Рішення

від 19.11.2024 по справі 160/33032/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуСправа №160/33032/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

19.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)", в якому просить:

- визнати дії відповідача Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» Код за ЄДРПОУ 14316899 щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу ОСОБА_2 з 01.01.2018 року по 11.05.2023 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року - неправомірними.

- зобов`язати відповідача Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» Код за ЄДРПОУ 14316899 здійснити позивачу ОСОБА_2 , перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2018 року по 25.05.2023 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на 01 січня 2019 року на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року позовні вимоги задоволено частково:

визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023р, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2020, на 01 січня 2021р., 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року.

зобов`язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704.

В іншій частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили.

У відповідності до вимог п.1 ч.1ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст. 252 КАС України).

У позовній заяві позивач просив суд зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 .

Суд ухвалюючи рішення визнав протиправними дії відповідача стосовно не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023р, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2020, на 01 січня 2021р., 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, однак зобов`язав відповідача лише здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704.

Суд не зобов`язував відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704 з урахуванням виплачених сум

Тобто, суд не прийняв рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Одночасно суд зазначає, що часткове задоволення заявлених позовних вимог було пов`язано саме з періодом часу з 29.01.2020 по 19.05.2023р., що видно з мотивувальної частин рішення суду.

Оскільки суд не прийняв рішення до однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, то суд повинен постановити в цій частині саме додаткове рішення.

Судом під час розгляду справи визнано протиправні дії відповідача стосовно не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023р, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2020, на 01 січня 2021р., 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, а тому суд вважає за необхідне з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, яким також задовольнити і позовну вимогу, яка була заявлена у позовній заяві та стосовно якої досліджувалися докази, однак стосовно якої не було ухвалено рішення: зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704 з урахуванням виплачених сум.

Керуючись ст. 252 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704 з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін