Рішення

від 15.11.2024 по справі 120/657/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 листопада 2024 р. Справа № 120/657/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіВіятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка» до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000125/2 від 04.12.2023, яким позивачеві відмовлено у застосуванні митної вартості, заявленої за першим методом митної оцінки, - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.03.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

27.03.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові.

Відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності/неточності та не містили всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Так, в специфікації №9 від 26.10.2023 зазначено, що товар поставляється на умовах DAP Вінниця, проте в рахунку-фактурі від 01.11.2023 № 135150 вже зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA Zarnesti. Також згідно наданої довідки про вартість транспортних витрат від 06.11.2023 №210, до митної вартості включено витрати на транспортування до митного кордону України з населеного пункту Zarnesti (Румунія), проте згідно наданої CMR від 01.11.2023, товар був завантажений та транспортувався з населеного пункту Brasov (Румунія). Таким чином, виникає обґрунтований сумнів, щодо включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Також в контракті вказано, що директор ТОВ "ГОФРОКОМБІНАТ "ТОРГТЕХНІКА" ОСОБА_1 . Згідно облікової картки учасника ЗЕД, директор ТОВ "ГОФРОКОМБІНАТ "ТОРГТЕХНІКА" ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 особа, уповноважена на роботу з митницею. Відповідно наявні обґрунтовані сумніви щодо автентичності наданого контракту

На думку відповідача, у спірній ситуації митна вартість була визначена за резервним методом згідно з ст. 64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару є оформлена МД від 08.11.2023 №UA401020/2023/060667 та МД від 24.03.2023 №UA401020/2023/015404, за якими подібний товар було випущено у вільний обіг.

З огляду на викладене відповідач переконує суд, що митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27.03.2024 представником Вінницької митниці подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 01.04.2024 в задоволенні даного клопотання відмовлено.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

27.03.2023 між Компанією "Fortex International AB" Гетсборг, Швеція (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" (Покупець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №03/27-2027 (далі по тексту Контракт) предметом якого є поставка паперу та картону.

Згідно п. 2.1 контракту продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця картон для плоских шарів та папір для гофрування, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах: FCA (завод на завантаженні) або DAP Вінниця (Україна), відповідно до "Інкотермс-2020".

Детальний опис Товару, кількість і ціна Товару вказується в інвойсах (п. 2.2 Контракту).

Відповідно до п. 4.1 Контракту, ціна товару встановлюється в Євро за метричну тону нетто відповідно до умов, вказаних в статті 6 даного Контракту, і вказується в інвойсах. Ціна Товару включає в себе вартість упаковки, маркування, тари, а також витрати на транспортування Товару.

Пунктами 5.1., 5.2 контракту визначено, що валютою оплати являється євро; оплата за товар, що поставляється по цьому контракту, відбувається шляхом банківського переказу грошових коштів на суму, вказану в інвойсі, на рахунок продавця, вказаний в даному контракту.

Поставка товару здійснюється на умовах FCA (завод на завантаженні) або DAP Вінниця (Україна), INCOTERMS 2020 (п. 6.2 Контракту).

Відповідно до специфікації № 9 від 26.10.2023 продавець продає покупцю на умовах постачання FCA Zarnesti товар - картон для виготовлення плоских шарів гофрованого картону: Testliner 3 Subs 120 gsm, RW 2000 mm - 3 597.00 EUR; Testliner 3 Subs 120 gsm, RW 2400 mm - 8 151.00 EUR; Testliner 2 Subs 115 gsm, RW 2400 mm - 858.00 EUR; Medium Subs 90 gsm, RW 2500 mm - 1848.00 EUR. Загальна кількість 43,8 MT на суму 14 454.00 EUR.

28.11.2023 Компанією Fortex International AB виписано комерційний інвойс №136397 на суму 7 264, 62 EUR. В даному інвойсі зазначено умови поставки: FCA Zarnesti; умови оплати: 10 днів з дати постачання.

В подальшому, з метою митного оформлення ввезеного в межах контракту №03/27-2023 товару, позивач 01.12.2023 подав митну декларацію 23UA4010200065456U6 та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом:

- контракт № 03/27-2023 від 27.03.2023;

- специфікацію №9 від 26.10.2023 до вказаного контракту;

- рахунок-фактура (інвойс) №136397 від 28.11.2023;

- рахунок-проформа (інвойс) №61847 від 26.10.2023;

- довідку про транспортні витрати від 30.11.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №59 від 30.11.2023.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, декларант листом №02/12 від 04.12.2023 повідомив відповідача, що додаткові документи, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості були надані до митного оформлення, а саме:

- виписка з бухгалтерської документації б/н від 30.11.2023 за зовнішньоекономічним договором (контракт) №03/27-2023 від 27.03.2023;

- експертний висновок про вартісні характеристики товарів №0139 від 04.12.2023 підготовлений Вінницькою торгово-промисловою палатою;

- прайс-лист б/н від 26.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23ROBV0900E0156550 від 28.11.2023.

За результатами опрацювання наданих позивачем документів, відповідачем 04.12.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000125/2, яким збільшені суми митних платежів.

Відповідачем визначено митну вартість товару за резервним методом у зв`язку з неможливістю застосування основного та другорядних методів. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 та №2 відповідач визначив ЕМД від 08.11.2023 №UA401020/2023/060667, за якою випущено у вільний обіг ідентичний товар Картон (тест-лайнер) в рулонах, двошаровий, коричневого кольору з обох сторін, без додаткової обробки, без друкованого зображення та малюнків, без водяних знаків, не крейдований, не просочений, не тиснений, неперфорований, не каландрований, негофрований, не фарбований, виготовлений із 100% макулатури, вміст волокон отриманих механічним способом:- Testliner 3, поверхнева щільність 135 грам/м2, ширина 1500мм - 11915 кг. - Testliner 3, поверхнева щільність 140 грам/м2, ширина 1600мм - 7053 кг. - Testliner 1, поверхнева щільність 135 грам/м2, ширина 1500мм - 1706 кг. Виробник: DS Smith Paper Limited. Країна виробництва: RO. Торговельна марка: DS SMITH., а саме 0,488 Євро за кг. Та для товару №3 - ЕМД від 24.03.2023 №UA401020/2023/015404, за якою випущено у вільний обіг ідентичний товар "Папір для гофрування Wellenstoff. Пaпip у рулонах, одношаровий, не гофрований, не крейдований, не каландрований, не білений, не фарбований, не перфорований, без малюнка, не просочений, виготовлений з маси регенерованого паперу (макулатури та відходів). Вміст волокон отриманих механічним способом - 100%. Марка рулонів MEDIUM PLUS, шириною: 2400 мм - 11005 кг/4 рулони/ маса 1 м2 - 130 гр., 2500 мм - 11463кг/4 рулони/ маса 1м2 - 130 гр. Всього: 22468 кг/8 рулонів. Фірма виробник: DS SMITH PAPER ZARNESTI SRL. Країна виробництва: RО. Торговельна марка: MEDIUM PLUS", а саме 0,46 Євро за кг.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, положеннями Митного кодексу України (далі МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулюються відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ч. 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 справа № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

В ході розгляду справи судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивач 01.12.2023 подав електронну митну декларацію №23UA401020065456U6, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору.

До митного оформлення позивачем подано: - контракт № 03/27-2023 від 27.03.2023; - специфікацію №9 від 26.10.2023 до вказаного контракту; - рахунок-фактура (інвойс) №136397 від 28.11.2023; - рахунок-проформа (інвойс) №61847 від 26.10.2023; - довідку про транспортні витрати від 30.11.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №59 від 30.11.2023; - виписка з бухгалтерської документації б/н від 30.11.2023 за зовнішньоекономічним договором (контракт) №03/27-2023 від 27.03.2023; - експертний висновок про вартісні характеристики товарів №0139 від 04.12.2023 підготовлений Вінницькою торгово-промисловою палатою; - прайс-лист б/н від 26.10.2023; - копія митної декларації країни відправлення №23ROBV0900E0156550 від 28.11.2023.

За результатами опрацювання наданих позивачем документів, відповідачем 04.12.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000125/2, яким збільшені суми митних платежів.

Надаючи оцінку рішенню відповідача від 04.12.2023 №UA401000/2023/000125/2 суд зважає на таке.

У спірному рішенні відповідачем вказано, що в специфікації №9 від 26.10.2023 зазначено, що товар поставляється на умовах DAP Вінниця, проте в рахунку-фактурі від 01.11.2023 № 135150 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA Zarnesti.

Однак, суд вважає дане твердження відповідача необґрунтованим, оскільки в специфікації № 9 від 26.10.2023 зазначено, що товар поставляється на умовах поставки FCA Zarnesti, Румунія. В комерційному інвойсі від 28.11.2023 №136397 та в рахунку-проформі (інвойс) від 26.10.2023 №61847 також зазначено умови поставки FCA Zarnesti.

До того ж, сам відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що згідно довідки про транспортні витрати до митної вартості включені витрати саме з населеного пункту Zarnesti.

Крім того, відповідач зазначив, що в контракті вказано, що директор ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка" є ОСОБА_1 в той час, як згідно облікової картки учасника ЗЕД директор ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка" зазначено директора ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 особа уповноважена на роботу з митницею. Це, на думку митного органу, вказує на обґрунтований сумнів щодо оплати даної партії товару.

Щодо цього твердження суд вважає за необхідним відмітити, що відомості про підписанта ніяким чином не можуть бути підставою для сумнівів щодо оплати товарів, оскільки таких сумнівів не заявляє власне сам Продавець Товару Компанія "Fortex International AB".

Окрім того суд зазначає, що станом на 27.03.2023 (дата підписання контракту 03/27-2023) ОСОБА_1 займала посаду керівника підприємства, однак з 10.04.2023 на посаду керівника призначено ОСОБА_2 , що підтверджується випискою з ЕДР юридичних осіб ТОВ "Гофрокомбінат "Торгтехніка".

Матеріали справи не містять докази того, що контракт №03/27-2023 укладено особою, яка не мала на це повноважень, а також доказів щодо визнання даного контракту недійсним у зв`язку з наведеним.

Відтак, дане зауваження є формальним та не містить роз`яснення відповідача, чому без його усунення заявлена митна вартість не може бути визнана за основним методом і як саме даний недолік впливає на неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

Враховуючи наведене в сукупності, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування визначеної позивачем митної вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Судом встановлено, що разом із митною декларацією позивачем подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення основний.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, що підлягає сплаті за товар, який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, ненаведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.07.2019 справа № 809/872/17.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення митної вартості товару відповідач визначив ЕМД від 08.11.2023 №UA401020/2023/060667 та ЕМД від 24.03.2023 №UA401020/2023/015404.

Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння повних характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України. Тим більше судом встановлено, що марки товарів в обох випадках не є аналогічними.

На переконання суду, в даному випадку різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю схожих товарів, що розмитнювались у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості задекларованих товарів, та, як наслідок, безпідставність визначення такої вартості із застосуванням другорядних методів. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості саме за ціною договору.

За таких обставин суд вважає оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000125/2 від 04.12.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів позивача, оцінивши в сукупності ті обставини та доводи, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000125/2 від 04.12.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофрокомбінат "Торгтехніка" (вул. Нечуя Левицького, 14, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ: 44552193)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ: 43997544)

СуддяВіятик Наталія Володимирівна