Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/24709/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/24709/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр К» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Аграрно-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр К» звернулось доДніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постановуВідділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №041870 від 28.08.2024 про стягнення з АВ ТОВ «Агроцентр К» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, про неправомірне застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки перевезення здійснювалися в межах його власної господарської діяльності, будь-які відомості про надання послуг перевезення на договірних умовах відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року відкрито провадження у справі №160/24709/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

03.10.2024 через систему «Електронний суд» від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач наголошує, що згідно з положеннями статті 34 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/ чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Аналіз ст 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» , Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 дає підстави вважати, що перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт перевезення для власних потреб. Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж для власних потреб чи надають послугу перевезення.

Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж для власних потреб чи надають послугу перевезення.

Під час рейдової перевірки водій пред`явив ТТН № 640 від 02.08.2024, яка підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу.

Відповідач звертає увагу суду на те, що факт обладнання перевіреного ТЗ тахографом водієм не оспорювався, що підтверджується наданими водієм тахокартами за 02.08.2024 та 30.07.2024. Але водій не надав тахокарти за 31.07.2024 та 01.08.2024 в зв`язку з тим, що автомобіль знаходився у ремонті зі слів водія. Але пунктом 6.4. Положення № 340 встановлено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізником заповнюється бланк підтвердження діяльності, який зберігається водієм протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, та зберігається Перевізником протягом 12 місяців.

Щодо тверджень позивача про ігнорування інспектором під час перевірки заповненої індивідуальної книжки водія, відповідач наголошує на тому, що відповідно до п. 6.3 Положення № 340, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом.

Отже, враховуючи вищевикладене, твердження позивача, що інспектор ОСОБА_1 під час проведення перевірки транспортного засобу дійшов помилкових висновків про порушення законодавства про авомобільний транспорт є безпідставним та необгрунтованим.

Щодо тверджень позивача про позбавлення інспектором ОСОБА_1 водія можливості внести свої пояснення до Акту, наголошую на тому, що відповідно до пункту 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Отже, інспектор мав викласти у затвердженій формі акта, яке саме порушення законодавства виявлено під час перевірки, та не позбавляв водія права внести свої пояснення в Акті, адже водій мав змогу записати свої поясненні при бажанні у вільному місці Акта.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що не згоден із запереченнями відповідача, вважає, що вони спростовуються доводами, викладеними у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 25.07.2024 №001512 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті 02.08.2024 проведено перевірку на дорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 916 км+987 м., під час якої було було зупинено автомобіль- вантажний тягач DAF, МАЗ, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом НОМЕР_2 , що належить АВ ТОВ «Агроцентр К» під управлінням водія ОСОБА_2 .

Результати перевірки оформлені актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 039439 від 02.08.2024, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 за 31.07.2024 та 01.08.2024 і бланк підтвердження діяльності, чим порушено вимоги п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. та наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010.

У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відсутні заповнені тахокарти водія ОСОБА_2 за 31.07.2024 та 01.08.2024 та бланк підтвердження діяльності.

Водій підписав акт перевірки і отримав її копію.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на офіційну електронну адресу позивача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.08.2024 було направлено повідомлення №70810/25/24-24 від 15.08.2024 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 28.08.2024.

27.08.2024 АВ ТОВ «Агроцентр К» були надані до Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті пояснення до акту №039439 від 02.09.2024.

В наданих поясненнях, зокрема, було зазначено, що автомобіль- вантажний тягач DAF, МАЗ, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом НОМЕР_2 згідно ТТН №640 від 02.08.2024, здійснював внутрішні переміщення між підрозділами АВ ТОВ «Агроцентр К» - перевозив поросят гр. 2-4.

Під час перевірки інпектори просили надати тахокарту, яку згідно висновків акту , водій надав. Інспектор перевірив документи водія та тахокарту за 2 серпня. З`ясувавши, що всі документи, надані водієм відповідають вимогам законодавства, були запрошені додатково тахокарти за попередні дні. Водієм були надані тахокарта за 30.07.2024. За 31.07.2024 та 01.08.2024, тахокарти були відсутні в зв`язку з тим, що вищезазначений автомобіль знаходився у ремонті, про що повідомлено інспектора.

Відповідно до наряду №256 від 31.07.2024 та наряду №308 від 01.08.2024, водієм ОСОБА_2 31.07.2024 та 01.08.2024 протягом 8 робочих годин кожного дня проводились ремонтні роботи автомобіля DAF та вантажного тягача МАЗ АЕ: 0115 МЕ. При перевірці інспектором ці документи не могли і не повинні були бути надані, але вони є саме підтвердженням і поясненням чому відсутня інформація на тахокарті автомобіля за 31.07.2024 та 01.08.2024.

Додатково зазначено, що розбіжності в показниках одометра на тахокартах відсутні. Крім того, у водія була також заповнена індивідуальна книжка водія, але наявність і цього документу також було проігноровано інспектором.

Бланк акту містить розділ, де водій має право надати пояснення, але старшим інспектором ОСОБА_1 було безпідставно використано цей розділ для написання його пояснень, що позбавило можливості водія внести свої пояснення до акту.

До пояснень були надані наступні документи: копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказу про призначення генерального директор, наказу про прийняття на роботу водія ОСОБА_2 , товарно-транспортної накладної №640 від 02.08.2024, подорожнього листа №4271 від 02.08.2024, наряд №256 від 31.07.2024, наряд №308 від 01.08.2024.

28.08.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, враховуючи допущенеАВ ТОВ «Агроцентр К»порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацем 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №039439 від 02.08.2024, прийнято постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №041870.

Стягнуто з АВ ТОВ «Агроцентр К» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючисьіз вказаною постановою, вважаючи її безпідставною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню,позивачзвернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративного господарського штрафу.

Згідно ч 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюєЗакон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III(Закон №2344-III).

Постановою Кабінету України №103 від 11.02.2015, затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті ( з подальшими змінами_, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення №103).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1579-р від 02.09.2021 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті», Державна служба з безпеки на транспорті оптимізувала шляхом реорганізації міжрегіональні територіальні органи в територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби. Таким чином , Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізувалося у Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (Закон № 2344-III).

Зач. 12 ст.6 Закону № 2344-IIIдержавномуконтролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною 17 ст. 6 Закону №2344-ІІІвстановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

За визначенням у ст. 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пунктів 1, 2 цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За п. 14 Порядку рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимогЄвропейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)(далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положеньст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто, вказаний перелік не є вичерпним, і при необхідності під час перевірки можуть бути витребувані інші документи, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2ст. 49 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Абзацом 3 ч. 1ст. 60Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція № 385), якою встановлено порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів .

За визначенням у п. 1.4 Інструкції №385контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно пунктів 3.3, 3.6Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографомзокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа)або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня,протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа. Відповідно п.6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналіз наведених норм вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.

20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів,а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до п.6.4 Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Із наведених вище положень слідує, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт.При цьому, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.

Разом з тим, згідно з актом, під час перевірки у водія були відсутніми тахокарти за 31.07.2024 і 01.08.2024, а також відсутній бланк підтвердження діяльності водія.

Суд встановив, що позивач не заперечує відсутність вказаних документів у водія на момент перевірки.

При цьому, відповідно до п.1.3 Положення №340вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезенняпасажирів чи/тавантажів колісними транспортними засобами.

В той же час, позивач зазначає, що на час проведення перевірки не надавав послуги з перевезення пасажирів або вантажу, та перевозив вантаж виключно для власних потреб, на нього не поширюється Інструкція №385, тому й не зобов`язаний був мати при собі тахокарти і бланк підтвердження діяльності.

Як було встановлено судом, у справі, що розглядається, позивач є власником транспортного засобу.

Спірним у цій справі є питання правомірності стягнення з позивача як власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника транспортного засобу - позивача в якості перевізника.

Як вже було зазначено вище, виходячи з положень ст. 1, абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно дост.34 Закону №2344-IIIавтомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цьогоЗаконута інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна є документом, який складається з метою оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Автомобільний перевізник не може визначатися лише тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, які зазначені в акті. Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті33,50 Закону № 2344-ІІІ), а не власник/користувач транспортного засобу.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20.

До основного виду діяльності позивача віднесено 01.46 Розведення свиней.

Відповідач підтверджує, що під час здійснення рейдової перевірки водієм була надана ТТН №640 від 02.08.2024.

У вказаній ТТН автомобільним перевізником, замовником, вантажовідправником і вантажоодержувачем вантажу «поросята» вказано АВ ТОВ «Агроцентр К», що свідчить лише про перевезення вантажу між виробничими підрозділами.

Тобто, позивачем було здійснено перевезення власного вантажа, що належить АВ ТОВ «Агроцентр К» на праві власності в межах господарської діяльності підприємства.

Контролюючий орган не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 25.03.2024 позивач на зазначеному транспортному засобі надавав послуги з перевезення вантажу на договірних умовах із замовником послуги за плату, а відтак був автомобільним перевізником у розумінніЗакону №2344-ІІІ.

Частинами 1 та 2статті 77 КАС Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу є безпідставною і такою, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 62184 від 10.09.2024.

В той же час позовна заява подана в електронній формі через систему «Електронний суд».

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр К» (вул. Мільмана, буд. 110 А, м. Дніпро, 49106, код ЄДРПОУ 31371742)до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови -задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постановуВідділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №041870 від 28.08.2024 про стягнення з АВ ТОВ «Агроцентр К» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр К» (вул. Мільмана, буд. 110 А, м. Дніпро, 49106, код ЄДРПОУ 31371742) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадця дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона