Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/21905/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Справа № 160/21905/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняВасильченко Є.А. за участі: представник позивача представник відповідача Шемет І.О. Кушнір В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу

УСТАНОВИВ:

13.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП №89 від 04.07.2024 року Про застосування до працівника полку патрульної поліції м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення, яким до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що у спірному наказі наявний лише перелік норм, які, на думку відповідача, було порушено позивачем, проте відсутні посилання на дії / бездіяльність, тобто відсутня описова частина протиправності поведінки, а саме: у чому конкретно виразилось порушення. Між тим, службовим розслідуванням не встановлено наявність причинно-наслідкового зв`язку щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку та відсутності відеозапису моменту підходу дитини до позивача, у той час як запис починається з моменту спілкування з дитиною. Позивач наголосив, що враховуючи відсутність відеозапису, що відображає виключно момент підходу до нього дитини, і в цей же час, наявність відеозапису, що відображає спілкування позивача з дитиною та наявність фіксації факту звернення дитини за допомогою, її надання, підтверджують упередженість рішення відповідача про покладання на позивача дисциплінарної відповідальності саме у вигляді суворої догани. Крім того, застосовуючи такий вид дисциплінарної відповідальності як сувора догана відповідач не врахував, шо вказаному виду стягнення передує догана, оскільки у позивача наявна попередня / бездоганна поведінка, відсутність жодного дисциплінарного діючого / знятого стягнення. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за вчинення якого застосовано спірне дисциплінарне стягнення. Також, відповідачем не встановлено під час службового розслідування жодного негативного наслідку від дисциплінарного проступку, тобто відповідачем не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 15.08.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу та відкрити провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

09.09.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог e повному обсязі, так як накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було здійснене у межах повноважень Державної патрульної поліції, а також у спосіб, передбачений законодавством.

У судових засіданнях позивач та представник відповідача підтримали свої позиції, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до Наказу №290 о/с від 27.04.2020 року Департамента патрульної поліції «Про особовий склад» ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено з 27.04.2020 року по управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий ріг, установивши посадовий оклад у розмірі 2470 грн, присвоївши спеціальне звання капрала поліції та закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером 0161642.

Наказом Департамента патрульної поліції №392 о/с від 11.05.2021 року призначено сержанта поліції ОСОБА_1 інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг, установивши посадовий оклад у розмірі 2400 та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, звільнивши з посади поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

24.05.2024 року старшим інспектором ВМАЗ ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Ігорем Волковим складено доповідну записку, відповідно до якої 23.05.2024 року під час моніторингу месенджера «Telegram» було виявлено публікацію негативного характеру за участю працівників патрульної поліції, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який застосував фізичну силу відносно громадянина. З доповідної записки вбачається, що дана публікацію має негативні коментарі щодо діяльності національної поліції.

25.05.2024 року наказом №260 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Волкова Ігоря Вікторовича від 24.05.2024 року, що мають ознака дисциплінарного проступку в діях, зокрема, інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Хоменка Артура Євгенійовича.

08.06.2024 року за фактом службового розслідування складено висновок, яким встановлено факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , який виразився у нездійсненні безперервної відеозйомки під час виконання службових обов`язків, а саме: ОСОБА_1 не здійснював відеофіксацію під час спілкування з неповнолітнім, який 23.05.2024 року звернувся до нього за допомогою та повідомив про можливе порушення громадського порядку невідомою особою. Вищезазначене свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року, своїх посадових обов`язків.

Відповідно до п.3 висновку за учинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу 3 Посадової інструкції інспектора полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції №3738 від 15.08.2018 року, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 року запропоновано застосувати до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

04.07.2024 року наказом №89 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (пункт №1) за учинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу 3 Посадової інструкції інспектора полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції №3738 від 15.08.2018 року, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 року застосовано до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись із пунктом вказаного наказу, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі Дисциплінарний статут, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до п.5, 8, 10, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Частиною 1 та 2 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно ч.1, 3, 4, 5, 6, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені участині четвертійцієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Так, відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Як встановлено судом з матеріалів справи позивача за вчинення даного дисциплінарного проступку було застосовано вид дисциплінарного стягнення сувору догану, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

При цьому вказане дисциплінарне стягнення було застосовано за вчинення наступного дисциплінарного проступку, а саме: не здійснення відеофіксації під час спілкування з неповнолітнім, який 23.05.2024 року звернувся до поліцейського за допомогою та повідомив про можливе порушення громадського порядку невідомою особою.

З приводу вказаного суд зазначає про таке.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2022 року по справі №160/11795/20 вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. При цьому неможливість застосування інших видів стягнення не потребує наведення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не здійснював безперервної відеозйомки під час виконання службових обов`язків, а саме: під час спілкування з неповнолітнім, який 23.05.2024 року звернувся до позивача за допомогою та повідомив про можливе порушення громадського порядку невідомою особою.

Суд зауважує, що ані оскаржуваний наказ, ані висновок службового розслідування не містять доводів щодо наявності будь-яких тяжких наслідків та в чому вони саме полягають, внаслідок не здійснення безперервної відеозйомки під час виконання службових обов`язків, а саме: під час спілкування з неповнолітнім, який 23.05.2024 року звернувся до позивача за допомогою та повідомив про можливе порушення громадського порядку невідомою особою.

При цьому висновок службового розслідування не містить відомостей, що позивач не здійснював безперервну відеозйомку під час виконання службових обов`язків на місці події, яка настала за фактом виявлення адміністративного правопорушення.

Однак, суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ та висновок службового розслідування не обґрунтовує тяжкість проступку позивача та обставини, за яких його скоєно.

З пояснень позивача стосовно питання чому не зафіксовано на відеозаписах з портативних відеореєстраторів факту звернення дитини ( ОСОБА_2 ) в парку імені ОСОБА_3 стосовно хуліганських дій ОСОБА_4 зазначено наступне:

«Під час здійснення патрулювання на велосипедах, хлопчик на ім`я ОСОБА_2 , який рухався на самокаті, здалеко привернув увагу, а саме вигукнув про те, що щойно невідомий чоловік у червоній футболці та темних спортивних штанах образив його маму нецензурною лайкою, яка працює в кафе «Тєрємок». Окрім того, хлопець чітко вказав на порушника, який прямував парком разом з жінкою і двома дітьми в бік станції швидкісного трамваю «Проспект Металургів». Було прийнято рішення негайно та не зволікаючи наздогнати ймовірного порушника, позивач натиснув кнопку ввімкнення запису, при цьому він був впевнений, що камера працює та відеозапис вже здійснюється. З яких саме причин немає відео його руху на велосипеді, позивачу невідомо. Чи здійснював відеозапис напарник невідомо точно, але впевнений, що він також вчасно ввімкнув камеру. Рухаючись на велосипеді, в людному місці з певним рівнем шуму та вітру, позивачу фізично не було чути відповідну звукову індикацію з камери, тому позивач повторно натиснув на кнопку під час спілкування з правопорушником».

Суд зазначає, що означені пояснення були надані позивачем під час проведення службового розслідування, проте висновок службового розслідування не містить оцінки даним поясненням позивача, що, у свою чергу, свідчить, що відповідачем під час складання висновку службового розслідування не надано оцінку всім обставинам, які передували вчиненню даного порушення позивачем, як і не обґрунтовано тяжкість порушення, допущеного позивачем щодо нездійснення фактично відеозйомки періоду часу з моменту отримання повідомлення про правопорушення до моменту прибуття на місце події.

Так, висновок службового розслідування не містить визначення критеріїв, які відповідач застосовував під час оцінки тяжкості проступку позивача із застосованим видом дисциплінарного стягнення.

Також, позивач під час службового розслідування надав пояснення, що фактично з моменту отримання повідомлення від неповнолітньої особи до факту виявлення особи, на яку вказала неповнолітня особа, пройшло декілька хвилин, однак, відповідач не надав жодної оцінки даним поясненням позивача та не встановив під час службового розслідування фактичного проміжку часу, протягом якого не здійснювалась відеозйомка.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить висновку про необгрунтованість та безпідставність п. 1 Наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП №89 від 04.07.2024 року Про застосування до працівника полку патрульної поліції м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення, яким до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 9,73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646), Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП №89 від 04.07.2024 року Про застосування до працівника полку патрульної поліції м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення, яким до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19 листопада 2024 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко