Ухвала

від 18.11.2024 по справі 520/7428/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 520/7428/24

адміністративне провадження № К/990/43799/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №520/7428/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ДІСКОНТ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ДІСКОНТ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області 10531864/40304048 від 09 лютого 2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 04 січня 2024 року на загальну суму поставки 248 550,85 грн, з них 41 425,14 грн ПДВ датою подання її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме 23 січня 2024 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року позов задоволено.

На зазначене рішення контролюючим органом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

02 серпня 2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку задоволено частково; продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

16 серпня 2024 року скаржник повторно подав до суду заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

24 вересня 2024 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення; апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України.

09 жовтня 2024 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року та продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та/або відстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку та поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник апеляційної скарги посилався на те, вперше апеляційна скарга була подана в строки, передбачені КАС України. Повторно була подана в межах присічного строку, без суттєвих затримок та зайвих зволікань. Крім того, заявник звертав увагу на небезпечність ситуації в місті Харкові, а саме: територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійснюються постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, триваючі повітряні тривоги змушують працівників податкового органу знаходитись в укриттях, що унеможливлює безперебійну та нормальну роботу територіальних органів Державної податкової служби, зокрема, Головного управління ДПС у Харківській області.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відповідач пропустив передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Також Суд зазначив, що посилання відповідача на обстріли критичної інфраструктури та перебої у зв`язку з цим з електроенергією, доступом до мережі інтернет колегія суддів також оцінює критично, оскільки окрім загальних фраз відповідач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати апеляційну скаргу у більш стислий строк, враховуючи суттєвий пропуск останнього.

Також, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, суд зауважив, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (28 серпня 2024 року) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (24 вересня 2024 року) сплинув майже місяць, а отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги. Жодних обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник у повторному клопотанні про поновлення строку не наводить.

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №520/7428/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ДІСКОНТ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська