності боргу та законності включення ОСОБА_1 , товариством та ОСОБА_2 надано суду довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , станом на час розгляд справи у суді по сплаті членських внесків, відповідно до якого борг ОСОБА_1 по членським внескам складає за 2019 рік 300 грн та 8 грн за податок на землю, за 2020 рік 850 грн та 8 грн за податок на землю (а.с. 123).

В матеріалах справи відповідачем надано суду письмові попередження, які були вручені ОСОБА_1 що до відключення її будинку в майбутньому у випадку несплати членських внесків у встановлені в попередженнях строк від 01.03.2020, 15.03.2020, 28.03.2020, в яких кінцевий днем добровільної сплати був визначений 01.04.2020 (а.с. 82-84). На вказаних попередження підпис ОСОБА_1 про отримання відсутній, будь-яких актів про вручення цих документів суду не надано.

01 квітня 2020 року садовий будинок ОСОБА_1 за №23 було відключено від мереж електропостачання.

Відмовляючи у позовних вимогах ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що СТ «Мрія-3» є колективним споживачем електроенергії на підставі єдиного договору, укладеного між товариством і постачальником ВАТ ЕК «Одесаобленерго», який регулює їх правовідносини та встановив правила постачання електроенергії до СТ «Мрія-3».

Члени СТ «Мрія-3» не мають договірних відносин щодо постачання електроенергії з ВАТ ЕК «Одесаобленерго», будь-які договори відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року, (далі ПРРЕЕ) між членами товариства та СТ «Мрія-3» не укладалися.

Взаємовідносини між членами садівничого товариства і його керівництвом, в тому числі розрахунки за спожиту електроенергію, приєднання та відключення від електромереж товариства і інші питання про енергопостачання окремих його членів регулюються саме статутом товариства, або вирішуються на зборах всіх членів або представників членів об`єднання.

02 червня 2019 року вищим органом управління товариства загальними зборами СТ «Мрія-3» більшістю голосів було прийнято рішення про відключення електроустановок членів СТ «Мрія-3» від енергопостачання за несплату членських внесків, яке дотепер не скасовано і є чинним. Це рішення виконувалось правлінням товариства та головою правління товариства ОСОБА_2 в межах наданих їм статутом СТ «Мрія-3» повноважень та було виконано 01 квітня 2020 року шляхом проведення дій по відключенню будинку ОСОБА_1 від енергопостачання та складення відповідного акту комісії, що відповідало установчим документам товариства, тому ці дії є законними і спростовують доводи позивачки щодо одноособових, незаконних дій голови правління ОСОБА_2 щодо відключення її садового будинку від енергопостачання.

На час відключення будинку ОСОБА_1 від енергопостачання остання мала борг по сплаті і членських внесків за 2019 рік в розмірі 300 грн та не сплачувала поточну заборгованість по членськім внескам за 2020 рік в розмірі 850 грн, що в суді позивачем не спростовувалося. При цьому підтверджено також в суді, що заборгованості за спожиту електроенергію по індивідуальному електролічильнику ОСОБА_1 не мала.

Пунктом 4.2 статуту СТ «Мрія-3» передбачено, що член товариства зобов`язаний виконувати вимоги статуту, своєчасно сплачувати членські внески, затверджені рішенням загальних зборів.

Відповідальність садовода ОСОБА_1 за спожиту електроенергію не обмежується оплатою по індивідуальному лічильнику по тарифу НКРЕ.

Забезпечення безперебійного постачання електроенергії, виходячи з порядку розрахунків, які склалися між товариством та постачальником електроенергії, щомісяця необхідно реально забезпечувати покриття витрат в мережах СТ. Механізм покриття втрат електроенергії, що використовується товариство також контролюється рішеннями СТ відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян».

Посилання позивачки на те, що лише ВАТ ЕК «Одесаобленерго» має право відключити її від електромережі, є помилковим, оскільки ПРРЕЕ в цьому випадку щодо порядку відключення споживачів на території колективних побутових споживачів (далі КПС) надають таке право лише КПС. Крім цього, відключення електроустановок проводиться за ПРРЕЕ у випадку, коли електроустановки фізичних осіб споживачів електричної енергії приєднані безпосередньо до електричних мереж постачальника електричної енергії ВАТ ЕК «Одесаобленерго» на підставі договору. Оскільки такі договори не укладені, на ці правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Процедура відключення земельних ділянок та будинків садоводів від енергопостачання не врегульована статутом садівничого товариства або окремими рішеннями загальних зборів, а договори зі споживачами не укладені. Таким чином, статутними документами товариства не заборонено усне попередження садоводів про відключення від користування електроенергією, а також законним є порядок ознайомлення садоводів з рішеннями СТ «Мрія-3» на дошці об`яв.

Опитані в суді свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили наявність конфлікту у ОСОБА_1 з товариством, небажання виконувати рішення зборів та небажання нею отримувати будь-які документи від органів управління товариством. Свідки підтвердили, як в присутності комісії ОСОБА_1 відмовлялась отримувати письмові попередження.

Той факт, що комісією не були складені акти про відмову від отримання позивачем письмових попереджень, не є підставою для визнання дій відповідачів незаконними. Порушень законодавства, які б були підставою для визнання рішень відповідачів незаконними, судом не встановлено;

Оскільки не підлягають задоволенню основні вимоги позивача щодо визнання дій протиправними та зобов`язання відповідачів відновити постачання електроенергії, то відповідно не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди;

Суд першої інстанції вважав, що таке рішення відповідає інтересам товариства, його цілям та меті, є справедливим і законним, відповідає правовим висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №317/629/15-ц, від 06 листопада 2019 року у справі №489/4045/16-ц та від 06 квітня 2020 року у справі №707/883/17.

Однак колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, та вважає зазначити наступне.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , пред`явлених до голови правління СТ «Мрія-3» Потапова І.О..

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абзац 1 частини першої статті 92 ЦК України).

Дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов`язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі №554/7761/20 (провадження №61-16724св21), постанова Верховного Суду від 11 грудня 2023 року в справі №504/4099/16-ц (провадження № 61-11424сво23)).

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №757/43355/16-ц).

У справі, що переглядається, після відкриття судом першої інстанції провадження у справі ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, якою фактично замінила відповідача: з голови правління СТ «Мрія-3» Потапова І.О. на СТ «Мрія-3», залишивши при цьому незмінними підстави заявленого позову.

ОСОБА_1 не подавала клопотань про заміну неналежного відповідача. Однак, суд першої інстанції продовжив розгляд справи до обох відповідачів та відмовив у позові як до голови правління товариства, так і самого товариства.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув увагу на неможливість посадової особи брати участь у розгляді цивільної справи як відповідача.

За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до голови правління СТ «Мрія-3» Потапова І.О., підлягає закриттю.

Такий же висновок Верховний Суд зробив у постановах від 29 березня 2023 року у справі №592/5841/22, від 26 квітня 2023 року у справі №454/4356/21, від 06 березня 2024 року у справі №463/6835/22 та від 22 квітня 2024 року у справі №511/1915/20.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до СТ «Мрія-3» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, слід зазначити наступне.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі №520/1185/16-ц та від 05 вересня 2022 року в справі №519/2-5034/11, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі №209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі №910/10784/16 (провадження №12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі №761/42030/21, постанова Верховного Суду від 11 грудня 2023 року в справі №607/20787/19).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (частини перша та друга статті 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року в справі №761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

У приватному праві недійсність може стосуватися або «вражати», зокрема, правочин, рішення загальних зборів учасників товариства (акт органу юридичної особи).

Рішення загальних зборів учасників товариства (акт органу юридичної особи) по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсності рішення загальних зборів учасників товариства положення ЦК України та інших законів про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

Тлумачення статті714ЦК Українисвідчить,що посвоїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів (зокрема, електричної енергії) споживачу, є видом договору купівлі-продажу (подібний висновок в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі №529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17)). Електрична енергія по своїй суті є специфічною споживною річчю, визначеною родовими ознаками.

Рішення загальних зборів садівничого товариства може бути регулятором цивільних відносин пов`язаних, зокрема, зі сплатою членських внесків та визначення правових наслідків несплати таких внесків. Чинне законодавство, на момент ухвалення рішення загальних зборів садівничого товариства, не передбачало такої правової конструкції як нікчемність рішення загальних зборів садівничого товариства. Тому у разі наявності у члена садівничого товариства заборгованості по сплаті членських внесків у садівничого товариства є підстави для припинення постачання електричної енергії від мереж товариства. При цьому в рішенні загальних зборів садівничого товариства має бути вказано якого саме члена або членів садівничого товариства воно стосується. Тобто, рішення загальних зборів садівничого товариства має бути «персоніфікованим».

У справі, що переглядається:

-ОСОБА_1 є членом СТ «Мрія-3», має у власності садовий будинок № НОМЕР_1 , який розташований на території СТ «Мрія-3». Будинок підключений до електромережі відповідача;

-позивач договір на постачання до будинку електричної енергії в СТ «Мрія-3» не укладала. ОСОБА_1 не зверталася до СТ «Мрія-3» чи до ВАТ ЕК «Одесаобленерго» про укладення з нею окремого договору на постачання електричної енергії;

-електрична енергія постачається відповідно до договору на постачання електроенергії, укладеного між СТ «Мрія-3» та ВАТ ЕК «Одесаобленерго» від 10 листопада 2008 року №393. Тобто юридичною особою (постачальником) іншій юридичній особі (садівничому товариству споживачу, абоненту);

-відповідно до статуту, СТ «Мрія-3» є неприбутковою громадською організацією, створеною на підставі Закону України «Про громадські об`єднання», зі статусом юридичної особи.

Суд першої інстанції не врахував, що у разі наявності заборгованості по сплаті членських внесків у члена садівничого товариства є підстави у садівничого товариства для припинення постачання електричної енергії від мереж товариства. При цьому в рішенні загальних зборів садівничого товариства має бути вказано якого саме члена або членів садівничого товариства воно стосується. Тобто, рішення загальних зборів садівничого товариства має бути «персоніфікованим».

Згідно рішення загальних зборів членів СТ «Мрія-3» від 02.06.2019 №1 прийнято рішення про відключення від електромережі всіх ділянок, які мають заборгованість за минулі роки за членськими та цільовими внесками, а також, які не сплатили за використану електроенергію протягом 3 місяців. Проте, таке рішення загальних зборів товариства не містить переліку осіб, для яких вирішено припинити електропостачання. Таке рішення не персоніфіковане, а його зміст прямо не вказує на те, що воно стосується безпосередньо ОСОБА_1 , як члена садівничого товариства, а тому посилання товариства на це рішення в обґрунтування правомірності вчинення дій щодо відключення від електропостачання садового будинку, належного позивачеві, безпідставне.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі №511/1915/20.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що існують підстави для визнання незаконними дій СТ «Мрія-3» щодо відключення від електропостачання та зобов`язання СТ «Мрія-3» поновити подання електроенергії.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до СТ «Мрія-3» про компенсацію моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц (провадження №14-714цс19)).

В постанові від 01 березня 2021 року у справі №180/1735/16-ц Верховний Суд вказав, що по своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі №214/7462/20.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

При зверненні до суду з позовом, ОСОБА_1 вказала, що внаслідок протиправних дій товариства їй заподіяно моральну шкоду, розмір якої вона оцінила у 10 000 грн, однак позивачка не надала будь-яких доказів на обґрунтування такої вимоги, суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації моральної шкоди (зокрема, відсутні будь-які обставини які б свідчили про наявність моральної шкоди). Тому позовні вимоги в частині компенсації моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З врахуванням обставин даної справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм належну правову оцінку, враховуючи актуальну практику Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково. Провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до голови правління СТ «Мрія-3» Потапова І.О., необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 255, 367, 368, 374, 376, 377, 382-384 ЦПК України,Одеський апеляційнийсуд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до садівничого товариства «Мрія3» задовольнити частково.

Визнати незаконними дії садівничого товариства «Мрія-3» щодо відключення від електропостачання садового будинку, розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 в садівничому товаристві «Мрія-3» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Зобов`язати садівниче товариство «Мрія-3» поновити подання електроенергії в садовий будинок, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_2 .

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до садівничого товариства «Мрія-3» про компенсацію моральної шкоди відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до голови правління садівничого товариства «Мрія-3» Потапова Іллі Олександровича закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 15 листопада 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк