УХВАЛА
19 листопада 2024 року
Київ
справа № 160/28743/23
адміністративне провадження № К/990/43589/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 160/28743/23 за позовом Фермерського господарства «Кукла» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
14.11.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник, ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.09.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені скаржником підстави для його поновлення суд визнав неповажними.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження. Звернув увагу суд апеляційної інстанції й на те, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося майже через сім місяців з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що значно виходить за межі строку на апеляційне оскарження. Також суд зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Водночас відповідач жодним чином не обґрунтував, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована посиланням на те, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, але була повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду через не сплату судового збору. У зв`язку зі здійсненням сплати судового збору, скаржник бажає скористатись своїм правом на апеляційне оскарження та повторно подає апеляційну скаргу.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що зазначені ГУ ДПС підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними з підстав, які вже були викладені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, адже ГУ ДПС неодноразово повідомляло про скрутне матеріальне становище контролюючого органу та ту обставину, що він не є розпорядником коштів. Отримавши належне фінансування, першочергово здійснено оплату судового збору у цій справі. Тобто відповідач вчинив всі можливі від нього заходи задля забезпечення своєчасного подання апеляційної скарги, проте, внаслідок обставин непереборної сили такі процесуальні строки сплинули. Звертає увагу на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 120/13910/21-а (щодо оцінки причин пропуску строку з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 (щодо критеріїв, які підлягають перевірці під час вирішення питання про поновлення строку), від 09.11.2020 у справі № 420/1813/19 (щодо розуміння причин пропуску строку, які вважаються поважними), від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 (щодо недопустимості надмірного формалізму).
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
У цій справі мають місце такі обставини: перше звернення з апеляційною скаргою відбулося 13.02.2024, однак, ухвалою від 15.02.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з не сплатою судового збору, а ухвалою від 28.02.2024 первинну апеляційну скаргу суд повернув у зв`язку із не усуненням виявленого недоліку; повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 15.09.2024. Тобто друге звернення з апеляційною скаргою відбулося майже через сім місяців з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Сплата судового збору відбулась на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2024, тобто, через вісім місяців з дня ухвалення судового рішення. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 18.01.2024 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 15.09.2024 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі (повторне звернення відбулося майже через сім місяців після повернення попередньої апеляційної скарги).
Посилання ГУ ДПС на інші постанови Верховного Суду не містять достатніх обґрунтувань, адже відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції їх не врахував або допустив прояв надмірного формалізму, в умовах, що наведені вище.
Право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 160/28743/23 за позовом Фермерського господарства «Кукла» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123151721 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні