Рішення

від 19.11.2024 по справі 160/3584/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуСправа №160/3584/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 до 15.11.2023;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 до 15.11.2023 у сумі 88171,72 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 02.11.2020 на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 6 о/с від 02.11.2020 його було звільнено з органів внутрішніх справ з посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області начальника міліції громадської безпеки у запас Збройних сил через шкорочення штатів. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 160/20536/22, яким зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачеві грошове забезпечення за період з 02.09.2020 до 02.11.2020 та одноразову грошову допомогу при звільненні, 16.11.2023 на розрахунковий рахунок позивача зараховано кошти від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в сумі 116818,39 грн (одноразова грошова допомога при звільненні), 18571,02 грн (грошове забезпечення), 26120,88 грн (компенсація з ПДФО одноразової грошової допомоги), 4152,52 грн (компенсація з ПДФО грошового забезпечення). Позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 (дня, що настає за днем звільнення) до 15.11.2023 (останнього дня затримки розрахунку) в сумі 88171,72 грн (за шість місяців) з урахуванням середньоденного грошового забезпечення в сумі 484,46 грн, обчисленого у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі № 804/19775/14.

Ухвалою суду від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача відомості із підтверджуючими доказами щодо: розміру сум грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого позивачу за останні два повних календарних місяці, що передували місяцю звільнення, із зазначенням місяця, складових нарахованих та виплачених сум; розміру середньомісячного та середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби позивача; розміру грошового забезпечення та інших платежів, що були фактично нараховані та виплачені при проведенні розрахунку при звільненні позивача, із визначенням їх складових, розміру суми нарахованих та утриманих податків та зборів; розміру усіх сум, невиплачених позивачеві при звільненні, тобто розмір недоплачених сум, відомості про їх виплату із зазначенням дати, розміру сплачених коштів та виду нарахувань, розміру суми нарахованих та утриманих податків та зборів.

08.03.2024 до суду надійшов відзив Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що станом на день звільнення позивача з 02.11.2020 (після поновлення на скорочену в листопаді 2015 року посаду) Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області перебувало у стані припинення, скасовані всі штати та посади, а також втратили чинність усі нормативно-правові акти, які регулювали питання структури, розмірів, порядку нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу територіальних органів внутрішніх справ. Тому у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області були відсутні правові підстави для визначення складових (видів) грошового забезпечення та їх розміру станом на день звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 160/20536/22 ОСОБА_1 нараховано та виплачено суми грошового забезпечення за вимушений прогул за період з 02.09.2020 до 02.11.2020 (23069,58 грн) та суму одноразової грошової допомоги при звільненні (145116,01 грн), які після утримання відповідних податків та зборів перераховано на його особовий рахунок 16.11.2023. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі № 160/17254/22 ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову відпустку за період з 05.11.2014 до 02.11.2020 (99348,03 грн), яку після утримання відповідних податків та зборів перераховано на його особовий рахунок 08.12.2023. Відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.02.2015, виданого ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі № 160/17254/22, що набрало законної сили 19.10.2023, визнано протиправною відмову Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, оформлену листом № 1/200зі/103/Лк-2022 від 29.09.2022, щодо обчислення та виплати грошової компенсації за невикористану щорічну оплачувану чергову відпустку ОСОБА_1 за період з 05.11.2014 до 02.11.2020; зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну чергову відпустку за період з 05.11.2014 до 02.11.2020.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 160/20536/22, що набрало законної сили 20.09.2023, визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо нездійснення обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за час перебування на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки у період з 02.09.2020 до 02.11.2020; зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час перебування на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки у період з 02.09.2020 до 02.11.2020; визнано протиправною бездіяльність щодо нездійснення обчислення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з 02.11.2020 заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки; зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні 02.11.2020 з посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У вказаному рішенні судом було встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2011 № 1333 о/с та наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 30.12.2011 № 251 о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальником міліції громадської безпеки.

04.11.2014 наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області за № 426 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки в званні полковник міліції. Підстава - наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 № 2239 на виконання Закону України «Про очищення влади».

Не погоджуючись зі звільненням позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 804/19775/14 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року № 2239 о/с «По особовому складу» в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік); визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 04 листопада 2014 року № 426 о/с «По особовому складу» щодо звільнення полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік); зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки з 04 листопада 2014 року.

На виконання вказаної постанови наказом МВС України від 02.09.2020 № 641 «Про особовий склад» скасовано наказ МВС України від 27.10.2014 № 2239 о/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік), поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки з 04.11.2014.

Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 01.11.2020 № 6 о/с ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних сил через скорочення штатів, з 02.11.2020.

Вислуга років на день звільнення становила 26 років 01 місяць 10 днів, у пільговому обчисленні 26 років 08 місяців 08 днів.

Відповідно до наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №7 о/с від 23.11.2020 пункт наказу від 02.11.2020 № 6 о/с змінено, наказано вважати ОСОБА_1 звільненим за тим же пунктом, з того ж числа, з вислугою років 20 років 01 місяць 12 днів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/19775/14 від 10.12.2020 стягнуто з Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 листопада 2014 року по 31 серпня 2018 року (включно) у розмірі 463628 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 160/17222/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії № 7 о/с «По особовому складу» від 23.11.2020 в частині зміни наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 6 о/с від 02.11.2020 про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки, з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України (з поставленням на військовий облік), з 02.11.2020 за тим же пунктом, з того ж числа, однак з вислугою 20 років 01 місяць 12 днів; зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області надіслати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 6 о/с від 02.11.2020 та матеріали для обчислення і виплати пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.

На підставі вказаного судового рішення наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 26.08.2021 № 9 визначено вислугу років на день звільнення ОСОБА_1 , яка становить - 26 років 01 місяць 10 днів, у пільговому обчисленні 26 років 08 місяців 08 днів.

Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» направлені матеріали для призначення, обчислення і виплати пенсії позивачу.

У день звільнення позивача 02.11.2020 Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Дніпропетровській області не було здійснено нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані щорічні основні оплачувані відпустки за період з 04.11.2014 до 02.11.2020.

У день звільнення позивача 02.11.2020 Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Дніпропетровській області не було здійснено обчислення та виплату грошового забезпечення за час перебування на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки у період з 02.09.2020 до 02.11.2020 та одноразової грошової допомоги при звільненні 02.11.2020 з посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки.

23.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час перебування на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки у період з 02.09.2020 до 02.11.2020 в сумі 21800,60 грн та одноразову грошову допомогу при звільненні 02.11.2020 з посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки в сумі 141703,90 грн.

Листом № 1/Т-3791/103/Лк-22 від 24.10.2022 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області повідомила, що усі законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють питання структури, розмірів, порядку нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу територіальних органів внутрішніх справ втратили чинність. Таким чином, відсутні правові підстави для визначення складових (видів) грошового забезпечення та їх розміру за період з 02.09.2020 до 02.11.2020. Враховуючи вищевикладене, визначити розмір та провести виплату грошового забезпечення за період з 02.09.2020 до 02.11.2020 не виявляється можливим. Також зазначено про неможливість визначення розміру місячного грошового забезпечення станом на день звільнення - 02 листопада 2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 09.10.2023 щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 160/20536/22 листом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 17.11.2023 № 1/Т-4798/103/Лк-23 повідомлено, що з метою добровільного виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області було направлено до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області виданий ОСОБА_1 виконавчий лист та копію рішення у справі № 160/20536/22. Одночасно було сформовано платіжні документи для проведення належних йому виплат та сплати податків і зборів. Інформацію щодо стану виконання рішення буде надано після опрацювання документів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

До позовної заяви додано роздруковані скріншоти про зарахування 16.11.2023 на розрахунковий рахунок позивача від ГУМВС України в Дніпропетровській області в порядку добровільного виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду, виданого 31.05.2023 у справі № 160/20536/22, 116818,39 грн (одноразова грошова допомога при звільненні), 18571,02 грн (грошове забезпечення), 26120,88 грн (компенсація з ПДФО одноразової грошової допомоги), 4152,52 грн (компенсація з ПДФО грошового забезпечення).

У довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 78 від 06.03.2024 зазначено, зокрема, що з метою виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 160/20536/22 та від 11.01.2023 у справі № 160/17254/22 для обчислення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 02.09.2020 до 02.11.2020, обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та обчислення суми грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку було застосовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та розміри складових грошового забезпечення, які було встановлено та які діяли станом на день звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 04.11.2014 (до поновлення за рішенням суду на скорочену посаду до органу, який перебуває у стані припинення). З урахуванням середньоденного грошового забезпечення (за один календарний день служби) в сумі 372,09 грн ОСОБА_1 після звільнення з 02.11.2020 на виконання судових рішень нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 02.09.2020 до 02.11.2020 (372,09 грн х 62 календарні дні = 23069,58 грн), одноразову грошову допомогу при звільненні (11162,77 грн х 50% х 26 років = 145116,01 грн), які після утримання відповідних податків та зборів перераховано на його особовий рахунок 16.11.2023, та грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних чергових відпусток з 05.11.2014 до 02.11.2020 (372,09 грн х 267 діб відпусток = 99348,03 грн), яку після утримання відповідних податків та зборів перераховано на його особовий рахунок 08.12.2023.

Згідно з довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 79 від 06.03.2024 грошове забезпечення заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки полковника міліції ОСОБА_1 за два місяці, що передували звільненню з органів внутрішніх справ з 04.11.2014 становило: за вересень 2014 року 10870,71 грн, за жовтень 2014 року 10929,95 грн. Середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 за вересень-жовтень 2014 року становило: (10870,71 грн + 10929,95 грн) / 2 = 10900,33 грн. Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 (за один календарний день проходження служби) за вересень-жовтень 2014 року становило: (10870,71 грн + 10929,95 грн) / 61 календарний день = 357,39 грн.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 до 15.11.2023, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (у редакції станом на дату звільнення позивача) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 вказаного Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Оскільки відповідач не провів із позивачем на день його звільнення 02.11.2020 розрахунок у повному обсязі, позивач відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Щодо періоду затримки розрахунку при звільненні, за який виникає обов`язок виплатити позивачу середній заробіток, суд зазначає таке.

16.11.2023 позивачу було перераховано в порядку виконання відповідачем виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду, виданого 31.05.2023 у справі № 160/20536/22, такі суми: 116818,39 грн (одноразова грошова допомога при звільненні), 18571,02 грн (грошове забезпечення), 26120,88 грн (компенсація з ПДФО одноразової грошової допомоги), 4152,52 грн (компенсація з ПДФО грошового забезпечення).

Період затримки розрахунку при звільненні розпочинається з першого дня після звільнення, а закінчуватися днем, що передує дню остаточного розрахунку, оскільки саме в цей період у роботодавця існує заборгованість перед звільненим працівником.

Таким чином, період затримки розрахунку при звільненні позивача становить з 03.11.2020 (наступний день після звільнення) до 15.11.2023 (день, що передує дню остаточного розрахунку), усього 1108 днів.

При розрахунку розміру середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), який застосовується до правовідносин щодо обчислення середньої заробітної плати у визначених ним випадках, зокрема в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 79 від 06.03.2024 середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 (за один календарний день проходження служби) за вересень-жовтень 2014 року становило 357,39 грн: ((10870,71 грн + 10929,95 грн) / 61 календарний день = 357,39 грн).

Оскільки під час судового розгляду встановлено порушення відповідачем строків виплати належних при звільненні позивачеві сум грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, враховуючи ненарахування та невиплату ОСОБА_1 відповідачем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 до 15.11.2023 включно.

З огляду на те, що розмір відшкодування за час затримки не може перевищувати 6 місяців (182 дні), суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути виплачений позивачу у сумі 65044,98 грн (357,39 грн х 182 дні).

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 65044,98 грн.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зменшується на суму податків і зборів.

Така позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 2340/3023/18.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, докази понесення ним інших судових витрат у справі відсутні, у зв`язку з чим розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 до 15.11.2023 включно.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2020 до 15.11.2023 включно в сумі 65044,98 грн (шістдесят п`ять тисяч сорок чотири гривні 98 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 08592141.

Повний текст рішення складено 19.11.2024.

Суддя В.В. Рянська