Рішення

від 11.11.2024 по справі 522/4112/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4112/24-Е

Провадження № 2/522/3918/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення коштів за виконавчим написом,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення коштів за виконавчим написом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис №8702 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості в розмірі 6198 доларів США 58 центів, що за курсом НБУ станом на дату складання виконавчого напису становить 159050,66 гривень.

На підставі виконавчого напису державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенко М.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61912892 від 23.04.2020 року.

В ході виконання вищезазначеного виконавчого напису у виконавчому провадженні №61912892 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

З відповіді Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) правонаступником якого є Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (копія додається) вбачається, що в рамках в ході виконавчого провадження № 61912892 з боржника ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти у розмірі 116 149,51 грн., з яких:

- 99 675,45 грн - стягнуто боргу.

- 16 205,06 грн виконавчий збір.

- 269 грн витрати виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вищевказаним виконавчим написом та постановою виконавця, ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до Приморського районного суду м. Одеси. (Справа № 522/3683/22-Е )

28 червня 2023 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/3683/22-Е суд вирішив: Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Визнати виконавчий напис, вчинений 11.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровсього міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 8702, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 6198 доларів США 58 центів, що за курсом НБУ станом на дату складання виконавчого напису становить 159050,66 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Позивач вважає, що відповідачі безпідставно утримують у себе кошти, оскільки правова підстава їх набуття відпала, а тому просить стягнути з відповідачів на свою користь стягнуті за виконавчим написом №8702 від 11 вересня 2017 року, вчиненим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., грошові кошти в розмірі 99 675,45 грн. які отримало Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»» та 16 474,06 грн., які отримав Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 20000, 00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2024 року провадження по справі відкрито та вирішено справу проводити в порядку загального позовного провадження.

У письмових поясненнях на позовну заяву від 30.04.2024 року представник відповідача

Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Яковлєва-Ангеловська О.А. заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не є підставою для повернення боржнику коштів. Кредитний договір є достатньою підставою для отримання АТ КБ «ПриватБанк» коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження, в рахунок сплати заборгованості. На момент здійснення стягнення всі дії по виконанню виконавчого напису здійснювалися правомірно. Позивачем не долучено документів на підтвердження перерахування суми коштів, стягнутої за виконавчим написом.

11.11.2024 року представник відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Яковлєва-Ангеловська О.А. надала додаткові письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У відзиві на позов від 06.05.2024 року представник відповідача Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив, що 25.01.2023 року та 03.05.2024 року боржнику ОСОБА_1 було надіслано Листи, щодо необхідності надання ним банківських реквізитів для перерахування повернутого виконавчого збору. Станом на 03.05.2024 року боржник не звертався до Відділу із заявою щодо повернення виконавчого збору стягнутого в межах № 61912892, а державний виконавець не отримував від боржника реквізити для перерахування повернутого виконавчого збору, що унеможливлює його повернення. Також, зазначено, що вимоги стягнення витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними.

Ухвалою суду від 20.08.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлено належним чином у встановленому порядку. 08.07.2024 року звернувся із заявою, в якій просив проводити розгляд справи без його участі та участі позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином у встановленому порядку.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис №8702 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості в розмірі 6198 доларів США 58 центів, що за курсом НБУ станом на дату складання виконавчого напису становить 159050,66 гривень.

Вказаний виконавчий напис перебував на примусовому виконанні Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ВП № 61912892.

28 червня 2023 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/3683/22-Е суд вирішив: Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Визнати виконавчий напис, вчинений 11.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровсього міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 8702, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 6198 доларів США 58 центів, що за курсом НБУ станом на дату складання виконавчого напису становить 159050,66 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Постановою державного виконавця від 17 січня 2023 року закінчено виконавче провадження №61912892 на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з визнанням судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігає його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц щодо застосування норм ст. 1212 К України вказала на те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи: в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачами коштів у розмірі 99 675,45 грн. які отримало Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»» та 16 474,06 грн., які отримав Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було стягнуто з позивача на підставі виконавчого напису, який рішенням суду від 28.06.2023 року визнано таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається такою, що підлягає поверненню, оскільки правова підстава її набуття відповідачем відпала.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачі не спростували відсутності підстав для подальшого утримання належних позивачеві коштів у розмірі 99 675,45 грн. які отримало Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»» та 16 474,06 грн., які отримав Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

За такого,з:Акціонерне товариствоКомерційний банк«Приватбанк»» накористь позивачаслід стягнутигрошові коштиу розмірі99675,45грн,з Малиновськоговідділу державноївиконавчої службиу містіОдесі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) 16 474,06 грн., які були утримані із доходів позивача в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом.

Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 п.1, 2 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У пункті 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» міститься роз`яснення щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи.

Відповідно до п. 35 Постанови, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК (ст. 141 ЦПК України в чинній редакції) та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З урахуванням складності справи, співмірності, справедливості, зваживши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги в судових засіданнях, враховуючи принцип співмірності, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним є стягнення із відповідачів на користь позивача вартості наданих послуг правничої допомоги у розмірі 2 000 гривень в рівних частках, тобто по 1000 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення коштів за виконавчим написом задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) стягнуті кошти за виконавчим написом №8702, вчиненим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною у розмірі 99 675,45 грн.

Стягнути з Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405463, адреса: 65005, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) стягнуті кошти у розмірі 16 474,06 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Стягнути з Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405463, адреса: 65005, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 20 листопада 2024 року.

Суддя Р.Д. Абухін

11.11.24