Рішення

від 13.11.2024 по справі 120/8053/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 листопада 2024 р. Справа № 120/8053/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення щодо відмови у наданні допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами та допомоги при народженні дитини. Зокрема, позивачка зауважує, що несвоєчасне звернення батьків до органу, який здійснює призначення допомоги, призводить до порушення інтересів дитини. Окрім того вказує на наявність об`єктивних причин, що стали підставою для пропуску строку звернення.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Так, аргументуючи свою позицію, наголошує, що невиконання обов`язку щодо реєстрації дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану є підставою для покладення на них відповідальності. Зауважує, що у контексті цієї справи вказане тягне за собою сплив строків для призначення допомоги.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Позивачка є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.03.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами та допомогу при народженні дитини.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрацій Вінницької області від 21.03.2024 року позивачці відмовлено у призначенні допомоги по вагітності та пологах у зв`язку із пропуском 6-ти місячного строку звернення з дати закінчення лікарняного та у призначенні допомоги при народженні у зв`язку із пропущенням 12-ти місячного строку з дати народження дитини.

Разом із тим, не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд керується таким.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 3 Конституції України закріплено визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21.11.1992 (далі - Закон № 2811-ХІІ) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Вказаним Законом, зокрема передбачено такі види допомоги, як допомога у зв`язку з вагітністю та пологами та допомога при народженні дитини (ст. 3).

Відповідно до ст. 7 Закону № 2811-ХІІ право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положеннями статті 8 Закону № 2811-ХІІ визначено, що допомога у зв`язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Згідно з ст. 10 Закону № 2811-ХІІ допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Статтею 11 Закону № 2811-ХІІ визначено умови призначення допомоги при народженні дитини.

Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", визначаються Порядком "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" від 27.12.2001 року № 1751.

Пунктом 2 Порядку №1751 визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

Призначення і виплата допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги сім`ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1302).

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія)).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1751 відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а

Для призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами особами, зазначеними у пункті 3 цього Порядку, подаються інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я (далі - Реєстр) про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії "Вагітність та пологи" (далі - медичний висновок), заява, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також довідка: з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається ; ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи та організації; центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна (п. 4 Порядку № 1751).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

В пункті 11 Порядку № 1751 зазначено, що для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до положень п. 11 Порядку № 1751 у період дії воєнного стану для призначення допомоги при народженні дитини один із батьків (опікун), який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до органу соціального захисту населення за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування) заяву та видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини.

Пунктом 12 Порядку № 1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Отже, вищенаведені норми чинного законодавства визначають, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, і такий строк є присічним.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка звернулася як за допомогою у зв`язку із вагітністю та пологами, так і за допомогою при народження дитини із пропущенням встановлених законодавством строків.

Так, позивачка зауважує, що пропуск встановлений строк звернення за виплатою пропущено із об`єктивних причин. Зокрема, зауважує, що була позбавлена можливливості зареєструвати народження дитини, у зв`язку з відсутністю батька на території України. Так, зауважує, що батько не міг приїхати у зв`язку з воєнними діями в Україні та воєнними діями у місці його проживання - Палестині.

Вказане, у свою чергу, перешкоджало реєстрації народження дитини та, відповідно, отримання свідоцтва про народження для подання заяви на призначення допомоги.

Суд звертає увагу на те, що ані положеннями Закону № 2811-XII, ані нормами Порядку №1751 не передбачено можливість поновлення строку, встановленого для звернення за призначенням допомоги при народження дитини, наведені нормативно-правові акти не містять викладених процедур оцінки певних причин пропуску вказаного строку.

Більше того, суд наголошує, що свідоцтво про народження не є документом необхідним для отримання допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами.

Відтак, суд не вбачає підстав для поважності пропуску строку звернення за виплатою у зв`язку із вагітністю та пологами у контексті наведених позивачкою обставин.

Водночас, свідоцтво для народження є обов`язком документом для отримання допомоги на дитину.

Судом враховано, що допомога при народженні дитини, на відмінну від допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами, за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах викладено також Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 265/4175/16-а, від 14.02.2018 у справі № 591/610/16-а, від 12.03.2019 у справі № 760/183158/16-а.

Відповідно до частини 7 статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, встановлює, що усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом враховано, що позивачкою вживалися відповідні дії спрямовані на реєстрацію новонародженої дитини у розумний строк. Зокрема, через неможливість прибуття батька на територію України у зв`язку з війною в Україні та Ізраїльсько-Палестинським конфліктом, позивачкою, з метою реєстрації народження дитини, отримано рішення № 537 від 06.11.2023 року "Про надання дозволу ОСОБА_1 на реєстрацію в органах ДРАЦС її новонародженої дитини".

Окрім того, 24.01.2024 року у вказане рішення було внесено зміни, у зв`язку помилкою у написанні ПІБ дитини.

Відтак, свідоцтво про народження доньки отримано позивачкою лише 29.02.2024 року.

При цьому, суд повторно наголошує, що свідоцтво про народження дитини є обов`язковим документом для призначення соціальної допомоги при народженні дитини. Вказане фактично унеможливлювало звернення позивачки за призначення їй допомоги при народженні дитини.

За правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 14.02.2018 по справі № 591/610/16-а та від 02.10.2018 по справі № 495/3711/17, визначений частиною сьомою статті 11 Закону № 2811-XII строк підлягає поновленню, а допомога при народженні дитині підлягає призначенню у разі наявності поважних причин такого пропуску, оскільки неможливість своєчасного звернення батьків порушує інтереси дитини, що є неприпустимим.

Суд звертає увагу, що у даній адміністративній справі факт існування у позивачки права на отримання соціальної допомоги при народжені дитини не оспорюється відповідачем.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішень відповідача від 21.03.2024 року у частині відмови у призначенні позивачці допомоги при народженні дитини та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини.

Відтак, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області (вул. Столярчука, 17, м. Хмільник, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 40408238) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області від 21.03.2024 року у частині відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович