Рішення

від 19.11.2024 по справі 160/24181/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуСправа №160/24181/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України про визнання неправомірною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, в якій просить суд:

- визнати неправомірною відмову Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, яка викладена в листі від 02.07.2024 р. за вих. № 525/3035 в реалізації у встановленому порядку права ОСОБА_1 на виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління подати до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , для забезпечення постійним житлом сім`ї ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він зареєстрований і проживає сім`єю з трьох осіб в 3 кімнатній службовій квартирі АДРЕСА_1 на підставі службового ордера № 77 від 21.01.2010 р., виданого Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, у зв`язку з проходженням військової служби. На цей час перебуває на квартирному обліку в військовій частині НОМЕР_1 , є ветераном війни-учасником бойових дій. Відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії Нікопольського гарнізону від 05.03.2018 р. №2 погоджено виключення з числа службових кв. АДРЕСА_1 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом. З метою подальшого погодження виключення зазначеної квартири з числа службових, позивач у 2024 році звернувся до уповноваженого органу військового управління Міністерства оборони України з організації забезпечення військовослужбовців житлом - Дніпровської КЕУ з проханням щодо підготовки та направлення документів для прийняття рішення щодо погодження виключення її з числа службових, але отримав відмову за вих. № 525/3035 від 02.07.2024 р. Вважає, що вказана відмова Дніпровського КЕУ в реалізації у встановленому порядку його права на виключення квартири з числа службових не відповідає чинному військовому житловому законодавству, яке регулює вказані відносини, а тому є неправомірною.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року клопотання позивача про залучення Міністерства оборони України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було задоволено, залучено Міністерство оборони України (далі третя особа) до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Через систему «Електронний суд» від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких він не погоджується з позовними вимогами у зв`язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та передчасністю, а тому в задоволенні позовної заяви просить відмовити. Пояснення обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу в Збройних Силах України та перебуває на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов в загальній черзі по Нікопольському гарнізону з 27.03.2015 - №30, для отримання житла для постійного проживання під №24. Враховуючи те, що попереду позивача на квартирному обліку перебувають інші особи, які мають рівнозначні пільги, надати йому житло (шляхом виключення його з числа службових) раніше них немає законних підстав. Окрім того, Міноборони має потребу у подальшому використанні службового житла та збереження службового фонду, а також на те, що вказана квартира не виключена з числа службових. Позивач на теперішній час проходить військову службу, забезпечений службовим житлом. Міноборони не ставить питання про виселення позивача і його сім`ї із службового житла, а тому права ОСОБА_1 не порушені. Також, Комісією з контролю за організацією забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями не приймала будь-яких рішень щодо позивача, тому рішення про зобов`язання Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про направлення до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області клопотання про виключення з числа службової квартири АДРЕСА_1 буде передчасним.

Через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не визнає позов, зазначає про його необґрунтованість, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що саме на військову частину покладено обов`язок направляти до КЕВ/КЕУ облікову справу військовослужбовця разом з необхідними документами для виключення житлового приміщення з числа службових. Протягом 2018-2024 років облікова справа позивача від військової частини НОМЕР_1 не надходила. Дніпровське КЕУ, як квартирно-експлуатаційний орган Міністерства оборони України не має повноважень на пряме звернення з клопотанням до органів виконавчої влади про виключення житлового приміщення з числа службового без відповідного рішення Комісії з контролю та затвердження Списку надання постійного житла заступником міністра оборони України. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що рішення про зобов`язання Дніпровського КЕУ про направлення до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області клопотання про виключення з числа службової квартири АДРЕСА_1 буде передчасним. Окремо наголошував на тому, що Дніпровське КЕУ має потребу у подальшому використанні вказаного службового житлового приміщенні та збереженні службового житлового фонду в цілому. Враховуючи те, що попереду позивача на квартирному обліку перебувають інші особи, які мають рівнозначні пільги, надати позивачу житло (шляхом виключення його з числа службових) раніше них немає законних підстав.

21.10.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне. У зв`язку з тим, що позивач набув право на забезпечення його сім`ї постійним житлом шляхом виключення наданої квартири з числа службових та підготовкою документів на звільнення з військової служби у 2018 році, відповідно до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 737 від 30.11.2011 р. (далі- Інструкція № 737, діяла до 01.10.2018 р.), за погодженим начальником КЕВ м. Дніпра (тепер Дніпровське КЕУ) рапортом позивача, згідно доданої копії витягу з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 28.02.2018 р. № 127 погоджено виключення з числа службових кв. АДРЕСА_1 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом. Відповідно витягу з протоколу засідання житлової комісії Нікопольського гарнізону від 05.03.2018 р. № 2 погоджено виключення з числа службових кв. АДРЕСА_1 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом. Копії зазначених протоколів в 2018 році додані до квартирної справи, перший екземпляр якої знаходиться в Дніпровському КЕУ, а другий екземпляр у військовій частині. Зазначені погодження здійснені відповідно до Інструкції №737, яка діяла до 01.10.2018 р., та є безстроковими (не передбачають подальшого поновлення). Зауважив, що Дніпровське КЕУ само по собі дійсно не має повноважень на пряме звернення до органів виконавчої влади з клопотанням про виключення житла з числа службового без відповідного рішення Комісії, але за умов дії рішення заступником МОУ, яким керується Дніпровське КЕУ, про зміну критеріїв відповідності для виключення житла з числа службового (яке блокує дію норм вищої юридичної сили), на виконання рішення суду, буде мати таке повноваження. До того ж, позивач просив вирішити його питання у встановленому розділом 7 Інструкції № 380 порядку. Також позивач посилався на судову практику, яка склалась при рогляді подібних до спірних правовідносин.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що капітан ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, є ветераном війни- учасником бойових дій та має вислугу років на військовій службі у Збройних Силах України понад 20 років.

Позивач зареєстрований і проживає сім`єю з трьох осіб в трикімнатній службовій квартирі АДРЕСА_1 на підставі службового ордера № 77 від 21.01.2010 р., виданого Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, у зв`язку з проходженням військової служби, що підтверджується копіями довідки та службового ордера, які містяться в матеріалах справи.

28.02.2018 року житловою комісією в/ч НОМЕР_1 було розглянуто рапорт капітана ОСОБА_1 про погодження надання йому квартири АДРЕСА_1 , в якій він мешкає разом з родиною, для постійного проживання, а в разі виключення з числа службових, зі зняттям з квартирного обліку, що підтверджується копією витягу із протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 28.02.2018 року №127, яка міститься в матеріалах справи. За результатами розгляду рапорту позивача комісією було постановлено погодити надання постійного житла 3-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 72,8 м2, житлова площа 38,4 м2 для капітана ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи, а в разі її виключення з числа службових, зі зняттям з квартирного обліку. У протоколі також зазначено, що позивач підпадає під умови і критерії визначені в пункті 3.5 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 737 від 30.11.2011 р. Є підстави для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

05.03.2018 року житловою комісією Нікопольського гарнізону було погоджено надання постійного житла 3-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 72,8 м2, житлова площа 38,4 м2 для капітана ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи, а в разі її виключення з числа службових, зі зняттям з квартирного обліку, що підтверджується копією витягу з протоколу засідання житлової комісії Нікопольського гарнізону від 05.03.2018 р. № 2, яка міститься в матеріалах справи. У протоколі також зазначено, що позивач підпадає під умови і критерії визначені в пункті 3.5 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 737 від 30.11.2011 р. Є підстави для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

Наказами командира в/ч НОМЕР_2 від 07.11.2018 р. № 60 та командира в/ч НОМЕР_1 від 26.11.2018 р. капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 26.11.2018 року, вислуга років позивача у Збройних Силах складала 24 р. 3 міс. 09 днів, що підтверджується копією наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.11.2018 р. та витягу з послужного списку на капітана ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи.

На підставі Указу президента України № 69/2022 від 24.02.2022 р. про загальну мобілізацію, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 25.02.2022 р. № 5 по стройовій частині, АДРЕСА_3 , капітана ОСОБА_1 мобілізовано та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Наразі військову службу позивач проходить у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується копією витягу з наказу №5 від 22.02.2022 року та довідки військової частини НОМЕР_4 від 24.04.2024 року, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до довідки Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про перебування на обліку №76/т/д від 21.06.2024 року, капітан запасу ОСОБА_1 перебуває на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов за первинним місцем служби у в/ч НОМЕР_1 з 27.03.2015 року по теперішній час, копія довідки міститься в матеріалах справи. У довідці також зазначено, що в загальній черзі по Нікопольському гарнізону перебуває під № НОМЕР_5 , для отримання житла для постійного проживання під №24. Під час проходження військової служби позивач отримав службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки з 2018 року відповідачем не було вчинено жодних заходів щодо виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 та не забезпечено сім`ю ОСОБА_1 постійним житлом, позивач звернувся до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління із заявою від 27.05.2024 року, в якій просив: направити документи його квартирної справи встановленим порядком для погодження виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 для забезпечення його сім`ї постійним житлом; надати йому довідку про перебування на квартирному обліку з зазначенням його черги на забезпечення постійним житлом.

Листом від 02.07.2024 р. № 525/3035 Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління повідомило позивача про відсутність правових підстав для направлення квартирної (облікової) справи ОСОБА_1 з пакетом документів на розгляд та затвердження Комісії за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями для виключення даного житла з числа службового. Підставами для відмови відповідача стало те, що чинним законодавством на військову частину покладено обов`язок направляти до КЕВ/КЕУ облікову справу військовослужбовців разом з необхідними документами для виключення житлового приміщення з числа службового. Станом на 25.06.2024 року від військової частини НОМЕР_1 протокол засідання житлової комісії разом з обліковою справою позивача на адресу Дніпровського КЕУ не надходив. Крім цього, рішенням заступника Міністра оборони України від 04.11.2022 року №2551/з/5 дозволено надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службового членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли без вісти, як виняток у зв`язку з неможливістю надання іншого житла.

Не погоджуючись із відмовою Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, яка викладена в листі від 02.07.2024 р. за вих. № 525/3035 в реалізації права ОСОБА_1 на виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та частиною другоюстатті 6 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідноіз статею 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

За змістом статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальним принципами міжнародного права.

Частиною другоюстатті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»установлено, що квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.

Натомість, відповідно до частини першоїстатті 6 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними квартири (будинки), в яких мешкають військовослужбовці, котрим встановлена пільгаЗаконом України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною першоюстатті 118 Житлового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі -ЖК України), службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаєЗакон України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі Закону №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до пункту 1статті 12 Закону №2011-XIIдержава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Положеннямистатті 125 ЖК Українипередбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла без надання іншого жилого приміщення.

Пунктом 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081(далі - Порядок №1081) встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Отже, Порядком №1081 на даний момент визначено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а саме: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

У пункті 11 Порядку №1081 встановлено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Згідно з п. 22 Порядку №1081, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться в військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

За змістом пункту 10 розділу VIIІнструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженоїНаказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380(далі Інструкція №380),військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є військовослужбовцем, має календарну вислугу на військовій службі більше 20 років, є ветераном війни - учасником бойових дій, перебуває на квартирному обліку в Нікопольському гарнізоні в/ч НОМЕР_1 з 27.03.2015 року, але постійного житла на момент розгляду справи в суді не отримав.

28.02.2018 року житловою комісією в/ч НОМЕР_1 було розглянуто рапорт капітана ОСОБА_1 про погодження надання йому квартири АДРЕСА_1 , в якій він мешкає разом з родиною, для постійного проживання, а в разі виключення з числа службових, зі зняттям з квартирного обліку, що підтверджується копією витягу із протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 28.02.2018 року №127, яка міститься в матеріалах справи. За результатами розгляду рапорту позивача комісією було постановлено погодити надання постійного житла 3-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 72,8 м2, житлова площа 38,4 м2 для капітана ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи, а в разі її виключення з числа службових, зі зняттям з квартирного обліку. У протоколі також зазначено, що позивач підпадає під умови і критерії визначені в пункті 3.5 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 737 від 30.11.2011 р. Є підстави для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

05.03.2018 року житловою комісією Нікопольського гарнізону було погоджено надання постійного житла 3-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 72,8 м2, житлова площа 38,4 м2 для капітана ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи, а в разі її виключення з числа службових, зі зняттям з квартирного обліку, що підтверджується копією витягу з протоколу засідання житлової комісії Нікопольського гарнізону від 05.03.2018 р. № 2, яка міститься в матеріалах справи. У протоколі також зазначено, що позивач підпадає під умови і критерії визначені в пункті 3.5 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 737 від 30.11.2011 р. Є підстави для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

Отже, на час розгляду справи, відсутні законодавчі норми, які б обмежували встановлену п.10 Інструкції №380 та п.3 Порядку №1081 можливість реалізації права позивача на виключення його квартири з числа службових.

Згідно зі статтями5та12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил України, як в воєнний так і в мирний час. Учасникам бойових дій надається, зокрема, така пільга, як першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивиокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

Відповідно до ч.5ст.242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 року по справі №636/1514/19 підсумував, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов`язання подання відповідного клопотання КЕВ) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.

Судом встановлені всі необхідні, визначені п.10 Інструкції №380 та п.3 Порядку №1081, умови для реалізації права позивача на виключення житла, яке він займає, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, а тому суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на забезпечення останнім, зокрема, право на виключення житла (квартири АДРЕСА_1 ) з числа службового та надання його в подальшому для постійного проживання.

В оцінці спірних правовідносин слід виходити з того, що суд має право зобов`язати орган вчинити певні дії, які гарантували б захист прав і свобод людини, оскільки Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їйконституцієюабо законом.

Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінніст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно іззакономі є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Встановивши, що у спірних правовідносинах за приписами Інструкції №380 Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління наділено повноваженнями приймати рішення, які впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями, врахувавши відсутність заперечень командування військової частини НОМЕР_1 та Нікопольського гарнізону про виключення жилого приміщення, в якому мешкає позивач, з числа службових, що підтверджується витягом з протоколу №127 від 28.02.2018 року та витягом з протоколу №2 від 05.03.2018 року, суд вважає недоведеними правові підстави наведені відповідачем для відмови у задоволенні заяви військовослужбовця та поданні до виконавчого комітету органу місцевого самоврядування відповідного клопотання про виключення квартири з числа службових, що, як наслідок, свідчить про обмеження права позивача на забезпечення житлом, гарантованогоЗаконом №2011-XIIтастаттею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічні правові висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року по справі №640/10473/19, від 03 лютого 2021 року по справі №636/1480/19, від 04 березня 2020 року по справі №636/1514/19, від 16 червня 2021 року по справі №636/5008/19, від 04 листопада 2021 року по справі №636/2897/19, від 23 лютого 2022 року по справі №953/17339/20, від 17 вересня 2024 року по справі № 520/14989/23, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Також у рішенні ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 02 березня 2011 року, ЄСПЛ констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло. Пунктом 51 вказаного Рішення встановлено, що з огляду на ненадання державними органами належного обґрунтування для відхилення доводів заявників, останніх було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми права, суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах відмова Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, яка викладена в листі від 02.07.2024 р. за вих. № 525/3035 в реалізації у встановленому порядку права ОСОБА_1 на виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 є протиправною, а тому з метою захисту порушених прав позивача існує необхідність зобов`язати Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління подати до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області клопотання, про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , для забезпечення постійним житлом сім`ї ОСОБА_1 .

Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності відмови, яка викладена в листі від 02.07.2024 р. за вих. №525/3035 в реалізації у встановленому порядку права ОСОБА_1 на виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з абз.2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією до платіжної інструкції №46489214 від 27.08.2024 року.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 02.02.2023 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми права, позивач у цій справі звільненій від сплати судового збору та помилково сплатив його при зверненні до суду з позовом.

За наведених обставин, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, для повернення позивачу помилково сплаченого судового збору, йому необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України про визнання неправомірною відмови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, яка викладена в листі від 02.07.2024 р. за вих. № 525/3035 в реалізації у встановленому порядку права ОСОБА_1 на виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління подати до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , для забезпечення постійним житлом сім`ї ОСОБА_1 .

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса