Рішення

від 14.11.2024 по справі 120/8336/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 р. Справа № 120/8336/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

УСТАНОВИВ:

25.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Ситника С.Г., подана від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" або позивач) до Державної податкової служби України (далі ДПС або відповідач) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації (далі також ІПК), яка оформлена листом від 30.05.2024 № 2976/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК, в тій частині, що за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, позивач не може застосовувати норму ч. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.04.2024 позивач звернувся до ДПС зі зверненням щодо надання ІПК на предмет того, чи звільняється ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (як платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі промисловості та, на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються товариством для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За наслідками розгляду вказаного звернення, листом від 30.05.2024 № 2976/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК відповідачем надано письмову консультацію, у якій серед іншого роз`яснено, що оскільки виробництво цукру відноситься до діяльності з виробництва харчових продуктів, за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" не може застосовувати норму ч. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Позивач не погоджується з наданою ІПК у цій частині, а відтак звернувся до суду з позовом щодо її оскарження.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито провадження у цій справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.07.2024 представником відповідача через підсистему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначається, що податковий орган надав чітку відповідь на питання платника податків та вказав про те, що єдиною умовою, яка надає підстави платникам єдиного податку четвертої групи для звільнення від справляння податку, є використання земельних ділянок для провадження сільськогосподарської діяльності. Враховуючи, що виробництво цукру відноситься до розділу 10 "Виробництво харчових продуктів" КВЕД-2010 та Пояснень до класифікації видів економічної діяльності, наведених у додатку до КВЕД, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396, за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, товариство не може застосовувати норму ч. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

09.07.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наголошує на тому, що цукор є сільськогосподарською продукцією, а його виробництво охоплюється поняттям "ведення сільськогосподарського товаровиробництва". Таким чином, землі промисловості, на яких розташовані об`єкти з виробництва цукру, використовуються саме для провадження сільськогосподарської діяльності. Відповідно ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" має право на застосування ч. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

15.08.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача зауважує, що за земельні ділянки, які не належать до несільгосподарських угідь, зокрема "землі промисловості", сплачується податок на загальних підставах.

20.08.2024, 19.09.2024, 29.09.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких звертається увага на те, що оскаржувана ІПК суперечить консультаціям ДФС від 20.11.17 № 2671/6/99-99-12-02-03-15/ ІПК та від 23.11.17 № 2697/6/99-99-12-02-03-15/ІПК. Представник позивача з посиланням на такі консультації повторює, що оскільки будівлі, розташовані на землях промисловості та використовуються для сільськогосподарського товаровиробництва, а саме виробництва цукру, товариство згідно з приписами податкового закону звільняється від сплати податку. Водночас, на думку представника позивача, при наданні ІПК податковий орган мав врахувати, що цукор може бути результатом переробки вирощеної продукції. Відтак виробництво цукру віднесено до ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, що підтверджується довідкою, виданою Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.04.2023 № 75/ АП/34-00-04-01-01.

23.04.2024 позивач звернувся до ДПС із зверненням про надання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі, в якому просив в порядку ст. 52 ПК України надати роз`яснення з наступних питань:

1. Чи звільняється ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі сільськогосподарського призначення та на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" для ведення сільськогосподарського товаровиробництва?

2. Чи звільняється ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі промисловості та на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" для ведення сільськогосподарського товаровиробництва?

3. Чи звільняється ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (платник єдиного податку четвертої групи) від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі транспорту, енергетики, іншого призначення та на яких розміщені об`єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об`єкти нерухомого майна), що використовуються ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" для ведення сільськогосподарського товаровиробництва?

Відповідач за результатами розгляду звернення позивача листом від 30.05.2024 № 2976/ІПК/99-00-04-01-04 надав ІПК, в якій повідомив, що:

- за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, позивач не може застосовувати норму ч. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України;

- оскільки інші ділянки позивач у своїй діяльності використовує для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, то він звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку відповідно до ч. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Не погоджуючись із змістом консультації в оскаржуваній частині, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація ? індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація ? роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Стеттею 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно із пунктом 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву ? індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Положеннями статті 53 ПК України унормовано, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже, з наведених вище норм податкового закону випливає, що податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку:

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету ? викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Оцінюючи спірну консультацію, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Отже, платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в разі, якщо земельні ділянки використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Тобто у цьому контексті ключовим питанням є саме використання земель для ведення сільськогосподарського виробництва. Відтак суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що цільове призначення земельної ділянки не є критерієм для визначення наявності підстави щодо звільнення від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності на підставі ст. 297 ПК України.

В розумінні пп. 14.1.234, 14.1.235 п.14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) ? продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (в свою чергу, група 17 УКТ ЗЕД включає цукор, а отже такий є сільськогосподарською продукцією).

Сільськогосподарський товаровиробник ? юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення сільськогосподарського товаровиробника наведене у пункті 2.15.1 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", зокрема таким є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно

Відповідно до пункту 2.28 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", сільськогосподарська діяльність ? діяльність з виробництва продукції рослинництва, зокрема рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також її обробки, переробки та/або консервації.

З процитованих норм видно, що обробка та переробка рослинних культур віднесені до сільсьгосподарського товаровиробництва.

Окрім того суд звертає увагу на те, що згідно з пп 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 ПК України дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

- реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

- реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

- реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

- реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Наведені норми визначають, що реалізація продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях, реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства є доходом сільськогосподарського товаровиробника.

Відтак суд доходить висновку, що сільськогосподарська діяльність об`єднує відносини з виробництва, первісної переробки і реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва.

Таким чином, поняття "ведення сільськогосподарського товаровиробництва" включає в себе діяльність стосовно виробництва, первісної переробки і реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки. Тому використання позивачем відповідних об`єктів нерухомості та земельних ділянок, розташованих під такими об`єктами, для забезпечення вирощування/переробки зернових і технічних культур охоплюється є використанням для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, що є підставою для звільнення від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

Враховуючи наведене, при наданні ІПК податковий орган мав врахувати, що цукор може бути результатом переробки вирощеної продукції, а отже, виробництво цукру віднесено до ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

З огляду на викладене суд не може погодитися з індивідуальною податковою консультацією, оформленою листом ДПС від 30.05.2024 за № 2976/ІПК/ НОМЕР_1 у тій частині, що за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, позивач не може застосовувати норму ч. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України. Суд вважає, що така індивідуальна консультація не узгоджується з нормами податкового законодавства та не є обґрунтованою належним чином.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не довів правомірності своєї позиції у цьому публічно-правовому спорі, а відтак суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України, оформлену листом від 30.05.2024 за № 2976/ІПК/99-00-04-01-04, в тій частині, що за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об`єкти з виробництва цукру, товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" не може застосовувати норму ч. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (код ЄДРПОУ 34009446, місцезнаходження: вул. Заводська, буд. 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700);

2) представник позивача: адвокат Ситник Сергій Григорович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_1 );

3) відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Повне судове рішення складено 14.11.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович