Рішення

від 18.11.2024 по справі 160/29267/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 рокуСправа № 160/29267/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі- відповідач) (третя особа Акціонерне товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76381649, винесену 24.10.2024 року заступником начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сищиком О.О. щодо примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022року, виданої старшим державним виконавцем Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Сищиком О.О. за виконавчим провадженням № 69930512, а також всі заходи та рішення, прийняті в межах цього виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76381766, винесену 24.10.2024 року заступником начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сищиком О.О. щодо примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022року, виданої старшим державним виконавцем Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сищиком О.О. за виконавчим провадженням № 69930512, а також всі заходи та рішення, прийняті в межах цього виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 175/30/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору в розмірі 1 135 587грн. 83коп. та судового збору 3 654грн. 12.01.2016 року був видний виконавчий документ, який вперше 04.10.2016 року був пред`явлений до виконання. До відкриття провадження, позивач за рахунок продажу іпотечного та іншого майна сплатив банку заборгованість 14.09.2016 року 67983грн., 30.06.2016 року 578000грн., що загалом становить 645 983грн. 10.05.2022 року Господарським судом Дніпропетровської області було відкрито провадження по справі № 904/421/22 про неплатоспроможність позивача та постановою від 08.02.2023 року позивача визнано банкрутом. Введено процедуру погашення боргів та призначено керуючого реалізацією майна позивача. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року завершено процедуру погашення боргів фізичної особи та закрито провадження у справі № 904/421/22. Також в ухвалі зазначено, що вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Позивача звільнено від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

На примусовому виконанні в Слобожанському ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 69930512 з примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, в межах якого постановами від 27.09.2022 року було стягнуто виконавчий збір у розмірі 113 558грн. 78коп. та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 23.10.2024 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-175/30/15 було закінчено відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а постанови про стягнення витрат виконавчого провадження виділені в окреме провадження. 24.10.2024 року були відкриті два виконавчі провадження: № 76381766 з примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022р. про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 269грн. 00коп.; № 76381649 з примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 113 558грн.78коп. 31.10.2024 року були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 76381766 та № 76381649. 31.10.2024 року постановою заступника начальника відділу Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було об`єднано виконавчі провадження № 76381649 та 76381766 у зведене виконавче провадження - № 76435828, накладений арешт на майно позивача, винесена постанова про розшук майна. Посилаючись на те, що виконавче провадження має бути закінчене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а також зазначаючи, що виконавча служба втратила право стягнення суми витрат виконавчого провадження через пропуск строку для подання заяви з грошовими вимогами до боржника згідно ст. 122 КУзПБ, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 15.11.2024 року.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався і третя особа правом на подачу пояснень не скористалась.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

27.09.2022 року постановою старшого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сищика О.О. відкрито виконавче провадження № 69930512 з примусового виконання виконавчого листа № 2-175/30/15, виданого 12.01.2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 25.06.2007 року в розмірі 1135587грн. 83коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено керуючого реструктуризацією боргів.

Постановами старшого державного виконавця ОСОБА_2 від 27.09.2022 року було стягнуто виконавчий збір у розмірі 113558грн. 78коп. визначений розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 269грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 року № 904/421/22 ОСОБА_1 визнано банкрутом, введено відносно позивача процедуру погашення боргів та призначено керуючого реалізацією майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року затверджено звіт керуючого реалізацією майна боржника, завершено процедуру погашення боргів фізичної особи, припинено повноваження керуючого реалізацією майна та закрито провадження у справі 904/421/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Окрім того, в ухвалі суду зазначено, що за результатами попереднього засідання до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 внесено лише кредитора ОСОБА_3 .

Також, зазначено, що вимоги, які не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Позивача звільнено від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

09.07.2024 року позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження № 69930512.

17.07.2024 року державним виконавцем була складена вимога до АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої витребувано інформацію щодо виконання боржником вимог виконавчого листа № 2-175/30/15 від 12.01.2016 року.

Листом від 04.10.2024 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомила державного виконавця про списання заборгованості ОСОБА_1 на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «про виконавче провадження» банк просив закінчити виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості, застосувавши норми, передбачені п. 2 ст. 40 закону України «про виконавче провадження».

Постановою від 23.10.2024 року виконавче провадження № 69930512 закінчено у зв`язку з надходженням заяви стягувача на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а постанови від 27.09.2022 року про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження виділено в окреме провадження.

24.10.2024 року позивачем подана заява до виконавчої служби про скасування вжитих під час примусового виконання рішення заходів за виконавчим провадженням № 69930512.

24.10.2024 року заступником начальника відділу Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Сищиком О.О. були відкриті два виконавчі провадження № 76381766 з примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022р. про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 269грн. 00коп. та № 76381649 з примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 113558грн. 78коп.

31.10.2024 року були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 76381766 та № 76381649.

31.10.2024 року постановою заступника начальника відділу Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сищика О.О. було об`єднано виконавчі провадження № 76381649 та 76381766 у зведене виконавче провадження - № 76435828, накладений арешт на кошти та майно позивача, винесена постанова про розшук майна.

Отже спір виник між сторонами з приводу неправомірного винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчих проваджень за постановами про стягнення виконавчого збору та встановлення мінімальних витрат виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС Україниучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (Далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження здійснюється з дотриманням, в тому числі засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються, між іншим, з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Статтею ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання виконавчого збору, який є збором, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України, у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною п`ятою ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави, коли виконавчий збір не стягується.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відповідно до п.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (далі Інструкція) витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Пунктом 2 Інструкції встановлено, що мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду, на підставі якого був виданий виконавчий лист № 2-175/30/15 було відкрито 27.09.2022 року, вже після відкриття 10.05.2022 року Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури реструктуризації боргів, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Зі змісту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року вбачається, що до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 внесено лише кредитора ОСОБА_3 .

Як вбачається з листа АТ КБ «ПриватБанк» від 04.10.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 перед банком, яка стягувалась в тому числі у виконавчому провадженні № 69930512 списана банком в повному обсязі на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року.

Таким чином, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк і вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області розглядаючи 20.06.2024 року справу № 170/30/15-ц (провадження № 6/175/187/24) за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи АТ «КБ «ПриватБанк», Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, встановив, що у відповідності до ч. 4 ст. 90 КУзПБ, питання визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, вже вирішене безпосередньо в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2024 року у справі №904/421/22.

Крім того, суд зауважив, що вищевказана ухвала Господарського суду є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у строки, визначені частиною другою цієї статті, а тому належним способом захисту права боржника - фізичної особи в даному випадку є звернення до державного виконавця, на виконанні якого перебуває відповідний виконавчий лист, із заявою про закінчення виконавчого провадження, а в разі відмови закінчити виконавче провадження зі скаргою на дії державного виконавця.

Ухвала суду від 20.06.2024 року не оскаржувалась сторонами та відповідно до відомостей ЄДРСР набрала законної сили 20.06.2024 року.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем звернуто до виконання постанови про стягнення виконавчого збору та визначення мінімального розміру витрат виконавчого провадження після того, як заборгованість у виконавчому провадженні № 69930512 визнана погашеною та позивача звільнено від вказаного боргу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі № 2540/3203/18 дійшла висновку, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору є вчинення державним виконавцем дій, направлених на примусове виконання рішення суду, та фактичне стягнення суми боргу, оскільки виконавчий збір за своїм змістом є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.10.2024 року вбачається, що залишок нестягнутої суми за виконавчим документом становить 1135587грн. 83коп., що дорівнює сумі заборгованості, яка була пред`явлена до виконання, а отже державним виконавцем не було вчинено реальних дій щодо стягнення на користь банку заборгованості, а сама заборгованість, як зазначає у своєму листі банк, є списаною, і позивач звільнений від цієї заборгованості.

Таким чином, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження, які визначені у спірних постановах, а отже, постанови від 31.10.2024 року не відповідають вимогам ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягають скасуванню.

При скасуванні постанови про мінімальний розмір витрат виконавчого провадження також враховано, що оскільки постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні підлягає скасуванню, витрати пов`язані із винесенням вказаної постанови не підлягають включення до розміру мінімальних витрат виконавчого провадження і постанова про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження також підлягає скасуванню.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76381649, винесену 24.10.2024 року заступником начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сищиком О.О. щодо примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022року, виданої старшим державним виконавцем Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Сищиком О.О. за виконавчим провадженням № 69930512, а також всі заходи та рішення, прийняті в межах цього виконавчого провадження. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76381766, винесену 24.10.2024 року заступником начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сищиком О.О. щодо примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022року, виданої старшим державним виконавцем Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Сищиком О.О. за виконавчим провадженням № 69930512, а також всі заходи та рішення, прийняті в межах цього виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи представника позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211грн. 20коп., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3983837786.1 від 04.11.2024 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211грн. 20коп. з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд.2, ЄДРПОУ 34919031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76381649, винесену 24.10.2024 року заступником начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сищиком О.О. щодо примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022року, виданої старшим державним виконавцем Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Сищиком О.О. за виконавчим провадженням № 69930512, а також всі заходи та рішення, прийняті в межах цього виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76381766, винесену 24.10.2024 року заступником начальника Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сищиком О.О. щодо примусового виконання постанови № 69930512 від 27.09.2022року, виданої старшим державним виконавцем Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Сищиком О.О. за виконавчим провадженням № 69930512, а також всі заходи та рішення, прийняті в межах цього виконавчого провадження.

Стягнути за рахунок бюджетних Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд.2, ЄДРПОУ 34919031) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211грн. 20коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя Н.Є. Сліпець